Страница 7: ПРАВИЛА ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА КАНАЛІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ УКРАЇНИ ВНД 33-3.4-01-2000 (45242)

4.3.15. На водозаборах, що встановлюються у водоймах рибогосподарського призначення повинні застосовуватись механічні, гідравлічні та фізіологічні рибозахисні пристрої. На пригреблевих водозаборах повинні встановлюватись конусні сітки, з яких скидається сміття та молодь риби в нижній б'єф.

4.3.16. В боротьбі з обростанням гідробіонтами, серед яких найбільш часто присутні молюски, дрейсени, доступне та ефективне застосування попередньо хлорованої води з вводом хлору перед водоприймальними вікнами (використовується також для покращення якості води та рибозахисту).

4.4. Боротьба з цвітінням води та заростанням водойм

4.4.1. Основні причини цвітіння :

• гідрологічні:
• різке зниження швидкості потоку та зміна турбулентності води при зарегулюванні стоку;
• зміна термічного режиму водних мас через збільшення прогрівання водної товщі в застійних зонах та на мілководних ділянках до температури вище 20о С;
• гідрохімічні:
• підвищення вмісту у воді мінеральних та органічних речовин;
• наростання рівня відновлювання середовища та падіння рівня кисневого насичення водної товщі;
• біологічні:
• відсутність в складі фауни безхребетних та інших гідробіонтів, що активно вживають водорості та регулюють їх кількість;
• висока інтенсивність розмноження синьо-зелених водоростей - збудників "цвітіння" води та наявність в них комплексу хімічних чинників, що пригнічують життєдіяльність інших видів водоростей та гідробіонтів.

4.4.2. Методи усунення негативних наслідків цвітіння :

• профілактичні:
• припинення скидання неочищених стічних вод за рахунок введення 3-го рівня очистки;
• скорочення водоспоживання, розробка безвідходних або маловідходних технологій, замкнутих циклів;
• створення водоохоронних зон, заліснення берегів та підвищення лісистості площі водозбору, насадження лісосмуг, утворення насаджень водної рослинності, створення на заплавних ділянках луків,
• припинення розорювання земель до урізу води;
• припинення внесення добрив по снігу та з літаків;
• запобігання попаданню у водойму стоків тваринницьких комплексів, упорядкування випасання худоби на заплавних ділянках;
• очистка поверхневого стоку з території населених пунктів, автодоріг, аеродромів за рахунок створення зливовідвідної каналізації;
• регулюючі:
• підвищення проточності водойми (збільшення швидкості потоку, підвищення турбулентності та мутності води);
• аерація придонних вод з метою насичення води киснем за рахунок створення гідротехнічних споруд та інших пристроїв для аерації вод;
• видалення нагромадження водоростей біля берегів, в бухтах, аванпортах і т.п. механічним методом з допомогою спеціалізованих суден - нафтосміттєзбірників;
• видалення мулових відкладень в місцях їх максимального накопичення, захищених заростей вищих водних рослин;
• використання альгіцидів (хімічних сполук, що пригнічують ріст водоростей).

Одним з альгіцидів є мідний купорос, застосування якого можливе двома способами : мокрим та сухим.

При мокрому способі мідний купорос вкладається в мішки з рідкої тканини (кошики), які підвішуються до лодок та транспортуються по водоймі до повного розчинення мідного купоросу. Приблизна доза мідного купоросу - 1 г на 1 м3 об'єму водойми.

При сухому методі повинне проводитись розпилення розмеленого мідного купоросу над поверхнею водосховищ з літаків або моторних лодок. При цьому купорос розмелюється до крупності 0.5 мм.

Купоросування водойм повинне здійснюватись до початку або на початку цвітіння.

В період цвітіння та купоросування водойми необхідно забирати воду з більш глибоких шарів.

4.5. Споруди штучного поповнення підземних вод

4.5.1. При експлуатації споруд штучного поповнення підземних вод персонал зобов'язаний:

• вести систематичний облік кількості води, а також спостереження за якістю та рівнями води на всіх ділянках системи;
• забезпечувати заданий режим роботи насосних агрегатів та споруд для попередньої та подальшої очистки води;
• вести постійний нагляд за режимами заповнення та спрацювання інфільтраційного басейну;
• вчасно виконувати очистку та ремонт інфільтраційних басейнів.

При цьому необхідно контролювати такі параметри:

• рівні води в джерелі водопостачання, інфільтраційному басейні, експлуатаційних та спостережних свердловинах;
• швидкість інфільтрації води в басейнах;
• кількість води, що подається в інфільтраційні басейни та водоспоживачам;
• режим заповнення та спрацювання інфільтраційних басейнів;
• час роботи інфільтраційних басейнів (до очистки та загальну);
• час чисток та зупинок басейнів;
• кількість води в джерелі водопостачання, в басейнах та в експлуатаційних свердловинах;
• технологічні параметри споруд попередньої очистки води (при їх наявності).

4.5.2. Якість води, що поступає в системи штучного поповнення, повинна відповідати вимогам "Санитарных правил по устройству і експлуатации водозаборов с системой искусственного пополнения подземних вод хозяйственно-питьевого водоснабжения", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР (М.,Минздрав СССР, 1979 г.), а режим їх роботи - вимогам "Посібника до СНіП 2.04.02-84 по проектуванню споруд для забору підземних вод" (М.,Будвидав, 1989 р.) та "Рекомендацій по удосконаленню проектування та експлуатації систем штучного поповнення підземних вод з відкритими спорудами в Україні" (КДР 204 УРСР 87-86).

4.5.3. Рівні води в джерелі водопостачання та інфільтраційному басейні повинні вимірюватись не рідше ніж один раз в 1...2 доби, в експлуатаційних свердловинах - не рідше ніж один раз на місяць, в спостережних свердловинах - в погоджені з територіальним геологічним управлінням строки.

4.5.4. Перед заповненням басейна необхідно перевірити стан дна та, якщо виявлені нерівності або впадини, вирівняти його.

4.5.5. Басейн повинен заповнюватись водою не раніше, ніж через 1...2 доби після очистки та підсушування дна. Витрати води, що надходять в басейн, не повинні перевищувати 50 % розрахункових витрат.

Після утворення шару води над дном надходження води необхідно поступово підвищити до розрахункового.

При заповненні басейнів не слід допускати розмиву їх відкосів та дна.

4.5.6. При відсутності споруд для попередньої очистки води заповнення басейнів в період паводків забороняється.

4.5.7. При роботі басейну задана витрата води повинна подаватись до того часу, поки підтримується необхідний рівень води. Надалі, при утворенні плівки на дні басейну, необхідний рівень необхідно підтримувати шляхом зменшення подачі води в басейн.

4.5.8. Басейн необхідно відключати для очистки при зменшенні витрати води до мінімальної розрахункової величини.

Спорожнення басейну досягається при повному припиненні подачі води за рахунок інфільтрації.

Примітки:

1. Для швидкого спорожнення басейну допускається відкачка води насосом.

2. При гідравлічному способі очистки подачу води в басейн не зупиняють.

4.5.9. Механізми, які використовуються для очистки басейнів повинні забезпечувати:

• горизонтальність фільтруючої поверхні дна;
• переміщення зрізаного шару осадку та забрудненого грунту за межі басейну;
• мінімальний тиск на грунт, що не приводить до значного ущільнення фільтруючого шару грунту.

4.5.10. Не допускається заповнення або спорожнення басейну при заморозках. Висота шару води над дном басейну в цей час повинна підтримуватись не менше одного метра.

4.5.11. Для попередження намерзання та утворення товстого шару при льодоставі необхідно проводити снігозатримання на поверхні льоду. Заїзд транспорту на льодове покриття басейнів та пересування по ньому обслуговуючого персоналу забороняється.

4.5.12. Огляд інфільтраційних басейнів повинен виконуватись при кожному їх спорожненні. У випадку необхідності повинен виконуватись поточний ремонт для усунення виявлених недоліків (ремонт відкосів, берм, лотків, подаючих трубопроводів, запірної арматури і т.п.).

5. ОЧИСНІ СПОРУДИ СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ

5.1. Задачі та організація експлуатації очисних споруд систем водопостачання

1. Основні задачі експлуатації очисних споруд системи водопостачання:

• виробництво питної води, що задовольняє вимогам ГОСТ 2874-82, та забезпечення надійної очистки та обеззаражування води;
• забезпечення ефективної безперебійної та надійної роботи очисних споруд, зниження собівартості очистки та обеззаражування води;
• економія реагентів, електроенергії та води на власні потреби;
• систематичний лабораторно-виробничий та технологічний контроль роботи очисних споруд та якості води на всіх етапах очистки та на виході із станції;
• попередження забруднення навколишнього середовища скидами водоочисних споруд та контроль за цими скидами.

5.1.2. В процесі експлуатації необхідно, щоб очисні споруди працювали у рівномірному режимі по кількості води, яка очищається.

5.1.3. На діючих очисних спорудах додатково до документації, що перерахована в п.1.5. цих Правил повинна зберігатись така документація:

• схема зони санітарної охорони джерела водопостачання та очисних споруд;
• генеральний план та висотна схема очисних споруд з нанесенням всіх комунікацій;
• оперативна технологічна схема очисних споруд;
• схема автоматизації та телемеханізації;
• план місцевості орієнтований за сторонами світу, в центрі якого знаходиться склад хлору, для визначення районів, яким загрожує розповсюдження хмари хлору при витіканні хлору.

5.1.4. Облік роботи очисних споруд повинен вестись шляхом регулярних записів в журналах:

• технічної експлуатації, де щоденно необхідно реєструвати кількість обробленої води та води, витраченої на власні потреби (промивка, приготування реагентів і т.ін.);
• кількість витрачених реагентів та їх дози, назви споруд та агрегатів, що знаходяться в роботі, чистці, ремонті, промивці і т.ін.;
• аналізів, в які щоденно необхідно заносити результати аналізів води, кількість води на окремих стадіях її обробки, очищеної води, а також, при необхідності, промивних вод та осадків;
• складському, де ведуть записи кількості реагентів та інших матеріалів, що витрачені та зберігаються на складі очисних споруд.

5.1.5. Чисельність експлуатаційного персоналу та склад служб очисних споруд повинні встановлюватись штатним розписом з врахуванням місцевих умов.

5.1.6. Обслуговування очисних споруд повинне виконуватись персоналом, що пройшов згідно п.1.3.4 медичний огляд, навчання та перевірку знань цих Правил та Правил охорони праці при експлуатації систем водопровідно-каналізаційного господарства.

5.1.7. В посадових експлуатаційних інструкціях повинні бути чітко визначені:

• права, обов'язки та відповідальність обслуговуючого персоналу;
• послідовність операцій по пуску, зупинці та виконанню технологічних процесів;
• порядок обслуговування споруд та обладнання в експлуатаційному режимі і при можливих порушеннях нормальної роботи;
• порядок технологічного контролю роботи споруд;
• заходи по попередженню аварій і дії персоналу при їх виникненні і ліквідації;
• вимоги охорони праці;
• персональна відповідальність за виконання операцій, передбачених посадовими інструкціями і інструкціями по обслуговуванню і ремонту обладнання.

5.1.8. Персонал, що обслуговує очисні споруди, повинен працювати в спецодязі, який регулярно проходить дезінфекцію. Відвідування працівниками в спецодязі місць загального користування за межами очисних споруд забороняється.

5.2. Порядок приймання в експлуатацію очисних споруд

5.2.1. Приймання в експлуатацію побудованих або реконструйованих очисних споруд здійснюється згідно СНіП 3.05.04-85 та СНіП 3.05.01-85.

Перед пуском очисних споруд в експлуатацію повинен проводитись їх пробний пуск та пробна експлуатація.

Пробний пуск та пробна експлуатація повинні проводитись у відповідності з вимогами "Тимчасового технологічного регламенту очисних споруд", який розробляється проектним інститутом, що запроектував даний об'єкт.

У відповідності з діючим положенням, "Технологічний регламент" є основним технічним документом, що визначає рецептуру, режим та порядок операцій технологічного процесу. Безумовне дотримання всіх вимог "Технологічного регламенту" є обов'язковим та забезпечує якість питної води, раціональне та економне проведення виробничого процесу, збереження обладнання та безпеку праці.

"Тимчасовий технологічний регламент" використовується при пусконалагоджувальних роботах та наступній експлуатації очисних споруд до їх повного освоєння.

Після повного освоєння вищестояща організація приймає рішення про заміну "Тимчасового технологічного регламенту" постійним, який надалі повинен щорічно переглядатись та затверджуватись керівництвом підприємства (управління).

5.2.2. До пуску очисних споруд в пробну експлуатацію необхідно виконати наступні організаційно-технічні заходи:

• укомплектувати споруди кадрами, навчити експлуатаційний персонал та провести його стажування на аналогічних діючих очисних спорудах;
• забезпечити потрібний запас та належне зберігання необхідних реагентів, фільтруючих матеріалів, вирішити питання постачання в майбутньому;
• перевірити готовність хіміко-бактеріологічної лабораторії;
• забезпечити всі технологічні дільниці та структурні підрозділи положеннями про них, посадовими та експлуатаційними інструкціями, інструкціями по охороні праці, журналами для реєстрації експлуатаційних показників роботи очисних споруд, розрахунковими тарувальними таблицями;
• провести інструктаж експлуатаційного персоналу про цілі та задачі пробної експлуатації та по охороні праці при її проведенні;
• нанести фарбою добре помітні порядкові номери на керовані елементи обладнання (засувки, затвори, агрегати і т.ін.) відповідно інвентаризаційних номерів по виконавчій документації.