11.1.1 Монтаж сталевих і сталебетонних конструкцій виконують з дотриманням вимог ДБН А.3.1-5, СНиП 3.03.01 та цих Норм.
Вимоги розділу поширюються на виконання робіт з монтажу сталевих і сталебетонних конструкцій мостів з монтажними з'єднаннями: зварними, фрикційними, болтовими та комбінованими, які поєднують в одному перерізі зварні та фрикційні.
Монтаж сталевих конструкцій висячих, вантових і підйомно-розвідних мостів виконують за проектом споруди і ПВР.
11.1.2 Усі елементи до їх подачі у конструкцію обстежують. Стан елементів фіксують актом. Металоконструкції, що мають пошкодження або деформації понад допустимі за нормативним документом, технічними умовами або вимогами проекту на їх виготовлення, оглядає комісія із складання акта. У комісію мають входити представники будівельної і проектної організацій, замовника заводу-виробника. На вимогу замовника до складу комісії можуть бути включені представники науково-дослідної організації.
Комісія зобов'язана виявити причини виникнення дефектів, прийняти рішення щодо способів виправлення (або заміни конструкцій новими) з визначенням організації, що має усувати дефекти. Акт огляду надають організації-розробнику технічної документації на погодження.
Дефекти зварних з'єднань, що не були виявлені на заводі, усуває завод-виготовлювач конструкцій.
Елементи, в яких виявлені тріщини в основному металі або в металі зварних швів, що переходять на основний метал, або розшарування по крайках, замінюють.
11.1.3 Зварні монтажні з'єднання виконують за технологією, зазначеною в ПВР.
11.1.4 Деформовані елементи (або їх окремі ділянки), які не мають надривів, тріщин та гострих зламів, виправляють термічним або термомеханічним способами. Виправлення здійснюють з відповідними відомчими нормативними документами. Усі деформовані елементи виправляють до їх монтажу.
11.1.5 Під час розвантаження та складування елементи сталевих конструкцій укладають із забезпеченням стійкості на дерев'яні підкладки завтовшки не менше ніж 150 мм, відстань між якими повинна виключати утворення залишкових деформацій. Під час складування у кілька ярусів прокладки укладають по одній вертикалі з нижніми. Висота штабеля не повинна перевищувати 1,5м. Фасонки, накладки та інші дрібні сталеві деталі зберігають на стелажах під дахом. Високоміцні болти зберігають у приміщенні. Конструкції складують у такій послідовності: за замовленнями; за марками; за черговістю монтажу. Маркування за потреби дублюють незмивною фарбою. Перевантажують та подають конструкції до монтажу механізованим способом, який унеможливлює удари та утворення деформацій на поверхні металу. Заборонено вивантажувати елементи шляхом скидання та пересування їх волочінням. Заборонено приварювати монтажні засоби до основних конструкцій.
11.1.6 Укрупнювальне складання монтажних блоків здійснюють у технологічній послідовності, що визначена ПВР, за картами укрупнювального складання.
11.1.7 Для облаштування конструкцій, що монтують, використовують інвентарні риштування, люльки, драбини, які пересувають у процесі монтажу.
Для складних монтажних облаштувань використовують інвентарні або типові конструкції багаторазового використання, плавучі засоби, аванбеки, шпренгелі, приймальні консолі, візки тощо.
Демонтаж елементів з'єднань та підсилень можливий лише за відсутності в них зусиль. Це можна досягти піддомкрачуванням прогонової будівлі на відповідні переміщення та зусилля. Необхідні величини переміщення, зусилля у домкратах і місця їх прикладання наводять у ПВР та контролюють у процесі демонтажу.
Постійні циліндричні болти з'єднань класу В і класу А точності несучого (нефрикційного) типу комплектують у такі способи:
під головку - одну гайку, одну шайбу;
під гайку - одну-дві шайби.
У з'єднаннях, де болти працюють на зрізування і зминання, нарізка болта повинна знаходитись поза отворами, а гладка частина стрижня не повинна виступати з-під шайб.
11.2.1 Для забезпечення розрахункових коефіцієнтів тертя необхідні такі види оброблення контактних поверхонь фрикційних з'єднань:
для 0,58 - дробоструминне або піскоструминне оброблення без подальшої консервації;
для 0,50 - дробоструминне або піскоструминне оброблення однієї поверхні з консервацією її полімерним клеєм і утопленням у нього карборундового порошку, а з другої поверхні - сталевими щітками без консервації;
для 0,42 - газовогневе оброблення без консервації;
- для 0,35 - оброблення сталевими щітками без консервації.
11.2.2 До початку оброблення контактних поверхонь фрикційних з'єднань з них видаляють наждаковим кругом усе, що перешкоджає щільному приляганню елементів і деталей, - нерівності і зайвий метал навколо отворів.
Для піскоструминної обробки застосовують кварцовий пісок фракцій 0,6 мм - 2,5 мм; для дробоструминної - литий або рублений сталевий дріб марок ДСЛ, ДСР № 0,8; 1,0; 1,2 згідно з ДСТУ 3184.
Стиснене повітря для оброблення поверхонь очищають від вологи і мастила.
Газовогневе оброблення поверхонь металопрокату завтовшки менше ніж 5 мм не дозволяється.
Окалину, що відстала, і продукти згоряння (шлак) видаляють з поверхні стисненим повітрям або металевими щітками.
Контактні поверхні до оброблення ручними або механічними металевими щітками знежирюють.
11.2.3 При влаштуванні фрикційних з'єднань контролюють процес підготування контактних поверхонь, який здійснюють з дотриманням вимог проекту будови та нормативних документів.
11.2.4 Очищені контактні поверхні фрикційних з'єднань захищають від забруднення і замаслення; фасонки, накладки та інші деталі після очищення зберігають у вертикальному положенні на спеціальних стелажах під навісами. Строк зберігання очищених, але не законсервованих елементів до їх складання і затягування болтами високої міцності не повинен перевищувати трьох діб. Елементи з клеєфрикційними покриттями дозволено зберігати захищеними від впливу сонячної радіації і атмосферних опадів до одного року.
11.2.5 Повторне очищення контактних поверхонь здійснюють у випадку забруднення їх маслом і фарбою або за недотримання зазначених у 11.2.4 строків зберігання. Замість очищення піском або дробом дозволено застосовувати повторне очищення газовогневим способом. Вимога повторного очищення не поширюється на наліт іржі, що утворюється на контактних поверхнях через попадання на них атмосферних опадів або конденсації водяної пари, якщо строк зберігання очищених елементів не перевищує зазначеного в 11.2.4.
11.2.6 Клеєфрикційні покриття наносять на очищені дробом контактні поверхні монтажних елементів (фасонки, накладки, прокладки) переважно механізованими способами на заводі, що виготовляє конструкції, або у цеху на базі мостобудівельної організації за температури не нижче ніж 10 °С і вологості повітря не більше ніж 80 %. Очищені поверхні металу та абразивний матеріал (карбід кремнію - карборунд) мають бути сухими. Епоксидний клей наносять шаром від 60 мкм до 80 мкм; загальна товщина клеєфрикційного покриття не повинна перевищувати 250 мкм.
Місця клеєфрикційних покриттів, способи їх утворення призначають у картах укрупнювального складання.
11.2.7 Контактні поверхні болтових з'єднань до початку складання оглядають і очищають від бруду, льоду, пухкої іржі, відстаючої окалини, олії, фарби (за винятком заводської ґрунтовки). Металеві вироби (болти, гайки, шайби) до початку встановлення у з'єднання очищають від заводського консервуючого мастила.
Різьблення перевіряють під час комплектування болтів шайбами і гайками.
Кожний високоміцний болт фрикційного з'єднання комплектується однією гайкою і двома круглими шайбами - під головку болта і під гайку.
У кожному затягнутому болті з боку гайки треба залишати не менше одного повного витка нарізки.
У болтових з'єднаннях гайки закріплюють від розкручування за допомогою пружинних шайб або контргайок.
11.2.8 У болтових і фрикційних з'єднаннях під час монтажу металоконструкцій точний збіг отворів забезпечують установленням монтажних точених пробок номінальним діаметром на 0,2 мм менше проектного діаметра отворів. Довжина циліндричної частини пробки має бути на 10 мм - 15 мм більше товщини пакета, що складається. В отвори пробку встановлюють легкими ударами кувалди масою не більше ніж 2 кг.
Забивання пробок сильними ударами важких кувалд у отвори з чорнотою, яка перевищує допустиму згідно зі СНиП ІII-18, заборонено.
Незалежно від способу монтажу прогонових будівель число пробок, що встановлюють у фрикційні з'єднання, призначають тільки за умови забезпечення проектного положення елементів стику і точного збігу отворів. Пробки не враховують при розрахунку фрикційного з'єднання на монтажні навантаження.
Не менше трьох пробок встановлюється переважно у периферійні отвори в кожній половинці накладки з найбільшими відстанями між ними і розміщенням у вершинах трикутника. Одночасно з встановленням пробок всі вільні отвори заповнюють постійними високоміцними болтами із затягуванням. Після затягування болтів до розрахункових зусиль пробки вилучають, а отвори заповнюють болтами.
11.2.9 У процесі монтажу у фрикційні з'єднання не дозволено ставити звичайні болти. Конструкції з болтовими з'єднаннями класу точності В та А спочатку складають на тимчасових болтах і пробках. Для точного збігу отворів і щільної стяжки пакета пробками заповнюють 10 % (але не менш ніж 3 шт.), а болтами 20 % від загальної кількості отворів. При кількості отворів менше ніж 10 встановлюють дві-три пробки і один-два болти.
Якщо розсвердлювання (райберування) отворів і встановлення в них постійних болтів неможливе за умов монтажу, то одразу після складання з'єднання дозволено число пробок визначати розрахунком на будівельні навантаження, при цьому кількість тимчасових болтів має бути не менше ніж 40 % від розрахункового числа пробок. Пробки розраховують на зрізування і зминання згідно з ДБН В.2.3-14 залежно від міцності сталі, з якої вони виготовлені. Діаметр тимчасових складальних болтів призначають на 1 мм - 6 мм менше діаметрів отворів. Тимчасові болти приймають класу точності С згідно з ГОСТ 15589. Вони мають забезпечувати щільне стягування елементів у з'єднанні із затягуванням гайковертами на зусилля, яке повинно бути не менше ніж 49 кН.
11.2.10 У фрикційному з'єднанні, яке складають на пробках і болтах, високоміцні болти повинні вільно, без зусиль, входити в отвори зібраного пакета. Якщо болти важко встановлювати через чорноту, овальність або скіс отворів, останні розсвердлюють конічними розвертками, діаметр яких повинен бути не менше номінального діаметра болтів і не більше проектного діаметра отворів. Розсвердлювання виконують лише у щільно стягнутих пакетах без застосування мастильно-охолоджувальних рідин і води.
У болтових з 'єднаннях несучого типу підвищеної точності класу А або нормальної точності класу В розсвердлювання або прочищення отворів здійснюють конічними розвертками, діаметр яких відповідає прийнятому в проекті діаметру отворів з відповідними допусками.
11.2.11 Натягування високоміцних болтів на розрахункові зусилля згідно з ДБН В.2.3-14 проводять загвинчуванням за гайку або головку болта до необхідної розрахункової величини крутильного моменту М, кН, що визначається формулою:
M = mPd (11.1)
де m - коефіцієнт загвинчування, який дорівнює 0,175;
Р - розрахункове зусилля натягу високоміцного болта. Для болтів діаметром 22, 24, 27 мм відповідно приймають розрахункові зусилля 220; 258; 334 кН згідно з ГОСТ 22353, із сталі марки 40Х "селект" - згідно з ГОСТ 4543;
d - номінальний діаметр нарізки болта.
Болти з'єднання спочатку затягують гайковертом до 50 % - 90 % від розрахункового зусилля, потім затягують динамометричним ключем до розрахункового зусилля з контролем натягу за величиною крутильного моменту, що прикладається.
Гідравлічні динамометричні ключі типу КЛЦ тарують спершу перед першим їх застосуванням (або після ремонту), вдруге - після натягнення першої і другої тисячі болтів, а потім періодично після натягування кожних п'яти тисяч болтів.
Ручні динамометричні ключі тарують контрольним вантажем на початку і в середині кожної робочої зміни.
Усі динамометричні ключі, що використовуються в роботі, нумерують. Результати їх тарування заносять у спеціальний журнал.
11.2.13 Натягування болтів здійснюють від ділянок із щільним притисненням деталей з'єднувального пакета до ділянок із зазорами. Болти, що розміщені поруч з пробками, затягують удруге після вилучення пробок. У з'єднаннях із затягнутими болтами не допускаються зазори між площиною конструкції, шайбами, гайками і головками болтів. При простукуванні молотком болт не повинен тремтіти і зсуватися.
11.2.14 Натягування високоміцних болтів до проектних зусиль проводять, як правило, після закінчення перевірки проектного геометричного положення конструкції або її частини. Гайки або головки болтів, що натягнуті на проектні зусилля, помічають світлою масляною фарбою.
Під час приймання змонтованих конструкцій із фрикційними з'єднаннями будівельна організація надає таку документацію:
журнал контролю якості підготування контактних поверхонь;
журнал контрольного тарування динамометричних ключів;
журнал встановлення високоміцних болтів;
сертифікати заводу-виробника на металеві вироби.
11.2.15 Зварні монтажні з'єднання виконують відповідно до вимог ГОСТ 10922, СНиП III-18, СПиП 3.03.01, цих Норм, відомчих нормативних документів, проекту конструкції і ПВР. Під час їх виконання здійснюють ретельний операційний контроль на всіх стадіях виконання робіт.
Порядок виконання зварних монтажних з'єднань наведено у додатку П.
