Об охране работы


<br> З А К О Н У К Р А Ї Н И<br> <br> Про охорону праці<br> <br> <br> ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 49, ст.668 )<br> <br> ( Вводиться в дію Постановою ВР <br> N 2695-XII ( <A HREF="6049">2695-12</A> ) від 14.10.92, ВВР, 1992, N 49, ст.669 )<br> <br> ( Із змінами, внесеними згідно із Законами<br> N <A HREF="23982">196/96-ВР</A> від 15.05.96, ВВР, 1996, N 31, ст. 145 <br> N 783-XIV ( <A HREF="108090">783-14</A> ) від 30.06.99, ВВР, 1999, N 34, ст.274 -<br> редакція набирає чинності одночасно з набранням чинності <br> Законом про Державний бюджет України на 2000 рік )<br> <br> ( В редакції Закону <br> N 229-IV ( <A HREF="119305">229-15</A> ) від 21.11.2002, ВВР, 2003, N 2, ст.10 )<br> <br> <br> <br> Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації<br>конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у<br>процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови<br>праці, регулює за участю відповідних органів державної влади<br>відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни<br>праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок<br>організації охорони праці в Україні.<br> <br> <a name="RI"></a>Розділ I<br> <br> ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ<br> <br> <a name="S1"></a>Стаття 1. Визначення понять і термінів<br> <br> Охорона праці - це система правових, соціально-економічних,<br>організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і<br>лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на<br>збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі<br>трудової діяльності.<br> <br> Роботодавець - власник підприємства, установи, організації<br>або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду<br>діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує<br>найману працю.<br> <br> Працівник - особа, яка працює на підприємстві, в організації,<br>установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим<br>договором (контрактом).<br> <br> <a name="S2"></a>Стаття 2. Сфера дії Закону<br> <br> Дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних<br>осіб, які відповідно до законодавства використовують найману<br>працю, та на всіх працюючих.<br> <br> <a name="S3"></a>Стаття 3. Законодавство про охорону праці<br> <br> Законодавство про охорону праці складається з цього Закону,<br>Кодексу законів про працю України ( <A HREF="101006">322-08</A> ), Закону України "Про<br>загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного<br>випадку на виробництві та професійного захворювання, які<br>спричинили втрату працездатності" ( <A HREF="61391">1105-14</A> ) та прийнятих<br>відповідно до них нормативно-правових актів.<br> <br> Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого<br>надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що<br>передбачені законодавством України про охорону праці,<br>застосовуються норми міжнародного договору.<br> <br> <a name="S4"></a>Стаття 4. Державна політика в галузі охорони праці<br> <br> Державна політика в галузі охорони праці визначається<br>відповідно до Конституції України ( <A HREF="28944">254к/96-ВР</A> ) Верховною Радою<br>України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових<br>умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним<br>захворюванням.<br> <br> Державна політика в галузі охорони праці базується на<br>принципах:<br> <br> пріоритету життя і здоров'я працівників, повної<br>відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і<br>здорових умов праці;<br> <br> підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення<br>суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та<br>продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та<br>нешкідливих умов праці;<br> <br> комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі<br>загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання<br>та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики,<br>досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;<br> <br> соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди<br>особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та<br>професійних захворювань;<br> <br> встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх<br>підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від<br>форм власності та видів діяльності;<br> <br> адаптації трудових процесів до можливостей працівника з<br>урахуванням його здоров'я та психологічного стану;<br> <br> використання економічних методів управління охороною праці,<br>участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці,<br>залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі,<br>отримання яких не суперечить законодавству;<br> <br> інформування населення, проведення навчання, професійної<br>підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони<br>праці;<br> <br> забезпечення координації діяльності органів державної влади,<br>установ, організацій, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми<br>охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також<br>співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та<br>працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами<br>під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та<br>державному рівнях;<br> <br> використання світового досвіду організації роботи щодо<br>поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного<br>співробітництва.<br> <br> <br> <a name="RII"></a>Розділ II<br> <br> ГАРАНТІЇ ПРАВ НА ОХОРОНУ ПРАЦІ<br> <br> <a name="S5"></a>Стаття 5. Права на охорону праці під час укладання трудового<br> договору<br> <br> Умови трудового договору не можуть містити положень, що<br>суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони<br>праці.<br> <br> Під час укладання трудового договору роботодавець повинен<br>проінформувати працівника під розписку про умови праці та про<br>наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих<br>виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу<br>на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за<br>роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного<br>договору.<br> <br> Працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним<br>висновком протипоказана йому за станом здоров'я. До виконання<br>робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного<br>добору, допускаються особи за наявності висновку<br>психофізіологічної експертизи.<br> <br> Усі працівники згідно із законом підлягають<br>загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню від<br>нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які<br>спричинили втрату працездатності.<br> <br> <br> <a name="S6"></a>Стаття 6. Права працівників на охорону праці під час роботи<br> <br> Умови праці на робочому місці, безпека технологічних<br>процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів<br>виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту,<br>що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови<br>повинні відповідати вимогам законодавства.<br> <br> Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо<br>створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи<br>здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого<br>середовища чи довкілля. Він зобов'язаний негайно повідомити про це<br>безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої<br>ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони<br>праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої<br>він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці<br>(якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також<br>страхового експерта з охорони праці.<br> <br> За період простою з причин, передбачених частиною другою цієї<br>статті, які виникли не з вини працівника, за ним зберігається<br>середній заробіток.<br> <br> Працівник має право розірвати трудовий договір за власним<br>бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону<br>праці, не додержується умов колективного договору з цих питань.<br>У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі,<br>передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного<br>заробітку.<br> <br> Працівника, який за станом здоров'я відповідно до медичного<br>висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен<br>перевести за згодою працівника на таку роботу на термін,<br>зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити<br>скорочений робочий день та організувати проведення навчання<br>працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.<br> <br> На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці,<br>окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду<br>за охороною праці чи службою охорони праці за працівником<br>зберігаються місце роботи, а також середній заробіток.<br> <br> <a name="S7"></a>Стаття 7. Право працівників на пільги і компенсації за важкі<br> та шкідливі умови праці<br> <br> Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими<br>умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним<br>харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами,<br>газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви<br>санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого<br>часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату<br>праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що<br>надаються в порядку, визначеному законодавством.<br> <br> У разі роз'їзного характеру роботи працівникові виплачується<br>грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного<br>харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на<br>умовах, передбачених колективним договором.<br> <br> Роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за<br>колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникові<br>пільги і компенсації, не передбачені законодавством.<br> <br> Протягом дії укладеного з працівником трудового договору<br>роботодавець повинен, не пізніш як за 2 місяці, письмово<br>інформувати працівника про зміни виробничих умов та розмірів пільг<br>і компенсацій, з урахуванням тих, що надаються йому додатково.<br> <br> <br> <a name="S8"></a>Стаття 8. Забезпечення працівників спецодягом, іншими<br> засобами індивідуального захисту, мийними та<br> знешкоджувальними засобами<br> <br> На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а<br>також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими<br>метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за<br>встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші<br>засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні<br>засоби. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов'язаних з<br>ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо, що не<br>передбачені трудовим договором, повинні бути забезпечені<br>зазначеними засобами.<br> <br> Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок<br>придбання, комплектування, видачу та утримання засобів<br>індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з<br>охорони праці та колективного договору.<br> <br> У разі передчасного зношення цих засобів не з вини працівника<br>роботодавець зобов'язаний замінити їх за свій рахунок. У разі<br>придбання працівником спецодягу, інших засобів індивідуального<br>захисту, мийних та знешкоджувальних засобів за свої кошти<br>роботодавець зобов'язаний компенсувати всі витрати на умовах,<br>передбачених колективним договором.<br> <br> Згідно з колективним договором роботодавець може додатково,<br>понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби<br>індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього<br>працівника вимагають їх застосування.<br> <br> <a name="S9"></a>Стаття 9. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я<br> працівників або у разі їх смерті<br> <br> Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок<br>ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника,<br>здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків<br>відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне<br>соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та<br>професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"<br>( <A HREF="61391">1105-14</A> ).<br> <br> Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати<br>потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до<br>колективного чи трудового договору.<br> <br> За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з<br>нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням,<br>зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на<br>весь період до відновлення працездатності або до встановлення<br>стійкої втрати професійної працездатності. У разі неможливості<br>виконання потерпілим попередньої роботи проводяться його навчання<br>і перекваліфікація, а також працевлаштування відповідно до<br>медичних рекомендацій.<br> <br> Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком<br>на виробництві або професійним захворюванням зараховується до<br>стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу<br>роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії<br>на пільгових умовах і в пільгових розмірах.<br> <br> <br> <a name="S10"></a>Стаття 10. Охорона праці жінок<br> <br> Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на<br>роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних<br>роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт,<br>пов'язаних з санітарним та побутовим обслуговуванням), а також<br>залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких<br>перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до<br>переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами<br>праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що<br>затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом<br>виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.<br> <br> Праця вагітних жінок і жінок, які мають неповнолітню дитину,<br>регулюється законодавством.<br> <br> <a name="S11"></a>Стаття 11. Охорона праці неповнолітніх<br> <br> Не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких<br>роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці,<br>на підземних роботах, до нічних, надурочних робіт та робіт у<br>вихідні дні, а також до підіймання і переміщення речей, маса яких<br>перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до<br>переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами<br>праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що<br>затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом<br>виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.<br> <br> Неповнолітні приймаються на роботу лише після попереднього<br>медичного огляду.<br> <br> Порядок трудового і професійного навчання неповнолітніх<br>професій, пов'язаних з важкими роботами і роботами із шкідливими<br>або небезпечними умовами праці, визначається положенням, яке<br>затверджується спеціально уповноваженим центральним органом<br>виконавчої влади з нагляду за охороною праці.<br> <br> Вік, з якого допускається прийняття на роботу, тривалість<br>робочого часу, відпусток та деякі інші умови праці неповнолітніх<br>визначаються законом.<br> <br> <a name="S12"></a>Стаття 12. Охорона праці інвалідів<br> <br> Підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані<br>створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій<br>медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм<br>реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які<br>відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.<br> <br> У випадках, передбачених законодавством, роботодавець<br>зобов'язаний організувати навчання, перекваліфікацію і<br>працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій.<br> <br> Залучення інвалідів до надурочних робіт і робіт у нічний час<br>не допускається.<br> <br> <br> <a name="RIII"></a>Розділ III<br> <br> ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ<br> <br> <a name="S13"></a>Стаття 13. Управління охороною праці та обов'язки<br> роботодавця<br> <br> Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в<br>кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до<br>нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог<br>законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.<br> <br> З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи<br>управління охороною праці, а саме:<br> <br> створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які<br>забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує<br>інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за<br>виконання покладених на них функцій, а також контролює їх<br>додержання;<br> <br> розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує<br>комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та<br>підвищення існуючого рівня охорони праці;<br> <br> забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів<br>відповідно до обставин, що змінюються;<br> <br> впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і<br>техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги<br>ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;<br> <br> забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого<br>обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;<br> <br> забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних<br>випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних<br>заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих<br>причин;<br> <br> організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних<br>досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого<br>обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на<br>відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку<br>і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками<br>вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я<br>виробничих факторів;<br> <br> розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з<br>охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти<br>підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки<br>працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях,<br>на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до<br>нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно<br>працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з<br>охорони праці;<br> <br> здійснює контроль за додержанням працівником технологічних<br>процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням<br>та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного<br>та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з<br>охорони праці;<br> <br> організовує пропаганду безпечних методів праці та<br>співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;<br> <br> вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за<br>необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі<br>виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.<br> <br> Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення<br>зазначених вимог.<br> <br> <br> <a name="S14"></a>Стаття 14. Обов'язки працівника щодо додержання вимог<br> нормативно-правових актів з охорони праці<br> <br> Працівник зобов'язаний:<br> <br> дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і<br>здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи<br>під час перебування на території підприємства;<br> <br> знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони<br>праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням<br>та іншими засобами виробництва, користуватися засобами<br>колективного та індивідуального захисту;<br> <br> проходити у встановленому законодавством порядку попередні та<br>періодичні медичні огляди.<br> <br> Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення<br>зазначених вимог.<br> <br> <a name="S15"></a>Стаття 15. Служба охорони праці на підприємстві<br> <br> На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб<br>роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового<br>положення, що затверджується спеціально уповноваженим центральним<br>органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці.<br> <br> На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції<br>служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва<br>особи, які мають відповідну підготовку.<br> <br> На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для<br>виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні<br>спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну<br>підготовку.<br> <br> Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо<br>роботодавцю.<br> <br> Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю<br>посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і<br>спеціалістів основних виробничо-технічних служб.<br> <br> Спеціалісти служби охорони праці у разі виявлення порушень<br>охорони праці мають право:<br> <br> видавати керівникам структурних підрозділів підприємства<br>обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків,<br>одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з<br>питань охорони праці;<br> <br> вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли<br>передбачених законодавством медичного огляду, навчання,<br>інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних<br>робіт або не виконують вимог нормативно-правових актів з охорони<br>праці;<br> <br> зупиняти роботу виробництва, дільниці, машин, механізмів,<br>устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які<br>створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;<br> <br> надсилати роботодавцю подання про притягнення до<br>відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони<br>праці.<br> <br> Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише<br>роботодавець.<br> <br> Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі<br>ліквідації підприємства чи припинення використання найманої праці<br>фізичною особою.<br> <br> <a name="S16"></a>Стаття 16. Комісія з питань охорони праці підприємства<br> <br> На підприємстві з метою забезпечення пропорційної участі<br>працівників у вирішенні будь-яких питань безпеки, гігієни праці та<br>виробничого середовища за рішенням трудового колективу може<br>створюватися комісія з питань охорони праці.<br> <br> Комісія складається з представників роботодавця та<br>професійної спілки, а також уповноваженої найманими працівниками<br>особи, спеціалістів з безпеки, гігієни праці та інших служб<br>підприємства відповідно до типового положення, що затверджується<br>спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з<br>нагляду за охороною праці.<br> <br> Рішення комісії мають рекомендаційний характер.<br> <br> <br> <a name="S17"></a>Стаття 17. Обов'язкові медичні огляди працівників певних<br> категорій<br> <br> Роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити<br>фінансування та організувати проведення попереднього (під час<br>прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності)<br>медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах<br>із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є<br>потреба у професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного<br>огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних<br>оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення<br>відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди проводяться<br>відповідними закладами охорони здоров'я, працівники яких несуть<br>відповідальність згідно із законодавством за відповідність<br>медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника. Порядок<br>проведення медичних оглядів визначається спеціально уповноваженим<br>центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.<br> <br> Роботодавець має право в установленому законом порядку<br>притягнути працівника, який ухиляється від проходження<br>обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної<br>відповідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від<br>роботи без збереження заробітної плати.<br> <br> Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок<br>позачерговий медичний огляд працівників:<br> <br> за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану<br>його здоров'я пов'язане з умовами праці;<br> <br> за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не<br>дозволяє йому виконувати свої трудові обов'язки.<br> <br> За час проходження медичного огляду за працівниками<br>зберігаються місце роботи (посада) і середній заробіток.<br> <br> <a name="S18"></a>Стаття 18. Навчання з питань охорони праці<br> <br> Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи<br>повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з<br>питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги<br>потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі<br>виникнення аварії.<br> <br> Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або<br>там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити<br>за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань<br>відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.<br> <br> Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується<br>спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з<br>нагляду за охороною праці.<br> <br> Посадові особи, діяльність яких пов'язана з організацією<br>безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і<br>періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також<br>перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок.<br> <br> Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб<br>з питань охорони праці визначається типовим положенням, що<br>затверджується спеціально уповноваженим центральним органом<br>виконавчої влади з нагляду за охороною праці.<br> <br> Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові<br>особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з<br>охорони праці.<br> <br> У разі виявлення у працівників, у тому числі посадових осіб,<br>незадовільних знань з питань охорони праці, вони повинні у<br>місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань.<br> <br> Вивчення основ охорони праці, а також підготовка та<br>підвищення кваліфікації спеціалістів з охорони праці з урахуванням<br>особливостей виробництва відповідних об'єктів економіки<br>забезпечуються спеціально уповноваженим центральним органом<br>виконавчої влади в галузі освіти та науки в усіх навчальних<br>закладах за програмами, погодженими із спеціально уповноваженим<br>центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.<br> <br> <br> <a name="S19"></a>Стаття 19. Фінансування охорони праці<br> <br> Фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем.<br> <br> Фінансування профілактичних заходів з охорони праці,<br>виконання загальнодержавної, галузевих та регіональних програм<br>поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища,<br>інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним<br>випадкам та професійним захворюванням, передбачається, поряд з<br>іншими джерелами фінансування, визначеними законодавством, у<br>державному і місцевих бюджетах, що виділяються окремим рядком.<br> <br> Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних<br>осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці<br>становлять не менше 0,5 відсотка від суми реалізованої продукції.<br> <br> На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати<br>на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах<br>і становлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці.<br> <br> Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат<br>юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства<br>використовує найману працю, визначаються згідно з переліком<br>заходів та засобів з охорони праці, що затверджується Кабінетом<br>Міністрів України.<br> <br> <a name="S20"></a>Стаття 20. Регулювання охорони праці у колективному договорі,<br> угоді<br> <br> У колективному договорі, угоді сторони передбачають<br>забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони<br>праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, їх<br>обов'язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених<br>нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища,<br>підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам<br>виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і<br>пожежам, визначають обсяги та джерела фінансування зазначених<br>заходів.<br> <br> <br> <a name="S21"></a>Стаття 21. Додержання вимог щодо охорони праці під час<br> проектування, будівництва (виготовлення) та<br> реконструкції підприємств, об'єктів і засобів<br> виробництва<br> <br> Виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування,<br>транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва<br>(виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та<br>технологічні процеси повинні відповідати вимогам<br>нормативно-правових актів з охорони праці.<br> <br> Проектування виробничих об'єктів, розроблення нових<br>технологій, засобів виробництва, засобів колективного та<br>індивідуального захисту працюючих повинні провадитися з<br>урахуванням вимог щодо охорони праці. Не допускається будівництво,<br>реконструкція, технічне переоснащення тощо виробничих об'єктів,<br>інженерних інфраструктур об'єктів соціально-культурного<br>призначення, виготовлення і впровадження нових для даного<br>підприємства технологій і зазначених засобів без попередньої<br>експертизи робочого проекту або робочої документації на їх<br>відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці.<br>Фінансування цих робіт може провадитися лише після одержання<br>позитивних результатів експертизи.<br> <br> Роботодавець повинен одержати дозвіл на початок роботи та<br>види робіт підприємства, діяльність якого пов'язана з виконанням<br>робіт та експлуатацією об'єктів, машин, механізмів, устаткування<br>підвищеної небезпеки. Перелік видів робіт, об'єктів, машин,<br>механізмів, устаткування підвищеної небезпеки визначається<br>Кабінетом Міністрів України.<br> <br> Експертиза проектів, реєстрація, огляди, випробування тощо<br>виробничих об'єктів, інженерних інфраструктур об'єктів<br>соціально-культурного призначення, прийняття їх в експлуатацію<br>провадяться у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів<br>України.<br> <br> У разі коли роботодавець не одержав зазначеного дозволу,<br>місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого<br>самоврядування, за поданням спеціально уповноваженого центрального<br>органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, вживає<br>заходів до скасування державної реєстрації цього підприємства у<br>встановленому законом порядку за умови, якщо протягом місяця від<br>часу виявлення вказаних недоліків роботодавець не провів належних<br>заходів з їх усунення.<br> <br> Технологічні процеси, машини, механізми, устаткування,<br>транспортні засоби, хімічні речовини і їх сполуки та інша<br>небезпечна продукція, придбані за кордоном, допускаються в<br>експлуатацію (до застосування) лише за умови проведення експертизи<br>на відповідність їх нормативно-правовим актам з охорони праці, що<br>чинні на території України.<br> <br> Прийняття в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих<br>об'єктів проводиться за участю представників професійних спілок.<br> <br> Не допускається застосування у виробництві шкідливих речовин<br>у разі відсутності їх гігієнічної регламентації та державної<br>реєстрації.<br> <br> <br> <a name="S22"></a>Стаття 22. Розслідування та облік нещасних випадків,<br> професійних захворювань і аварій<br> <br> Роботодавець повинен організовувати розслідування та вести<br>облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій<br>відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів<br>України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.<br> <br> За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного<br>захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою<br>формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому<br>або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту<br>закінчення розслідування.<br> <br> У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок<br>чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються<br>посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці,<br>рішення якої є обов'язковим для роботодавця.<br> <br> Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною<br>праці може бути оскаржене у судовому порядку.<br> <br> <br> <a name="S23"></a>Стаття 23. Інформація та звітність про стан охорони праці<br> <br> Роботодавець зобов'язаний інформувати працівників або осіб,<br>уповноважених на здійснення громадського контролю за дотриманням<br>вимог нормативно-правових актів з охорони праці, та Фонд<br>соціального страхування від нещасних випадків про стан охорони<br>праці, причину аварій, нещасних випадків і професійних захворювань<br>і про заходи, яких вжито для їх усунення та для забезпечення на<br>підприємстві умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог.<br> <br> Працівникам та/або їхнім представникам забезпечується доступ<br>до інформації та документів, що містять результати атестації<br>робочих місць, заплановані роботодавцем профілактичні заходи,<br>результати розслідування, обліку та аналізу нещасних випадків і<br>професійних захворювань і звіти з цих питань, а також до<br>повідомлень, подань та приписів органів державного управління і<br>державного нагляду за охороною праці.<br> <br> Органи державного управління охороною праці у встановленому<br>порядку інформують населення України, працівників про реалізацію<br>державної політики з охорони праці, виконання загальнодержавної,<br>галузевих чи регіональних програм з цих питань, про рівень і<br>причини аварійності, виробничого травматизму і професійних<br>захворювань, про виконання своїх рішень щодо охорони життя та<br>здоров'я працівників.<br> <br> На державному рівні ведеться єдина державна статистична<br>звітність з питань охорони праці, форма якої погоджується<br>спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з<br>нагляду за охороною праці, професійними спілками та Фондом<br>соціального страхування від нещасних випадків.<br> <br> <br> <a name="S24"></a>Стаття 24. Добровільні об'єднання громадян, працівників і<br> спеціалістів з охорони праці<br> <br> З метою об'єднання зусиль найманих працівників, учених,<br>спеціалістів з охорони праці та окремих громадян для поліпшення<br>охорони праці, захисту працівників від виробничого травматизму і<br>професійних захворювань можуть створюватись асоціації, товариства,<br>фонди та інші добровільні об'єднання громадян, що діють відповідно<br>до закону.<br> <br> <br> <a name="RIV"></a>Розділ IV<br> <br> СТИМУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ<br> <br> <a name="S25"></a>Стаття 25. Економічне стимулювання охорони праці<br> <br> До працівників можуть застосовуватися будь-які заохочення за<br>активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення<br>рівня безпеки та поліпшення умов праці. Види заохочень<br>визначаються колективним договором, угодою.<br> <br> При розрахунку розміру страхового внеску для кожного<br>підприємства Фондом соціального страхування від нещасних випадків,<br>за умови досягнення належного стану охорони праці і зниження рівня<br>або відсутності травматизму і професійної захворюваності внаслідок<br>здійснення роботодавцем відповідних профілактичних заходів, може<br>бути встановлено знижку до нього або надбавку до розміру<br>страхового внеску за високий рівень травматизму і професійної<br>захворюваності та неналежний стан охорони праці.<br> <br> Розрахунок розміру страхового внеску із застосуванням знижок<br>та надбавок для кожного підприємства, передбачених частиною другою<br>цієї статті, провадиться відповідно до законодавства про<br>загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного<br>випадку на виробництві та професійного захворювання, які<br>спричинили втрату працездатності.<br> <br> <br> <a name="S26"></a>Стаття 26. Відшкодування юридичним, фізичним особам і<br> державі збитків, завданих порушенням вимог з<br> охорони праці<br> <br> Роботодавець зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані<br>порушенням вимог з охорони праці іншим юридичним, фізичним особам<br>і державі, на загальних підставах, передбачених законом.<br> <br> Роботодавець відшкодовує витрати на проведення робіт з<br>рятування потерпілих під час аварії та ліквідації її наслідків, на<br>розслідування і проведення експертизи причин аварії, нещасного<br>випадку або професійного захворювання, на складання<br>санітарно-гігієнічної характеристики умов праці осіб, які<br>проходять обстеження щодо наявності професійного захворювання, а<br>також інші витрати, передбачені законодавством.<br> <br> <a name="RV"></a>Розділ V<br> <br> НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ<br> <br> <a name="S27"></a>Стаття 27. Документи, що належать до нормативно-правових<br> актів з охорони праці<br> <br> Нормативно-правові акти з охорони праці - це правила, норми,<br>регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи,<br>обов'язкові для виконання.<br> <br> <a name="S28"></a>Стаття 28. Опрацювання, прийняття та скасування<br> нормативно-правових актів з охорони праці<br> <br> Опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних<br>нормативно-правових актів з охорони праці провадяться спеціально<br>уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за<br>охороною праці за участю професійних спілок і Фонду соціального<br>страхування від нещасних випадків та за погодженням з органами<br>державного нагляду за охороною праці.<br> <br> Санітарні правила та норми затверджуються спеціально<br>уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі<br>охорони здоров'я.<br> <br> Нормативно-правові акти з охорони праці переглядаються в міру<br>впровадження досягнень науки і техніки, що сприяють поліпшенню<br>безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, але не рідше<br>одного разу на десять років.<br> <br> Стандарти, технічні умови та інші документи на засоби праці і<br>технологічні процеси повинні включати вимоги щодо охорони праці і<br>погоджуватися з органами державного нагляду за охороною праці.<br> <br> <br> <a name="S29"></a>Стаття 29. Тимчасове припинення чинності нормативно-правових<br> актів з охорони праці<br> <br> У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих<br>для здоров'я умов праці роботодавець зобов'язаний повідомити про<br>це відповідний орган державного нагляду за охороною праці. Він<br>може звернутися до зазначеного органу з клопотанням про<br>встановлення необхідного строку для виконання заходів щодо<br>приведення умов праці на конкретному виробництві чи робочому місці<br>до нормативних вимог.<br> <br> Відповідний орган державного нагляду за охороною праці<br>розглядає клопотання роботодавця, проводить у разі потреби<br>експертизу запланованих заходів, визначає їх достатність і за<br>наявності підстав може, як виняток, прийняти рішення про<br>встановлення іншого строку застосування вимог нормативних актів з<br>охорони праці.<br> <br> Роботодавець зобов'язаний невідкладно повідомити<br>заінтересованих працівників про рішення зазначеного органу<br>державного нагляду за охороною праці.<br> <br> <br> <a name="S30"></a>Стаття 30. Поширення дії нормативно-правових актів з охорони<br> праці на сферу трудового і професійного навчання<br> <br> Нормативно-правові акти з охорони праці є обов'язковими для<br>виконання у виробничих майстернях, лабораторіях, цехах, на<br>дільницях та в інших місцях трудового і професійного навчання,<br>облаштованих у будь-яких навчальних закладах.<br> <br> Організація охорони праці на зазначених об'єктах, а також<br>порядок розслідування та обліку нещасних випадків з учнями і<br>студентами під час трудового та професійного навчання у навчальних<br>закладах визначаються центральним органом виконавчої влади в<br>галузі освіти та науки за погодженням з відповідним профспілковим<br>органом.<br> <br> До учнів і студентів, які проходять трудове і професійне<br>навчання (виробничу практику) на підприємствах під керівництвом їх<br>персоналу, застосовується законодавство про охорону праці у такому<br>ж порядку, що й до працівників підприємства.<br> <br> <br> <a name="RVI"></a>Розділ VI<br> <br> ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ<br> <br> <a name="S31"></a>Стаття 31. Органи державного управління охороною праці<br> <br> Державне управління охороною праці здійснюють:<br> <br> Кабінет Міністрів України;<br> <br> спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з<br>нагляду за охороною праці;<br> <br> міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;<br> <br> Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні<br>адміністрації та органи місцевого самоврядування.<br> <br> <a name="S32"></a>Стаття 32. Компетенція Кабінету Міністрів України в галузі<br> охорони праці<br> <br> Кабінет Міністрів України:<br> <br> забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони<br>праці;<br> <br> подає на затвердження Верховною Радою України<br>загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці<br>та виробничого середовища;<br> <br> спрямовує і координує діяльність міністерств, інших<br>центральних органів виконавчої влади щодо створення безпечних і<br>здорових умов праці та нагляду за охороною праці;<br> <br> встановлює єдину державну статистичну звітність з питань<br>охорони праці.<br> <br> З метою координації діяльності органів державного управління<br>охороною праці створюється Національна рада з питань безпечної<br>життєдіяльності населення, яку очолює віце-прем'єр-міністр<br>України.<br> <br> <br> <a name="S33"></a>Стаття 33. Повноваження міністерств та інших центральних<br> органів виконавчої влади в галузі охорони праці<br> <br> Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади:<br> <br> проводять єдину науково-технічну політику в галузі охорони<br>праці;<br> <br> розробляють і реалізують галузеві програми поліпшення стану<br>безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за участю<br>профспілок;<br> <br> здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств<br>галузі з охорони праці;<br> <br> укладають з відповідними галузевими профспілками угоди з<br>питань поліпшення умов і безпеки праці;<br> <br> беруть участь в опрацюванні та перегляді нормативно-правових<br>актів з охорони праці;<br> <br> організовують навчання і перевірку знань з питань охорони<br>праці;<br> <br> створюють у разі потреби аварійно-рятувальні служби,<br>здійснюють керівництво їх діяльністю, забезпечують виконання інших<br>вимог законодавства, що регулює відносини у сфері рятувальної<br>справи;<br> <br> здійснюють відомчий контроль за станом охорони праці на<br>підприємствах галузі.<br> <br> Для координації, вдосконалення роботи з охорони праці і<br>контролю за цією роботою в міністерствах та інших центральних<br>органах виконавчої влади створюються структурні підрозділи з<br>охорони праці.<br> <br> Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з<br>питань праці та соціальної політики забезпечує проведення<br>державної експертизи умов праці із залученням служб санітарного<br>епідеміологічного нагляду спеціально уповноваженого центрального<br>органу виконавчої влади в галузі охорони здоров'я, визначає<br>порядок та здійснює контроль за якістю проведення атестації<br>робочих місць щодо їх відповідності нормативно-правовим актам з<br>охорони праці.<br> <br> Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з<br>нагляду за охороною праці:<br> <br> здійснює комплексне управління охороною праці на державному<br>рівні, реалізує державну політику в цій галузі та здійснює<br>контроль за виконанням функцій державного управління охороною<br>праці міністерствами, іншими центральними органами виконавчої<br>влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими<br>державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування;<br> <br> розробляє за участю міністерств, інших центральних органів<br>виконавчої влади, Фонду соціального страхування від нещасних<br>випадків, всеукраїнських об'єднань роботодавців та профспілок<br>загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці<br>та виробничого середовища і контролює її виконання;<br> <br> здійснює нормотворчу діяльність, розробляє та затверджує<br>правила, норми, положення, інструкції та інші нормативно-правові<br>акти з охорони праці або зміни до них;<br> <br> координує роботу міністерств, інших центральних органів<br>виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим,<br>місцевих державних адміністрацій, органів місцевого<br>самоврядування, підприємств, інших суб'єктів підприємницької<br>діяльності в галузі безпеки, гігієни праці та виробничого<br>середовища;<br> <br> одержує безоплатно від міністерств, інших центральних органів<br>виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим,<br>місцевих державних адміністрацій, органів статистики, підприємств,<br>інших суб'єктів підприємницької діяльності відомості та<br>інформацію, необхідні для виконання покладених на нього завдань;<br> <br> бере участь у міжнародному співробітництві та в організації<br>виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких<br>надана Верховною Радою України, з питань безпеки, гігієни праці та<br>виробничого середовища, вивчає, узагальнює і поширює світовий<br>досвід з цих питань, опрацьовує та подає у встановленому порядку<br>пропозиції щодо удосконалення і поступового наближення чинного<br>законодавства про охорону праці до відповідних міжнародних та<br>європейських норм.<br> <br> Рішення, прийняті спеціально уповноваженим центральним<br>органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці в межах його<br>компетенції, є обов'язковими для виконання всіма міністерствами,<br>іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів<br>Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями,<br>органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними<br>особами, які відповідно до законодавства використовують найману<br>працю.<br> <br> <br> <a name="S34"></a>Стаття 34. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки<br> Крим та місцевих державних адміністрацій в галузі<br> охорони праці<br> <br> Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні<br>адміністрації у межах відповідних територій:<br> <br> забезпечують виконання законів та реалізацію державної<br>політики в галузі охорони праці;<br> <br> формують за участю представників профспілок, Фонду<br>соціального страхування від нещасних випадків і забезпечують<br>виконання цільових регіональних програм поліпшення стану безпеки,<br>гігієни праці та виробничого середовища, а також заходів з охорони<br>праці у складі програм соціально-економічного і культурного<br>розвитку регіонів;<br> <br> забезпечують соціальний захист найманих працівників, зокрема<br>зайнятих на роботах з шкідливими та небезпечними умовами праці,<br>вживають заходів до проведення атестації робочих місць на<br>відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці;<br> <br> вносять пропозиції щодо створення регіональних (комунальних)<br>аварійно-рятувальних служб для обслуговування відповідних<br>територій та об'єктів комунальної власності;<br> <br> здійснюють контроль за додержанням суб'єктами підприємницької<br>діяльності нормативно-правових актів про охорону праці.<br> <br> Для виконання зазначених функцій у складі Ради міністрів<br>Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій<br>створюються структурні підрозділи з охорони праці, що діють згідно<br>з типовим положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів<br>України, а також на громадських засадах - ради з питань безпечної<br>життєдіяльності населення.<br> <br> <br> <a name="S35"></a>Стаття 35. Повноваження органів місцевого самоврядування в<br> галузі охорони праці<br> <br> Органи місцевого самоврядування у межах своєї компетенції:<br> <br> затверджують цільові регіональні програми поліпшення стану<br>безпеки, умов праці та виробничого середовища, а також заходи з<br>охорони праці у складі програм соціально-економічного і<br>культурного розвитку регіонів;<br> <br> приймають рішення щодо створення комунальних<br>аварійно-рятувальних служб для обслуговування відповідних<br>територій та об'єктів комунальної власності.<br> <br> Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад<br>забезпечують належне утримання, ефективну і безпечну експлуатацію<br>об'єктів житлово-комунального господарства, побутового,<br>торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають<br>у комунальній власності відповідних територіальних громад,<br>додержання вимог щодо охорони праці працівників, зайнятих на цих<br>об'єктах.<br> <br> Для виконання функцій, зазначених у частині другій цієї<br>статті, сільська, селищна, міська рада створює у складі свого<br>виконавчого органу відповідний підрозділ або призначає спеціаліста<br>з охорони праці.<br> <br> <a name="S36"></a>Стаття 36. Повноваження об'єднань підприємств у галузі<br> охорони праці<br> <br> Повноваження в галузі охорони праці асоціацій, корпорацій,<br>концернів та інших об'єднань визначаються їх статутами або<br>договорами між підприємствами, які утворили об'єднання. Для<br>виконання делегованих об'єднанням функцій в їх апаратах<br>створюються служби охорони праці.<br> <br> <br> <a name="S37"></a>Стаття 37. Організація наукових досліджень з проблем охорони<br> праці<br> <br> Фундаментальні та прикладні наукові дослідження з проблем<br>охорони праці, ідентифікації професійної небезпечності<br>організуються в межах загальнодержавної та інших програм з цих<br>питань і проводяться науково-дослідними інститутами,<br>проектно-конструкторськими установами та організаціями, вищими<br>навчальними закладами та фахівцями.<br> <br> <a name="RVII"></a>Розділ VII<br> <br> ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД І ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ<br> ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ<br> <br> <a name="S38"></a>Стаття 38. Органи державного нагляду за охороною праці<br> <br> Державний нагляд за додержанням законів та інших<br>нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють:<br> <br> спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з<br>нагляду за охороною праці;<br> <br> спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної<br>безпеки;<br> <br> спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної<br>безпеки;<br> <br> спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни<br>праці.<br> <br> Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від<br>будь-яких господарських органів, суб'єктів підприємництва,<br>об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних<br>адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні<br>і не підконтрольні.<br> <br> Діяльність органів державного нагляду за охороною праці<br>регулюється цим Законом, законами України "Про використання<br>ядерної енергії і радіаційну безпеку" ( <A HREF="17791">39/95-ВР</A> ), "Про пожежну<br>безпеку" ( <A HREF="9620">3745-12</A> ), "Про забезпечення санітарного та<br>епідемічного благополуччя населення" ( <A HREF="12582">4004-12</A> ), іншими<br>нормативно-правовими актами та положеннями про ці органи, що<br>затверджуються Президентом України або Кабінетом Міністрів<br>України.<br> <br> <a name="S39"></a>Стаття 39. Права і відповідальність посадових осіб спеціально<br> уповноваженого центрального органу виконавчої<br> влади з нагляду за охороною праці<br> <br> Посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу<br>виконавчої влади з нагляду за охороною праці мають право:<br> <br> безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства<br>(об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до<br>законодавства використовують найману працю, та здійснювати в<br>присутності роботодавця або його представника перевірку додержання<br>законодавства з питань, віднесених до їх компетенції;<br> <br> одержувати від роботодавця і посадових осіб письмові чи усні<br>пояснення, висновки експертних обстежень, аудитів, матеріали та<br>інформацію з відповідних питань, звіти про рівень і стан<br>профілактичної роботи, причини порушень законодавства та вжиті<br>заходи щодо їх усунення;<br> <br> видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та<br>іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно<br>до законодавства використовують найману працю, міністерствам та<br>іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів<br>Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та<br>органам місцевого самоврядування обов'язкові для виконання приписи<br>(розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони<br>праці, охорони надр, безпечної експлуатації об'єктів підвищеної<br>небезпеки;<br> <br> забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію<br>підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць,<br>будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин,<br>механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці,<br>виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин,<br>реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію<br>виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які<br>створюють загрозу життю працюючих;<br> <br> притягати до адміністративної відповідальності працівників,<br>винних у порушенні законодавства про охорону праці;<br> <br> надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих<br>посадових осіб займаній посаді, передавати матеріали органам<br>прокуратури для притягнення цих осіб до відповідальності згідно із<br>законом.<br> <br> Рішення посадових осіб спеціально уповноваженого центрального<br>органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці за<br>необхідності обгрунтовуються результатами р