Примітка. Тривалість робочого циклу контактних освітлювачів неповинна бути більшою 24 г влітку і 48 г в інші періоди року. Найменша тривалість фільтроциклу не повинна бути меншою 8 г.
5.7.12. При виборі режиму промивки необхідно враховувати, що довга тривалість фільтроциклу приводить до накопичення і закріплення забруднень в завантаженні, затруднює та погіршує якість промивки, а в деяких випадках приводить до зниження фільтруючої властивості завантаження і необхідності його заміни.
5.7.13. Завантаження фільтрувальних споруд необхідно промивати, як правило, водою з резервуарів чистої води. Контактні освітлювачі, при погодженні з місцевими органами Державного санітарного нагляду, допускається промивати хлорованою водою при її мутності не більше 10 мг/л, а колі-індекс - 100.
Пінополістирольні фільтри необхідно промивати очищеною водою, що знаходиться в надфільтровому просторі. Цей простір повинне повинен бути взаємопов'язаний для декількох фільтрів, що дає можливість при непрацюючих декількох фільтрах та поповнюючих водою надфільтровий простір, промивати зблокований з ним фільтр. Промивати зблоковані фільтри необхідно почергово з інтервалом по часу не менше 2 годин. Промивка закінчується або по закінчені заданого часу, або при досягненні рівнем води підтримуючої решітки.
В фільтрах з підростаючим шаром завислого осадку необхідно слідкувати за тим, щоб в кінці промивки в нижній частині надфільтрового простору залишалось 0.3...0.5 м осадку. Переводити їх в режим фільтрування дозволяється при швидкості фільтрування 1.0...1.5 м/год з поступовим збільшенням швидкості до розрахункової.
5.7.14. Інтенсивність та тривалість промивки фільтруючого завантаження встановлюється дослідним шляхом, враховуючи ефект відмивання завантаження при мінімальних витратах води на промивку.
Режим промивки не повинен приводити до виносу або перемішування шарів завантаження.
До накопичення експлуатаційних даних інтенсивність та тривалість промивки приймається згідно СНіП 2.04.02-84.
5.7.15. При промивці необхідно суворо дотримуватись встановленої послідовності та інтервалів часу переключення засувок, заданих швидкостей подачі води на споруди.
5.7.16. Для попередження зміщення та перемішування шарів завантаження при промивці включення та виключення фільтрувальних споруд необхідно виконувати поступово, за 1...1.5 хв., наростанням, або зниженням витрат промивної води.
5.7.17. Засувки на трубопроводах подачі промивної води повинні мати опломбовані обмежувачі витрат води, а їх розташування повинне бути розраховане згідно з допустимою інтенсивністю промивки (для попередження виносу фільтруючого матеріалу при промивці).
Примітка. В залі фільтрів необхідно встановлювати добре видний з усіх пультів управління вторинний прилад показника інтенсивності промивки.
5.7.18. Почергова промивка в фільтрах (промивка з чергуванням по площі інтенсивності подачі води) забезпечує перемішування завантаження, усунення її гідравлічного сортування, збільшення об'єму для розміщення бруду та не вимагає спеціального безгравійного дренажу. При такій промивці в перші 4...5 хв. повинна проводитись промивка із звичайною швидкістю, а після цього інтенсивність промивки необхідно знизити до 20...40 % при тривалості промивки 1...2 хв., або на протязі цього часу закрити промивну засувку. Критерієм вірності вибору режиму промивки є якість перемішування завантаження, що визначається відношенням еквівалентного діаметра шару в цілому до еквівалентного діаметра верхнього шару, товщиною 20 % від загальної. Чим ближче це відношення до 1, тим краще перемішане завантаження.
Контролювати якість перемішування необхідно не менше 2 разів на рік.
5.7.19. Якість відмивки завантаження оцінюється згідно початкової втрати напору при однаковій швидкості фільтрування. Систематичне збільшення початкової втрати напору говорить про те, що режим промивки вибрано невірно, ефективність промивки недостатня і свідчить про накопичення забруднень в завантаженні. Кількість залишкових забруднень необхідно регулярно контролювати після 10...12 промивок і вона не повинна перевищувати 1 % (по масі) за 3 місяці.
5.7.20. Кількість залишкових забруднень необхідно контролювати не рідше одного разу на квартал. Якщо залишкові забруднення у верхньому шарі перевищують 1 % по масі, необхідно приймають заходи по їх видаленню : поверхнева промивка, обробка фільтруючого матеріалу їдким натром, хлором або сірчаним газом. Ефективність цих заходів необхідно попередньо перевірити в лабораторних умовах. Якщо хімічна обробка не забезпечує необхідного результату, фільтруючий матеріал необхідно замінити новим.
5.7.21. Завантаження фільтрувальних споруд, на які подається нехлорована вода, необхідно дезінфікувати один раз на 3 місяці хлорною водою з вмістом активного хлору 100...200 мг/л при тривалості контакту 8...10 годин.
5.7.22. Оглядати завантаження необхідно щомісячно. При цьому визначається загальний стан поверхні фільтруючого матеріалу, розподіл забруднень (до промивки та після промивки), наявність ям, тріщин, відділення фільтруючого матеріалу від стінок, викидів підтримуючих шарів на поверхню і т.ін. Дефекти, виявлені при огляді, повинні ліквідовуватись відразу.
5.7.23. Горизонтальність підтримуючих шарів повинна перевірятись два рази на рік. Перевірку необхідно виконувати під час промивки з допомогою щупа з спеціально встановлених переносних містків з перилами.
5.7.24. Для захисту розподільчих систем контактних освітлювачів від сміття виконують промивку сіток, а також чистку та промивку вхідних камер. Сітки повинні бути без пошкоджень, а рами сіток щільно прилягати до направляючих. Сітки необхідно оглядати один раз в квартал, розподільчі системи - один раз на рік.
Примітка. До накопичення експлуатаційних даних тривалість скидання першого фільтрату з освітлювачів може бути прийнята :
5.8. Споруди та установки для обеззаражування води.
5.8.1. Експлуатація споруд та установок для обеззаражування води повинна забезпечити доведення її якості по мікробіологічних показниках до вимог ГОСТ 2874-82.
Хлораторні установки
5.8.2. При експлуатації хлорних цехів персонал зобов'язаний :
5.8.3. До роботи в хлораторних повинен допускатись персонал, що пройшов навчання по затвердженій програмі та склав іспити на знання "Правил безпеки при виробництві, зберіганні, транспортуванні та застосуванні хлору (ПБХ-93)". Перевірку знань необхідно проводити щорічно.
Результати перевірки заносять в спеціальний журнал. Особам, що склали іспит повинні видаватись посвідчення встановленого зразка.
5.8.4. Експлуатація об'єктів хлорного господарства повинна відповідати вимогам СНіП 2.04.02-84, "Правил безпеки при виробництві, зберіганні, транспортуванні хлору" (ПБХ-93), "Правил техніки безпеки при експлуатації систем водопровідно-каналізаційного господарства" та цих Правил.
5.8.5. Контейнери та балони повинні експлуатуватись у відповідності до "Правил облаштування та безпечної експлуатації споруд, що працюють під тиском".
5.8.6. Пересування балонів та контейнерів повинне бути механізоване. Вантажопідйомні пристрої повинні мати два гальма. В ручних талях одне гальмо може бути замінене передачею, що самогальмується.
5.8.7. Контроль за витрачанням хлору повинен здійснюватись за допомогою ваг. Контейнери та балони, що встановлені на вагах, з'єднуються з трубопроводом через компенсатор.
5.8.8. Мулозбирачі повинні бути заводського виготовлення та мати необхідну технічну документацію (паспорт і акти випробувань). У випадку використання в якості мулозбирача хлорного балона, підключення хлоропроводів здійснюється тільки через трійник, що встановлюється в горловину балона. Врізка в балон забороняється.
5.8.9. В хлораторних, де використовують хлор в балонах, повинен бути футляр для аварійного спрацювання балона.
5.8.10. Для попередження накопичення трьоххлористого азоту у випарниках та хлоропроводах необхідно один раз на квартал продувати їх сухим та чистим повітрям (або стисненим азотом) та не менше одного разу на рік промивати їх 5 % розчином кальцинованої соди, чистою водою та ретельно висушити теплим сухим повітрям.
5.8.11. Хлорні об'єкти повинні бути забезпечені телефонним зв'язком з керівником об'єкта та диспетчером.
Електролізні установки
5.8.12. При експлуатації електролізних установок персонал зобов'язаний:
5.8.13. Обстеження та ремонт елементів струмопровідної мережі, станцій управління та випрямлячів виконують не рідше одного разу на рік.
Бактерицидні установки
5.8.14. При експлуатації бактерицидних установок персонал зобов'язаний:
5.8.15. Загальна технічна експлуатація бактерицидної установки повинна здійснюватись згідно інструкції заводу-виготовлювача. Обслуговуючий персонал повинен пройти спеціальну підготовку по правилах охорони праці для кожного типу установок.
5.8.16. Пуск бактерицидної установки в експлуатацію виконується з дозволу місцевих органів санітарно-епідеміологічної служби. Пере пуском установки, а також після ремонтних робіт, пов'язаних з відкриттям камери, необхідно проводити дезінфекцію хлорною водою з вмістом активного хлору 25 мг/л при контакті 2 години.
5.8.17. Розрахунковий строк служби бактерицидної лампи (зниження бактерицидного випромінювання на 70 % номінального) визначається в 1200 г безперервного або сумарно-періодичного горіння. Після цього випромінення стає нижче розрахункового і лампу необхідно замінити новою.
5.8.18. Пуск бактерицидної установки в роботу з включенням ламп без заповнення камер водою забороняється. Подача води споживачам дозволяється через 10...15 хв. після запалювання лампи.
5.9. Споруди для обеззалізнювання води
5.9.1. Споруди для обеззалізнювання води повинні забезпечувати видалення з води заліза згідно до вимог ГОСТ 2874-82.
5.9.2. При експлуатації споруд обеззалізнювання води персонал зобов'язаний :
5.9.3. Споруди входять в нормальну експлуатацію після завершення процесу завантаження та встановлення режиму роботи.
5.9.4. Швидкісний режим роботи фільтрів, необхідність їх відключення на промивку, інтенсивність та тривалість промивки встановлюється дослідним шляхом з врахуванням складу споруд, якості води та місцевих умов.
5.9.5. На станції обеззалізнювання рекомендується наступний порядок відбору проб та проведення аналізів :
Якщо на станції є декілька фільтрів, періодично відбирають проби після кожного з них.
Періодичність бактеріологічного аналізу повинна погоджуватись з місцевими органами Державного санітарного нагляду.
5.9.6. В процесі експлуатації особливу увагу необхідно приділяти якості промивки та видаленню осадку, що вимивається.
Для попередження виносу на фільтр залізистих відкладень, які можуть накопичуватись в подаючому трубопроводі, подачу води на фільтр починають за 1 хв. до закінчення промивки з таким розрахунком, щоб перші порції неочищеної води поступали в каналізацію.
