10) складати протоколи про адміністративні правопорушення в сфері стандартизації, якості продукції та метрології;

11) надсилати матеріали до органів прокуратури для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у порушенні стандартів, норм і правил, а також у разі створення підприємцем перешкод при здійсненні державного нагляду звертатися до органів внутрішніх справ для забезпечення усунення цих перешкод; ( Підпункт 11 пункту 1 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 544-IV ( 544-15 ) від 20.02.2003 )

12) повідомляти органи ліцензування про порушення стандартів, норм і правил суб'єктами господарювання, які одержали ліцензію на провадження такої діяльності; ( Підпункт 12 пункту 1 статті 6 в редакції Закону N 3370-IV ( 3370-15 ) від 19.01.2006 )

13) запроваджувати у підприємця, у встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики порядку, особливий режим приймання продукції у разі систематичного порушення стандартів, норм і правил під час її випуску або реалізації;

14) на час виконання службових обов'язків користуватися проїзними квитками для проїзду у міському пасажирському транспорті (крім таксі), які можуть закуповуватися за рахунок асигнувань, передбачених у кошторисі на утримання організації. ( Пункт 1 статті 6 доповнено підпунктом 14 згідно із Законом N 288/95-ВР від 11.07.95, в редакції Закону N 332/97-ВР від 11.06.97 )

2. Право видачі підприємцю обов'язкових для виконання приписів про припинення виробництва продукції при порушенні ним стандартів, норм і правил до усунення його причин надано лише головному державному інспектору України та його заступникам.

Поновлення виробництва, випуску та реалізації продукції проводиться на підставі позитивних висновків повторної перевірки державним інспектором, витрати на яку оплачує підприємець. ( Пункт 2 статті 6 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 288/95-ВРвід 11.07.95 )

3. Державні інспектори у процесі здійснення державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил зобов'язані виконувати обсяг робіт, передбачених у статті 5 цього Декрету.

4. Державні інспектори несуть установлену чинним законодавством відповідальність у разі неправомірного використання наданих їм прав, у тому числі за розголошення комерційної таємниці.

5. Керівники підприємств, установ та організацій (їх об'єднань) усіх форм власності зобов'язані створювати службовим особам, які здійснюють державний нагляд, належні умови для виконання покладених на них обов'язків.

6. Органи державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил працюють у взаємодії з центральними і місцевими органами виконавчої влади, виконавчими органами місцевих рад, громадськими організаціями. ( Пункт 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 544-IV ( 544-15 ) від 20.02.2003 )

Р о з д і л IV

ФІНАНСУВАННЯ РОБІТ ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ

Стаття 7. Джерела фінансування робіт щодо здійснення державного нагляду

Фінансування робіт щодо здійснення державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил провадиться за рахунок коштів, передбачуваних державним бюджетом.

Р о з д і л V

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУБ'ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕННЯ СТАНДАРТІВ, НОРМ І ПРАВИЛ

Стаття 8. Відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності

1. У разі порушення стандартів, норм і правил суб'єкт підприємницької діяльності (підприємець) несе відповідальність:

1) за передачу замовникові або у виробництво і застосування конструкторської, технологічної та проектної документації, яка не відповідає вимогам стандартів, норм і правил щодо якості продукції і технологічних процесів, розробник цієї документації сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості розробки;

2) за реалізацію продукції, що не відповідає вимогам стандартів, норм і правил, підприємець сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості реалізованої продукції;

3) за реалізацію на території України імпортної продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, норм і правил, що діють в Україні, стосовно безпеки для життя, здоров'я, майна людей і навколишнього середовища, підприємець сплачує штраф у розмірі 50 відсотків вартості реалізованої продукції;

4) за ухилення підприємця від пред'явлення органам державного нагляду продукції, яка підлягає контролю, він сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості продукції, що випущена з моменту ухилення;

5) за реалізацію продукції, яка підлягає, але не пройшла обов'язкової сертифікації або за реалізацію продукції, яка підлягає іншій обов'язковій процедурі з підтвердження відповідності, але щодо якої немає відповідного документа про відповідність, а також за застосування щодо такої продукції національного знака відповідності, підприємець сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості реалізованої продукції; ( Підпункт 5 пункту 1 статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 544-IV ( 544-15 ) від 20.02.2003 )

6) за реалізацію експортної продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, норм і правил, на що є письмове підтвердження споживача, підприємець сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості реалізованої продукції;

7) за реалізацію продукції, забороненої до випуску і реалізації органами державного нагляду, підприємець сплачує штраф у розмірі 100 відсотків вартості реалізованої продукції;

8) за випуск, реалізацію підвищено небезпечної продукції (яди, ядохімікати, вибухо- та вогненебезпечні речовини тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інструкції щодо експлуатації, зберігання, транспортування підприємець сплачує штраф у розмірі 50 відсотків вартості випущеної або реалізованої продукції;

9) за випуск, реалізацію продукції, яка внаслідок порушення вимог стандартів, норм і правил є небезпечною для життя, здоров'я й майна людей і навколишнього середовища, підприємець сплачує штраф у розмірі 100 відсотків вартості випущеної або реалізованої продукції.

2. Вартість документації та продукції, розроблених, виготовлених і реалізованих (переданих) з порушенням вимог, передбачених пунктом 1 цієї статті, а також продукції, реалізованої у разі ухилення підприємця від її контролю, обчислюється за цінами її реалізації.

3. Сплата штрафу, передбаченого пунктом 1 цієї статті, не звільняє підприємця від обов'язків відшкодування збитків споживачам продукції, які виникли внаслідок порушення стандартів, норм і правил, невиконання умов договору на поставку продукції.

4. На підставі акта перевірки, оформленого у встановленому порядку, за наявності порушень, передбачених пунктом 1 цієї статті, підприємцю видається обов'язкове для виконання рішення (далі - постанова) про сплату штрафів за формою, що встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики. ( Абзац перший пункту 4 статті 8 в редакції Закону N 544-IV ( 544-15 ) від 20.02.2003 )

Постанову про накладення штрафів видають головний державний інспектор Республіки Крим, області, міста або його заступники, а у випадках, передбачених підпунктами 7 і 9 пункту 1 цієї статті, - головний державний інспектор України або його заступники.

У разі невиконання порушником постанови протягом 15 днів з дня її отримання вона підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ). ( Абзац третій пункту 4 статті 8 в редакції Закону N 544-IV ( 544-15 ) від 20.02.2003 )

У разі відсутності відповідних документів, передбачених законодавством щодо митного оформлення імпортних товарів (обладнання, комплектуючих виробів, матеріалів і сировини, які використовуються під час виробництва продукції), акт перевірки надсилається до правоохоронних органів. ( Абзац четвертий пункту 4 статті 8 в редакції Закону N 544-IV ( 544-15 ) від 20.02.2003 )

В акті, на підставі якого видано постанову, зазначаються:

характер порушень - параметри і показники, за якими продукція не відповідає вимогам стандартів, норм і правил, величини відхилень, їх вплив на якість продукції;

період, в якому мало місце порушення вимог стандартів, норм і правил; обсяг продукції, що не відповідає цим вимогам у натуральному і вартісному виразі (за кожний місяць, у якому мало місце порушення);

дані, що підтверджують факти випуску або реалізації продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, норм і правил.

У відповідних випадках зазначаються дані, що підтверджують ухилення підприємця від пред'явлення продукції органам державного нагляду для її контролю.

До акта можуть бути додані інші необхідні документи.

( Частина п'ята статті 8 втратила чинність на підставі Закону N 783-XIV ( 783-14 ) від 30.06.99 - редакція набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом про Державний бюджет України на 2000 рік )

6. Повернення необгрунтовано стягнутих до бюджету сум штрафів здійснюється фінансовими органами на підставі рішення органу, який скасував застосування штрафів.

7. Штрафи не застосовуються, якщо:

є рішення Кабінету Міністрів України про дозвіл реалізації сільськогосподарської продукції з відхиленням за якістю від вимог стандартів у рахунок виконання державного замовлення;

підприємець має дозвіл на тимчасове відхилення від вимог відповідних стандартів щодо якості продукції, виданий у кожному окремому випадку центральним органом виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики за наявності клопотання заінтересованого органу виконавчої влади, згоди споживача та спеціально уповноваженого органу, який здійснює державний нагляд за безпекою цієї продукції. При цьому у всіх випадках протягом строку дії дозволу підприємець відраховує в порядку, встановленому Міністерством фінансів України, у доход державного бюджету 10 відсотків вартості такої продукції, але не більше 90 відсотків прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств після здійснення обов'язкових платежів. Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють реалізацію питної води через системи централізованого водопостачання, здійснюють зазначені відрахування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, до спеціальних фондів місцевих бюджетів. Ці кошти використовуються за рішеннями місцевих рад виключно на фінансування заходів, пов'язаних з поліпшенням якості питної води. ( Абзац третій пункту 7 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2439-III ( 2439-14 ) від 24.05.2001 - набирає чинності з 1 січня 2002 року, N 544-IV ( 544-15 ) від 20.02.2003 )

( Пункт 7 статті 8 в редакції Закону N 622/97-ВР від 05.11.97 )

Р о з д і л VI

ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ПОСАДОВИХ ОСІБ ЦЕНТРАЛЬНОГО ОРГАНУ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ У СФЕРІ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА СПОЖИВЧОЇ ПОЛІТИКИ ТА ЙОГО ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОРГАНІВ

Стаття 9. Відносини центрального органу виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики та його територіальних органів з правоохоронними органами

Працівники правоохоронних органів сприяють посадовим особам центрального органу виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики та його територіальних органів у виконанні ними службових обов'язків, пов'язаних з державним наглядом за додержанням стандартів, норм і правил.

Стаття 10. Охорона особистих і майнових прав посадових осіб центрального органу виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики та його територіальних органів

1. Посадові особи центрального органу виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики та його територіальних органів під час виконання своїх службових обов'язків, пов'язаних з державним наглядом за додержанням стандартів, норм і правил, перебувають під захистом закону.

Держава гарантує захист життя, здоров'я, честі, гідності та майна посадових осіб і членів їх сімей від злочинних посягань та інших протиправних дій.

2. Посадові особи центрального органу виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики та його територіальних органів, на яких покладено здійснення державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил, підлягають обов'язковому державному страхуванню.

Порядок та умови страхування посадових осіб визначаються Кабінетом Міністрів України.

3. У разі каліцтва чи інвалідності, що сталися у зв'язку з виконанням службових обов'язків, посадовій особі виплачується компенсація в розмірі від річного до п'ятирічного грошового утримання (залежно від ступеня втрати працездатності), а в разі її загибелі - сім'ї загиблого виплачується одноразова допомога в розмірі десятирічного грошового утримання за останньою посадою, яку він займав.

Збитки, завдані майну посадової особи центрального органу виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики та його територіальних органів або членів її сім'ї у зв'язку з виконанням нею службових обов'язків, компенсуються в повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.

( Декрет доповнено розділом VI згідно із Законом N 288/95-ВР від 11.07.95 )

Р о з д і л VII

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 11. Набуття чинності Декрету

Цей Декрет набуває чинності з дня опублікування.

Прем'єр-міністр України Л.КУЧМА

Перший заступник Міністра Кабінету Міністрів України В.НЕСМІХ

м. Київ, 8 квітня 1993 року N 30-93