Страница 6: ПРАВИЛА ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА КАНАЛІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ УКРАЇНИ ВНД 33-3.4-01-2000 (45242)

Всі дані про свердловини повинні заноситись в журнал по експлуатації свердловин. Ці операції повинні виконуватись разом з періодичними перевірками свердловини один раз в квартал.

1. При експлуатації свердловин регулярно, через 8...12 місяців, повинні виконуватись профілактичні ремонти, які призначаються при зниженні питомого дебіту свердловини на 10...15%.

При профілактичному ремонті виникає необхідність у виконанні наступних операцій:

• перевірка насосно-силового обладнання та, при необхідності, його демонтаж-монтаж;
• замір глибини свердловини та визначення висоти піщаної пробки;
• очистка забою від піску при допомозі желонки;
• очистка внутрішньої поверхні ствола свердловини та фільтра від хімічних осадків;
• демонтаж-монтаж заливної колони для заливки в свердловину розрахункової кількості соляної кислоти та проведення солянокислої ванни з метою видалення хімічних відкладень;
• ерліфтна відкачка свердловини через 24 години після заливки кислоти в свердловину до повного освітлення води та видалення слідів соляної кислоти;
• очистка забою від осадків ерліфтом або желонкою.

Б. Шахтні колодязі

4.2.16. В сільськогосподарському водопостачанні шахтні колодязі необхідно застосовувати для забирання води, що залягає відносно неглибоко, з безнапірних водоносних пластів. Шахтні колодязі можуть бути окремими та груповими. Шахтні колодязі необхідно застосовувати в променевих водозаборах, які представляють собою шахтний водозбірний колодязь, з нижньої частини якого в водоносні шари по радіально розташованих променях горизонтальні трубчаті фільтри.

4.2.17. Водоприймальна частина шахтного колодязя при експлуатації повинна задовольняти наступні вимоги:

• забезпечувати вільний вхід води в колодязь;
• забезпечувати глибину шару води та її запас, достатні для безперебійного водозабору;
• кріплення водоприймальної частини повинно бути міцним, довговічним та не впливати на якість води;
• оголовок повинен надійно захищати колодязь від поверхневих вод
• та бруду, забезпечувати зручний та безпечний водозабір.

4.2.18. З санітарно-профілактичною метою необхідно оглядати колодязь 1 раз в місяць для визначення санітарного, технічного стану та наявних несправностей. Детально оглядати колодязь необхідно не рідше 1 разу в рік. При цьому, по мірі можливості, необхідно відкачати з колодязя воду та опустити в нього для огляду працівника, з додержанням вимог охорони праці.

4.2.19. Ремонт оголовка полягає в ремонті кришки (люка) та стінок оголовка, навісу або критого приміщення. Ремонт шахти полягає в усуненні дефектів - зашпаруванні тріщин цементним розчином 1:2, штукатурці і т.п. При ремонті водоприймальної частини повинні ліквідовуватись виявлені дефекти в боковому та донному фільтрах, що є причиною виносу водоносної породи. При цьому необхідно проводити водовідлив та очищення колодязя від мулу та наносної землі. Воду необхідно відливати безперервно до повного закінчення ремонту, так як перерва водовідливу веде до посиленого виносу водоносного грунту.

4.2.20. Колодязі необхідно очищати від мулу та розрідженого грунту 1 раз в рік механізованим способом або вручну. Мул та грунт з поверхні донного фільтра необхідно знімати обережно, не порушуючи фільтр. При пошкодженні донного фільтра та виносі через нього водоносного грунту пошкоджене місце необхідно розчистити від водоносної породи та трохи розширити в сторони, а потім засипати послідовно піском, дрібним та крупним гравієм. Якщо фільтр пошкоджено в декількох місцях, необхідно замінити його повністю.

4.2.21. Просідання землі навколо колодязя повинно бути негайно ліквідоване, для чого необхідно розкрити відмостку, розчистити поверхню від глиняного замка, заглиблення заповнити трохи зволоженою глиною шарами до 10 см з ретельним трамбуванням та знову зробити відмостку розкритої ділянки.

4.2.22. Для експлуатації шахтних колодязів в холодний період року необхідно:

• перед настанням холодів утеплити оголовок колодязя мохом, соломою, дерев'яною стружкою;
• при необхідності влаштувати над оголовком утеплені будки;
• розчищати від снігу та льоду підходи до колодязів.

4.2.23. При настанні теплого періоду прибирати від колодязів сніг, лід, а також забезпечити відвід талої води.

4.2.24. При насосному заборі води, коли колодязь закривається кришкою або утепляючим настилом на довгий час, повинна бути забезпечена вентиляція шахти шляхом влаштування витяжної труби.

4.2.25. Здача в експлуатацію як щойно збудованих, так і відремонтованих шахтних колодязів дозволяється тільки після огляду їх представниками Держсаннагляду.

В. Горизонтальні водозабори

4.2.26. Горизонтальні водозабори повинні застосовуватись при необхідності використання відносно малопотужних на неглибоко залягаючих пластів. В конструктивному відношенні горизонтальні водозабори поділяються на трубчаті та галерейні. Для забору води з підруслового потоку повинні застосовуватись горизонтальні водозабори інфільтраційного типу, що дозволяють з успіхом забирати воду з рік з нестійким та мінливим руслом.

4.2.26. Експлуатація водозабірних споруд повинна здійснюватись у відповідності до місцевих умов, а у випадках значного та прогресуючого погіршення якості води питання про експлуатацію споруд повинні вирішуватись спеціальною комісією при участі місцевих органів санітарного нагляду.

4.2.27. Генеральна перевірка роботи та технічного стану водозабірної споруди повинна проводитись 2 рази в рік. При цьому повинна складатись дефектна відомість для виконання ремонтів.

4.2.28. При закупорці дренажних ліній водозабірних споруд необхідно відкопати дренажні труби, прочистити їх або замінити. Якщо замість труб використовується фільтруючий матеріал, його необхідно відкрити, промити, вкласти знову та засипати.

4.2.29. При відхиленні продуктивності та якості води від нормальних необхідно, при погодженні з місцевими органами Державного санітарного нагляду, проводити більш часті відбори проб води для аналізів та одночасно виконати заходи по визначенню причин, що викликали порушення нормальної роботи водозабірних споруд. Всі водозабірні споруди повинні мати пристосування для вимірювання витрат води, зручного відбору проб.

1. Після кожної чистки та ремонту водозабірні споруди повинні дезінфікуватись розчином, що містить хлор.

Г. Каптаж джерел

4.2.31. В місцях виклинювання водоносних горизонтів забір підземних вод може здійснюватись шляхом каптажу джерел.

Каптаж джерельних вод може бути двох основних типів - для висхідних та низхідних джерел.

Для каптажу висхідних джерел водоприймальні споруди повинні виконуватись у вигляді резервуарів або шахт, а для низхідних джерел каптаж повинен виконуватись у вигляді приймальних камер.

4.2.32. Спостереження за технічним станом, дебітом та якістю води каптованих джерел повинно проводитись систематично. Вимірювання дебітів та забирання аналізів води повинні виконуватись у відповідності до вказівок Держсаннагляду, але не менше ніж один раз на місяць, і результати повинні заноситись в журнал та паспорт.

4.2.33. При ремонті водозбірної камери необхідно слідкувати за тим, щоб стінки камери не обвалювались, камера була добре захищена від забруднень та діяла вентиляція. Особливу увагу необхідно звертати на переливну трубу, що запобігає підвищенню горизонту води вище максимальної відмітки. Вихідний отвір труби не повинен бути завалений землею, а в зимовий час - звільнений від снігу та намерзаючого льоду.

4.2.34. Необхідно перевіряти справність засувок, що встановлені на спускній та водорозбірній трубах, та товщину шару наносів, що нагромаджуються на дні водозбірника. Наноси спускаються, при необхідності, через спускну трубу. Неможна допускати, щоб наноси наближалися до водоприймального кінця водозабірної труби на відстань менше ніж 0.5 м.

4.2.35. Для попередження забруднення каптажних споруд водами поверхневого стоку повинні влаштовуватись стічні канави, які необхідно вчасно очищати від рослинності та наносів та закріплювати розмиті місця.

4.2.36. Каптажні споруди повинні мати пристосування для вимірювання витрати води та зручного відбору води для аналізів.

4.2.37. Після кожної чистки або ремонту каптажні споруди повинні бути дезінфіковані розчином з вмістом хлору.

4.2.38. При експлуатації каптажних споруд необхідно забезпечити спостереження, а в необхідних випадках виконати заходи по недопущенню проведення поблизу каптажу земляних та вибухових робіт, які можуть викликати переміщення грунтів та припинення надходження води в каптаж.

4.3. Водозабірні споруди з поверхневих джерел водопостачання

4.3.1. Водозабірні споруди з поверхневих джерел використовуються для забору води з річок, каналів, водосховищ, озер та її попередньої очистки.

4.3.2. В процесі експлуатації водозабірних споруд з поверхневих джерел водопостачання персонал зобов'язаний:

• вести систематичні спостереження за станом джерела водопостачання (якістю води та санітарним станом водойми, рівнем води в водоймі, змінами фарватеру, станом берегів, рухом наносів та замуленням, зимовий режим водойма - льодостав, льодохід, шуга, донний лід, та ін.) та зоною санітарної охорони першого поясу;
• здійснювати постійний контроль за роботою водозабірних споруд - оголовка, рибозахисних пристроїв, водоприймальних, сифонних ліній, берегового колодязя та його елементів, насосних агрегатів, гідротехнічних споруд;
• вчасно виконувати промивку та очистку споруд, обладнання та комунікацій від наносів та забруднення плаваючими предметами, водоростями, льодом і т.п.

4.3.3. В посадових інструкціях повинна бути чітко регламентована періодичність наступних заходів:

• обслідування оголовка водоприймача шляхом прощупування багром з лодки або з поверхні льоду, а також вимірювання глибини навколо оголовка (при необхідності, обстеження під водою повинні виконуватись водолазами);
• перевірки стану самотічних та сифонних трубопроводів шляхом співставлення рівнів води в береговому колодязі та в джерелі водопостачання (збільшення різниці рівнів та винос осадку в колодязь свідчить про забруднення трубопроводу);
• контролю герметичності трубопроводів їх зворотною промивкою водою або додаванням в воду підфарбованого розчину, а також нагнітанням повітря;
• обстеження стану берегового колодязя, його елементів, обладнання та арматури, а також берегоукріплювальних споруд (в період льодоходу);
• обстеження гідротехнічних споруд (з періодичністю не менше одного разу в рік - після весняного та осіннього паводків).

4.3.4. Для контролю за рівнем води в водоймі повинен бути організований водомірний пост. Періодичність вимірювання рівнів води для різних пір року встановлюється з врахуванням місцевих умов та досвіду експлуатації.

4.3.5. Спостереження за змінами фарватеру, появою мілин та розмивом берегів виконують з врахуванням місцевих умов (з періодичністю не менше одного разу на рік) шляхом нівелювання дна водойми довжиною 100...150 м. вище та нижче водозабірної споруди поперечниками через 10...20 м. від водоприймача до протилежного берега.

4.3.6. В період льодоставу і до кінця льодоходу повинні проводитись систематичні спостереження за станом та рухом льоду та його впливом на водоприймальні споруди, а в період утворення донного льоду, шуги та внутрiводного льоду - за температурою та рівнями води в річці і береговому колодязі, а також за висотою всмоктування насосів. При пониженні температури нижче 1оС повинне бути встановлене спостереження за вхідними отворами водоприймальних споруд та вчасно виконувати заходи по усуненню їх закупорювання.

4.3.7. В процесі експлуатації необхідно очищати решітки оголовка або берегового водоприймача від забруднення плаваючими предметами, водоростями, льодом; самотічні трубопроводи та водоприймальний колодязь від забруднення.

4.3.8. Очистка водоприймального колодязя від донного осадку повинна виконуватись по мірі нагромадження, але не менше ніж один раз на рік. Роботи по очистці колодязів від осадку та спуск в колодязь обслуговуючого персоналу повинні виконуватись з додержанням правил охорони праці бригадою, складом не менше трьох чоловік, під наглядом особи, що відповідає за експлуатацію водозабірної споруди.

4.3.9. Особливої уваги потребує експлуатація водозабірних споруд взимку. До настання холодів необхідно очистити водоприймальні споруди від наносів, прибрати з ковшів землеочисні снаряди та мулопроводи, підготувати всі технічні засоби для боротьби з донним льодом та шугою.

4.3.10. До настання заморозків необхідно привести в робочий стан спеціальні пристрої для підігріву решітки та періодично перевіряти їх роботу. Персонал повинен систематично слідкувати за обмерзанням поверхонь водозабірних споруд, що виступають з води, та вчасно їх очищати.

4.3.11. Для запобігання утворенню донного льоду та шуги необхідно на ділянці водозабірних споруд та вище від них ліквідувати, по можливості, ополонки шляхом перекриття їх матами з соломи, дерев'яними щитами і т.п.

4.3.12. Найбільш ефективними та практичними для боротьби з шугою та донним льодом необхідно вважати наступні заходи:

• максимально можливе зниження швидкостей входу води у вікна водоприймача;
• періодична промивка решіток зворотним током води (з додаванням диспергованого стисненого повітря);
• обладнання шуговідбійних запоней, пневмозавіс, щитів та коробів;
• огородження достатньо заглиблених отворів повітряними завісами, що тимчасово встановлюються перед водоприймачами;
• скидання в водоприймач відпрацьованої теплої води.

4.3.13. Для запобігання утворенню зажорів необхідно утеплювати перекати шляхом снігозатримання або покриття їх хворостом, соломою і т.п.

4.3.14. Перед весняним прийманням води від водоприймача та кріплення відкосів, дамб та берегів необхідно прибрати лід.