Про проект розпорядження Кабінету Міністрів України
«Про схвалення Концепції розвитку системи нормативно-правового
забезпечення будівництва в Україні»
Рішення колегії від 30 листопада 2006 р. № 228
Заслухавши інформацію про проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції розвитку системи нормативно-правового забезпечення будівництва в Україні», колегія вирішила:
- Схвалити проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції розвитку системи нормативно-правового забезпечення будівництва в Україні».
- Управлінню технічного регулювання в будівництві (Барзилович Д.В.) здійснити процедуру погодження проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції розвитку системи нормативно-правового забезпечення будівництва в Україні» з відповідними центральними органами виконавчої влади та подання його на розгляд Кабінету Міністрів України.
Член колегії, головуючий на засіданні
А. Орлов
***
Проект
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від „_____„ ____________ 2006р. №______
Концепція
розвитку системи нормативно-правового забезпечення будівництва в Україні
1. Сучасний стан та проблеми нормативно-правового забезпечення будівництва в Україні
На даний час в Україні в основному створена національна система нормативно-правового забезпечення будівництва, яка складається із законів України „Про основи містобудування”, „Про архітектурну діяльність”, „Про планування і забудову територій”, „Про стандартизацію та сертифікацію”, „Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності” та інших актів Кабінету Міністрів України, а також із понад 1300 нормативних документів державного рівня (державні будівельні норми, стандарти тощо).
Водночас, більша частина чинних нормативних документів (937) – це документи колишнього Радянського Союзу, які є технічно і технологічно застарілими і об’єктивно стримують впровадження нових технологій будівництва та застосування сучасних будівельних матеріалів і виробів.
Із цієї кількості більше двох третин підлягають першочерговому перегляду.
Відповідно до виділених обсягів фінансування за останні 14 років в Україні розроблено (переглянуто) та надано чинності 367 нормативним документам державного рівня – в середньому 26 документам у рік.
При збереженні таких темпів та обсягів розроблення державних норм та стандартів Україні знадобиться кілька десятиріч, аби привести нормативну базу до рівня технічно розвинутих країн. Крім того, законодавство в Україні передбачає, що стандарти та норми підлягають перегляду не рідше одного разу на п’ять років.
Попри відставання нормативно-правової бази від забезпечення вимог, які ставляться до продукції будівельного призначення інвесторами та її споживачами, має місце певна невизначеність та неврегульованість на законодавчому рівні базових питань нормативно-правового забезпечення будівельної діяльності, численні дублювання одних і тих же вимог актами різних рівнів.
Зазначені проблеми об’єктивно стримують розвиток будівельної галузі, створюють невиправдані ускладнення як для державних органів, так і для учасників будівельного ринку, у тому числі для інвесторів, тим самим знижуючи інвестиційний рейтинг галузі.
Виходячи з того, що розвиток багатоукладної економіки України з орієнтацією на послідовне інтегрування до світового ринку неможливий без перетворення будівництва в інвестиційно привабливу та інноваційно придатну галузь з потужним взаємообміном технологіями та матеріалами будівельних ринків різних країн, питання випереджаючого формування сучасної і системної нормативно-правової бази будівельної діяльності відноситься до загальнодержавних пріоритетів. Ця Концепція не стосується проблем правових відносин між учасниками містобудівної діяльності, питань власності на споруди, а також дозвільних процедур.
2. Мета і завдання
Метою Концепції є визначення засад, шляхів і механізмів реалізації державної політики у сфері нормативно-правового забезпечення будівництва.
У процесі реалізації Концепції повинні бути вирішені такі завдання:
- вдосконалити законодавче регулювання містобудівної діяльності;
- реструктуризувати Систему нормативно-правового забезпечення будівництва в Україні (далі – Система);
- нормативно забезпечити виконання функцій держави зі створення повноцінного життєвого середовища, умов безпеки для життя і здоров’я людини, збереження тварин, рослин, майна та охорони довкілля;
- забезпечити належну ідентифікацію та відповідність об’єктів будівництва, будівельних матеріалів і виробів їх призначенню;
- досягнути раціонального використання національних ресурсів;
- усунути невиправдані обмеження та технічні бар’єри на будівельному ринку.
Відповідно до поставленої мети основоположними засадами розвитку Системи повинні стати:
- прозорість та доступність Системи для всіх учасників будівельного ринку (інвесторів, замовників, проектувальників, підрядників, державних органів, безпосередніх споживачів);
- системність, узгодженість і термінологічна єдність нормативно-правових актів та нормативних документів різного рівня;
- пріоритетність механізмів технічного регулювання в процесі реалізації єдиної державної політики у сфері будівництва;
- комплексність системи нормативно-правового забезпечення, що включає нормативне регулювання життєвого циклу об’єктів від початку проектування до виведення із експлуатації та демонтажу (виведення із експлуатації);
- використання накопиченого міжнародного досвіду з урахуванням особливостей та специфіки будівельної галузі України;
- забезпечення плановості та поступовості процесу розроблення нових, перегляду і оновлення діючих нормативно-правових актів та нормативних документів;
- багатовекторність джерел фінансування розроблення нормативно-правової бази.
Структура Системи повинна передбачати чітку ієрархію із забезпеченням пріоритету вимог документів вищого рівня над іншими, а також визначення статусу будівельних норм, які містять вимоги, обов'язкові до виконання.
Система повинна враховувати особливості перехідного періоду, пов׳язаного з орієнтацією її на міжнародно визнані концептуальні засади щодо формування нормативно-правового забезпечення будівництва, дотримання принципів Світової організації торгівлі (СОТ), викладених у Кодексі доброчинної практики щодо підготовки, прийняття та впровадження стандартів.
3. Структура Системи та механізми забезпечення її формування
Виходячи з аналізу функціонування національної системи нормативно-правового забезпечення будівництва та враховуючи відповідний міжнародний досвід, Система структурно повинна складатися з:
- нормативно-правових актів Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України;
- державних будівельних норм;
- відомчих будівельних норм;
- територіальних будівельних норм;
- національних стандартів;
- кодексів усталеної практики;
- стандартів організацій;
- технічних умов;
- технічних свідоцтв.
Відповідно до проголошених основоположних засад у рамках формування Системи повинні бути враховані такі аспекти:
- системність та узгодженість нормативно-правових актів та нормативних документів від законів України до стандартів та технічних умов;
- підпорядкування документів з урахуванням ієрархічності Системи, а також за ознаками затвердження (прийняття) суб’єктами нормування та стандартизації (Мінбуд – інші центральні органи виконавчої влади – територіальні органи виконавчої влади – суб’єкти підприємницької діяльності), усунення дублювань вимог різними документами, у тому числі документами нижчого рівня;
- урахування в документах всього життєвого циклу об’єкта від вишукувань до демонтажу;
- наявність механізму контролю Системи засобами чинної нормативно-правової бази з урахуванням міжнародних та міждержавних документів, а також документів окремих країн;
- можливість паралельного застосування документів, що не суперечать визначеним обов’язковим вимогам;
- поступовий перехід до варіантного вирішення встановлених документами функціонально-експлуатаційних вимог.
Реалізація Системи буде здійснюватися через такі механізми:
- встановлення уніфікованої процедури розроблення, погодження, затвердження та реєстрації будівельних норм (державні будівельні норми затверджує Мінбуд, відомчі будівельні норми затверджують центральні органи виконавчої влади за погодженням з Мінбудом та реєструє Мінбуд, територіальні будівельні норми затверджують Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації за погодженням з Мінбудом та реєструє Мінбуд);
- запровадження системи оцінки відповідності будівельних матеріалів, виробів та конструкцій на засадах міжнародних та регіональних документів;
- створення та запровадження системи сертифікації персоналу у будівництві;
- вдосконалення системи ліцензування господарської діяльності у будівництві;
- реформування системи державної експертизи проектів будівництва та здійснення архітектурно-будівельного контролю;
- здійснення авторського та технічного нагляду;
- проведення наукового супроводу будівельних норм та нормативних документів базовими організаціями з науково-технічної діяльності;
- запровадження нової форми діяльності територіальних організацій;
- застосування в якості аналогів документів Російської Федерації ЄС, СОТ при розробленні нормативно-правових актів та нормативних документів.
4. Основні заходи
Для реалізації цієї Концепції необхідно:
- розробити узагальнюючий законопроект на основі існуючих законів України з архітектурної, містобудівної діяльності тощо;
- підготувати до прийняття проект Закону України „Про нормування у будівництві”;
- розробити законопроект, що регламентує технічне регулювання у будівництві;
- розробити законопроект України щодо удосконалення системи державного архітектурно-будівельного контролю;
- підготувати законопроект про внесення змін у законодавство щодо удосконалення системи ліцензування у сфері містобудівної діяльності;
- прийняти постанову Кабінету Міністрів України „Про затвердження „Технічного регламенту щодо будівельних виробів” з урахуванням вимог директиви ЄС 89/106 ЄЕС;
- розробити Державну програму нормування та стандартизації у будівництві на 2007-2020 роки;
- розробити організаційно-методичні будівельні норми з класифікацією, наближеною до існуючої у ЄС;
- сформувати та забезпечити функціонування Фонду нормативних документів у сферах містобудування, будівництва та промисловості будівельних матеріалів;
- залучати міжнародну технічну допомогу для адаптації законодавства та гармонізації нормативних документів України з відповідними актами та стандартами ЄС, СОТ, ІSO.
Реалізація цієї Концепції сприятиме створенню передумов для формування безпечного для життєдіяльності людини середовища, розвитку будівельної галузі України, підвищенню її інноваційної привабливості та усуненню технічних бар’єрів у торгівлі.
