Допускається проводити випробування одного зразка, якщо повітровід призначений для роботи тільки в умовах надлишкового тиску або розрідження, або коли відомий режим тиску, за яким повітровід має меншу вогнестійкість.
7.1.7Зразки для випробувань на вогнестійкість виготовляє замовник випробувань відповіднодо вимог технічної документації на цей зразок за технологією, яка відповідає такій, що використо-вується для виготовлення реальної конструкції.
Зразки надаються у випробувальну лабораторію з технічною документацією на зразок та оформлюються за "Актом приймання зразка до вогневих випробувань".
Копія поданої до випробувальній лабораторії технічної документації на зразок має бути обов'язковою складовою протоколу випробувань.
7.2 Перевірка зразків на відповідність технічній документації
7.2.1Перевірка зразків на відповідність технічній документації проводиться відповідно доДСТУ Б В.1.1-4.
7.2.2Під час проведення сертифікаційних випробувань зразки відбираються відповідно до вимогсистеми сертифікації.
8 ПІДГОТОВКА ТА ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАННЯ
8.1Установлення зразка в печі
Допускається встановлення у печі одночасно двох зразків, якщо забезпечуються умови випробування і відстань між зразками буде не менше ніж 500 мм. При цьому в одному із зразків створюють надлишковий тиск, а в іншому - розрідження. Приклад розташування зразка горизонтального повітроводу у печі наведено на рисунку А.1.
8.1.3До торця зразка, який знаходиться ззовні печі, приєднують за допомогою ущільнювальнихматеріалів пристрій для вимірювання витрати газів з термопарою, прилад для вимірювання тиску узразку та вентилятор (рисунок А1).
8.2Установлення термопар у печі та на зразку
8.2.1 Термопари у печі встановлюють відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-4. Приклад розташування термопар у печі наведено на рисунках А.1 та А.2.
8.2.3 Термопари для вимірювання середньої та максимальної температури зразка встановлюють відповідно до вимог додатка А.
4
ДСТУ Б В.1.1-16:2007
8.3Початок випробування
8.3.4Початком випробування вважається час увімкнення пальників у печі.
8.4Вимірювання та спостереження в процесі випробування
8.4.1Вимірюють температуру та надлишковий тиск у печі, температуру на зразку згідно зДСТУ Б В. 1.1-4.
8.5Припинення випробування
Припинення випробування - згідно з ДСТУ Б В.1.1-4.
9ГРАНИЧНІ СТАНИ З ВОГНЕСТІЙКОСТІ ТА КЛАСИ ВОГНЕСТІЙКОСТІ
Розрізнюють такі основні види граничних станів повітроводів з вогнестійкості:
9.1Граничний стан за ознакою втрати цілісності
Граничним станом за ознакою втрати цілісності є стан, коли виконується одна з умов щодо порушення цілісності згідно з ДСТУ Б В.1.1-4, а також значення витоку газів крізь повітровід, віднесене до площі внутрішньої поверхні повітроводу в печі і приведене до температури 20 °С, становить більше ніж 15 м3 х год-1 х м-2.
9.2Граничний стан за ознакою втрати теплоізолювальної здатності
Граничний стан за ознакою втрати теплоізолювальної здатності - згідно з ДСТУ Б В. 1.1-4.
9.3Класи вогнестійкості повітроводів
Повітроводи залежно від нормованих граничних станів з вогнестійкості і межі вогнестійкості поділяються на класи вогнестійкості відповідно до ДСТУ Б В.1.1-4.
10ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАННЯ
10.1За результат випробування беруть значення межі вогнестійкості повітроводу tfr у хвилинах,що визначається за формулою:
(1)
де tmes - найменше значення часу від початку випробування до досягнення одного з граничних
станів з вогнестійкості, що визначене за результатами випробувань зразків, хв; - похибка випробування, яку визначають згідно з ДСТУ Б В.1.1 -4, хв.
10.2Клас вогнестійкості повітроводу встановлюють за результатами випробувань відповідно доДСТУ БВ.1.1-4.
5
ДСТУ Б В.1.1-16:2007
11ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАННЯ
Результати випробування оформлюють протоколом або звітом. Протокол випробування (звіт про випробування) має містити відомості про зразки, що були випробувані, умови та результати випробування, а саме:
Як обов'язковий додаток до протоколу випробувань має бути надана копія технічної документації на зразок, що подана замовником випробувань.
12ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАННЯ
Під час проведення випробування необхідно забезпечувати вимоги безпеки згідно з
ДСТУ Б В. 1.1-4.
6
ДСТУ Б В.1.1-16:2007
ДОДАТОК А (обов'язковий)
ВИМОГИ ЩОДО РОЗТАШУВАННЯ ТЕРМОПАР НА ЗРАЗКУ
А.1 Вимоги до термопар і способів їх кріплення на зразку
Для вимірювання температури на необігрівній поверхні зразка використовують термопари з діаметром дроту від 0,5 мм до 0,75 мм типу ТХК або термопари інших типів за ДСТУ 2837 (ГОСТ 3044), що придатні для вимірювання температури в діапазоні від 0 °С до 300 °С.
Вимірювальний спай термопари заглиблюють на половину його товщини до поверхневого шару матеріалу. Вимірювальний спай термопари накривають металевим диском діаметром 12 мм ± 1 мм (або квадратом розмірами 12 мм ± 1 мм х 12 мм ± 1 мм) завтовшки 0,2 мм ± 0,1 мм і квадратною накладкою з базальтового картону розмірами 30 мм ± 1 мм х 30 мм ± 1 мм завтовшки 2 мм ± 0,1 мм та притискають металевою скобою або іншими можливими способами. Дроти термопар розташовують вздовж поверхні ущільнювального матеріалу або поверхні повітроводу на відстані 30 мм + 1 мм від вимірювального спаю термопар.
Допускається вимірювати температуру на необігрівній поверхні зразка термопарами, що встановлюються іншими способами, які засновані за принципом забезпечення щільного притиснення вимірювального спаю і дротів термопари до поверхневого шару матеріалу, і їх теплоізоляції накладкою розміром 30 мм ± 1 мм х 30 мм ± 1 мм.
Для вимірювання температури з необігрівного боку зразка додатково допускається використовувати переносну термопару згідно з ДСТУ Б В.1.1-4.
А.2 Розташування термопар для вимірювання температури на зразку
А.2.1 Для вимірювання температури на необігрівній поверхні зразка встановлюють термопари у таких місцях:
У разі, якщо повітровід призначено для видалення горючих сумішей, додатково термопари встановлюють безпосередньо на внутрішній поверхні повітроводу посередині частини зразка, яка знаходиться у вогневій камері печі, в кількості не менше ніж 4 термопари на кожній стороні повітроводу, які розташовують рівномірно вздовж периметру повітроводу (рисунок А.1, термопари Т5).
А.2.2 Для визначення середньої температури з необігрівного боку зразка використовують показання термопар, які розташовані на зовнішній поверхні повітроводу на відстані 300 мм ± 5 від термопар ТЗ (рисунок А.1, термопари Т4).
Для визначення максимальної температури використовують показання всіх термопар (Т1; Т2; ТЗ; Т4; Т5), а також показання переносної термопари у разі її застосування.
7
10
1 - зразок повітроводу з вогнезахисним облицюванням; 2 - вогнева камера печі; 3 - опорна конструкція; 4 - з'єднання у зразку; 5 - підтримуюча конструкція; 6 - ущільнення між опорною конструкцією і зразком; 7 - диференційний манометр; 8 - пристрій вимірювання величини витрати газів; 9 - з'єднувальний трубопровід; 10- вентилятор з регулюючими заслінками; 11 -заглушка; 12-термопара для вимірювання температури гарячих газів; 13-стінка печі; Тп-термопари в печі; Т1-Т4-термопари на необігрівній поверхні зразка; Т5 - термопари на внутрішній поверхні частини зразка, що знаходиться у печі; розрізи А-А, Б-Б, В-В див. на рисунку
Рисунок А.1 - Приклад розташування зразка горизонтального повітроводу в печі
8
Тп - термопари у печі; 1 - повітровід
Рисунок А.2 - Приклад розташування термопар у печі
9ДСТУ Б В. 1.1 -16:2007
ДСТУ Б В. 1.1-16:2007
Код УКНД 13.220.50
Ключові слова: вогнестійкість, межа вогнестійкості, повітровід, метод випробування, цілісність, теплоізолювальна здатність.