1.8.2. Переходи від початкового характеристичного стану до альтернативного (наприклад, від роботоздатного стану до нероботоздатного), причини яких (наприклад, відмови) встановлено точно та вірогідно, а прийняті технічно обгрунтовані заходи необхідні та достатні для виключення дії таких причин у майбутньому, не враховуються.
1.8.3. Точкові оцінки ПН продукції обчислюють відповідно до їх визначень. Інтервальні оцінки ПН обчислюють, використовуючи експериментальні дані про надійність об'єкта в цілому, чи якщо такі відсутні, за експериментальними даними про надійність складових частин об'єкта та інформації про його структуру.
Математичну обробку даних для якісного висновку про рівень надійності контрольованої продукції (наприклад, про її відповідність чи невідповідність вимогам НД) проводять згідно з ГОСТ 27.410 (додатки 7,8).
1.8.4. В процесі статистичної обробки даних оцінку шуканого ПН може бути одержано одним із методів:
— непараметричним — без використання інформації про закон
розподілу;
— параметричним — з використанням інформації про закон розподілу (часу безвідмовної роботи, терміну збережуваності, тривалості відновлення, часу експлуатації до граничного стану).
Примітка. В разі необхідності закон розподілу може бути одержано за результатами експерименту.
1.8.5. Непараметричний метод статистичної обробки використовують, якщо:
D закон розподілу досліджуваної випадкової величини невідомий і неможливо висунути прийняту гіпотезу про такий розподіл;
2) знання закону розподілу для оцінювання ПН відповідно до вибраного плану не потрібно.
В усіх інших випадках статистичну обробку інформації проводять параметричним методом, до якого входять:
1) висунення гіпотези про вид закону розподілу випадкової величини;
2) оцінювання параметрів розподілу;
|
2.2.5. Методика випробувань (експлуатаційних спостережень) |
Організаційно-методичний документ, обов'язковий до виконання, який описує метод, засоби та умови випробувань (експлуатаційних спостережень), відбирання зразків, алгоритми виконання контрольних та інших операцій, форми подання даних та оцінювання результатів експерименту, вимог техніки безпеки, охорони навколишнього середовища та метрологічного забезпечення. Примітка. Методика випробувань (експлуатаційних спостережень) регламентує за суттю технологічний процес їх проведення і може бути оформлена як самостійний документ, входити до складу програми випробувань (експериментальних спостережень) чи нормативного документу на продукцію (стандарт, технічні умови). Методика випробувань (експлуатаційних спостережень) повинна бути атестована |
|
2.2.6. Атестація методик випробувань (експлуатаційних спостережень) |
Визначення забезпечуваних методикою значень точності, вірогідності (у випадку необхідності — повторюваності та відтворюва-ності) результатів випробувань (експлуатаційних спостережень) та їх відповідність заданим вимогам |
|
2.3. Якість експериментального дослідження та його результатів |
|
|
2.3.1. Якість експерименту (випробувань, експлуатаційних спостережень) |
Сукупність властивостей випробувань (експлуатаційних спостережень) , які характеризують їх відповідність цілям проведення та висунутим до них вимогам |
|
2.3.2. Результати експерименту (випробувань, експлуатаційних спостережень) |
Значення величин наробітків об'єктів до відмови, кількості відмов, часу відновлення роботоздатності об'єктів, які відмовили, а також інших параметрів, які фіксуються в процесі експерименту і використовуються для подальшої обробки |
|
2.3.3. Точність результатів експерименту (випробувань, експериментальних спостережень) |
Властивість випробувань (експлуатаційних спостережень), я:са характеризується наближенням результатів експерименту до дійсних значень характеристик об'єкту в певних умовах випробувань (експлуатаційних спостережень) |
|
2.3.4. Вірогідність результатів експерименту (випробувань, експлуатаційних спостережень) |
Властивість випробувань (експлуатаційних спостережень), яка характеризується ступенем збіжності висновку про стан об'єкту випробувань (експлуатаційних спостережень) дійсному його стану |
|
2.3.5. Повторюваність (збіжність) результатів експерименту (випробувань, експлуатаційних спостережень) |
Властивість випробувань (експлуатаційних спостережень), яка характеризується наближеністю взаємозалежних результатів випробувань (експлуатаційних спостережень), які проводяться в тій самій атестованій організації на однакових зразках продукції за тією самою атестованою методикою з використанням тих самих атестованих засобів випробувань, перевірених засобів вимірювання одним і тим самим персоналом протягом досить короткого інтервалу часу, на якому змінами умов випробувань (експлуатаційних спостережень), характеристик засобів випробувань, стану випробувачів, надійнісних властивостей зразків, які випробуються, і т. ін. можна було б нехтувати |
|
2.3.6. ВідтворюванІсть (зіставлюваність) результатів експерименту (випробувань, експлуатаційних спостережень) |
Властивість випробувань (експлуатаційних спостережень), яка характеризується наближеністю взаємозалежних результатів випробувань (експлуатаційних спостережень), які проводяться в різних атестованих організаціях на зразках, взятих з однорідної партії продукції, чи на тих самих зразках за тією самою атестованою методикою з використанням різних атестованих засобів випробувань, перевірених засобів вимірювання, різним складом виконавців протягом досить короткого інтервалу часу, на якому можна гарантувати достатню стабільність надійніс-них властивостей зразків |
ДОДАТОК 3
Рекомендований
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ВИБИРАННЯ КРИТЕРІЮ ОПТИМІЗАЦІЇ ПІД ЧАС ПЛАНУВАННЯ ВИПРОБУВАНЬ ПРОДУКЦІЇ НА НАДІЙНІСТЬ (ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ)
3.1. Задача оптимального планування може вирішуватись у «вузькому розумінні» та в «широкому розумінні». Під плануванням у «вузькому розумінні» мається на увазі вибір оптимальних параметрів в рамках одного плану. Планування в «широкому розумінні» припускає вибір оптимального плану серед припустимої множини планів з оптимальними параметрами [2 ].
3.2. Планування повинно здійснюватись таким чином, щоб за наявності обмежень на якість результатів експерименту мінімізувати всі види витрат на випробування (експлуатаційні спостереження), які в загальному випадку пропорційні сумарній тривалості дослідів .
Як правило, є випадковою величиною, тому за критсрійну береться одна з числових характеристик розподілу .
Під час вибирання критерійної характеристики береться до уваги Доречність обмеження чи середніх, у випадку багаторазово повторюваних., випробувань (експлуатаційних спостережень) продукції масового виробництва, чи максимальних сумарних витрат під час проведення випробувань (експлуатаційних спостережень) високояадійної продукції, яка дорого коштує .
Якщо в якомусь плані випробувань випадкова величина , яка розглядається, не має верхньої межі і мінімізувати її максимальне значення недоцільно, критерійною характеристикою може бути q-квантиля розподілу . Таким чином, як критерій оптимізації рекомендується одне із
таких співвідношень:
; (1)
; (2)
. (3)
3.3. Цільова функція (обрана критерійна характеристика), як правило, виразиться через параметри конкретних планів випробувань (експлуатаційних спостережень), (кількість дослідів, їх тривалість і т. ін.), які виступають як змінні, та через апріорні дані відносно ПН, який оцінюється (контролюється). Обмеженнями в цій оптимізаційній задачі планування виступають вимоги до якості результатів [1 ].
3.4. Задача оптимального планування випробувань (експлуатаційних спостережень) вирішується таким чином:
3.4.1. Обирають критерій оптимізації.
3.4.2. Відповідно до обраного критерію та існуючих обмежень на проведення випробувань (експлуатаційних спостережень) складається перелік можливих планів випробувань (експлуатаційних спостережень).
3.4.3. Для кожного з обраних планів вирішується задача планування у «вузькому розумінні», тобто відповідно до обраного критерію оптимізації визначаються оптимальні параметри кожного плану (оптимальні перерізи планів).
3.4.4. Для кожного плану визначається критерійна характеристика.
3.4.5. Проводять порівняння оптимальних перерізів вибраних планів і серед них визначається найкращий (в розумінні обраного критерію) [3].
Примітка. Якщо критерійна характеристика.являє собою функцію від справжнього значення досліджуваного ПН, то задачу планування може бути вирішено в двох випадках:
1 ) значення критерійної характеристики для одного з планів не перевищує відповідних значень для інших планів ні за будь-якого значення ПН, який досліджується, за всією областю його існування;
2) апріорна інформація дозволяє конкретизувати область існування значень ПН, який досліджується, і розв'язати задачу планування для цієї конкретної області.
ЛІТЕРАТУРА
1. Аронов И. 3., Бодин Б. В., Лапидус В. А.. Надежность и эффективность в технике: Справочник специалиста. Том 6. Экспериментальная отработка и испытания. — М. : Машиностроение, 1989. — 376 с.
2. Заренин Ю. Г., Хлобыстова О. А. Оптимальное планирование испытаний на надежность приборов и средств автоматизации // Приборы и системы управления. — 1981. — № 9. — С. 13—15.
3. Заренин Ю. Г., Хлобыстова О. А. Графоаналитические методы решения задачи оптимального планирования испытаний на надежность // Надежность и контроль качества. — 1981. — № 11. — С. 33—43.
ДОДАТОК4
Рекомендований
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИБИРАННЯ ПЛАНІВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ НАДІЙНОСТІ
Плани експериментального оцінювання надійності обирають відповідно до таблиці 1 в залежності від можливості відновлення роботоздат-ного стану шляхом ремонту, оцінюваних ПН, вимог до показників якості результатів експериментального дослідження та обмежень на його тривалість.
Таблиця 1
Чинники, які визначають план експериментального оцінювання надійності
|
Можливість відновлення шляхом ремонту |
Оцінюваний ПН |
Означення плану |
Додаткові рекомендації |
|
Не передбачена |
Середній чи гамма-відсотковий наробіток до відмови |
[NUN], INUr], [NUz], [NUT], [NRr], [NRT] |
Плани [NRr ], [NRT ] використовують за наявності обмежень на тривалість експериментального випробування, план [NUN ] — для збільшення точності оцінювання |
|
Не передбачена |
Імовірність безвідмовної роботи |
[NUT] |
|
|
Передбачена
|
Середній наробіток на відмову |
[NMr], [NMT], [ΝΜ ] |
План [NM ] має обмежене використання, оскільки оцінка, одержана внаслідок використання цього плану, є зсунутою |
|
|
Середній чи гамма-від-сотковий ресурс (термін служби) |
[NUN], INUr], [NUT], [NUz], [NRr], [NRT] |
Розглядають стосовно граничних станів. Плани [NRr], [NRT] використовують за наявності обмежень на тривалість експериментального випробування, план [NUN ] — для збільшення точності |
|
Передбачена
|
Середня тривалість відновлення |
[NMr], [NMT], [ΝΜ ] |
Розглядають стосовно відновлення роботоздатного стану План [ΝΜ] має обмежене використання, оскільки оцінка, одержана внаслідок використання цього плану, є зсунутою |
|
|
Коефіцієнт готовності |
[NMr], [NMT], [ΝΜ] |
План [ΝΜ] має обмежене використання, оскільки оцінка, одержана внаслідок використання цього плану, є зсунутою |
|
Не підлягає обліку
|
Середній термін збе-режуваності |
[NUT] |
|
|
|
Гамма-від-сотковий термін збе-режуваності |
[NUr] |
|
ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ
1 РОЗРОБЛЕНО 1 ВНЕСЕНО Асоціацією «Надійність машин та споруджень»
РОЗРОБНИКИ: Ю. Г. Заренін, докт. техн. наук (керівник теми), О. О. Бичков, канд. техн. наук, О. А. Хлобистова, канд. техн. наук.
2 ЗАТВЕРДЖЕНО І ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України № 310 від 8 грудня 1994 р.
3 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ
4 НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ, НА ЯКІ Є ПОСИЛАННЯ
|
Позначення НТД, на який є посилання |
Номер пункту, підпункту |
|
ГОСТ 27.4 10— 87 |
1.5.1; 1.8.3; 3.4; 3.9. |
