5.3.21. Галузь застосування калориферного (повітряного) опалення встановлена СНиП 2.04.05-91.
5.3.22. Перед початком опалювального сезону калориферні установки слід перевірити і відремонтувати. Експлуатація несправних установок неприпустима.
5.3.23. При експлуатації калориферів слід:
- постійно тримати у справному стані контрольно-вимірювальні прилади;
- зашпарувати негорючими матеріалами виявлені шпарини між калориферами та будинковими конструкціями камер;
- забезпечити відстань між калориферами і конструкціями з горючих матеріалів не менше ніж 1,5 м - за наявності вогневого або електричного підігрівання і не менше ніж 0,1 м - коли теплоносіями є вода або пара;
- стежити за тим, щоб транзитні канали, по яких подається нагріте в калорифері повітря, не мали отворів, крім призначених для подавання повітря в приміщення;
- систематично очищати калорифери від забруднення пневматичним або гідравлічним способом.
5.3.24. Відповідальним за додержання вимог пожежної безпеки при експлуатації вентиляційних систем (установок), їх технічний стан та справність - є головний механік підприємства або інша особа, призначена наказом.
5.3.25. Вентиляційні установки і системи, застосовувані на підприємствах, організаціях, повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм, мати інструкції з експлуатації, що визначають експлуатаційний і протипожежний режим роботи, залежно від умов виробництва, строки очищення повітроводів, фільтрів, вогнезатримувальних клапанів та інше обладнання, а також порядок дій обслуговувального персоналу при виникненні пожежі або аварій.
5.3.26. Не допускається робота технологічного обладнання у вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях у разі несправності (відсутності) або при відключених гідрофільтрів, сухих фільтрів, пиловідсмоктувальних, пиловловлюваних та інших пристроїв систем вентиляції.
5.3.27. Для запобігання потрапляння металевих та інших твердих речей місцеві відсмоктувачі вентиляційних систем, які видаляють пожежо- та вибухонебезпечні речовини, мають бути обладнані захисними сітками і магнітними вловлювачами.
5.3.28. Забороняється прокладати повітроводи, якими переміщуються вибухопожежонебезпечні гази, пари і пил, у підвальних приміщеннях та каналах під підлогою.
5.3.29. Усередині повітроводів і на їхніх стінках забороняється розміщувати газопроводи і трубопроводи з горючими речовинами, кабелі, електропроводку та каналізаційні трубопроводи, а також не допускається перетинання повітроводів з комунікаціями.
5.3.30. Усі металеві повітроводи, трубопроводи, фільтри та інше обладнання витяжних установок, які транспортують горючі та вибухонебезпечні речовини, мають бути заземлені і захищені від статичної електрики.
5.3.31. Вентиляційні камери, циклони, фільтри, повітроводи слід регулярно очищати від горючого пилу, відходів виробництва, жирових відкладень пожежобезпечними способами. Перевірку та очищення вентиляційного обладнання слід проводити за графіком, затвердженим головним інженером або іншою посадовою особою. Результати огляду обов'язково заносяться до спеціального журналу.
5.3.32. Витяжні повітроводи, якими транспортуються горючі та вибухонебезпечні речовини (пил, волокна тощо), повинні мати пристрої для очищення (люки, розбірні з'єднання тощо).
5.3.33. Вогнезатримувальні пристрої (заслінки, шибери, клапани та ін.), магнітні уловлювачі у вентиляційних повітроводах, пристрої блокування вентиляційних систем з установками пожежної сигналізації та автоматичними установками пожежогасіння, а також автоматичні пристрої відключення вентиляції при пожежі слід перевіряти в установлені керівником підприємства строки (але не рідше одного разу на півроку) і тримати у справному робочому стані.
5.3.34. При експлуатації вентиляційних систем забороняється:
- закривати витяжні канали, отвори і грати;
- залишати двері вентиляційних камер відкритими;
- відключати або знімати вогнезатримувальні пристрої;
- спалювати жирові відкладення та інші горючі речовини, що накопичилися у повітропровідних зонтах;
- складати впритул (на відстані менше ніж 0,5 м) до повітроводів та обладнання горючі матеріали або негорючі матеріали в горючій упаковці;
- видаляти за допомогою однієї системи відсмоктувачів (відкачування) різні гази, пари, пил та інші елементи, які в разі змішування можуть спричиняти спалахи, горіння або вибух;
- використовувати припливно-витяжні повітроводи і канали для відведення газів від приладів опалення, газових колонок, кип'ятильників та інших нагрівальних приладів;
- експлуатувати переповнені "циклони".
5.3.35. Перед пуском в експлуатацію всі відремонтовані або реконструйовані вентиляційні системи повинні пройти налагодження й випробування, про що складається акт у встановленому порядку.
5.3.36. Зміна регулювання вентиляційних установок, приєднання додаткових насадок і каналів можливі тільки з дозволу особи, відповідальної за експлуатацію вентиляційних установок, за наявності відповідних обґрунтувань.
5.3.37. Вентиляційні установки в цехах з ремонту та обслуговування сільськогосподарських машин і техніки повинні працювати за затвердженим графіком, складеним з урахуванням часу прибуття, виїзду машин і техніки та руху їх з одного поста на інший. Графік слід вивісити біля пульту управління вентиляційною установкою.
5.3.38. Забороняється зберігання у вентиляційних камерах будь-якого обладнання і матеріалів. Вентиляційні камери мають бути постійно замкненими на замок, а вхід до них стороннім особам заборонений.
5.3.39. У місцях перетинання протипожежних перешкод повітроводи слід обладнати автоматичними вогнезатримувальними пристроями (заслінками, шиберами, клапанами).
5.3.40. При зміні технологічних процесів, а також при перестановці виробничого обладнання, яке виділяє горючі гази, пари або аерозолі, вентиляційні системи (установки), що діють на даній дільниці (у цеху), слід переобладнати відповідно до нових умов.
5.3.41. Вентиляційні установки, які обслуговують пожежонебезпечні та вибухонебезпечні приміщення, повинні мати пристрої для дистанційного включення або відключення їх при пожежах чи аваріях відповідно до спеціально зазначених в інструкціях (для кожного приміщення) вимог.
5.3.42. У приміщеннях, де розміщені транспортні засоби для перевезення нафтопродуктів у кількості до 10 автомобілів та загальною місткістю автоцистерн до 30 м3, слід передбачати механічну вентиляцію в обсязі триразового повітрообміну за годину з установленням резервних вентиляторів, які автоматично вмикаються, якщо зупинились основні.
5.3.43. Припливно-витяжну вентиляцію, розраховану на умови роботи двигунів сільськогосподарських машин і техніки на бензині або дизельному паливі, слід передбачати в приміщеннях постів технічного обслуговування (далі - ТО) і поточного ремонту (далі - ПР), діагностування газобалонних транспортних засобів та регулювальних робіт з ними, з урахуванням постійно діючої природної вентиляції в обсязі одноразового повітрообміну, а також з урахуванням наявності зворотних клапанів.
Застосування для цих приміщень системи припливної вентиляції з рециркуляцією повітря є неприпустимим.
5.3.44. Конструкція і матеріал вентиляторів, регулювальних та інших пристроїв вентиляційних систем для приміщень, у повітрі яких можуть міститись легкозаймисті або вибухонебезпечні речовини (гази, пари, пил), повинні унеможливлювати іскроутворення. Електродвигуни і вентилятори, що встановлюються у цих приміщеннях, мають бути у вибухозахисному виконанні.
5.3.45. При експлуатації автоматичних вогнезатримувальних пристроїв слід:
- не рідше одного разу на тиждень перевіряти їх загальний технічний стан;
- своєчасно очищати від забруднення горючим пилом чутливі елементи приводу засувок (легкоплавкі замки, горючі вставки, теплочутливі елементи та ін.).
5.3.46. Системи витяжної вентиляції приміщень для формувального та акумуляторного відділень (дільниць) і приміщень для регенерації масла не допускається об'єднувати між собою і з системою вентиляції інших приміщень.
5.3.47. Монтаж, підключення, прокладення мереж, влаштування електричного захисту на лініях, які живлять побутові кондиціонери, повинні проводитись відповідно до вимог інструкції з експлуатації кондиціонерів підприємства-виробника та ПУЕ.
5.3.48. Лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, групи кондиціонерів слід забезпечувати автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів.
5.3.49. Переріз електропроводів, які живлять поодинці встановлені побутові кондиціонери, повинен відповідати допустимій щільності струму, яка визначається паспортом на виріб.
5.3.50. Під час експлуатації побутових кондиціонерів забороняється:
- при встановленні кондиціонера у віконному отворі використовувати як опорні конструкції горючі елементи конструкцій рам замість монтажних кріплень заводського виготовлення або інших металевих конструкцій;
- переробляти кондиціонери з метою зміни їх функціонального призначення;
- замінювати наявні триполюсні штепсельні роз'єднувачі на двополюсні;
- установлювати кондиціонери у внутрішніх протипожежних перегородках та стінах;
- установлювати кондиціонери у вибухопожежонебезпечних приміщеннях категорій А та Б.
5.4.1. Речовини, які містять ЛЗР та ГР і у взаємодії з водою виділяють вибухопожежонебезпечні гази (карбід кальцію, негашене вапно тощо), скидати (зливати) у каналізаційну мережу неприпустимо, навіть в аварійних ситуаціях.
5.4.2. Каналізація для відведення промислових стоків по всій своїй довжині повинна бути закритою і виготовленою з негорючого матеріалу.
5.4.3. Для відвернення розповсюдження вогню під час пожежі мережа промислової каналізації повинна бути обладнана гідравлічними затворами. Гідрозатвори слід встановлювати на випусках стоків з виробничих приміщень, від майданчиків з технологічними установками, апаратами, резервуарами, зливо-наливними естакадами тощо, в яких застосовуються легкозаймисті, горючі та вибухонебезпечні речовини. Шар води, який утворює гідрозатвор, повинен бути не менше ніж 0,25 м.
5.4.4. Для відведення пари і газів каналізацію по підземній трасі слід обладнати вентиляційними стояками.
5.4.5. Каналізаційні мережі та гідрозатвори слід періодично оглядати й очищати. Кришки колодязів огляду каналізації повинні бути постійно закритими, а на складах ЛЗР та ГР - мати пофарбування, яке відрізняється від кольору підлоги, та покажчики місця перебування колодязів.
5.4.6. Не дозволяється:
- експлуатувати виробничу каналізацію з несправними або неправильно виконаними гідрозатворами;
- об'єднувати потоки різних стічних вод, які спроможні в разі змішування утворювати й виділяти вибухонебезпечні суміші;
- з'єднувати витяжну частину каналізаційних стояків з вентиляційними системами та димоходами;
- використовувати для освітлення гідрозатворів і колодязів ліхтарі, факели та інші види відкритого вогню.
5.5.1. Газове обладнання слід установлювати, як правило, біля стін (перегородок) з негорючих матеріалів на відстані не менше 0,06 м від них. У разі встановлення газового обладнання біля стін (перегородок) з горючих матеріалів стіни (перегородки) необхідно ізолювати негорючими матеріалами: штукатуркою, покрівельною сталлю з поверхнею негорючого теплоізоляційного матеріалу не менше 3 мм завтовшки тощо. Ізоляція повинна виступати за габарити обладнання не менше ніж на 0,1 м з кожного боку і не менше 0,8 м зверху. Відстань від обладнання до ізольованих негорючими матеріалами стін (перегородок) повинна бути не менше 0,07 м.
Відстань між обладнанням та не ізольованою стіною (перегородкою) з горючих матеріалів повинна бути не менше 1 м.
5.5.2. Установлення газових проточних водонагрівачів потрібно передбачати на стінах (перегородках) з негорючих матеріалів.
Дозволяється встановлювати проточні водонагрівачі на обштукатурених чи ізольованих негорючими матеріалами стінах (перегородках) на відстані не менше 0,03 м від них.
Ізоляція повинна виступати за габарити корпусу водонагрівачів не менше ніж на 0,1 м.
5.5.3. Розміщення газових опалювальних котлів, опалювальних апаратів, ємнісних газових водонагрівачів, газобалонних установок має відповідати протипожежним вимогам будівельних норм щодо газопостачання згідно з ДБН В.2.5-20-2001 та ДНАОП 0.00-1.20-98.
5.5.4. Меблі та інші вироби (предмети) з горючих матеріалів слід установлювати не ближче 0,2 м від газових приладів.
5.5.5. Застосовувати вогонь для виявлення витоку газу з газопроводів, а також користуватися газовими паяльниками й приладами в разі несправності їх чи несправності газопроводів та арматури забороняється.
5.5.6. Виявивши в приміщенні запах газу, слід негайно припинити його подавання, викликати аварійну газову службу і провітрити приміщення. До усунення несправності в приміщенні забороняється запалювати сірники, палити, застосовувати відкритий вогонь, вмикати та вимикати електроприлади.
5.6.1. У теплових мережах, прокладених над землею, застосування горючих теплоізоляційних матеріалів не допускається, за винятком трубопроводів, прокладених поза підприємствами та населеним пунктами. В останньому випадку повинні встановлюватися вставки завдовжки 5 м з негорючих матеріалів не менше ніж на кожні 100 м довжини трубопроводу.
5.6.2. Трубопроводи теплових мереж у місцях перетинання перекриттів, внутрішніх стін та перегородок необхідно прокладати в гільзах з негорючих матеріалів.
5.6.3. У місцях перетинання трубопроводами з теплоносієм металевих огороджувальних конструкцій з горючими полімерними утеплювачами в радіусі 0,1 м повинна передбачатися теплова ізоляція з негорючих матеріалів.
5.6.4. Гарячі поверхні мереж, розташованих у приміщеннях, у яких вони можуть створити небезпеку спалахування газів, парів, аерозолів або пилу, треба ізолювати таким чином, щоб температура на поверхні теплоізольованої конструкції була не менше ніж на 20 % нижче температури самоспалахування речовин.
