МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Н А К А З
13.12.2002 N 468
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
20 червня 2003 р.
за N 498/7819
Про затвердження Державних
санітарних правил та норм
"Підприємства вугільної промисловості"
Відповідно до статті 40 Закону України "Про забезпечення
санітарного та епідеміологічного благополуччя населення"
( 4004-12 ) Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Державні санітарні правила та норми
"Підприємства вугільної промисловості", що додаються.
2. Державні санітарні правила та норми "Підприємства
вугільної промисловості" ввести в дію з 01.08.2003.
3. Головному санітарно-епідеміологічному управлінню
Міністерства охорони здоров'я України даний наказ довести до
установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби,
міністерств, інших центральних органів виконавчої влади у
встановленому порядку.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
начальника Головного санепідуправління Міністерства охорони
здоров'я України Ситенка М.А.
Перший заступник Державного
секретаря, головний державний
санітарний лікар України О.О.Бобильова
ПОГОДЖЕНО:
Перший заступник Державного
секретаря Мінпаливенерго України А.В.Корзун
Заступник Голови
Держнаглядохоронпраці України В.Мостовий
Перший заступник Голови
Державного комітету України з
питань технічного регулювання
та споживчої політики Г.С.Сидоренко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
здоров'я України
13.12.2002 N 468
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
20 червня 2003 р.
за N 498/7819
ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ ПРАВИЛА ТА НОРМИ
"Підприємства вугільної промисловості"
ДСП 3.3.1.095-2002
1. Загальні положення
1.1. Державні санітарні правила та норми "Підприємства
вугільної промисловості" (далі - Правила) визначають вимоги щодо
устрою і утримання вугледобувних підприємств, розрізів,
збагачувальних і брикетних фабрик, а також щодо конструкції машин,
механізмів, обладнання, технологій, речовин та матеріалів,
призначених для вугільної промисловості, та є обов'язковими для
усіх підприємств вугільної промисловості на території України
незалежно від форм власності.
1.2. Державний нагляд за додержанням санітарно-гігієнічних
правил і норм на вугільних підприємствах здійснюється органами та
установами державної санітарно-епідеміологічної служби
Міністерства охорони здоров'я України.
1.3. Метою Правил є збереження здоров'я працівників шляхом
обмеження несприятливої дії шкідливих виробничих чинників
(фізичних, хімічних, біологічних та ін.) і зниження ризику
розвитку професійних і виробничо обумовлених захворювань.
1.4. Галузеві нормативні документи в частині регламентації
безпеки для здоров'я людини на підприємствах вугільної
промисловості повинні бути приведені у відповідність до цих
Правил.
1.5. Охорона довкілля в районах розміщення підприємств
вугільної промисловості здійснюється згідно з чинним
законодавством України.
1.6. Уведення в експлуатацію заново збудованих та
реконструйованих підприємств, промислових будівель і споруд, нових
вугільних горизонтів і пластів, нових підземних технологічних
виробок повинно здійснюватися за обов'язкової участі представників
державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони
здоров'я України і проведення державної санітарно-епідеміологічної
експертизи.
Під реконструкцією розуміють також розширення, модернізацію,
технічне переобладнання і підтримання потужності підприємств.
1.7. На кожному підприємстві повинен здійснюватися комплекс
організаційних, технологічних, технічних та санітарно-гігієнічних
заходів для забезпечення оптимальних чи допустимих умов праці. На
кожному підприємстві повинні бути: проект комплексного
знепилювання, комплексні плани поліпшення умов праці і
санітарно-оздоровчих заходів, які розроблюються адміністрацією
підприємств (службами охорони здоров'я підприємств) на підставі
результатів атестації робочих місць за умовами праці, поточних
обстежень, приписів та постанов і узгоджуються з
санітарно-епідеміологічною службою.
1.8. Для всіх технологічних процесів і операцій необхідно
передбачувати використання засобів механізації основних і
допоміжних виробничих операцій, що унеможливлюють або зводять до
мінімуму важку ручну працю.
1.9. Серійне виробництво нових гірничих машин, механізмів і
обладнання для видобутку та переробки вугілля допускається тільки
за умови їх відповідності даним Правилам і гігієнічним вимогам, що
викладені в діючих загальних стандартах та стандартах на шкідливі
і небезпечні виробничі фактори, у документі "Гигиенические
требования к горным машинам и механизмам для угольных шахт".
Гірничі машини, які надходять до шахт, повинні мати висновок
державної санітарно-епідеміологічної експертизи та паспорти із
зазначенням результатів вимірів шкідливих і небезпечних факторів
при роботі машин. Виміри шуму і вібрації виконуються
заводом-виготовлювачем і підприємством-споживачем у відповідності
до діючих стандартів.
1.10. Застосування нової технології, нових типів машин,
механізмів та устаткування, а також нових матеріалів і речовин (у
т.ч. вибухових, добавок, флотареагентів, флокулянтів) на
підприємствах вугільної промисловості допускається при наявності
висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
Застосування в шахтах речовин, які є канцерогенами,
мутагенами, алергенами першого класу або відносяться до першого
класу токсичності і небезпечності, а також матеріалів, які можуть
бути джерелом їх виділення у виробниче середовище за звичайних
умов експлуатації, забороняється.
Забороняється застосування речовин і матеріалів, продукти
термічної деструкції яких (при температурі найбільшого
газоутворювання - 600 град. C) відносяться за ступенем небезпеки
гострого отруєння до 1-го (надзвичайно небезпечні) або 2-го
(високо небезпечні) класу (відповідно величини середньосмертельних
концентрацій продуктів деструкції становлять до 15 та
15-50 г/куб. м - ГОСТ 12.1.044-89 ССБТ "Пожаровзрывоопасность
веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их
определения").
1.11. Хімічні та біологічні речовини, синтетичні та полімерні
матеріали, які призначені для використання у вугільній
промисловості, підлягають реєстрації з оформленням "Карти даних
небезпечних факторів" згідно з постановою МОЗ України від
20.05.2002 N 19.
1.12. Концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони
на вугільних підприємствах, а також у діючих підземних виробках,
розрізах як на постійних, так і непостійних робочих місцях не
повинні перевищувати рівень граничнодопустимих концентрацій
(далі - ГДК), затверджених Міністерством охорони здоров'я України.
Забруднення шкіряних покривів гірників не повинні перевищувати
граничнодопустимих рівнів згідно з ГДР "Предельно допустимые
уровни загрязнения кожи рук работающих с вредными веществами".
1.13. Вода, яка використовується з технологічною і
санітарно-побутовою метою, у тому числі для боротьби з пилом,
повинна за бактеріологічними, токсикологічними та іншими
показниками відповідати вимогам ДержСанПіН "Вода питна. Гігієнічні
вимоги до якості води централізованого господарсько-питного
водопостачання", які затверджені наказом МОЗ України від 23.12.96
N 383 ( z0136-97 ) та зареєстровані в Мін'юсті України 15.04.97 за
N 136/1940. З органолептичних показників регламентуються вимоги на
відсутність запаху: не допускається застосування води з різким
неприємним запахом.
1.14. Робітники та інженерно-технічні працівники, які
вступають на роботу або зайняті на виробництвах і в професіях, що
пов'язані з впливом шкідливих виробничих чинників, повинні
проходити попередні та періодичні медичні огляди згідно із Законом
України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) та Положенням про медичний
огляд працівників певних категорій, затвердженим наказом МОЗ
України від 31.03.94 N 45 ( z0136-94 ) та зареєстрованим в
Мін'юсті України 21.06.94 за N 136/345.
Робітники, які не пройшли медичного огляду, не допускаються
до роботи згідно із Законом України "Про охорону праці"
( 2694-12 ).
2. Територія підприємства
2.1. Вибір промислового майданчика для будівництва шахт,
розрізів та збагачувальних фабрик, території підприємств вугільної
промисловості в частині благоустрою, розміщення і утримання
будівель і споруд виробничого та санітарно-побутового призначення,
санітарних розривів між ними, розмірів санітарно-захисної зони,
організації складського господарства та транспортних операцій
повинен відповідати вимогам санітарних норм проектування
промислових підприємств, санітарних норм щодо охорони атмосферного
повітря населених міст і санітарних правил організації
технологічних процесів і гігієнічних вимог щодо виробничого
обладнання.
При проектуванні шахт, нових горизонтів діючих шахт повинна
передбачатися маловідхідна чи безвідхідна технологія з повним або
частковим залишенням породи в шахті або використанням її як
сировини для промислових та господарських потреб. При складуванні
її в породні відвали (терикони) останні повинні бути розташовані
на відстані не менше 500 м від житлових будівель
(санітарно-захисна зона) і 200 м від виробничих об'єктів
(механічна зона).
2.2. Розміщення складського господарства та організація
транспортних операцій повинні забезпечувати механізовану подачу,
розвантаження і навантаження сировини та матеріалів з
використанням засобів і пристроїв запобігання забрудненню
повітряного басейну та промислового майданчика.
2.3. Автомобільні дороги та залізничні магістралі, які
з'єднані з вугільним підприємством і призначені для перевезення
його продукції, технологічних матеріалів, обладнання та відходів,
повинні проходити поза територією житлової забудови.
2.4. Поверхня дороги на території підприємств повинна
постійно очищатися від пилу та бруду. У теплий та сухий період
року шляхи зрошуються водою.
2.5. Територія підприємства, що вільна від будівель та
господарських площадок, повинна бути озеленена.
2.6. Освітлення територій промислових майданчиків і під'їзної
колії повинно відповідати діючим БНіП II-4-79 "Естественное и
искусственное освещение. Нормы проектирования".
2.7. Накопичення, сортування, транспортування, тимчасове
зберігання відходів і повторних продуктів, їх знешкодження та
захоронення проводяться згідно із Законом України "Про відходи"
( 187/98-ВР ) та ДержСанПіН 2.2.7.029-99 "Гігієнічні вимоги щодо
поводження з промисловими відходами та визначення їх класу
небезпеки для здоров'я населення".
3. Виробничі будівлі та споруди
3.1. Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення виробничих
будівель та споруд повинні відповідати вимогам СН "Санитарные
нормы проектирования промышленных предприятий" та ДСП "Державні
санітарні правила планування та забудови населених пунктів", які
затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря
України 19.06.96 N 173 ( z0379-96 ).
3.2. Вентиляція та опалення виробничих будівель повинні
проектуватися згідно з вимогами БНіП 2.04.05-86 "Отопление,
вентиляция и кондиционирование воздуха. Нормы проектирования" та
СН "Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий".
3.3. Устрій та утримання джерел природного та штучного
освітлення на підприємствах вугільної промисловості, розташованих
на поверхні, повинні відповідати вимогам БНіП II-4-79
"Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования" та
СН "Санитарных норм проектирования промышленных предприятий".
3.4. Розміщення технологічних дільниць (цехів) у середині
будівель здійснюється з урахуванням запобігання надходження
шкідливих виробничих чинників з одних дільниць на інші.
3.5. Виробничі будівлі та споруди, які призначені для
розміщення устаткування, що є джерелом надходження пилу, повинні
бути виконані й обладнані з урахуванням можливості використання
всіх видів прибирання осілого пилу (сухий, мокрий, комбінований).
3.6. У виробничих приміщеннях у місцях постійного перебування
робітників мікрокліматичні умови повинні відповідати ДСН
3.3.6.042-99 "Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень",
які затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря
України 01.12.99 N 42 ( va042282-99 ).
3.7. У надшахтній будівлі, безпосередньо біля стовбура шахти,
у приміщенні очікування в зимовий період температура повітря не
повинна бути нижче +18 град. C.
3.8. Приміщення шахтного підйому, які розміщені в окремих
будівлях або на копрах, повинні бути обладнані засобами
нормалізації мікроклімату (кондиціонери, вентилятори,
зволожувачі). Стіни і стеля повинні мати шумопоглинальне покриття.
3.9. У цехах, на дільницях, робочих майданчиках виробничих
приміщень, де розміщені машини, механізми та обладнання, які
генерують шум, вібрацію, інфразвук, і де перебувають люди,
необхідно використовувати ефективні засоби боротьби з цими
шкідливими факторами.
Їх рівні не повинні перевищувати допустимі згідно з ДСН
3.3.6.037-99 "Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та
інфразвуку", які затверджені постановою Головного державного
санітарного лікаря України 01.12.99 N 37 ( va037282-99 ) та
ДСН 3.3.6.039-99 "Державні санітарні норми виробничої загальної та
локальної вібрації", які затверджені постановою Головного
державного санітарного лікаря України 01.12.99 N 39
( va039282-99 ).
3.10. Пости управління обладнанням, у тому числі головних
вентиляційних установок, підйомів, приміщення диспетчерських
пунктів і цехової адміністрації розташовуються в окремих
звукоізольованих приміщеннях або кабінах, рівень шуму в яких має
відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037-99 "Санітарні норми виробничого
шуму, ультразвуку та інфразвуку" ( va037282-99 ).
Організація робочого місця на постах управління та в
диспетчерських пунктах повинна відповідати вимогам ГОСТ
12.2.032-78 ССБТ "Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие
эргономические требования".
3.11. На вугільних підприємствах при використанні
радіоізотопних приладів з джерелами іонізуючого випромінювання
повинні виконуватися вимоги НРБУ-97 "Норми радіаційної безпеки
України", які затверджені постановою Головного державного
санітарного лікаря України 01.12.97 N 62 ( v0062282-97 ).
3.12. Приміщення, у яких установлені прилади й апарати,
заповнені ртуттю, повинні відповідати вимогам щодо приміщень для
роботи з металевою ртуттю згідно з СанПіН "Санитарные нормы и
правила при работе со ртутью, ее соединениями и приборами с
ртутным наполнением".
4. Допоміжні будівлі і приміщення
4.1. Адміністративно-побутові комбінати (далі - АПК) шахт
слід розміщувати поблизу головного стовбура, штольні, де
виконуються спуск і підняття найбільшої кількості робітників. АПК
повинні з'єднуватися з шахтним стовбуром, критим опалювальним
переходом.
До інших місць спуску і підняття робітники доставляються
пасажирським транспортом.
Температура повітря в автобусах, приміщеннях очікування
транспорту, у переходах між АПК і надшахтними будівлями в холодний
період не повинна бути нижче +18 град. C.
4.2. Склад санітарно-побутових приміщень АПК, їх улаштування
і обладнання визначаються загальною кількістю працюючих і
санітарною характеристикою виробничих операцій для окремих
професійних груп. Усі робітники вугільних підприємств
забезпечуються ними згідно з БНіП 2.09.04-87 "Административные и
бытовые здания".
4.3. Душові АПК влаштовуються за типом санпропускників,
повинні мати підлогу, яка забезпечує стік мильної води роздільно
від кожної кабіни до задньої стінки, бути обладнані поличками для
розміщення речей, столиками і водяними струминними килимками для
обробки й обполіскування ніг. Вода для миття людей повинна
відповідати вимогам державних санітарних правил і норм "Вода
питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого
господарсько-питного водопостачання" ( z0136-97 ). Мінімальна
температура гарячої води повинна бути +37 град. C.
4.4. Гардеробні обладнуються шафами для роздільного
зберігання робочого та домашнього одягу. Розташування шаф і
вішалок у гардеробних повинно давати змогу проводити прибирання,
дезінфекцію і дезінсекцію.
Для зберігання спецодягу працівників, які зайняті на роботах
з використанням шкідливих хімічних речовин, гардеробні
обладнуються шафами з автономною витяжною вентиляцією.
Контроль вмісту пилу в повітрі гардеробної спецодягу
здійснюється згідно з ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ "Общие
санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны".
4.5. У складі АПК повинні бути приміщення спеціального
санітарно-гігієнічного і медико-профілактичного призначення:
оздоровчі пункти, фотарії прохідного типу, інгаляторії для
проведення групових інгаляцій, приміщення для ручних (для тих, хто
працює в контакті з віброінструментом) та ножних (для тих, хто
працює із загальною вібрацією) ванн, приміщення для особистої
гігієни жінок, дезінфекційні камери, сушилки та камери для
знепилювання спецодягу.
4.6. У пральнях і приміщеннях для хімічної чистки спецодягу
повинна бути інструкція, яка регламентує режим прання і
знешкодження білизни, спецодягу і взуття та затверджується
роботодавцем. Речовини, які використовуються для прання і
хімчистки, повинні мати висновок державної
санітарно-епідеміологічної експертизи.
4.7. Для тих, хто працює на відкритому повітрі, на лісних
складах, у неопалюваних приміщеннях, при будівництві шахтних
стовбурів, а також в інших випадках, коли температура повітря на
робочих місцях нижче +10 град. C, необхідно передбачати приміщення
для відпочинку та обігрівання робітників. Температура повітря в
цих приміщеннях у зимовий та перехідний періоди року повинна бути
в межах +22 - +24 град. C, швидкість руху повітря - не більше
0,2 м/с. У приміщеннях необхідно передбачати спеціальне обладнання
для зігрівання рук і ніг, вішалки для одягу, пристрої для сушіння
рукавиць, місця для сидіння. Приміщення мають бути забезпечені
питною водою.
4.8. На вугільних розрізах при стаціонарних приміщеннях для
відпочинку повинні бути обладнані душові або напівдушові установки
з підігрівом води на сонці для застосування в теплий період року.
Влітку повинні бути додатково влаштовані пересувні місця
відпочинку під тентами, що розміщуються не далі 75 м від робочих
місць.
4.9. На розрізах у разі розміщення їдальні понад 600 м при
приміщенні обігріву додатково обладнується кімната для прийняття
їжі. У цих випадках передбачаються пристрої для миття рук і
посуду, а також шафа для його зберігання.
4.10. Для обігріву робітників, що обслуговують вибійні,
магістральні і тимчасові конвеєри, бурильні верстати та інші
механізми на віддалених дільницях, а також для шляхових робітників
слід установлювати пересувні пункти обігріву, які обладнані
опалювальними приладами.
Відстань від пунктів обігріву до робочих місць не повинна
перевищувати 300 м.
4.11. У біля стовбурових підземних виробках та в місцях
очікування підземного транспорту повинні обладнуватися стаціонарні
туалети. Їх слід розташовувати в камерах-нішах з гладкою
бетонованою підлогою і влаштовувати стаціонарне освітлення та
умивальник.
Для приймання нечистот необхідно використовувати асенізаційні
вагонетки, що мають антикорозійне покриття. Приймальний люк
вагонеток повинен легко відчинятися та щільно закриватися.
Підземний туалет повинен функціонувати за принципом
пудрклозету. Пересувні туалети повинні мати закриту конструкцію,
яка забезпечує зручне доставлення та очистку.
4.12. Асенізаційні вагонетки з підземних туалетів у міру їх
заповнення, але не рідше двох разів на тиждень, повинні видаватися
на поверхню в спеціально обладнаний зливний пункт. Робітничі
дільниці в розрізах повинні бути забезпечені пересувними
туалетами, які розміщуються не далі 100 м від робочих місць.
4.13. Прибирання підземних та наземних туалетів з
дезінфекцією зовнішньої поверхні обладнання має проводитися
щоденно.
4.14. Для працівників, які зайняті асенізаційними роботами,
передбачається окремий санвузол, що включає душову з відділеннями
зберігання спецодягу, особистого одягу, взуття, а також умивальник
з теплою водою і дезінфекційними засобами. Приміщення для
спецодягу повинно мати припливно-витяжну вентиляцію.
4.15. У підземних виробках біля шахтного стовбура повинні
бути приміщення для шахтного оздоровчого пункту в спеціальній
камері на шляху пересування працівників на роботу та з роботи.
5. Організація виробничих процесів
5.1. Загальні вимоги
5.1.1. Для всіх технологічних процесів, які супроводжуються
утворенням і виділенням пилу, генерацією шуму, вібрації та іншими
шкідливими факторами, передбачаються спеціальні заходи згідно із
СП "Санитарные правила организации технологических процессов и
гигиенические требования к производственному оборудованию", ГОСТ
12.2.061-81 ССБТ "Оборудование производственное. Общие требования
безопасности к рабочим местам", іншими документами, що
регламентують боротьбу з пилом, шумом, вібрацією, підвищеною
температурою та іншими шкідливими виробничими чинниками.
5.2. Вимоги до машин, механізмів, устаткування та обладнання
5.2.1. Машини, механізми, устаткування та обладнання (далі -
гірнича техніка), які придбані за кордоном, та технології, що
застосовуються на підприємствах, повинні відповідати ДНАОП
1.1.30-1.01-00 "Правила безпеки у вугільних шахтах", які
затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики
України 22.08.2000 N 215 ( z0715-00 ) та зареєстровані в
Міністерстві юстиції 17.10.2000 за N 715/4936.
5.2.2. Гірнича техніка, яка генерує шум та вібрацію,
обладнується системами дистанційного управління. У разі потреби
ручного управління машиною і контакту оператора з нею повинні
застосовуватися засоби захисту (віброзахисні сидіння, каретки,
віброізольовані площадки і підніжки, звуко- та віброізольовані
кабіни та ін.), а також індивідуальні засоби захисту від шуму і
вібрації.
5.2.3. На робочих місцях у підземних виробках, де неможливо
досягти допустимих нормативних величин шкідливих факторів
(мікроклімат, шум, вібрація, пил тощо), повинен здійснюватись
захист робітників часом. Допустимі величини тривалості робочого
часу в залежності від інтенсивності шкідливих виробничих факторів
наведені в додатку. Додатком необхідно користуватися у разі, якщо
діючі технічні та інші заходи не дають змоги знизити рівні
шкідливих факторів на робочих місцях до величин, які
регламентовані санітарними нормами.
5.2.4. При експлуатації і модернізації гірничої техніки
необхідно керуватися діючими стандартами та нормативними
документами.
5.2.5. Виробниче обладнання повинно відповідати
антропометричним, фізіологічним, психофізіологічним
характеристикам, гігієнічним вимогам щодо зберігання здоров'я
людини.
5.2.6. Органи управління гірничої техніки повинні
забезпечувати ефективність роботи з виробничим обладнанням.
Допустимі значення зусиль, що докладаються до органів
управління, встановлюються в стандартах або технічних умовах на
конкретне обладнання.
5.2.7. Технічні пристрої, які використовують для боротьби зі
шкідливими факторами виробничого середовища, не повинні бути
джерелами нових прикрощів.
5.2.8. Гірнича техніка підлягає контролю шумо-вібраційних
параметрів кожен раз після проходження планово-профілактичного
ремонту, монтажу та не менше 1 разу на рік у процесі експлуатації.
5.2.9. Експлуатація приладів з джерелами іонізуючого
випромінювання повинна відповідати вимогам НРБУ-97 "Норми
радіаційної безпеки України" ( v0062282-97 ). При використанні
лазерних пристроїв повинна бути унеможливлена дія лазерного
випромінювання на працівників згідно з СанПіН "Санитарные нормы и
правила устройства и эксплуатации лазеров".
5.3. Шахти
5.3.1. Проведення робіт з обладнання шахт і утримання
підземних гірничих виробок повинно відповідати вимогам ДНАОП
1.1.30-1.01-00 "Правила безпеки у вугільних шахтах" ( z0715-00 ).
5.3.2. У кожному технологічному процесі повинні
використовуватися засоби механізації не тільки основних, але й
допоміжних робіт, які унеможливлюють або зводять до мінімуму
важкий ручний труд.
5.3.3. Кліті для спуску людей в шахту, а також місця посадки
і виходу людей із шахтного стовбура повинні бути обладнані
пристроями, що захищають від капежу.
5.3.4. Перевезення людей в горизонтальних виробках
обов'язкове, якщо відстань до місця роботи перевершує 1 км, а в
похилих - якщо різниця між відмітками кінцевих пунктів виробки
понад 25 м.
5.3.5. Для перевезення людей мають застосовуються спеціальні
транспортні засоби. Пасажирські вагонетки повинні мати дах, глухі
торцеві стінки і сидіння з теплоізолювальним покриттям.
Кабіни машиністів підземних локомотивів повинні бути захищені
від зовнішнього шуму, мати дах, лобове скло для захисту органів
зору і дихання, шкіри обличчя від зустрічного повітряного потоку,
сидіння з віброізолювальним покриттям і органи управління, які
задовольняють ергономічні вимоги.
5.3.6. У місцях збору та посадки робітників у транспортні
засоби повинні бути передбачені камери очікування з обігрівом, які
обладнані сидіннями, стаціонарним освітленням та сигналізацією, що
завчасно попереджує про підхід транспортних засобів, а також
телефонним зв'язком. Температура повітря в камерах не повинна бути
нижчою +18 град. C і вищою +26 град. C.
5.3.7. Для зменшення пилоутворення та пиловиділення необхідно
застосувати заходи, що передбачені проектом комплексного
знепилювання та протипиловими паспортами виробничих дільниць
(нагнітання води та спеціальних розчинів у гірничий масив,
зрошування, пиловловлення), які повинні переглядатися щорічно або
в разі зміни технології виробничого процесу. Протипилові проекти,
паспорти повинні відповідати досягнутому рівню розвитку технічної
науки в галузі боротьби з пилом на підприємствах.
5.3.8. При прохідницьких та очисних роботах із застосуванням
з технологічною метою води високого тиску (понад 10 МПа) необхідно
передбачати заходи захисту обслуговувального персоналу від бризок
технологічної води та дрібних частинок вугілля і породи (захисні
щити, спецодяг тощо).
5.3.9. Буріння пневматичними перфораторами, управління
пневматичними лебідками, обслуговування поршневих та турбінних
компресорів та іншого шумонебезпечного обладнання без засобів
індивідуального захисту (далі - ЗІЗ) органу слуху забороняється.
Для буріння шпурів та інших вібронебезпечних операцій необхідно
застосовувати прилади, які забезпечують дотримання вимог
санітарних норм локальної вібрації на робочих місцях.
5.3.10. Для зниження запиленості повітря і вмісту в ньому
токсичних речовин, а також поліпшення мікроклімату, проведення
нарізних виробок відбійними молотками на пластах крутого падіння
слід здійснювати в попередньо пробуреній на всю висоту поверху
свердловини.
5.3.11. При застосуванні в шахтах спеціальних рідин, хімічних
добавок і синтетичних речовин для боротьби з пилом, полімерних
матеріалів для тепло- і гідроізоляції, а також для боротьби з
раптовими викидами і зміцнювання гірничих масивів уміст шкідливих
речовин в повітрі робочої зони не повинен перевищувати ГДК згідно
з ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ "Общие санитарно-гигиенические требования
к воздуху рабочей зоны".
5.3.12. У разі, якщо в рудничне повітря потрапляє декілька
шкідливих речовин односпрямованої дії, їх сумарна ГДК у повітрі
робочої зони розраховується згідно з формулою
n Xi
ГДК = S ------
