2.3. Положення фурми в конверторі повинно фіксуватися за допомогою показуючих і реєструючих приладів.
2.4. Механізм вертикального пересування фурми повинен бути обладнаний вимикачем й упорами, що виключають можливість падіння фурми в конвертор.
2.5. На посту керування конверторами повинна встановлюватися апаратура, що показує та реєструє витрату й тиск кисню і води, а також температуру вихідної води для кожного конвертора.
Апаратура повинна встановлюватися в місцях, що дозволяють машиністу (оператору) здійснювати спостереження за її показниками при продувці плавки.
2.6. Привод фурми повинен мати автоматичне блокування, що забезпечує підйом фурми з конвертора та припинення подачі кисню при зниженні тиску кисню перед фурмою. Це блокування забезпечує також підйом фурми при зниженні витрат й тиску води на охолодження фурми або зростання температури вихідної води вище величини, встановленої в технологічній інструкції підприємства.
2.7. У конверторних цехах, що будуються, кожний конвертор повинен бути обладнаний пристроєм, який забезпечує підйом фурми з конвертора у випадку раптового припинення подачі електроенергії.
2.8. Для безперебійної подачі води в фурму на насосній станції повинно бути не менше двох насосів, один з яких - резервний.
Живлення електродвигунів насосів повинно здійснюватися від двох незалежних джерел електроенергії.
2.9. Фурма повинна мати вільний доступ для огляду і ремонту. Очищення фурми повинно проводитися зверху вниз зі спеціального майданчика. Не допускається використовувати механізм підйому фурми для її примусового очищення.
2.10. Рукави для подачі кисню перед застосуванням повинні підлягати гідравлічному випробуванню на надійність й щільність під тиском 1,25 Р, де Р - величина робочого тиску.
2.11. Киснепроводи, арматура й клапани регулювального вузла повинні бути розраховані та випробувані на міцність й щільність, на максимальний тиск кисню з високої сторони.
У регулювальному вузлі повинні бути передбачені пристрої, що забезпечують постійний робочий тиск кисню на низькій стороні.
2.12. Пункти регулювання тиску та витрати кисню повинні розташовуватися в спеціальному приміщенні, що вентилюється.
2.13. На відводі кисню від цехового колектора до конвертора повинна встановлюватися електрифікована засувка з дистанційним керуванням.
На підводі кисню перед конвертором повинні встановлюватися засувка з ручним приводом, запірний та регулюючий клапани.
2.14. На пості керування конверторів з донною продувкою повинна встановлюватися апаратура, що показує і реєструє витрату та тиск кисню, газу й води, а також температуру води, що відходить, для кожного конвертора та засобу сигналізації.
Апаратура повинна встановлюватися в місцях, що дозволяють машиністові (операторові) здійснювати спостереження за її показаннями при продувці плавки.
2.15. Кисне- і газопроводи (аргону, азоту, природного й коксового газів) повинні бути обладнані запірною й регулюючою арматурами.
Патрубки подачі природного газу до донних фурм повинні бути обладнані регуляторами для індивідуального регулювання витрати газу на кожну форму.
2.16. Кисне- і газопроводи (аргону, азоту, природного й коксового газів), арматури й клапани регулювальних вузлів повинні бути розраховані на максимальний тиск кисню й газу з високої сторони й випробувані на міцність та герметичність.
У регулювальних вузлах повинно бути передбачено пристрої, що забезпечують постійний робочий тиск кисню й газу з низької сторони.
2.17. Пункти регулювання тиску й витрати кисню та газу (аргону, азоту, природного й коксового газів) повинні розташовуватися в спеціальних вентильованих приміщеннях (місцях).
2.18. На відводі кисню й газу (аргону, азоту, природного й коксового газів) від цехових колекторів до конвертора повинні встановлюватися електрифіковані засувки з дистанційним керуванням.
2.19. Величина тиску газу в газопроводах до початку заливання рідкого чавуну в конвертор, а також режим його подачі протягом усього технологічного процесу повинні визначатися в технологічній інструкції, затвердженій уповноваженою особою.
Величина збільшення тиску газу в процесі заливання рідкого чавуну та величина зниження тиску газу під час нахилу конвертора для відбору проб металу й шлаків і випуску металу повинні регламентуватися технологічною інструкцією.
2.20. Тиск газу (аргону, азоту, природного й коксового газів) у донних фурмах після заливання рідкого чавуну повинен бути більше величини феростатичного тиску рідкого металу в конверторі.
2.21. Подача в конвертор природного (коксового) газу через донні фурми до заливання рідкого чавуну повинна виключати нагромадження газу в порожнині конвертора й утворення вибухонебезпечної суміші.
2.22. Конструкція знімних днищ із донними фурмами повинна забезпечувати міцність та щільність їх кріплення до конвертора й виключати можливість прориву металу.
2.23. Для нових та реконструйованих конверторних цехів (конверторів) застосування механізмів повороту конвертора з гідравлічним приводом не допускається.
2.24. Привод конвертора повинен мати не менше двох електродвигунів.
Потужність електродвигунів повинна бути підібрана так, щоб при виході з ладу одного з них двигун, що залишився, міг забезпечити роботу конвертора до закінчення плавки. Живлення електродвигунів повинно здійснюватися не менше чим від двох незалежних джерел.
2.25. Кожен електродвигун повинен бути обладнаний гальмом, що дозволяє у випадку відключення електроенергії утримувати конвертор в нерухомому положенні. Використання черв'ячної передачі механізму повороту конвертора як гальма не допускається.
2.26. Електродвигуни та гальма повинні бути надійно захищені від механічних ушкоджень.
2.27. Перевірка стану механізму повороту конвертора повинна вироблятися щозмінно. Робота конвертора з несправним механізмом повороту не допускається.
3. Механізм повороту конвертора
3.1. Для нових цехів (конверторів) і тих, що знаходяться на реконструкції, застосування механізмів повороту конвертора з гідравлічним приводом не дозволяється.
3.2. Привод конвертора повинен мати не менше двох електродвигунів.
Потужність електродвигунів повинна бути підібрана таким чином, щоб при виході з ладу одного з них другий двигун міг забезпечити роботу конвертора до закінчення плавки.
Живлення електродвигунів повинно здійснюватися не менше ніж від двох незалежних джерел.
3.3. Кожний електродвигун повинен бути обладнаний гальмом, що дозволяє у разі вимикання електроенергії утримувати конвертор у нерухомому положенні
Використання черв'ячної передачі механізму повороту конвертора як гальма не допускається.
3.4. Електродвигуни і гальма повинні бути надійно захищені від бризок металу і механічних пошкоджень.
3.5. Перевірка стану механізму повороту конвертора повинна провадитися щозмінно.
Робота конвертора з несправним механізмом повороту не допускається.
XV. Пристрої для відводу, охолодження та очищення конверторних газів
1. Загальні вимоги
1.1. У конверторних цехах необхідно забезпечити повний відвід газів з конверторів з наступним їх очищенням від шкідливих домішок до граничнодопустимих концентрацій.
1.2. Будова та експлуатація елементів газовідвідного тракту конверторних газів повинно відповідати вимогам нормативно-правових актів.
1.3. Облаштування та експлуатація газоочистки, димососів, оборотного циклу водопостачання і допалюючого пристрою на димовій трубі повинно відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.
1.4. Установки для відводу та очистки конверторних газів повинні бути автоматизованими, мати централізоване дистанційне керування та контрольно-вимірювальні прилади, які необхідні для безпечної експлуатації. На пульті керування газовідвідного тракту конвертора повинна бути вивішена схема охолодження газів, газоочистки, димососа та допалюючого пристрою.
Між машиністом дистрибутора та машиністом димососа повинен бути гучномовний та телефонний зв'язок.
1.5. Газовідвідний тракт і газоочисні пристрої повинні бути обладнані підйомно-транспортними засобами для механізації ремонтних робіт, а також механізмами для підйому працівників (люльки тощо).
1.6. Для огляду та ремонту елементів газовідвідного тракту та пилоуловлюючих пристроїв вони повинні мати люки й лази та бути упорядковані пристроями, що забезпечують безпечне виконання цих робіт.
Лази та люки повинні бути герметичними, і до них необхідно забезпечити вільний доступ.
Не дозволяється відкривати люки під час роботи газовідвідного тракту.
1.7. Щоб уникнути прогару елементів газоочистки необхідно облаштувати блокування, що виключає опускання фурми і подачу кисню до конвертора за відсутності охолоджуючої води.
У разі припинення чи зменшення подачі води в котел або на газоочистку нижче мінімально допустимої величини, а також підвищення температури води, яка виходить з кесона, вище допустимої границі подача кисню повинна автоматично припинятися, а фурма виводитися з конвертора.
1.8. Під час зупинки конвертора на ремонт у зимовий період уся система водоохолодження та постачання газовідвідного тракту повинна бути звільнена від води або забезпечена обігрівом.
1.9. Не дозволяється здійснювати роботи під конвертором під час очищення та ремонту кесона, екранованого газоходу, відбійних листів, колон та інших металоконструкцій, а також під час продувки плавки. На час очищення плавки необхідно встановлювати огородження та вивішувати попереджувальні плакати.
1.10. Конструкція нижньої частини екранованого газоходу повинна забезпечувати мінімальне налипання охолодей та легке їх видалення. Отвори в кесоні та жолобі повинні регулярно очищатися від охолодей.
1.11. Вода, що подається у водоохолоджуючі кесони, повинна бути очищена від механічних домішок.
1.12. Не дозволяється розкривати люки, лази, гідрозатвори, запобіжні клапани газовідвідного тракту при конверторі, що працює.
1.13. Елементи газовідвідного тракту повинні мати захист від блискавки.
1.14. Не дозволяється експлуатувати конвертори за наявності течі води із системи відводу, охолодження та очистки конверторних газів.
2. Вимоги при продувці зверху (з повним або частковим допалюванням окису вуглецю)
2.1. Відвід газів від конверторів може проводитися з повним, частковим допалюванням або без допалювання окису вуглецю в охолоднику.
При відводі газу з повним допалюванням допускаються як індивідуальний газовідвідний тракт від кожного конвертора, так і колекторна схема відводу газів.
При колекторній схемі повинні бути передбачені відсікаючі пристрої.
2.2. При відводі газів без допалювання або з частковим допалюванням повинен застосовуватися мокрий спосіб очищення газів.
Живлення водою системи газоочистки повинне здійснюватися від двох незалежних водоводів. Підводи води повинні бути обладнані фільтрами для очистки води від механічних домішок.
2.3. На газоходах від газоочистки мокрого типу до димової труби повинно бути встановлено водовідводи з гідрозатворами.
2.4. Живлення газовідвідного тракту водою повинно здійснюватися від двох незалежних водоводів. Якість води, що постачається, повинна відповідати діючим нормам.
2.5. На щитах керування газоочисток повинні бути встановлені сигналізатори падіння витрат води на газоочистку, а також сигналізатори досягнення верхнього та нижнього рівнів води в апаратах газоочистки.
2.6. Видалення відкладень (охолодей, шламу тощо), що утворюються в елементах газовідвідного тракту, повинно проводитися своєчасно.
2.7. Газовідвідний тракт під час ремонту повинен бути надійно відключений від загальних колекторів лежаків тощо. Система відводу стічних вод газоочистки, що ремонтується, повинна бути відключена від загального колектора відводу стічних вод (за винятком систем з допалюванням окису вуглецю).
2.8. На газовідвідних трактах повинні бути встановлені вибухові запобіжні клапани відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.
2.9. Контроль за вмістом окису вуглецю в повітрі приміщень газоочистки та димососної повинен здійснюватися згідно з графіком, затвердженим уповноваженою особою, з висновком результатів виміру на пульт керування.
2.10. Усі газоходи повинні бути герметичними.
2.11. Приміщення працівників, що обслуговують димососи, повинне бути звукоізольованим.
2.12. Для установки утилізації шламу повинно бути збудовано окремі будинки, які обладнані припливно-витяжною вентиляцією.
2.13. Процеси збезводнення шламу, одержання і видавання сухого продукту повинні бути механізованими і автоматизованими.
Місця, де перевантажується сухий пил, повинні бути герметизовані та обладнані установками для аспірації пилу.
2.14. Транспортування сухого пилу повинно здійснюватися засобами, що виключають пиловиділення.
2.15. У разі припинення подавання електроенергії в конверторний цех повинно бути автоматично припинено подавання кисню в цех або на конвертор.
2.16. У відділеннях утилізації шламу, що будуються, повинен бути передбачений гідрозмив пилу з робочих майданчиків на всіх рівнях.
3. Додаткові вимоги при відводі газів з частковим допалюванням та без допалювання окису вуглецю
3.1. Газовідвідний тракт повинен бути герметизованим. Під час плавки при вмісті окису вуглецю в газі за димососом 10% і більше вміст кисню не повинен перевищувати 2% (об'ємних). Не допускається проводити процес з відводом конверторних газів без допалювання при несправностях у системі автоматичного регулювання тиску в кесоні.
Починати продувку конвертора належить при піднятій рухомій манжеті кесона (каміна). Опускання манжети каміна повинно здійснюватися після запалювання плавки.
