Кожна дистанція колії повинна мати адміністративний будинок; ремонтно-експлуа­таційну базу з гаражами для стоянки і ремонту залізнично-будівельних машин, автомашин, знімних рухомих одиниць; склади для зберігання і комплектації будівельних матеріалів, зберігання паливно-мастильних матеріалів, елементів верхньої будови колії, а також ко­нструкцій інженерних споруд; санітарно-побутові приміщення та інші службові і виробничі будинки.

Кожен околоток повинен мати експлуатаційну базу з гаражем для стоянки залізничних колійних машин та автомобільного транспорту, конторою, санітарно-побутовими примі­щеннями, коморами.

На робочому відділку повинні бути передбачені: пункти збору працюючих, обігріву і при­йняття їжі, комора для збереження матеріалів, інструментів і механізмів.

Допускається суміщення пункту обігріву з приміщеннями бригадирів колії, околотків та іншими службовими будинками.

  1. При проектуванні нових і реконструкції існуючих залізничних ліній або станцій не­-
    обхідно на роздільних пунктах через кожні 40-50 км проектувати тупик корисною довжиною
    не менше 75 м для відстою залізничних колійних машин.

  2. При проектуванні ліній значної довжини необхідно передбачати одне рейкозварю-
    вальне підприємство на кожні 4-5 тис. км розгорнутої довжини нової головної колії, а при
    меншій довжині з відповідним обґрунтуванням - розширення існуючих підприємств суміж­-
    них залізниць.

  3. Для технічного обслуговування і поточного ремонту залізнично-будівельних машин,
    снігоприбиральних машин і транспортних засобів необхідно передбачати будівництво цеху -
    одного на дирекцію перевезень (1000 км розгорнутої довжини колій). Виробничі потужності
    цеху повинні забезпечувати ремонт і обслуговування необхідної кількості снігоприбираль­-
    них і залізнично- будівельних машин у рік. При проектуванні дільниць менше зазначеної
    довжини необхідно передбачати, при відповідному обґрунтуванні, розширення і розвиток
    існуючої ремонтної бази.

  4. Для виконання періодичних планово-попереджувальних ремонтів верхньої будови
    колії і земляного полотна на кожні 500 км розгорнутої довжини нових і других колій повинна
    бути передбачена механізована виробнича база колійної машинної станції (КМС). Місце роз-­
    ташування бази визначається за узгодженням із залізницею. При довжині будівництва нових
    колій менше 500 км (головні колії, з'єднувальні внутрішньостанційні і додаткові головні
    колії, приймально-відправні колії і т.ін.) необхідно передбачати розширення існуючих ме­-
    ханізованих виробничих баз КМС відповідно до зростання обсягу ремонтно-колійних і
    земляних робіт.

Розміри та технологічне оснащення механізованої виробничої бази КМС визначаються діючими технологічними процесами виконання робіт та технічним завданням на розробку проекту.

При розробленні проекту технологічні колії і виробничі будівлі необхідно розміщувати на території виробничої бази КМС, адміністративні та санітарно-побутові будівлі - у безпо­середній близькості від неї.

14.7 При проектуванні нових і реконструкції існуючих залізниць необхідно передбачати
організацію і будівництво адміністративних і санітарно-побутових будинків, дистанцій за­-
хисних лісонасаджень.

ДБН В.2.3-19-2008 С. 69

Дільниця майстра організовується при створенні та експлуатації майбутніх захисних на­саджень і природних лісів у смузі відведення залізниць загальною площею в межах від 50 га до 100 га, виробнича дільниця - від 200 га до 400 га (дві-чотири дільниці майстра), дистанція за­хисних лісонасаджень - від 800 га до 1600 га (три-п'ять виробничих дільниць).

Кожна дільниця майстра повинна мати контору, яка включає також санітарно-побутові приміщення, гараж на 3-5 боксів, комору для збереження техніки та інвентарю, склад пали-во-мастильних матеріалів (ПММ).

Виробнича дільниця повинна мати контору, санітарно-побутове приміщення, майстерню зі слюсарним цехом і кузнею, гараж на 4-5 боксів, комору для збереження техніки та інвента­рю, склад ПММ, склад збереження отрутохімікатів площею 30 м2.

Дистанція захисних лісонасаджень повинна мати виробничу будівлю загальною площею 200 м2, майстерні з кузнею, слюсарним і зварювальним відділеннями, столярним цехом, аку­муляторною, навіс для збереження техніки та інвентарю площею 150 м2, гараж на 5-7 боксів, склад отрутохімікатів, склад ПММ.

У випадках збільшення обсягів робіт існуючих дистанцій необхідно передбачати відповідне розширення і реконструкцію їх виробничих баз.

15 ПАСАЖИРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

15.1 На всіх станціях і пасажирських зупинних пунктах, а також на роз'їздах і обгінних
пунктах, де передбачається посадка і висадка пасажирів, необхідно проектувати приміщення і
пристрої для обслуговування пасажирів.

Перелік і розміри приміщень і пристроїв для обслуговування пасажирів встановлюються в проекті відповідно до ВСН 01-91 та ВСН ЦЛ-87.

  1. При проектуванні вокзалів, як правило, необхідно передбачати об'єднання в одній
    будівлі ізольованих приміщень, призначених для обслуговування пасажирів, включаючи
    приймання і видачу багажу, і управління роботою станції.

  2. Проекти нових вокзалів і вокзалів, що підлягають реконструкції, повинні передбача­-
    ти комплекс будівель, споруд і пристроїв, необхідних для забезпечення швидкого, зручного і
    безпечного виконання операцій, пов'язаних із обслуговуванням і перевезеннями пасажирів
    (пасажирські будівлі, службові приміщення, платформи, пішохідні тунелі, мости і переходи,
    пандуси, пристрої для збереження багажу і ручної поклажі, вбудовані поштові і торгові кіоски
    і ін.), і повинні враховувати застосування нових технічних засобів і систем автоматизації роз­-
    поділу місць і продажу квитків, довідково-інформаційної апаратури, пристроїв телемеханіки,
    зв'язку, механізації операцій з навантаження, розвантаження і транспортування багажу, а та­-
    кож з прибирання приміщень і пасажирських платформ.

Проекти вокзалів необхідно розробляти з урахуванням планувальної структури населе­ного пункту і станції, а також архітектури будівель і споруд привокзальної площі для забезпе­чення єдиної архітектурно-планувальної композиції комплексної забудови залізничних ліній.

У проектах вокзальних комплексів необхідно враховувати вимоги ДБН В 2.2-17 щодо потреб людей із обмеженими фізичними можливостями.

15.4 Нові вокзали слід розташовувати із зовнішнього боку колій станції (бічного типу), як
правило, з боку основної частини населеного пункту. Розташування вокзалу між коліями
(острівного типу) і в торці колій (тупикового типу), а також комбінованого типу допус­-
кається в окремих обґрунтованих випадках, коли застосування наскрізної схеми станції за
місцевими умовами неможливо або недоцільно.

Проектами вокзалів повинні передбачатися під'їзди для автомобілів, які розташовуються в межах смуги відведення, а до місць переходу через залізничні колії - доріжки для пішоходів.

С. 70 ДБН В.2.3-19-2008

Планування привокзальних площ повинне забезпечувати зручне і безпечне пересування пішоходів та всіх видів міського транспорту, що передбачаються проектом, а в окремих обґрунтованих випадках - і міжміського. На привокзальних площах облаштовуються май­данчики для озеленення, а також місця для стоянки автотранспорту, у тому числі окремі місця паркування автотранспортних засобів, що належать інвалідам. Місця паркування автотран- спортних засобів можуть бути також підземного або закритого типу.

15.5 Будівлі вокзалів (при зовнішньому їх розташуванні) та інші будівлі і споруди розта­шовуються на відстані не менше 20 м від осі найближчої колії, а на нових лініях, на яких пере­дбачається рух пасажирських поїздів зі швидкостями більше 140 км/год, - не менше 25 м, але не більше 50 м.

При перевлаштуванні існуючих станцій, роз'їздів і обгінних пунктів, розташованих у важких умовах, допускається зменшувати зазначені відстані за умови дотримання встановле­них у пункті 15.9 цих норм ширини пасажирських платформ.

15.6. Пасажирські платформи слід передбачати на всіх станціях і пасажирських зупинних пунктах, а також на роз'їздах і обгінних пунктах, де виконується посадка і висадка пасажирів.

Відстань від станції до пасажирської платформи і між пасажирськими платформами по­винна бути не менше 4 км, а в густонаселеній зоні - 3 км.

За необхідності, у межах низьких і високих пасажирських платформ на станціях та пере -гонах проектується поздовжній водовідвід (лоток, дренаж із лотком) між платформою і колією. Конструкція цих платформ повинна забезпечувати розташування водовідводу у за значеному місці та можливість виконання колійних робіт із застосуванням машин.

Платформи для посадки і висадки пасажирів необхідно розташовувати з зовнішнього боку головних колій. На лініях зі швидкостями руху до 140 км/год допускається, при обґрун­туванні, розташовувати пасажирські платформи між головними коліями.

15.7 Пасажирські платформи у межах усієї дільниці обертання приміських поїздів слід
проектувати однотипними - низькими чи високими. При прибутті на головну пасажирську
станцію в розрахунковий час чотирьох і більше пар приміських поїздів необхідно розглядати
варіант будівництва високих пасажирських платформ у комплексі з іншими варіантами
підвищення пропускної спроможності дільниці.

Біля колій, призначених для технічного обслуговування вагонів пасажирських поїздів да- лекого сполучення, проектуються низькі платформи. У випадку улаштування біля таких колій високих платформ вони повинні мати конструкцію, яка забезпечує виконання двоїсто- роннього огляду і ремонту ходових частин вагонів, що стоять біля платформи. Конструкції цих низьких і високих платформ повинна допускати улаштування уздовж них закритих по- здовжніх дренажів для пропускання і відводу води.

Опори високих пасажирських платформ необхідно розташовувати на відстані не менше 2120 мм від осі колії.

15.8 Довжина пасажирських платформ повинна відповідати найбільшій довжині пасажи­-
рського поїзда, призначеного до обертання на п'ятий рік експлуатації. При цьому на нових
станціях передбачається можливість подовження платформ до 650 м, а платформ, що обслу-
говують тільки приміський рух, - до 500 м.

Пасажирські платформи повинні бути розташовані на прямих ділянках колії на всю дов­жину.

При розташуванні високих пасажирських платформ на кривих вони повинні мати при­строї, що забезпечують можливість контролю закриття автоматичних дверей по всьому со­ставу помічником машиніста.

ДБН В.2.3-19-2008 С. 71

15.9 Ширину пасажирських платформ необхідно встановлювати залежно від інтенсив-­
ності і характеру пасажиропотоків (прямі, місцеві, приміські), швидкостей руху пасажи­-
рських поїздів, кількості і розташування виходів із платформи і розмірів пристроїв, що
повинні розміщуватися на них (сходи, павільйони і ін.).

На станціях, де можливе безупинне пропускання пасажирських поїздів зі швидкостями понад 140 км/год по головній колії, суміжній із платформою, ширина платформи повинна за­безпечувати можливість безпечного перебування на ній пасажирів (не менше 3 м від краю платформи) під час пропускання швидкісного поїзда.

Ширину основної бічної пасажирської платформи слід приймати не менше 6 м, а при пе­ревлаштуванні існуючих станцій, розташованих у важких умовах, - не менше 5 м у межах роз­ташування будівель вокзалу і не менше 4 м за поза ними.

Ширина основної бічної платформи поза межами розташування пасажирської будівлі на вокзалах місткістю менше 200 чол. може бути зменшена до 3 м.

На лініях, де передбачається безупинний рух пасажирських поїздів зі швидкостями більше 140 км/год, у випадку неможливості улаштування бічної платформи, з дозволу Дер­жавної адміністрації залізничного транспорту України ширина платформи при розташу­ванні її між головними коліями повинна бути не менше 8 м, в особливо важких умовах - не менше 6 м і з передбаченням додаткових заходів щодо забезпечення безпеки пасажирів (улаштування поручнів уздовж осі платформ із розривом для проходу, сповіщувальної сиг­налізації про підхід швидкісних поїздів та ін.).

Ширину проміжної платформи на лініях III і IV категорій слід приймати не менше 4 м.

При наявності павільйонів та інших споруд, входів у тунелі, сходів із пішохідних мостів, розташованих на платформах, відстань між крайньою гранню споруд і бортом платформи повинна бути не менше 2 м. На лініях, де передбачається рух пасажирських поїздів зі швидкістю більше 140 км/год, відстань між крайньою гранню споруд і бортом платформи по­винна бути не менше 3 м. При відповідному обґрунтуванні для встановлення на платформі окремих стовпів освітлення і т.ін. допускається зменшувати цю відстань, але вона не може бути меншою ніж 3,1 м від осі колії.

15.10 Висоту підлоги пасажирських платформ над рівнем верха головки рейки і відстань
від осі колії до краю платформи слід приймати відповідно до вимог ГОСТ 9238.

При реконструкції існуючих станцій допускається зберігати пасажирські платформи ви­сотою не менше 915 мм, за винятком платформ на приміських електрифікованих ділянках із моторвагонною тягою.

Існуючі низькі платформи, які не підлягають перебудові, висотою у межах 150 - 200 мм від верху головки рейки до підлоги платформи допускається не реконструювати.

15.11 Основні і проміжні платформи з'єднуються переходами на рівні верху головок ре­-
йок або у різних рівнях.

Переходи в різних рівнях необхідно передбачати на пасажирських станціях, а також на інших станціях і зупинних пасажирських пунктах:

  • якщо прохід пасажирів від платформ до населеного пункту перетинається залізнични-­
    ми коліями з рухом поїздів інтенсивністю 50 і більше пар за добу;

  • на лініях, де передбачається рух пасажирських поїздів зі швидкостями понад 120 км/год
    при пасажиропотоку через перехід більше 75000 чоловік на рік.