Перед відбором проби через підвідну трубку спеціального пристрою прокачується суміш, що відбирається, в об'ємі, що забезпечує не менше 2-кратного об'єму місткості трубки.

Перед відбором проб з-за перемички або зі свердловини вимірюються температура й тиск; якщо тиск в ізольованій дільниці менше зовнішнього (перемичка або свердловина “приймають”), то відбір проби не проводиться, про що робиться відповідний запис в акті- наряді.

  1. Відбір проб із дегазаційних трубопроводів і свердловин, а також виміри витрат відсмоктуваної суміші проводяться за методикою, викладеною в Керівництві щодо дегазації вугільних шахт.
    1. Тимчасово допускається визначати вміст кисню в гірничих виробках, що провітрюються за рахунок загальношахтної депресії або за допомогою ВМП, за формулою:

Ск = А- Су - С(2)

де Ск -вміст кисню в пункті перевірки складу повітря, %;

А - показник кисневого балансу, %; визначається лабораторією ДАРС /ДВГРС/ на підставі результатів аналізів проб повітря, відібраних згідно з п. 1.1.3 цієї Інструкції;

Су,См - вміст відповідно діоксиду вуглецю (вуглекислого газу) й метану в пункті перевірки складу повітря, %.

А= Ск + ~Су + 0,2См,(3)

де Ск, Су, См - середній вміст відповідно кисню, діоксиду вуглецю (вуглекислого газу) й метану у вихідних вентиляційних струменях виїмкових дільниць, тупикових виробок, крил та шахти, %.

  1. Вимірювання швидкості повітря
    1. Вимірювання швидкості повітря проводиться на прямих незахаращених ділянках виробок на відстані не меншій як 15 м від розгалужень, з'єднань і різких поворотів вентиляційних струменів.

Під час вимірювання анемометр слід переміщувати шляхом, зазначеним на мал. 5; вимірювач може знаходитись:

а)у тому ж перерізі, де вимірюється швидкість (спосіб “у перерізі”);

б)на відстані витягнутої руки від перерізу, у якому вимірюється швидкість (спосіб “перед собою”);

в)на відстані 1,5-2 м від перерізу, у якому вимірюється швидкість (вимір анемометром, закріпленим на жердині).

Вимірювання способом “перед собою” може проводитись при висоті виробки в просвіті не більше як 2 м. Для одержання істинної середньої швидкості повітря значення швидкості, визначене за графіком анемометра, треба помножити на поправочний коефіцієнт, який при вимірі способом “перед собою” приймається рівним 1,14, а при вимірі способом “у перерізі” визначається з виразу:

k = (5 - 0,4) /S,(4)

де S - площа поперечного перерізу виробки в просвіті, м2.

При вимірюванні швидкості анемометром, закріпленим на жердині довжиною 1,5 м і більше, поправочний коефіцієнт не вводиться. Для визначення площі поперечного перерізу виробки складної форми рекомендується користуватися методом розділення перерізу на елементарні фігури правильної форми.

Тривалість кожного виміру повинна бути не менше як 100 с. При замірянні швидкості повітря електронним анемометром тривалість вимірювання визначається технічною характеристикою прилада. У кожному місці перевірки складу повітря треба проводити три вимірювання анемометром і за результатами цих вимірювань визначити середню швидкість руху повітря.

Швидкість повітря в привибійних просторах тупикових виробок, що проводяться вузьким вибоєм при нагнітальному провітрювані, визначається шляхом помноження на три швидкості вихідного струменя в перерізі виробки на відстані 5-10 м від кінця вентиляційного трубопроводу.

  1. Вимірювання температури й вологості повітря
    1. Для визначення температури й відносної вологості повітря повинні застосовуватись аспіраційні психрометри.

Під час вимірювання температури й відносної вологості повітря психрометр розміщується:

у стволах на відстані 4R від стінки ствола. Вимірювання проводиться не менше ніж у двох точках, розташованих на відстані R одна від одної по колу ствола, де R - радіус ствола;

у похилих та горизонтальних виробках - на відстані від стінки, що дорівнює 0,3 ширини виробки, і на висоті від підошви, що дорівнює 0,4 висоти виробки. Вимірювання проводять у двох точках із кожного боку виробки;

у виробках після злиття вентиляційних струменів температура вимірюється в трьох точках, що знаходяться на однаковій відстані одна від одної і від бокових стінок, що дорівнює 0,25 ширини виробки, і на висоті від підошви, що дорівнює 0,4 висоти виробки;

у привибійних просторах тупикових виробок температура вимірюється на відстані до 5 м від кінця вентиляційного трубопроводу в бік устя в трьох точках, які знаходяться на однаковій відстані одна від одної і від бокових стінок, що дорівнює 0,25 ширини виробки, і на висоті від підошви, що дорівнює 0,4 висоти виробки.

Значення температури повітря в перерізі виробки визначається як середнє всіх вимірів.

  1. Вимірювання температури й відносної вологості при кондиціюванні повітря повинні проводитися відповідно до Посібника із проведення теплових зйомок у вугільних шахтах.
  2. КОНТРОЛЬ ВМІСТУ МЕТАНУ І ДІОКСИДУ ВУГЛЕЦЮ(ВУГЛЕКИСЛОГО ГАЗУ)
    1. Загальні положення
      1. Контроль вмісту метану і діоксиду вуглецю (вуглекислого газу) в шахтах відповідно до пунктів 3.7.4, 3.7.5, 3.7.8 Правил проводиться стаціонарною апаратурою, переносними автоматичними приладами і переносними приладами епізодичної дії, що відповідають вимогам керівництва з експлуатації та повірени органами Держстандарту. Розрахунковий термін служби апаратури і приладів не повинен перевищувати встановлених нормативів. У разі наднормативної експлуатації газоаналітична техніка повинна пройти у МакНДІ або в організаціях, що мають дозвіл Держнаглядохоронпраці, опосвідчення на право подальшого її використання у вугільних шахтах.

При цьому слід враховувати, що наведені в п. 3.5.3 Правил норми 0,5; 0,75 та 1,0% відносяться до середньої у поперечному перерізі вентиляційного струменя концентрації метану, а норма для місцевих скупчень метану - до концентрації у будь-якій точці поперечного перерізу виробки в просвіті.

Норма концентрації метану у вихідному вентиляційному струмені крила та шахти (0,75%) повинна забезпечуватися в приствольних виробках вентиляційних стволів.

  1. Телевимірювання може бути за необхідністю виведено від будь-якого датчика. В обов'язковому порядку телевимірювання із записом на самописному приладі виводиться від датчиків метану, що встановлюються:

у вихідних струменях виїмкових дільниць і тупикових виробок, а на шахтах, небезпечних за раптовими викидами, - у вентиляційних струменях, що виходять із викидонебезпечних пластів (крила, горизонта, шахти);

у тупиках вентиляційних виробок, що погашаються услід за очисними вибоями, на виїмкових дільницях із метановиділенням 3 м3/хв. і більше;

у привибійній частині тупикових виробок, що проводяться із застосуванням підривних робіт у режимі струсного підривання, тупикових виробок довжиною понад 50 м, тупикових висхідних виробок довжиною понад 20 м (крім збійних печей у надштрекових ціликах) із кутом нахилу більшим за 10°;

біля змішувальних камер газовідсмоктувальних установок;

біля свердловини під час виконання робіт із торпедування порід покрівлі.

Безперервність контролю вмісту метану у разі струєного підривання й торпедування порід покрівлі повинна забезпечуватися таким включенням датчиків, щоб із них під час проведення зазначених робіт не знімалась напруга.

  1. Стаціонарна апаратура контролю метану розміщується у гірничих виробках згідно проектам з обладнання й експлуатації систем аерогазового крнтролю, які не рідше одного разу на три роки, а для шахт, небезпечних за раптовими викидами - щорічно, повинні погоджуватися з МакНДІ і проходити експертизу в ЕТЦ. Зазначені проекти розробляються пректними організаціями або службами шахт на підставі Правил безпеки, Тимчасового посібника з обладнання й експлуатації систем аерогазового контролю у вугільних шахтах (АГК), затвердженого Мінвуглепромом СРСР 18.02.91 і погодженого Держпроматомнадзором СРСР 15.02.91, та інших нормативних документів.

Включення стаціонарної апаратури до електроустаткування і джерелу живлення проводиться відповідно до Інструкції з електропостачання і застосування електроустаткування в провітрюваних ВМП тупикових виробках шахт, небезпечних за газом (далі - ДНАОП 1.1.30-5.28-02), Інструкції з електропостачання і застосування електроустаткування на шахтах, небезпечних за раптовими викидами, що розробляють круті пласти (далі - ДНАОП 1.1.30-5.27-02), і Тимчасовим посібником з обладнання й експлуатації систем аерогазового контролю у вугільних шахтах (АГК).

  1. Результати вимірів, виконаних приладами епізодичної дії, заносяться на дошки (див. додаток 5, форму 5). Працівники дільниці ВТБ, крім того, заносять результати виконаних ними вимірів до наряд-путівок.

У вихідних струменях очисних виробок вимірюються й заносяться на дошки і в наряд-путівки середня й максимальна концентрації газу.

Дошки вимірів концентрації метану й діоксиду вуглецю (вуглекислого газу) повинні встановлюватися у привибійних просторах тупикових виробок, біля ВМП, в місцях вимірювання концентрації газів у вихідних струменях очисних і тупикових виробок, виїмкових дільниць, крил, шахт, у вхідних струменях виїмкових дільниць.

  1. Вимірювання вмісту метану з метою виявлення шарових скупчень робиться переносними приладами епізодичної дії.

У газових шахтах у камерах для машин та електроустаткування, крім камер, що провітрюються вихідними струменями повітря, у шахтах III категорії й вище повинні застосовуватись переносні прилади контролю вмісту метану.

  1. Правила встановлення переносних автоматичних приладівконтролю вмісту метану
    1. У шахтах I й II категорій за газом контроль концентрації метану переносними автоматичними приладами повинен здійснюватися в привибійних просторах тупикових виробок і на виїмкових дільницях, якщо у них виділяється метан. На виїмкових дільницях переносні автоматичні прилади повинні застосовуватись для контролю концентрації метану біля виїмкових машин і в тупиках вентиляційних виробок, що погашаються.
      1. У шахтах III категорії за газом, надкатегорних і небезпечних за раптовими викидами, контроль концентрації метану переносними автоматичними приладами повинен здійснюватись:

а)у привибійних просторах тупикових виробок;

б)у місцях роботи людей у виробках із вихідним струменем повітря;

в)біля виїмкових машин, якщо на виїмкових дільницях виділяється метан і машини не обладнані вмонтованими автоматичними приладами контролю концентрації метану;

г)на електровозах відповідно до п. 5.2.5 Правил;

ґ) біля бурових верстатів під час буріння свердловин;

д)під час розкривання електроустаткування.

Примітка. У виробках із вихідним струменем повітря й на електровозах контроль концентрації метану переносними автоматичними приладами може не проводитися за наявності у людей, що працюють у названих виробках, і в машиніста електровоза індивідуальних автоматичних сигналізаторів метану.

  1. Переносні автоматичні прилади контролю вмісту метану повинні розташовуватися:

а)у тупикових виробках - у верхній частині перерізу виробки в 3-5 м від вибою на протилежному від вентиляційного трубопроводу боці виробки;

б)в очисних виробках - на пологих і похилих пластах біля корпусу комбайна або врубової машини з боку вихідного струменя, на крутих пластах - у місці знаходження машиніста; при дистанційному управлінні комбайном - у вентиляційному штреку проти виходу з очисної виробки біля покрівлі штреку;

в)у виробках із вихідним струменем повітря - біля покрівлі виробок у місцях роботи людей;

г)біля бурових верстатів - на відстані не більше як 1 м від свердловини, що буриться, у напрямку руху вентиляційного струменя біля покрівлі виробки.

  1. Переносні автоматичні прилади контролю вмісту метану повинні підвішуватись так, щоб повітряний струмінь підходив із боку, протилежного лицьовій панелі приладу.
    1. Правила встановлення датчиків стаціонарної автоматичноїапаратури контролю вмісту метану
      1. У шахтах III категорії за газом, надкатегорних і небезпечних за раптовими викидами, контроль вмісту метану стаціонарною автоматичною апаратурою повинен здійснюватися:

а)у привибійних просторах тупикових виробок довжиною понад 10 м і у вихідних струменях при довжині виробки понад 50 м, якщо у виробках застосовується електроенергія і виділяється метан, а при проведенні виробок із застосуванням підривних робіт за режимом струсного підривання - незалежно від застосування електроенергії, за наявності у тупикових виробках пересувної підстанції - біля підстанції. У тупикових виробках, небезпечних за шаровими скупченнями метану, довжиною понад 100 м, якщо в них застосовується електроенергія, - додатково біля місць можливих шарових скупчень;

б)біля ВМП з електричними двигунами при розробці пластів, небезпечних за раптовими викидами вугілля й газу, відповідно до п. 3.5.9 Правил, а також при розміщенні вентиляторів у виробках із вихідним струменем повітря з очисних або тупикових виробок;

в)у шахтах, небезпечних за раптовими викидами, у виробках із свіжим струменем повітря в межах небезпечної зони при струсному підриванні у місцях розміщення електроустаткування, що залишається під наругою для забезпечення безперервної роботи ВМП;

г)у вхідних до очисних виробок струменях у разі низхідного провітрювання, а також у разі розробки пластів, небезпечних за раптовими викидами вугілля й газу, із застосуванням електроенергії незалежно від напрямку руху вентиляційного струменя в очисній виробці;

ґ) у вихідних струменях очисних виробок, у яких застосовується електроенергія, та у вихідних струменях виїмкових дільниць незалежно від застосування електроенергії;

д)у тупиках вентиляційних виробок, що погашаються услід за очисними вибоями;

е)у камерах для машин і електроустаткування, що провітрюється вихідними струменями повітря;