Страница 8: ДБН А.2.1-1-2008. Вишукування, проектування і територіальна діяльність. Вишукування. Інженерні вишукування для будівництва (56036)

3.2.10 Камеральне опрацювання матеріалів включає опис, аналіз та модельне відображен­ня інформації про геологічну будову, властивості ґрунтів, стан і режим гідросфери, поширен­ня і активність інженерно-геологічних процесів та явищ.

Результати камеральної обробки повинні відповідати технічному завданню, програмі ви­конання робіт і вимогам до звіту про вишукування.

3.2.10.1 На завершальному етапі камеральних робіт (окрім інженерно-геодезичних вишу-­
кувань) розробляють такі види прогнозів:

• пошуковий, у якому здійснюють якісну і/або кількісну характеристику змін та ймо-­
  вірного стану природно-техногенних умов;

• нормативний, у якому наводять рекомендації щодо досягнення потрібного (норматив-­
  ного) стану природно-техногенних умов шляхом регулювання впливів і/або виконання
  спеціальних заходів (планування території, дренування, будівництво стримувальних
  споруд, закріплення ґрунтів тощо).

Достовірність прогнозів забезпечується обсягом та якістю вихідної інформації, регламен­тованої відповідними нормативними документами. На основі прогнозів (у тому числі про­гнозів взаємодії споруди з навколишнім середовищем) необхідно здійснювати оцінку ефективності та якості прийнятих проектних рішень.

Розроблення пошукових і нормативних прогнозів є обов'язковою складовою частиною інженерно-геологічних робіт і обов'язковим елементом звіту.

3.2.10.2 Вимоги до звіту про інженерно-геологічні вишукування наведені в дод. Н.

3.3 Інженерно-геологічні вишукування для реконструкції

3.3.1 Інженерно-геологічні вишукування для реконструкції виконують у всіх випадках ре­конструкції будівель та споруд, враховуючи такі особливості:

• різноманітність видів і цілей реконструкції;

• виконання вишукувань на ділянці вже існуючого об'єкта реконструкції;

• техногенний вплив на умови досліджуваної ділянки і необхідність оцінки ризику;

• необхідність одержання інформації про конструкцію і стан фундаментів об'єкта реко-­
  нструкції, властивості ґрунтів основи та ступеня їх зміни в результаті техногенного
  впливу;

• специфічність умов організації та проведення вишукувальних робіт;

• обмеження можливості використання стандартного вишукувального устаткування;

• особливі вимоги до забезпечення охорони праці та правил з техніки безпеки під час ви-­
  конання робіт.

ДБН А.2.1-1-2008 С.31

3.3.2 Технічне завдання на проведення інженерно-геологічних вишукувань для реко-­
нструкції існуючих будівель і споруд, окрім зазначеного в 3.1.3, повинно містити:

• найменування і строки експлуатації об'єкта реконструкції;

• найменування та адресу організації-виконавця першопочаткового проекту будівництва;

• відомості про цілі реконструкції;

• технічні характеристики споруд до і після реконструкції (розміри в плані, висота, по-­
  верховість, типи фундаментів, їх заглиблення та розміри);

• дані про навантаження на основу до і після реконструкції (величина статичного наван-­
  таження, наявність динамічних і змінних статичних навантажень);

• положення в плані частин будівлі, що відрізняються за навантаженнями, часом зведен-­
  ня, глибиною закладення та конструкцією фундаментів тощо;

• відомості про особливості технологічного процесу до і після реконструкції (можливість
  замочування ґрунтів основи водою або хімічними розчинами, впливу на ґрунти висо-­
  ких температур, промерзання тощо);

• дані про наявність у безпосередній близькості від споруди, що реконструюватимуть,
  водонесучих комунікацій, штучних та природних водойм, дамб, підпірних стінок та
  інших режимоутворюючих факторів;

• можливість і варіанти підсилення фундаментів або ґрунтів основ;

• особливі вимоги до матеріалів інженерно-геологічних вишукувань, точності та забезпе-­
  ченості отримуваних даних.

3.3.3 Складанню програми виконання робіт з інженерно-геологічних вишукувань для ре-­
конструкції передує збір та детальне вивчення архівних матеріалів з інженерних вишукувань,
першопочаткового проекту будівництва та інженерної підготовки території, документів про
наявність, стан захисних споруд і підземних комунікацій, візуальний огляд споруди з метою
виявлення деформацій конструкцій, припустимо пов'язаних із деформацією основи.

Склад, обсяг та методику робіт з інженерно-геологічних вишукувань визначають залежно від виду реконструкції, геотехнічної категорії (див. дод. Т), рівня відповідальності будівлі (споруди) та її технічного стану.

3.3.4 Геотехнічну категорію об'єкта реконструкції визначають, враховуючи технічні ха­-
рактеристики, стан і значимість споруди (будівлі), вид і цілі реконструкції, строк експлуатації
споруди (будівлі), ступінь і вид техногенного впливу на навколишнє середовище (можли-­
вості їх зміни після реконструкції), сформовані інженерно-геологічні умови ділянки.

Геотехнічні категорії об'єктів реконструкції наведені в таблиці дод. Т.

5. Інженерно-геологічні вишукування для реконструкції повинні забезпечити ком­-
   плексне вивчення умов ділянки з урахуванням техногенного впливу, прогнозування змін
   умов після реконструкції, бути достатніми для вибору та розроблення найбільш надійного і
   економічно доцільного проектного рішення при реконструкції будь-якого виду.

6. Проводячи польові вишукувальні роботи (бурові, гірничопрохідницькі, дослідно-
   фільтраційні), необхідно виключити негативний вплив на фундаменти та ґрунти основи спо-­
   руди, яку реконструюватимуть. Порушені покриття, вимощення, гідроізоляція повинні бути
   відновлені забудовником після закінчення польових вишукувальних робіт.

7. Число свердловин і точок зондування приймають у кількості, достатній для визна-­
   чення умов залягання і фізико-механічних властивостей ґрунтів, виділення ділянок зі зміне-­
   ним станом ґрунтів у результаті техногенного впливу. Розташування гірничих виробок
   залежить від конфігурації споруди, яку реконструюватимуть, та системи впливу на основу
   (місцезнаходження ділянок, які мають різну товщину активної зони, ділянок, що зазнали за-­
   мочування або термічного впливу).

С. 32 ДБН А.2.1-1:2008

8. Проходку шурфів здійснюють з метою визначення глибини закладення, конструкції
   й стану фундаментів, відбору проб ґрунтів з активної зони під фундаментами.

9. Розташування шурфів визначають разом із проектною організацією, виходячи з ко-­
   нструктивних особливостей фундаменту, схеми його заглиблення, положення зон деформу-­
   вання (осадок, кренів), ділянок особливих впливів на ґрунти основи. Глибина шурфу
   повинна забезпечувати можливість відбору моноліту з глибини не менше ніж 0,5 м нижче
   підошви фундаментів.

3.3.10 У випадку, якщо в основі фундаменту виявлені насипні або інші ґрунти з особливи­-
ми властивостями, шурф проходять на всю потужність цих ґрунтів.

За неможливості виконати проходку шурфу до необхідної глибини з дна шурфу або в безпосередній близькості від його стінок проходять свердловину.

11. Для вивчення фізико-механічних властивостей ґрунтів з гірничих виробок відбира-­
    ють проби ґрунтів. Кількість відібраних проб повинна забезпечити детальне вивчення про-­
    сторової змінюваності фізико-механічних властивостей ґрунтів (з урахуванням ділянок
    різних видів та інтенсивності техногенних впливів) і прогноз їх зміни після реконструкції.

12. Геофізичні методи застосовують з метою вивчення стану ґрунтів, картування ано-­
    мальних зон, прогнозування розвитку природних і техногенних процесів, визначення глиби­
    ни закладення та стану фундаментів, пошуку похованих фундаментів, конструкцій,
    порожнин. У складних інженерно-геологічних умовах для вирішення цих задач геофізичні
    роботи рекомендовано виконувати, випереджаючи інші види робіт.

13. Польові дослідні та лабораторні визначення деформаційних властивостей ґрунтів,
    що перебувають тривалий час у напруженому стані під фундаментами споруд, проводять із
    урахуванням фактичного напруженого стану основи.

3.3.14 При проведенні інженерних вишукувань для реконструкції вишукувальній
організації може бути доручено виконання спеціальних робіт, до яких відносять:

• комплекс досліджень для визначення можливості закріплення ґрунтів основи
  (хімічним, термічним і іншим методами);

• визначення глибини заглиблення і стану забивних, буронабивних і інших паль, що є
  фундаментами споруд, які реконструюватимуть, або аварійних споруд;

• визначення форми та стану похованих конструкцій (фундаментів), пошук і оконтурю-
  вання похованих порожнин, підвалів, старих комунікацій тощо.

Подібні роботи виконують за спеціальною програмою, часто поза зв'язком із основним комплексом вишукувальних робіт. Методику виконання робіт визначають у кожному кон­кретному випадку залежно від поставленої задачі та технічної оснащеності вишукувальної організації. Необхідним є тарування приладів, виконання контрольних замірів на моделях, дослідних майданчиках тощо.

3.3.15 У звіті на підставі порівняння результатів вишукувань і архівних даних повинен
бути зроблений висновок про зміну інженерно-геологічних умов майданчика, спричинених
будівництвом та експлуатацією споруди, яку реконструюватимуть, зроблений прогноз про
можливості їх подальших змін після проведення реконструкції.

На інженерно-геологічні розрізи виносять фундаменти існуючих і знесених будинків, котловани, поховані конструкції та порожнини, підпірні стінки, ділянки хімічного закріплен­ня ґрунтів тощо.

У звіті повинні бути відображені результати обстеження основи та фундаментів споруди (будівлі), яку реконструюватимуть, якщо це передбачено технічним завданням, а також вик­ладені можливі причини наявних деформацій.

ДБН А.2.1-1-2008 С.ЗЗ

3.3.16 Звіт про геотехнічні вишукування для проекту реконструкції повинен містити інформацію про стан фундаментів і ґрунтів основи, рекомендації з захисту території, існую­чих будівель і споруд при реконструкції.

За необхідності до звіту включають глави:

• "Результати спеціальних досліджень";

• "Аналіз можливих причин деформацій будинку (споруди)".

3.4 Інженерно-геологічні вишукування в процесі будівництва

Вишукування в процесі будівництва виконують у випадку поетапного будівництва, яке викликає зміни умов у міру реалізації проектних рішень, за відсутності доступу до місця робіт, а також як контроль за дотриманням проектних рішень і нормативних вимог, при здійсненні функцій авторського нагляду.

На цій стадії вишукувальна організація здійснює:

• геотехнічний контроль;

• обстеження котлованів, траншей, тунелів і інших будівельних виїмок;

• контрольні визначення характеристик властивостей ґрунтів після їх технічної меліо-­
  рації (ущільнення, цементації, силікатизації тощо);

• визначення відповідності фактичних інженерно-геологічних умов прийнятим у про-­
  екті;

• контроль рівня підземних вод, у тому числі при будівельному водозниженні;

• спостереження за розвитком інженерно-геологічних процесів і факторів, обумовлених
  господарським освоєнням території, уточнення прогнозу розвитку небезпечних про-­
  цесів.

3.5 Інженерно-геологічні вишукування у складних умовах

Додаткові вимоги поширюються на інженерно-геологічні вишукування для територій з III категорією складності умов.

1. Склад і обсяг додаткових інженерно-геологічних робіт призначають залежно від
   факторів, які обумовлюють складність умов.

2. На ділянках зі складними рельєфом та геологічною будовою відстані між свердлови­-
   нами та глибину буріння призначають, виходячи з необхідності обґрунтованого відображен­-
   ня наявних особливостей.

3. На ділянках поширення ґрунтів із особливими властивостями способи вивчення цих
   властивостей і обсяги визначень повинні забезпечувати одержання обґрунтованих характе-­
   ристик для проектування.

3.5.4 На підтоплених і потенційно підтоплюваних територіях склад і обсяг інженер-­
но-гідрогеологічних робіт повинен забезпечувати прийняття рішень з територіального або
локального захисту.

3.5.5 На територіях формування і розвитку несприятливих та небезпечних інженерно-гео-­
логічних процесів вишукування виконують також поза контурами проектованої споруди в
обсягах, достатніх для прогнозування розвитку цих процесів, і додатково створюють системи
відповідних спостережень.

С. 34 ДБН А.2.1-1:2008

3.6 Технічні вимоги до результатів інженерно-геологічних вишукувань

Результати інженерно-геологічних вишукувань повинні відповідати таким критеріям якості:

• відповідність проведених вишукувань технічному завданню замовника;

• відповідність складу та змісту звіту цільовому призначенню робіт і нормативним доку-­
  ментам;

• наявність посилань на використані літературні і фондові матеріали (або вказівка на їх
  відсутність);

• наявність документів про метрологічну повірку та підтвердження відповідності при-­
  ладів і устаткування, які використані при вишукуваннях;

• кількість і розміщення гірничих виробок, точок польових дослідних робіт забезпечу-­
  ють одержання обґрунтованої інформації про інженерно-геологічні та гідрогеологічні
  умови території (ділянки) вишукувань і прогнозування можливих загроз від небезпеч-­
  них процесів;

• глибини проходки гірничих виробок, зондування, каротажу забезпечують вивчення ак-­
  тивної зони та можливість багатоваріантного проектування основ і фундаментів;