НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Будинки і споруди

МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ПОВІТРОПРОНИКНОСТІ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙВ НАТУРНИХ УМОВАХ

ДСТУ Б В.2.2-19:2007

КиївМіністерство регіонального розвитку та будівництва України2008

ПЕРЕДМОВА 

РОЗРОБЛЕНО: 

Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій НДІБК) 

РОЗРОБНИКИ: Г. Фаренюк, канд. техн. наук (керівник розробки), Ю. Слюсаренко, канд. техн. наук; C. Кияниця, канд. техн. наук; Є. Колесник, П. Ліпінський, Д. Левченко, Є. Фаренюк 

ЗА УЧАСТЮ:  Ю. Матросова, канд. техн. наук, Науково-дослідний інститут будівельної фізики (Росія); М. Тимофєєва, канд. техн. наук (Донбаська національна академія будівництва і архітектури); А. Яригіна, канд. біол. наук (Інститут гігієни та медичної екології  ім. О. М. Марзеєва АМНУ) 

ПОГОДЖЕНО: 

Міністерство охорони здоров'я України(Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-07/49605 від 03.10.2007 р.) 

ВНЕСЕНО ТА ПІДГОТОВЛЕНО ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ: 

Управління архітектурно-конструктивних та інженерних систем будинків і споруд (О. Авдієнко, А. Нечепорчук, канд. техн. наук), Управління технічного регулювання в будівництві (Д. Барзилович) Міністерства регіонального розвитку та будівництва України 

ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: 

наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 21 січня 2008 р. № 23 з  2008-07-01 

УВЕДЕНО ВПЕРШЕ 

ВСТУП 

Цей стандарт встановлює метод експериментального визначення показників повітропроникності огороджувальних конструкцій приміщень, групи приміщень (квартири) та окремих огороджувальних конструкцій будівель, що експлуатуються, а також будівель в цілому, проведення оцінки показників повітропроникності на відповідність нормативним вимогам контролю згідно з ДБН В.2.6-31. 

Встановлений метод дозволяє визначати кратність повітрообміну приміщень будівель від інфільтрації у разі перепаду тиску ззовні та всередині, що дорівнює 50 Па, та її відповідність нормованому значенню. 

Встановлений цим стандартом метод не поширюється на визначення кратності повітрообміну приміщень у природних умовах. 

Встановлений цим стандартом метод дозволяє перевірити якість примикання елементів огороджувальних конструкцій під час приймання будівель і подальшої експлуатації та визначити заходи зі зниження їх повітропроникності. 

Цей стандарт є одним із базових стандартів, які забезпечують визначення параметрів, що встановлені в енергетичному паспорті, при проведенні енергоаудиту будинків, що експлуатуються. 

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

БУДИНКИ І СПОРУДИ

Метод визначення повітропроникності огороджувальних конструкційв натурних умовах

ЗДАНИЯ И СООРУЖЕНИЯ

Метод определения воздухопроницаемости ограждающих конструкцийв натурных условиях

BUILDINGS AND STRUCTURES

Method for determination of air permeability of building envelope in field conditions

Чинний від 2008-07-01 

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ 

Цей стандарт встановлює метод експериментального визначення в натурних умовах повітропроникності огороджувальних конструкцій об'єкта: огороджувальних конструкцій, приміщення, групи приміщень (квартири) житлових будинків, приміщень громадських, адміністративних, побутових, сільськогосподарських будинків, допоміжних приміщень виробничих будинків, споруд і будiвель в цілому. 

Стандарт не поширюється на приміщення та будівлі з відкритими за умовами технології прорізами в огорожах. 

2  НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ 

У даному стандарті є посилання на такі нормативні документи: 

ДБН В.2.6-31:2006 Конструкції будинків та споруд. Теплова ізоляція будівель 

ДСТУ 4179-2003 Рулетки вимірювальні металеві. Технічні умови 

ГОСТ 8.207-76 ГСИ. Прямые измерения с многократными наблюдениями. Методы обработки результатов наблюдений. Основные положения (Прямі вимірювання з багатократними спостереженнями. Методи обробки результатів спостережень. Основні положення) 

ГОСТ 8.361-79 ГСИ. Расход жидкости и газа. Методика выполнения измерений по скорости в одной точке сечения трубы (Витрата рідини та газу. Методика вимірювань по швидкості в одній точці перерізу труби) 

ГОСТ 12.2.007.1-75 ССБТ. Машины электрические вращающиеся. Требования безопасности (ССБП. Машини електричні обертальні. Вимоги безпеки) 

ГОСТ 112-78 Термометры метеорологические стеклянные. Технические условия (Термометри метеорологічні скляні. Технічні умови) 

ГОСТ 6359-75 Барографы метеорологические анероидные. Технические условия (Барографи метеорологічні анероїдні. Технічні умови) 

ГОСТ 6376-74 Анемометры ручные со счетным механизмом. Технические условия (Анемометри ручні з лічильним механізмом. Технічні умови) 

ГОСТ 10921-90 Вентиляторы радиальные и осевые. Методы аэродинамических испытаний (Вентилятори радіальні та осьові. Методи аеродинамічних випробувань) 

ГОСТ 11442-90 Вентиляторы осевые общего назначения. Общие технические условия (Вентилятори осьові загального призначення. Загальні технічні умови) 

ГОСТ 13045-81 Ротаметры. Общие технические условия (Ротаметри. Загальні технічні умови) 

ГОСТ 18140-84 Манометры дифференциальные ГСП. Общие технические условия (Манометри диференційні ГСП. Загальні технічні умови) 

ГОСТ 27925-88 (МЭК 876-76) Характеристики рабочие и конструкция электрических вентиляторов и регуляторов скорости к ним (Характеристики робочі і конструкція електричних вентиляторів та регуляторів швидкості до них) 

3  ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ 

Нижче надано основні терміни, вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять. 

3.1 фільтрація 

Проникнення повітря через огороджувальні конструкції за рахунок перепаду тиску повітря середовища, що розділяє огороджувальна конструкція. 

3.2 інфільтрація 

Проникнення повітря через огороджувальні конструкції із зовнішнього середовища в примiщення за рахунок перепаду тиску повітря зовнішнього та внутрішнього середовищ, що формується вітровим та тепловим факторами. 

3.3 повітропроникність 

Властивість огороджувальної конструкції пропускати повітря. 

3.4 об'ємна повітропроникність 

Кількість повітря, що визначається чисельно в об'ємних одиницях витрат, яке проникає за одиницю часу через огороджувальної конструкції, м3/(м2год). 

3.5 масова повітропроникність 

Кількість повітря, що визначається чисельно в масових одиницях витрат, яке проникає за одиницю часу через огороджувальної конструкції, кг/(м2год).

 

3.6 кратність повітрообміну об'єкта при випробуваннях 

Відношення при випробуванні об'ємної витрати повітря до внутрішнього об'єму об'єкта за одиницю часу, год–1. 

3.7 приміщення 

Частина будинку, що має замкнутий зовнішніми та внутрішніми огороджувальними конструкціями об'єм. 

3.8 група приміщень 

Частина будинку, що складається з кількох приміщень, які поєднуються дверними прорізами з замкнутим об'ємом відповідно до 3.7.

 

4  СУТНІСТЬ МЕТОДУ 

Сутність методу полягає в тому, що через об'єкт, який випробовується, пропускають потік повітря і після встановлення стаціонарного потоку вимірюють витрати повітря та перепад тиску між об'ємом та зовнішнім середовищем чи між протилежними поверхнями конструкції. Випробування проводять при зниженні тиску та при підвищенні тиску відносно довкілля. За результатами вимірювань обчислюють узагальнені характеристики повітропроникності випробовуваного об'єкта або опір повітропроникності огороджувальної конструкції (приймається менше значення з двох отриманих результатів). 

5  ВИБІР ОБ'ЄКТА ВИПРОБУВАНЬ 

5.1 Об'єктами випробувань можуть бути огороджувальна конструкція, приміщення, квартира, група приміщень, будинки об'ємом до , що експлуатуються або повністю підготовлені до здачі в експлуатацію. 

Об'єкт випробувань повинен мати проріз (дверний або віконний), в який можна встановити випробувальну апаратуру. 

5.2 У багатоповерховому будинку слід випробовувати не менше трьох квартир, у тому числі одну кутову на першому або останньому поверхах. 

5.3 Огороджувальні конструкції не повинні мати щілин та отворів, що вільно пропускають повітря всередину та зсередини об'єкта, що випробовується. 

5.4 Об'єктом випробування не можуть бути приміщення з самостійною вентиляцією (котельні, гаражі тощо). 

6  ВИПРОБУВАЛЬНЕ ОБЛАДНАННЯ ТА ЗАСОБИ КОНТРОЛЮ 

6.1 Для проведення випробувань використовується наступне обладнання та засоби вимiрювань, які монтуються у вигляді установки (додаток А): 

– вентилятор згідно з ГОСТ 11442, ГОСТ 27925 зі змінною, плавно регульованою швидкістю обертання; 

– повітронепроникна розсувна рама з отвором для вентилятора, що встановлюється в проріз огороджувальної конструкції об'єкта випробувань. Принципове конструктивне рішення розсувної рами наведено в додатку Б; 

– мікроманометри згідно з ГОСТ 18140 з точністю ± 2 Па зі шкалою від 0 Па до 60 Па для вимірювання перепаду тиску між зовнішнім та внутрішнім повітрям, зі шкалою від 0 Па до 125 Па та зі шкалою від 0 Па до 500 Па для вимірювання перепаду тиску між внутрішнім (зовнішнім) повітрям та повітрям, що проходить через кожух вентилятора; 

– ртутний термометр згідно з ГОСТ 112 з точністю ± 1 оС зі шкалою від мінус 50 оС до 50 оС для вимірювання температури повітря; 

– барометр або барограф згідно з ГОСТ 6359 з діапазоном вимірювання атмосферного тиску повітря, характерного для району випробування; 

– ручний анемометр згідно з ГОСТ 6376 для вимірювання швидкості вітру; 

– сталева рулетка згідно з ДСТУ 4179 для вимірювання внутрішніх розмірів приміщень та огороджувальних конструкцій. 

6.2 Вентилятор повинен бути оснащений регулятором числа обертів, що дозволяє змінювати швидкість обертання крильчатки, підтримувати її на визначеному рівні та забезпечувати продуктивність за повітрям від до на годину для створення та підтримування надлишкового тиску чи зниженого в об'ємі, який випробовується, та перемикачем напрямку руху повітряного потоку. 

6.3 Вентилятор після встановлення всередині спеціально виготовленого кожуха зі знімною пластиною з отворами калібрується на витрату повітря через кожух вентилятора в м3/год за показаннями мікроманометра залежно від різниці тисків на ньому шляхом випробувань на перевіреній системі вимірювань повітряного потоку згідно з ГОСТ 10921. Вентилятор з мікроманометром повинен забезпечити точність вимірювання витрати повітря в межах ± 10 %. 

6.4 При проведенні випробувань конструкцій із невеликими витратами повітря допускається випробування з використанням ротаметрів згідно з ГОСТ 13045 зі шкалою від 0 до 200 м3/год з точністю ±2,5% або патрубків із термоанемометром згідно з ГОСТ 8.361. Схема установки для проведення випробувань наведена в додатку В. 

7  ПРАВИЛА ПІДГОТОВКИ ДО ВИПРОБУВАНЬ 

7.1 Підготовка об'єкта 

7.1.1 У приміщеннях, що випробовуються, вимикають все обладнання для спалювання палива, витяжні та припливні вентилятори, кондиціонери повітря, а також термостати на радіаторах. 

7.1.2 Щільно закривають усі зовнішні двері, окрім одних, вентиляційні отвори, фрамуги, канали витяжних вентиляторів, а також витяжні канали опалювального обладнання (печей, камінів, теплообмінників, сушарок, газових водонагрівачів, витяжних ковпаків тощо). 

7.1.3 Відчиняють усі внутрішні двері групи приміщень, що випробовуються, зачиняють двері приміщень, які не включені до випробувань. Для запобігання запиленню об'єкта вимірювань у топках спалювання твердого палива видаляють або покривають повітронепроникним матеріалом золу. 

7.1.4 Вимірюють температуру зовнішнього та внутрішнього повітря, швидкість вітру поблизу будівлі. Випробування можна проводити у випадку, якщо різниця температур внутрішнього та зовнішнього повітря не перевищує 30 оС та швидкість вітру на висоті від землі не вище ніж 8 м/с. 

7.1.5 За допомогою рулетки вимірюють габарити приміщень, що випробовуються, та розміри віконних та інших прорізів у зовнішніх огорожах. За результатами замірів складають план об'єкта, що випробовується, специфікацію розмірів та типів віконних заповнень, а також висоти приміщень. Отримані в результаті вимірювань параметри зіставляють з проектними даними й відмічають відмінності від проектного рішення. 

7.2 Підготовка установки 

7.2.1 Повітронепроникні розсувні двері (раму) з вентилятором встановлюють: 

– у разі випробування окремого будинку – у вхідних дверях до будинку; 

– у разі випробування квартири – у вхідних дверях до квартири; 

– у разі випробування групи приміщень – до дверей приміщення, з яким сполучаються всі інші приміщення, що випробовуються; 

– у разі випробування одного приміщення – до будь-яких дверей приміщення. 

Якщо з якихось причин неможливо використовувати дверний проріз, тоді повітронепроникні двері встановлюють у віконний або будь-який інший проріз. 

7.2.2 У вибраному прорізі закріплюють повітронепроникне полотнище за допомогою розсувної рами. У разі наявності тамбура при вході до будинку, розсувні двері встановлюють в будь-якому дверному прорізі тамбура, при цьому інші двері тамбура повинні бути відкритими.