Сталеві сітки, що застосовуються для армування бетонних шарів одягу, очищають від антикорозійного мастила.
Армувати захисний шар плетеними сітками не дозволено.
13.2.4 Виконання та приймання робіт з улаштування асфальтобетонних і цементобетонних покриттів необхідно здійснювати згідно з ДБН В.2.3-4 з визначеними експлуатаційними характеристиками покриття.
13.2.5 Якщо у разі влаштування покриття виникає необхідність виправлення його поздовжнього профілю укладанням додаткових шарів, конструкцію дорожнього одягу погоджують з проектною організацією.
13.2.6 Під час улаштування елементів мостового полотна забезпечують герметичність поєднання дорожнього одягу з конструкціями деформаційних швів, огорожами і тротуарними блоками.
13.2.7 Укладання перехідних плит стикування автодорожніх прогонових будівель з насипом підходів виконують у порядку та строки, визначені проектом, з урахуванням конструкції плит, властивостей ґрунтів насипу та його основи.
При розташуванні на мостах трамвайних рейкових колій їх укладають згідно зі СНиП ІII-39.
13.2.8 Комунікації та пристрої освітлення на мостах прокладають спеціалізовані організації з врахуванням вимог відповідних будівельних норм та правил.
Під час виконання робіт з улаштування комунікацій не дозволено робити монтажні зчіпки, а також пази і отвори у конструкціях мостів без погодження з проектною організацією.
13.2.9 Споруди та прилеглі до неї ділянки дороги необхідно обладнувати технічними засобами організації дорожнього руху.
13.2.1.1 Гідроізоляцію влаштовують згідно з проектом і відповідними нормативними доку-ментами.
Матеріали для влаштування гідроізоляції мають відповідати зазначеним у проекті характе-ристикам і вимогам стандартів та технічних умов на їх виготовлення. Не дозволяється застосовувати гідроізоляційні матеріали без наявності сертифіката.
13.2.1.2 Деталі водовідвідних та стропальних трубок установлюють до бетонування конст-рукцій. Установлення дерев'яних пробок замість трубок під час бетонування не дозволено.
13.2.1.3 Гідроізоляційні роботи на будівельному майданчику виконують за сухої погоди. За температури зовнішнього повітря нижче допустимої цей вид робіт виконують у тепляках.
13.2.1.4 Укладати гідроізоляційний матеріал слід розгортанням рулонів у поздовжньому напрямку, починаючи із знижених місць. Стики полотнищ рулонного гідроізоляційного матеріалу улаштовують з напуском по краях на 6 см - 10 см з урахуванням напрямку стікання води.
13.2.1.5 Гідроізоляцію біля водовідвідних трубок і в місцях розташування стовпів, що переривають суцільність гідроізоляційного килима, улаштовують до початку гідроізоляції всієї поверхні, що ізолюється. Додаткову гідроізоляцію біля водовідвідних трубок заводять в їх розтруб і щільно обтискують металевим стаканом, установленим у розтруб, попередньо покритий бітумною грунтівкою.
Усі зазори між деталями водовідвідних трубок ретельно замазують.
Гідроізоляція у місці стикування із водовідвідними трубками не повинна мати місцевих потовщень, що перешкоджають стіканню води.
13.2.1.6 Під час виконання гідроізоляційних робіт контролюють відповідність якості гідроізоляції вимогам проектної документації, НД, перевіряють герметичність навколо водовідвідних трубок та деформаційних швів, а також у місцях її примикання (у кутах, бортиках, бордюрах та стовпах) і, крім того, якість вирівнювального, ізолюючого та захисного шарів.
У шарах гідроізоляції не повинно бути непроклеюваності, зморщок, проколів та інших механічних пошкоджень. На всі виявлені у кожному шарі пошкодження гідроізоляції укладаються латки.
13.2.2.1 Влаштування гідроізоляції наплавного типу з рулонних матеріалів виконують шляхом їх наклейки на бетонну поверхню, оплавляючи нижню поверхню рулону полум'ям повітряно-газового пальника й одночасно підігріваючи поверхню основи, повільно розгортаючи рулон і притискаючи його до основи.
Якщо під час укладання є краплі покривної маси або невеликий валик мастики в місці зіткнення рулону з основою, температурний режим підібраний вірно.
Наявність великої кількості маси, що випливає, а також поява диму вказує на перегрівання матеріалу. Наявна поліетиленова плівка на нижній поверхні матеріалу розплавляється разом з бітумною масою.
13.2.2.2 Полотнища накочують м'якими щітками і валиками, рух яких має бути від осі рулону по діагоналі до його країв. Особливо ретельно пригладжують кромки матеріалу.
13.2.2.3 За наявності міхурів, що свідчить про відсутність приклеювання до основи, їх усувають, розрізаючи міхур навхрест.
Неприклеєні кінці матеріалу відгинають, приклеюють плавленням нижньої поверхні і покривають ушкоджене місце латкою з перекриванням розрізів на 100 мм.
На 100 м2 дозволено накладати не більше трьох латок.
13.2.2.4 Взимку під час розкочування рулонів їх підігрівають полум'ям пальника з зовнішньої сторони.
13.2.2.5 Для наклейки гідроізоляції застосовують газ пропан з витратою від 0,3л/м2 до 0,6л/м2 залежно від температури повітря. Наклейку роблять одно- або багатофакельними пальниками.
13.2.2.6 У разі витікання на гідроізоляцію олії, бензину, дизельного палива або інших розчинників місця ушкодження вирізують і накладають латку.
13.2.2.7 Захисний шар дозволено укладати тільки після приймання робіт з улаштування гідроізоляції із складанням акта на приховані роботи.
13.2.2.8 Після влаштування гідроізоляції наплавного типу на монолітній плиті мостового полотна влаштовують захисний шар - литий асфальтобетон завтовшки 20 мм.
Вирівнювальний (середній) шар асфальтобетону та верхній шар асфальтобетонного покриття улаштовують завтовшки 40 мм кожний.
13.2.2.9 Гідроізоляцію блоків залізобетонних прогонових будівель залізничних мостів улаштовують під час їх виготовлення на заводі.
Відкривати робочий рух за відсутності передбаченої проектом гідроізоляції проїзної частини моста з захисним шаром не дозволено.
13.2.3.1 Дренаж на проїзній частині мостових споруд із дренажних трубок, з'єднаних дренажними каналами поздовжнього та поперечного напрямку, з метою збирання та відведення води зверху гідроізоляції, що потрапила крізь конструкцію дорожнього одягу, слід виконувати згідно з вимогами ДБН В.2.3-14, проекту та цього підрозділу Норм.
Дренажні канали на залізобетонній плиті розташовують над гідроізоляцією у товщині захисного шару, на ортотропній плиті - у товщині нижнього шару асфальтобетонного покриття.
13.2.3.2 Не допускається установлення дренажних трубок у опалубку під час бетонування проїзної частини.
13.2.3.3 На металевих прогонових будівлях для унеможливлення протікання води між стінкою трубки і плитою проїзної частини трубки установлюють зварюванням.
13.2.3.4 Отвори слід свердлити у залізобетонній плиті прогонової будівлі на всю товщину плити способом колонкового буріння. Спочатку свердлять отвір (діаметр трубки плюс 2 мм) на глибину вирівнювального шару плюс 20 мм. Потім у отвір установлюють трубку. Отвори у бетоні навколо трубки заповнюють мастикою типу "Бітурел" або "Гідрофор", крім того, поліетиленові трубки також змащують герметиком.
Після закріплення трубки в отворі укладають гідроізоляцію, яку трубки прорізують в місці їх установлення, а розсічені крайки гідроізоляції приклеюють на мастиці з внутрішнього боку трубки.
Для уникнення попадання матеріалів із дренажних каналів на трубку слід укладати склосітки розміром 100 мм х 100 мм з чарунками від 20 мм х 20 мм до 50 мм х 50 мм. Верх трубок на залізобетонній плиті необхідно ретельно ізолювати.
13.2.4.1 Під час ремонту деформаційного шва, якщо зазори між кутиками звужені до 25 мм, слід встановлювати в старе ложе профіль К-35р (для переміщень до 35 мм).
13.2.4.2 При переміщеннях до 80 мм у ДШ-80 слід застосовувати профіль з масло-бензостійкої нестаріючої гуми за проектом. Монолітні ділянки в місцях установлення ДШ-80 бетонуються після встановлення конструкцій деформаційного шва.
13.2.4.3 При підсиленні прогонової будівлі монолітною плитою порядок улаштування на монолітній плиті деформаційного шва і вимоги щодо матеріалів приймаються за типовими проектами. Установочний розмір зазору між кутиками деформаційного шва залежить від температури повітря під час монтажу.
13.2.4.4 Порядок улаштування деформаційного шва типу "Тормаджоінт" наступний: уздовж стику моста завширшки до 50 см роблять два розрізи пилою з алмазним напиленням, після чого розрізи обробляють пневматичним свердлом, вилучають асфальт між розрізами на мостовому полотні, сколотий відбійним молотком, прочищають заглиблення до 8 см у мостовому полотні моста.
Коли стик повністю готовий і очищений, його обробляють гарячим стисненим повітрям. Дно і стінки заглиблення вирівнюють складом еласторизованої в'яжучої речовини. Потім уздовж стику укладають в одному рівні сталеві пластини метрової довжини, після чого останні обробляють в'яжучою речовиною.
Підігрітий до 150 °С щебінь розміром фракції до 20 мм укладають у ложе стику, зверху укладають розігрітий матеріал типу асфальтової пробки "Тормаджоінт" завтовшки 40 мм. Другий шар наносять аналогічно. Ущільнювач застосовують, аби зрівняти нанесений матеріал з мостовим полотном. Останній шар матеріалу, що з'єднує мостове полотно, наносять зверху ущільнювача разом із шаром щебеню розміром від 3 мм до 5 мм.
13.2.5.1 На наплавну гідроізоляцію наносять бітумну емульсію у кількості 0,5 л/м2. Довжина захватки розливання емульсії має знаходитись у межах від 25 м до 30 м.
13.2.5.2 Після нанесення емульсії, не чекаючи її розпаду, влаштовують захисний шар з піщаної полімерасфальтобетонної суміші типу Г завтовшки 3 см з температурою укладання суміші у межах від 135 °С до 140 °С. Суміш наносять на всю ширину покриття, що забезпечує надійне поздовжнє стикування смуг. Мінімальна температура в зоні стику смуг не повинна бути нижче ніж 110 °С.
13.2.5.3 Ущільнення сумішей здійснюють котками з гладкими вальцями. Спочатку ущільнення виконують середніми котками масою від 5 т до 7 т шість-вісім проходів у один слід, а потім - масою від 10 т до 12 т до повного ущільнення. За необхідності додаткового ущільнення суміші використовують важкі котки масою 15 т.
Температура асфальтобетонної суміші на стику із гідроізоляцією на початку ущільнення має бути у межах від 110 °С до 120 °С.
Котки мають рухатись по ущільнювальному покриттю від країв смуги до середини, потім від середини до країв, перекриваючи кожну смугу на 20 см - 30 см. Перші проходи виконують по поздовжньому стикуванню з раніше ущільненою смугою. Для забезпечення рівності покриття у процесі ущільнення необхідно слідкувати за тим, щоб коток рушав або змінював напрямок руху плавно, без ривків. Заборонено зупиняти коток на гарячій не до кінця ущільненій асфальтобетонній суміші.
На початку ущільнення швидкість котка має бути у межах 1,5-2 км/год, а після п'яти-шести проходів у один слід її збільшують для моторних котків з гладкими вальцями до 3-5 км/год.
13.2.5.4 Під час ущільнення після двох-трьох проходів котка перевіряють поперечний ухил та рівність. Дефекти усувають добавкою суміші у занижені місця та розпушуванням граблями завищених місць. Залишки видаляють.
13.2.5.5 Після охолодження шару піщаного асфальтобетону до температури навколишнього середовища наносять емульсію у кількості 0,3 л за 3-5 год до початку влаштування шару дрібнозернистої полімерасфальтобетонної суміші типу Б завтовшки 1,5 см. Температура суміші повинна бути у межах від 175 °С до 180 °С.
Температура на початку ущільнення повинна бути у межах від 155 °С до 165 °С, а наприкінці - від 120 °С до 130 °С.
Технологія ущільнення полімерасфальтобетонної суміші типу Б аналогічна типу Г. Відмінність - в обов'язковому використанні на заключному етапі ущільнення важких котків масою не менше ніж 15 т.
13.3.1 На ортотропних плитах сталевих прогонових будівель постійних мостів конструкція одягу їздового полотна, як правило, має бути багатошаровою, що складається з антикорозійного та захисно-зчіпного шарів із розсипаним по поверхні щебенем та двошаровим асфальтобетонним покриттям.
У разі включення до складу захисно-зчіпного шару інгібітора корозії антикорозійний шар дозволяється не влаштовувати.
13.3.2 Антикорозійний захист здійснюють нанесенням ґрунтовки пневматичним або безповітряним розпилювачем.
13.3.3 Захищають поверхню ортотропної плити від електрохімічної або хімічної корозії пофарбуванням (11.4) або металізацією (11.5) - газотермічним (газополум'яним) нанесенням алюмінієвого порошку або електрометалізацією - металевим дротом.
13.3.4 Підготовку поверхні ортотропної плити до влаштування гідроізоляції здійснюють очищенням металевого листа від ґрунтувальної фарби, іржі або прокатної плівки (окалини) піскоструминною обробкою.
13.3.5 Технологічна перерва між закінченням очищення і нанесенням антикорозійного покриття не повинна перевищувати 7 год за вологості повітря до 70 % і 3 год за більшої вологості повітря.
13.3.6 На готовому антикорозійному покритті не повинно бути дефектів: глянцю, пузирів, зморщок, кратерів, незафарбованих місць. Не допускаються відшарування покриття та сліди іржі.
Не дозволяється рух людей та транспорту по нанесеному ґрунтувальному шару. За потреби укладання полімерасфальтобетонної суміші на емульсію, яка не розпалася, необхідно збільшити температуру на 10 °С.
