Кінець таблиці 1
|
Горючий матеріал |
Коефіцієнт для матеріалу, КВ |
Проектна концентрація СО2, % |
Тривалість інгібування, хв |
|
|
|
|
|
|
гас |
1 |
34 |
– |
|
метан |
1 |
34 |
– |
|
метилацетат |
1,03 |
35 |
– |
|
метиловий спирт |
1,22 |
40 |
– |
|
метилбутан-1 |
1,06 |
36 |
– |
|
метилетилкетон |
1,22 |
40 |
– |
|
метилформіат |
1,18 |
39 |
– |
|
н-октан |
1,03 |
35 |
– |
|
пентан |
1,03 |
35 |
– |
|
пропан |
1,06 |
36 |
– |
|
пропілен |
1,06 |
36 |
– |
|
гартувальне, мастильне масло |
1 |
34 |
– |
|
В Пожежі твердих матеріалів2) |
|||
|
целюлозовмісні матеріали |
2,25 |
62 |
20 |
|
бавовна |
2 |
58 |
20 |
|
папір, гофрований папір |
2,25 |
62 |
20 |
|
пластмаса (гранульована) |
2 |
58 |
20 |
|
полістирол |
1 |
34 |
– |
|
поліуретан (отверджений) |
1 |
34 |
– |
|
С Випадки спеціального застосовування |
|||
|
кабельні приміщення і кабельні канали |
1,5 |
47 |
10 |
|
приміщення для обробляння даних |
2,25 |
62 |
20 |
|
електричне комп'ютерне обладнання |
1,5 |
47 |
10 |
|
щитові приміщення |
1,2 |
40 |
10 |
|
генератори (а також охолоджувальні системи) |
2 |
58 |
до припинення горіння |
|
маслозаповнені трансформатори |
2 |
58 |
– |
|
приміщення для друкарських верстатів |
2,25 |
62 |
20 |
|
обладнання для фарбування і висушування |
1,2 |
40 |
– |
|
прядильні машини |
2 |
58 |
– |
|
1) Наведені значення є поєднанням інформації з бюлетенів 503 та 627 Bureau of Mines «Межі займистості газів і парів». 2) Пожежі твердих матеріалів органічного походження, за яких горіння здебільшого відбувається з утворенням жарин. |
|
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ JP 4 – пальне для реактивних двигунів марки 4. |
15.9 Температура зберігання
Температури зберігання за високого тиску можуть коливатися від мінус 20 °С до 50 °С, при цьому немає потреби у спеціальних методах компенсації у зв'язку із зміненням витрат.
16 ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМ ЛОКАЛЬНОГО ЗАСТОСОВУВАННЯ
Примітка. Системи локального застосовування придатні для гасіння поверхневих пожеж займистих рідин, газів і твердих матеріалів, коли пожежонебезпечний об'єкт не огороджений або огородження не відповідає вимогам щодо гасіння об'ємним способом.
16.1 Вимоги до діоксиду вуглецю
16.1.1 Загальні положення
Базовою концентрацією діоксиду вуглецю є та, що відповідає коефіцієнту КВ= 1, тобто 34 %.
Для матеріалів, що потребують проектної концентрації понад 34 %, базова кількість діоксиду вуглецю повинна бути збільшена множенням на відповідний коефіцієнт для матеріалу, наведений у таблиці 1.
Коефіцієнти КВ для пожежонебезпечних об'єктів, які не перелічено в переліку А таблиці, треба визначати за допомогою апаратури із застосовуванням чашкового пальника, як наведено в додатку А, або за іншим методом випробовування, який дає еквівалентні результати.
Проектна кількість діоксиду вуглецю, необхідна для систем локального застосовування, повинна базуватися на загальній інтенсивності подавання вогнегасної речовини, яка потрібна, щоб охопити захищувану площу або об'єм, і на проміжку часу, протягом якого повинне тривати подавання, щоб забезпечити повне гасіння.
Для систем, у яких діоксид вуглецю зберігається за високого тиску, його проектну кількість потрібно збільшити на 40 %, щоб визначити номінальну місткість балонів, оскільки ефективною є лише рідка частина заряду. Це збільшення місткості балонів не вимагається для тієї частини заряду комбінованих систем (локальне застосовування/гасіння об'ємним способом), яке призначене для гасіння об'ємним способом.
Якщо довгі трубопровідні мережі або трубопроводи можуть перебувати під дією температур, вищих за нормальні, проектну кількість потрібно збільшити на величину, достатню для компенсування рідини, яка випаровується під час охолоджування трубопроводів.
16.1.2Витрата
Витрати з насадків треба обчислювати поверхневим або об'ємним методом відповідно до 16.2 та 16.3. Загальна витрата для систем повинна становити суму індивідуальних витрат з усіх насадків або розрядних пристроїв, які використовують у системі.
16.1.3Тривалість подавання
Проміжок часу, протягом якого подають розраховану проектну кількість діоксиду вуглецю, т, повинен відповідати таблиці 2. Мінімальний проміжок часу треба збільшити, щоб компенсувати будь-які особливості пожежонебезпечного об'єкта, які потребували б тривалішого періоду охолоджування для забезпечення повного гасіння.
Якщо існує можливість, що метал або інший матеріал може нагрітися до температури, вищої за температуру займання горючої речовини, ефективну тривалість подавання треба збільшити, щоб дати відповідний час на охолоджування.
16.2 Визначання витрати поверхневим методом
16.2.1Загальні положення
Поверхневий метод розрахунку систем застосовують, якщо пожежонебезпечний об'єкт являє собою на початку плоскі поверхні або низько розташовані об'єкти, які асоціюються з горизонтальними поверхнями.
Розрахунок систем повинен базуватися на переліку затверджених даних для окремих насадків.
Екстраполяція таких даних вище верхньої або нижче нижньої межі не дозволена.
Приклад розрахунку наведено у D.3.
16.2.2Витрата з насадків
Проектну витрату з окремих насадків треба визначати з урахуванням розташування або проекційної відстані відповідно до конкретних правил і переліків.
Витрату з насадків стельового типу треба визначати лише з урахуванням відстані від поверхні, яку захищає кожен насадок.
Витрату з настінних насадків треба визначати лише на основі величини дальності дії або проекції, потрібної для того, щоб покрити поверхню, яку захищає кожен насадок.
Таблиця 2 – Тривалість подавання для поверхневих пожеж
У секундах
|
Система |
Подавання рідкої фази діоксиду вуглецю з обладнання високого тиску |
Обладнання для подавання діоксиду вуглецю низького тиску |
|
|
|
|
тривалість подавання газової фази перед рідкою |
тривалість подавання рідкої фази |
|
Система пожежогасіння об'ємним способом |
max. 60 |
max. 60 |
max. 60 |
|
Система пожежогасіння локального застосовування |
min. 30 |
min. 30 |
min. 30 |
16.2.3 Площа на один насадок
Максимальну площу, яка захищається кожним насадком, треба визначати на основі його розташування або проекційної відстані відповідно до конкретних правил і переліків.
Ті самі чинники, які враховують для визначання проектної витрати, треба враховувати для визначання максимальної площі, яка має бути захищена кожним насадком.
Площу пожежонебезпечного об'єкта, який захищається окремими насадками стельового типу, треба розглядати як квадрат.
Площа пожежонебезпечного об'єкта, який захищається одиничними настінними або лінійними насадками, повинна бути або прямокутна, або квадратна, відповідно до розташування у просторі і обмежень щодо подавання вогнегасної речовини, які встановлено конкретними правилами або переліками.
Пожежонебезпечні об'єкти, які включають пожежі товстих шарів займистих рідин, повинні мати вільні борти мінімальної висоти 150 мм, щоб запобігти виплескуванню і підтримувати необхідну концентрацію біля поверхні в разі застосовування діоксиду вуглецю.
16.2.4 Розташовування і кількість насадків
Треба використовувати достатню кількість насадків, щоб рівномірно покрити всю поверхню пожежонебезпечного об'єкта з урахуванням одиничних площ, які захищаються кожним насадком.
Насадки настінного або лінійного типу мають бути розташовані відповідно до обмежень щодо просторового розташування і інтенсивності подавання, які встановлено конкретними правилами або переліками.
Насадки стельового типу треба встановлювати перпендикулярно до пожежонебезпечного об'єкта і по центру над поверхнею, яка захищається насадком.
Інші насадки треба встановлювати під кутом від 45° до 90 ° від горизонтальної поверхні пожежонебезпечного об'єкта. Висота/відстань, яку використовують для визначання необхідної витрати і покриття поверхні, повинна являти собою відстань від точки спрямування на захищуваній поверхні до торця насадка, виміряну вздовж його осі.
Якщо насадки встановлено під кутом, вони мають бути спрямовані на точку, виміряну від ближнього краю поверхні, захищуваної насадком, положення якої розраховують множенням коефіцієнта спрямування (таблиця 3) на ширину цієї поверхні, захищуваної насадком.
Насадки треба розташовувати так, щоб не було завад, які могли б завадити належному викиду діоксиду вуглецю.
Таблиця 3 – Коефіцієнти спрямування для випадків розташування насадків під кутом, за умови, що висота вільного борту становить 150 мм
|
Кут подавання1) |
Коефіцієнт спрямування2) |
|
від 45° до 60° |
1/4 |
|
від 60° до 75° |
від 1/4 до 3/8 |
|
від 70° до 90° |
від 3/8 до 1/2 |
|
90° (перпендикуляр) |
1/2 (центр) |
|
1) Градуси від горизонтальної площини поверхні пожежонебезлечного об'єкта. 2) Частка поверхні, яку покривають за допомогою насадка. |
Для отримання детальнішої інформації див. рисунок 1.
16.3 Визначання інтенсивності подавання об'ємним методом
16.3.1 Загальні положення
Об'ємний метод проектування систем використовують, якщо пожежонебезпечний об'єкт складається з умовно герметичних об'єктів неправильної форми, які не можуть бути легко зведені до еквівалентних поверхневих зон.
Приклади розрахунків див. у D.1 і D.2.
Розміри в міліметрах
Примітка 1. На рисунку показано насадки, з яких подають вогнегасну речовину а) під кутом 90°, коли точка спрямування перебуває в центрі захищуваної поверхні, та b) під кутом 45°, коли точка спрямування перебуває на відстані 0,25 ширини захищуваної поверхні у декові із пальним з висотою вільного борту 150 мм.
Примітка 2. X – задана висота, використана для визначення необхідної витрати.
Рисунок 1 – Розташовування насадків
16.3.2Уявна огороджувальна конструкція
Загальна інтенсивність подавання діоксиду вуглецю із системи має базуватися на об'ємі уявної огороджувальної конструкції, яка повністю оточує пожежонебезпечний об'єкт.
Якщо нещільності не повністю перекрито, треба вжити особливих заходів щодо виконання наведених нижче умов.
Уявні стіни і стеля цієї огороджувальної конструкції повинні бути на відстані принаймні 0,6 м від основного пожежонебезпечного об'єкта, якщо немає реальних стін, і повинні огороджувати всі зони можливих витікань, розплескування або розливання.
Не можна віднімати об'єми будь-яких об'єктів, які розташовані в межах цього об'єму.
Під час розрахунку об'єму уявної огороджувальної конструкції треба використовувати мінімальні розміри 1,2 м.
16.3.3Інтенсивність подавання з системи
Загальна інтенсивність подавання для базової (типової) системи повинна становити не менше ніж 16 кг/хв на кубічний метр уявного об'єму за винятком випадку, якщо підлога уявного захищуваного простору є щільна, а його боки частково утворені суцільними нерозривними стінами, висота яких перевищує висоту пожежонебезпечного об'єкта щонайменше на 0,6 м (якщо стіни не являють собою його частину). У цьому випадку інтенсивність подавання може бути пропорційно зменшена, але її значення має бути не нижче ніж 4 кг/хв на кубічний метр для випадку наявності стін, які повністю оточують захищуваний простір.
16.3.4Розташування і кількість насадків
Треба використовувати достатню кількість насадків, щоб рівномірно охопити весь об'єм пожежонебезпечного об'єкта з урахуванням інтенсивності подавання з системи, яку визначено із застосовуванням уявного об'єму. Насадки повинні бути розташовані і спрямовані на об'єкти в огородженні так, щоб поданий діоксид вуглецю лишався в пожежонебезпечному просторі.
