Комплексна програма здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в галузі радіаційної безпеки України, радіаційного моніторингу довкілля установами та закладами Державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України із залученням науков

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Н А К А З

20.03.2006 N 137

Про затвердження "Комплексної програми

здійснення державного санітарно-епідеміологічного

нагляду в галузі радіаційної безпеки України,

радіаційного моніторингу довкілля установами

та закладами Державної санітарно-епідеміологічної

служби МОЗ України із залученням науково-дослідних

інститутів АМН України на 2006-2010 роки"

У зв'язку із закінченням терміну дії "Комплексної програми

здійснення державного санітарного нагляду в галузі радіаційної

безпеки України, радіаційного контролю об'єктів довкілля та

індивідуального дозиметричного контролю установами Державної

санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я

України та науково-дослідними інститутами АМН України

на 2001-2005 роки" та відповідно до статті 40

Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного

благополуччя населення" Н А К А З У Ю:

1. Затвердити "Комплексну програму здійснення державного

санітарно-епідеміологічного нагляду в галузі радіаційної безпеки

України, радіаційного моніторингу довкілля установами та закладами

Державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України із

залученням науково-дослідних інститутів АМН України

на 2006-2010 роки" (далі- Програма), що додається.

2. Заступникам головного державного санітарного лікаря

України, головному державному санітарному лікарю Автономної

Республіки Крим, головним державним санітарним лікарям областей,

міст Києва та Севастополя, на водному, залізничному, повітряному

транспорті, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх

справ України, Державного комітету у справах охорони державного

кордону України, Служби безпеки України, об'єктів з особливим

режимом роботи:

прийняти до виконання затверджену цим наказом Програму та

забезпечити щорічне звітування з її виконання до 01 лютого кожного

поточного року.

3. Контроль за виконання наказу покласти на заступника

начальника відділу радіаційного захисту населення та медичних

проблем аварії на ЧАЕС, заступника головного державного

санітарного лікаря України Бурлак Г.Ф.

Головний державний

санітарний лікар України,

Перший заступник Міністра С.П.Бережнов

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

20.03.2006 N 137

Комплексна програма

здійснення державного

санітарно-епідеміологічного нагляду в галузі

радіаційної безпеки України, радіаційного

моніторингу довкілля установами та закладами

Державної санітарно-епідеміологічної служби

МОЗ України із залученням науково-дослідних

інститутів АМН України на 2006-2010 роки

1. Загальні положення

Радіаційна ситуація в Україні характеризується наявністю

складного поєднання різноманітних джерел опромінення людини, які

діють одночасно: індустріальні, медичні, а також "пролонговані"

аварійні, техногенно-підсилені природні, та ті, що супроводжують

відходи виробництва, залишки минулих технологій тощо.

Основними джерелами опромінення населення України, як і в

інших країнах світу, є техногенно-підсилені діяльністю людини

природні джерела. Середньорічна ефективна доза опромінення

населення цими джерелами в Україні становить понад 6 мЗв. Понад

70% цієї дози складає радон-222 - продукт розпаду природного

урану-238. Актуальною також є проблема опромінення людини

техногенно-підсиленими джерелами природного походження у

виробничих умовах (металургія, не уранові шахти та інше).

На другому місці за величиною наявних доз опромінення є

джерела, які використовуються в медицині з метою діагностики та

лікування. Середня доза опромінення населення від медичних

процедур в Україні становить 0,5 мЗв на рік. В той же час внесок

цього виду опромінення у сумарну дозу достатньо істотний і складає

10-20%. Тому досить актуальним є проведення заходів із зниження

цієї компоненти опромінення.

Дуже важливим з позиції профілактичної медицини є зниження

радіаційного впливу на населення, яке проживає на територіях, де

зберігаються відходи виробництва з підвищеним вмістом природних

радіонуклідів.

На даний час аварія на Чорнобильській АЕС розглядається як

джерело пролонгованого опромінення населення. Моніторинг

радіоактивності на території України, як і раніше залишається під

особливою увагою державної санітарно-епідеміологічної служби.

Актуальність цієї проблеми підвищується у зв'язку з розташуванням

на території України п'яти атомних електростанцій.

Комплексна програма забезпечення державного санітарного

нагляду в галузі радіаційного безпеки населення України,

здійснення радіаційного моніторингу довкілля закладами державної

санітарної служби МОЗ України із залученням науково-дослідних

інститутів АМН України на 2006-2010 роки розроблена з метою

вдосконалення санітарно-епідеміологічного нагляду та радіаційного

моніторингу довкілля, продуктів харчування та води, розробка та

виконання конкретних заходів спрямованих на мінімізацію впливу

іонізуючого випромінювання на населення України.

1.1. Нормативно-правова база:

1. Закон України "Про забезпечення санітарного та

епідемічного благополуччя населення".

2. Закон України "Про використання ядерної енергії та

радіаційну безпеку".

3. Закон України "Про дозвільну діяльність у сфері

використання ядерної енергії".

4. Закон України "Про поводження з радіоактивними відходами"

.

5. Закон України "Про захист людини від впливу іонізуючого

випромінювання".

6. Закон України "Про видобування і переробку уранових руд"

.

7. Закон України "Про захист прав споживачів".

8. Закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність"

.

9. Закон України "Про статус і соціальний захист громадян,

які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

10. Закон України "Про правовий режим території, що зазнала

радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи"

.

11. Постанова Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 р.

N 1218 "Про затвердження Положення про державну

санітарно-епідеміологічну службу України".

12. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.06.1999 р.

N 1109 "Про затвердження Положення про державний

санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні".

13. Постанова Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 р.

N 391 "Про затвердження Положенням про державну

систему моніторингу довкілля".

14. Постанова Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 р.

N 14 "Про затвердження Міжгалузевої комплексної

програми "Здоров'я нації" на 2002-2011 роки"

15. Постанова Кабінету Міністрів України від 06.12.2000 р.

N 1782 "Про затвердження Порядку ліцензування

окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії".

16. Постанова Кабінету Міністрів України від 15.10.2002 р.

N 1544 "Про затвердження переліку робіт і послуг у

сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя

населення, які виконуються і надаються за плату".

17. Постанова Головного державного санітарного лікаря України

від 01.12.1997 р. N 62 "Про введення в дію

Державних гігієнічних нормативів "Норми радіаційної безпеки

України" (НРБУ-97).

18. Постанова Головного державного санітарного лікаря України

від 12.07.2000 р. N 116 "Про затвердження значень гігієнічних

нормативів "Норми радіаційної безпеки України, доповнення:

Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення"

(НРБУ-97/Д-2000).

19. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від

09.10.2000 р. N 247 "Про затвердження Тимчасового

порядку проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи",

зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.01.2001 р. за

N 4/5195.

20. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від

19.11.2002 N 420 "Про затвердження Положення про

державну санітарно-епідеміологічну службу Міністерства охорони

здоров'я України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України

06.12.2002 р. за N 960/7248.

21. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від

02.02.2005 р. N 54 "Про затвердження державних

санітарних правил "Основні санітарні правила забезпечення

радіаційної безпеки України", зареєстрований Міністерством юстиції

України 20.05.2005 р. N 552/10832.

22. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від

31.10.2005 N 573 "Про затвердження державного

гігієнічного нормативу "Гігієнічний норматив питомої активності

137 90

радіонуклідів Cs та Sr у деревині та продукції з деревини",

зареєстрований Міністерством юстиції України 16.11.2005 р.

N 1384/11664.

23. Наказ МОЗ України від 02.07.2004 р. N 329

Про затвердження Методичних рекомендацій "Періодичність контролю

продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками

безпеки".

1.2. Перелік скорочень:

АЕС - атомна електростанція;

ВРЛ - відомча радіологічна лабораторія;

ДІВ - джерело іонізуючого випромінювання;

ДК - дозиметричний контроль;

ІДК - індивідуальний дозиметричний контроль;

НЦРМ - Науковий центр радіаційної медицини АМН України;

ІГМЕ - Інститут гігієни та медичної екології АМН України;

ОблСЕС - обласна санітарно епідеміологічна станція;

ППРК - пункт постійного радіаційного контролю;

ПРН - пункт радіаційного нагляду;

РСЕС АРК - Республіканська санепідстанція Автономної

республіки Крим;

РАВ - радіоактивні відходи;

РБ - радіаційна безпека;

РГ - радіаційна гігієна;

РК - радіаційний контроль;

РЛ - радіологічна лабораторія;

РП - радіологічний підрозділ;

РР - радіоактивна речовина.

УЗО - управління охорони здоров'я;

ЛПЗ - лікувально-профілактичні заклади;

2. Основні заходи програми

У випадку малих активностей та необхідності концентрувати

пробу маса проби збільшується у відповідності до коефіцієнта

озоління.

Заступник Головного

державного санітарного

лікаря України Г.Ф.Бурлак

Додаток 5

ПЕРЕЛІК

методик радіологічних досліджень, рекомендованих

для використання установами санепідслужби МОЗ України