4.22.2 Підготовка до випробування
Підготовка до випробування – згідно з 4.21.2 цього стандарту .Виготовляють зразки-пластини тих же розмірів, що і для визначення максимальної деформації.
Кількість зразків-пластин для випробування – три і один зразок-пластина контрольний, який не підлягає випробуванню.
4.22.3 Проведення випробування
Зразки витримують у сушильній шафі, нагрітій до температури (100 ± 5) оС, протягом 8 год.
4.22.4 Обробка результатів
Після випробування проводять візуальний огляд зразків, їх забарвлення порівнюють із забарвленням контрольного зразка-пластини, який не проходив випробування. За результат випробувань приймають відсутність змін у забарвленні зразка, який проходив випробування.
Кількість зразків для випробування – не менше трьох.
4.23 Визначення морозостійкості
Суть методу – визначення міцності на стиск зразків монтажної піни за їх 80 % лінійній деформації після охолодження за температури мінус (40 ± 5) оС, якщо немає інших вказівок у нормативній документації на конкретний вид монтажної піни.
4.23.1 Засоби контролю та матеріали:
– машина випробувальна з вертикальною віссю навантаження, ємність пластмасова або скляна (3 шт.), ножівка, матеріал антиадгезійний, лінійка металева згідно з 4.13.1 цього стандарту;
– морозильна камера, яка забезпечує підтримання температури мінус (40 ± 5) оС і автоматичне регулювання температури.
4.23.2 Підготовка до випробування
Кількість зразків-кубиків для випробування – три.
Готують кубики монтажної піни розмірами (50 ± 1) мм(50 ± 1) мм(50 ± 1) мм в технологічній послідовності, яка зазначена в 4.14.2 цього стандарту. Підготовлені кубики поміщають в морозильну камеру за температури мінус (40 ± 5) оС і витримують упродовж 8 год. Після цього кубики виймають із камери і витримують перед випробуванням за температури лабораторного приміщення теж 8 год.
4.23.3 Проведення випробування
Зразок-кубик поміщають в машину і стискають. Середня швидкість навантаження під час випробування повинна бути від 5 мм/хв до 10 мм/хв. Фіксують навантаження, за якого зразок стиснувся на 80 %.
4.23.4 Обробка результатів
Міцність на стиск за 80 % лінійної деформації після дії температури мінус (40 ± 5) оС кожного зразка монтажної піни F80(–40) в мегапаскалях обчислюють за формулою (5).
4.24 Визначення якості нагнітання монтажної піни в порожнину
Суть методу – визначення суцільності шару і його здатності триматися на поверхнях під час заповнення монтажною піною вертикальних порожнин різних розмірів.
4.24.1 Засоби контролю та матеріали:
– форми дерев’яні прямокутного перерізу внутрішніми розмірами: довжина (230 ± 10) мм, ширина (50 ± 1) мм, висота (50 ± 1) мм – 3 шт.;
– форми дерев’яні прямокутного перерізу внутрішніми розмірами: довжина (230 ± 10) мм, ширина (40 ± 1) мм, висота (40 ± 1) мм – 3 шт.;
– форми дерев’яні прямокутного перерізу внутрішніми розмірами: довжина (230 ± 10) мм, ширина (30 ± 1) мм, висота (30 ± 1) мм – 3 шт.;
– форми дерев’яні прямокутного перерізу внутрішніми розмірами: довжина (230 ± 10) мм, ширина (20 ± 1) мм, висота (20 ± 1) мм – 3 шт.;
– пензлик для змочування внутрішніх поверхонь форм.
4.24.2 Підготовка до випробування
Внутрішні стінки форм зволожують і форми ставлять у вертикальне положення.
4.24.3 Проведення випробування
Від нижнього упора форми нагнітають монтажну піну на висоту (200 ± 2) мм (рисунок Б.11). Глибину заповнення форм вказують у нормативній документації на конкретний вид монтажної піни.
Проводять візуальне спостереження за процесом заповнення форм.
4.24.4 Обробка результатів
Відмічають здатність зразка монтажної піни утримуватися на поверхнях форм, відмічають суцільність течії зразка монтажної піни.
Кількість зразків для випробування – не менше трьох.
4.25 Визначення об’ємного виходу монтажної піни
Суть методу – визначення маси, об’єму і довжини безперервного джгута, а також залишку, які утворилися під час безперервного нанесення монтажної піни за відповідних параметрів оточуючого повітря упродовж заданого проміжку часу.
4.25.1 Засоби контролю та матеріали:
– ваги лабораторні з похибкою вимірювання, що допускається, не більше ;
– плівка поліетиленова – згідно з ГОСТ 10354;
– матеріал антиадгезійний – згідно з ГОСТ 15975 або згідно з ГОСТ 9433, або густий мильний розчин;
– лінійка металева – згідно з ГОСТ 427;
– рулетка – згідно з ДСТУ 4179;
– секундомір – згідно з чинним НД;
– ніж для розрізання джгута монтажної піни після отвердіння:
– психрометр – згідно з чинним НД.
4.25.2 Підготовка до випробування
На рівну поверхню площею не менше розстилають поліетиленову плівку і змазують антиадгезійним матеріалом.
Технологічне витримування плівки з антиадгезійним матеріалом встановлюють у нормативному документі на конкретний вид монтажної піни.
Відмічають температуру і вологість оточуючого повітря.
4.25.3 Проведення випробування
На плівку з рівномірною швидкістю наносять монтажну піну у вигляді безперервного джгута паралельними шарами. В момент дотику монтажної піни з плівкою вмикають секундомір. Швидкість нанесення монтажної піни, міжшарову відстань установлюють у нормативному документі на конкретний вид монтажної піни.
Як тільки починається вихід монтажної піни у вигляді пульсацій і спостерігають розрив течії, вимикають секундомір. На окреме місце наносять залишок до повного виходу монтажної піни із балону.
Безперервний джгут і залишок залишають для отвердіння протягом 24 год, якщо немає інших вказівок у нормативному документі на конкретний вид монтажної піни.
Рулеткою або лінійкою заміряють довжину джгута.
Після цього джгут ножем розрізають на частини-смужки завдовжки від до . Частини-смужки і залишок перевертають на зворотній бік і ще витримують 24 год.
4.25.4 Обробка результатів
Розрізані частини-смужки монтажної піни, а також залишок зважують.
Об’ємний вихід монтажної піни визначають розрахунком виходячи з її густини, яку визначають відповідно до 4.9 цього стандарту.
Під час випробування використовують не менше одного зразка балона з монтажною піною.
5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ ТА УТИЛІЗАЦІЯ ПІД ЧАС ВИПРОБУВАННЯ МОНТАЖНИХ ПІН
5.1 Виконання робіт з випробування монтажних пін має проводитись з урахуванням вимог пожежної безпеки, електростатичної іскробезпеки та виробничої безпеки відповідно до вимог НАПБ А.01.001, ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.010, ГОСТ 12.1.018, ГОСТ 12.4.124, ГОСТ 12.1.044, ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.3.002.
5.2 Пожежонебезпечність і токсичність монтажних пін під час проведення випробувань зумовлені наявністю ізоціонатів у вихідному складі або інших шкідливих речовин, перелік яких наведено в гігієнічному висновку Міністерства охорони здоров’я України на конкретну марку монтажної піни.
Під час роботи з монтажними пінами відмічаються ознаки подразнення верхніх дихальних шляхів і очей (бронхіти, кон’юнктивіти).
5.3 Якщо під час випробувань на шкіру попала монтажна піна, то її необхідно одразу ж видалити, місце попадання ретельно витерти і промити водою з милом.
5.4 Приміщення, де проводять випробування монтажних пін, повинні бути освітлені з урахуванням вимог ДБН В.2.5-28, обов`язково мати припливно-витяжну вентиляцію згідно з вимогами ГОСТ 12.4.021, СНиП 2.04.05, що забезпечує стан повітря робочої зони у відповідності з ГОСТ 12.1.005.
5.5 Концентрації у повітрі робочої зони шкідливих хімічних речовин під час випробувань не повинні перевищувати їх ГДК п.р.з. згідно з вимогами гігієнічного висновку на конкретний вид монтажної піни, в якому наведений перелік шкідливих речовин, що можуть виділятися з певного виду монтажної піни у повітря.
5.6 Приміщення, де проводять роботи з випробування монтажних пін, повинні відповідати за вибухопожежною і пожежною безпекою категорії В згідно з НАПБ Б.07.005 і задовольняти вимоги 7.10.4 НАПБ А.01.001.
5.7 Випробувальне обладнання, комунікації, ємності, контрольно-вимірювальні прилади, кабелі, світильники, електропроводи, які використовують під час випробування монтажних пін, за виконанням і ступенем захисту повинні відповідати зоні класу П – ІІа за ДНАОП 0.00-1.32.
5.8 В лабораторних приміщеннях, де проводять випробування монтажних пін, забороняється курити.
Приміщення повинні бути оснащені засобами пожежогасіння у відповідності з НАПБ А.01.001.
Засоби пожежогасіння – пісок, азбестове рядно, пінні порошкові та вуглекислі вогнегасники.
5.9 На всі монтажні піни, що випробовують, повинні бути визначені показники пожежної безпеки згідно з ГОСТ 12.1.044: група горючості, температура самоспалаху, коефіцієнт димоутворення, індекс поширення полум’я, показник токсичності продуктів горіння полімерних матеріалів.
5.10 Необхідність обладнання приміщень автоматичними установками пожежогасіння і пожежної сигналізації слід визначати відповідно до "Переліку однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації".
5.11 Випробувальне обладнання, комунікації і ємності повинні бути заземлені від статичного струму згідно з вимогами ГОСТ 12.1.018 і ДНАОП 0.00-1.32.
5.12 Працівники, які пов`язані із випробуванням монтажних пін, повинні бути забезпечені спеціальним одягом та засобами індивідуального захисту згідно з ГОСТ 12.4.011 і ГОСТ 12.4.103.
5.13 Працівники, які виконують роботи у вибухонебезпечних, пожежонебезпечних зонах, повинні проходити спеціальне навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму відповідно до НАПБ Б.02.005. Порядок організації навчання визначається НАПБ Б.06.001.
5.14 Контроль показників мікроклімату в лабораторних приміщеннях, де випробовують монтажні піни, повинен виконуватись згідно з ДСН 3.3.6.042; виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку – згідно з ДСН 3.3.6.037; виробничої загальної та локальної вібрації – згідно з ДСН 3.3.6.039.
5.15 Під час утилізації монтажних пін необхідно дотримуватися вимог охорони навколишнього природного середовища відповідно до ГОСТ 17.2.3.02, ДСП-201, СанПиН 4630, ДСанПіН 2.2.7.029.
ДОДАТОК А(обов’язковий)
ЗАЛЕЖНІСТЬ ПІДЙОМУ МОНТАЖНИХ ПІН У ЧАСІ
ДОДАТОК Б(обов’язковий)
СХЕМИ ПІДГОТОВКИ ЗРАЗКІВ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАННЯ
|
Повинно бути |
Не повинно бути |
||
|
|
Рівна суцільна поверхня.Відсутні деформації у пінопласті і у відрізаному сегменті |
|
Відшарування від поверхні.Деформації у пінопласті і у відрізаному сегменті |
а) зібрана форма; 1 – дерев’яна форма; 2 – картонна форма; б) форма зі зразком монтажної піни
Рисунок Б.1 – Схема підготовки зразків для визначення готовності монтажних піндо механічного оброблення
б)
а)
а)
б)
а)
б)
а)
б)
а)
б)
а)
б)
УДК 691.175 91.100.60
Ключові слова: будівельні матеріали, вимоги безпеки, випробування, зразки, методи, національний стандарт, пінополіуретани монтажні (монтажні піни), показники якості
