Мінімальні значення коефіцієнта використання каната Zp і коефіцієнта вибору діаметра h приймаються за таблицею 9.

7.27 Підіймальні, тягові канати, канати підтримок і канати для підвіски електричних кабелів мають бути цілими (без зрощуваних ділянок). В окремих випадках за проектом і технологією, розробленими спеціалізованою організацією відповідно до НД, допускається зрощування канатів. Довжина ділянок, що зрощуються, має становити не менше 1000 діаметрів каната.

7.28 Норми бракування сталевих канатів мають бути наведені в настанові з експлуатації крана.

Несучі канати підлягають заміні, коли обірвані поруч два суміжні дроти зовнішнього шару.

У разі припинення роботи крана з хитною опорою через спрацювання несучих канатів остання має бути встановлена на монтажний фундамент.

Таблиця 9 – Мінімальні коефіцієнти h і Zp

Призначення каната

h

Zp

Несучий

Підіймальний:

гаковий монтажний

гаковий перевантажувальний

грейферний перевантажувальний*

Тяговий:

пересування вантажного візка, опори крана та підтримок

Для утримання крана (опори) від угону під дією вітру в неробочому стані

Для поліспастів заякорювання несучих канатів

Для підвіски кулачкових підтримок, відтяжки щогл і опор, підвіски електричних кабелів

Монтажний:

ручний привод

машинний привод

30

40

50

30

40

50

30

40

50

30

30

30

12

20

3,0

5,0

4,5

4,0

5,5

5,0

4,5

6,0

5,5

5,0

4,0

2,5

6,0

3,0

4,0

4,0

*Приймається, що маса грейфера з матеріалом рівномірно розподілена на всі канати

7.29 Статичне випробування крана проводиться навантаженням, що перевищує на 25 % його паспортну вантажопідіймальність. Вантажний візок установлюється посередині прогону, вантаж підіймається на висоту 100-200 мм і витримується в такому положенні протягом 30 хвилин. Після цього проводиться перевірка стану анкерування несучих канатів у муфтах і загального стану крана.

7.30 Динамічне випробування крана проводиться навантаженням, що перевищує на 10 % його паспортну вантажопідіймальність. Під час динамічного випробування крана 5-8 разів виконують:

а) повторне підіймання і опускання вантажу із зупинками на різних висотах;

б) повторне пересування вантажного візка з вантажем із зупинками у різних точках прогону;

в) повторне пересування крана в різних напрямках на різну відстань (крім стаціонарних кранів);

г) повторне підіймання або опускання вантажу з одночасним пересуванням вантажного візка.

7.31 Для реєстрації крана в органах Держнаглядохоронпраці до його паспорта, крім документів, зазначених у пункті 10.1.3 даних Правил, додаються:

а) акти приймання металоконструкцій (у-виробника та на монтажному майданчику);

б) акт випробування металоконструкцій, якщо таке випробування передбачене проектом;

в) проект кранової колії;

г) акт приймання фундаментів і кранових колій із інструментально перевіреними позначками та прив’язками;

д) акт на анкерування канатів у муфтах (у разі кріплення канатів у муфтах);

е) акт вимірювання провису несучих канатів;

ж) акт вимірювання натягу у відтяжках опор;

и) акт перевірки канатів за допомогою дефектоскопа;

к) акт перевірки положення хитної опори.

Провис несучого каната вимірюється від впливу вантажу, маса якого дорівнює паспортній вантажопідіймальності крана, та маси вантажного візка у разі його розташування посередині прогону. Фактична величина провису не повинна відрізнятися від проектної на величину, що перевищує встановлений допуск. Перевірка відповідності положення хитної опори проектному провадиться за умови розташування порожнього візка біля нехитної опори.

Під час перевірки кранових колій вимірюють кут нахилу (для похилих рейкових кранових колій), горизонтальність і прямолінійність колій, відстань між коліями однієї опори, відстань між коліями протилежних опор (тільки для пересувних паралельних кранів).

Перевірка стану рейкових кранових колій (тільки для пересувних кранів), анкерування канатів у муфтах і вимірювання натягу у відтяжках опор, а також перевірка відповідності проекту положення хитної опори (тільки для кранів із хитною опорою) і провису несучих канатів впродовж експлуатації здійснюється під час кожного технічного огляду крана.

  1. Вимоги до кранів штабелеукладальників мостових

8.1 До кранів штабелеукладальників мостових застосовуються вимоги, викладені в розділах 1, 3 - 6 і 10 - 13 даних Правил, із змінами і доповненнями, передбаченими в даному розділі, а також чинними НД.

8.2 Вантажні візки кранів штабелеукладальників мостових обладнуються зворотними підхватами, що перешкоджають відриву коліс візка у випадку наїзду нижньої частини колони чи захватом на перешкоду. Для кранів штабелеукладальників мостових вантажопідіймальністю більше 2 т і кранів штабелеукладальників мостових, керованих з кабіни, підхвати мають включати пристрої, що забезпечують поступове наростання навантаження.

8.3 Механізм підіймання кранів штабелеукладальників мостових обладнується обмежниками вантажопідіймальності, слабини каната, а також двома обмежниками висоти підіймання, що спрацьовують послідовно.

8.4 Кабіна має бути закритою й обладнаною розстібними назовні дверима, а також уловлювачами, що спрацьовують від обмежника швидкості опускання кабіни. Канат обмежника швидкості опускання кабіни споряджається блокуванням, що не припускається зменшення його натягу.

8.5 Внутрішні розміри кабіни мають бути не менше: висота – 1800 мм, глибина - 800 мм, ширина - 800 мм. У робочій зоні машиніста в кабіні не повинно бути піднімальних стекол і фрамуг.

8.6 Кабіна має переміщуватися вздовж спеціальних напрямних за допомогою підхвату на рухомій частині колони (вантажопідйомнику) чи власного механізму підіймання. Посадка в кабіну і вихід з неї здійснюються тільки в нижньому положенні кабіни. У цьому випадку відстань по вертикалі від підлоги кабіни до підлоги приміщення не повинна перевищувати 250 мм.

8.7 Передбачаються блокування, що унеможливлюють увімкнення механізмів крана у випадку:

  • незамкнених зсередини дверей кабіни;
    • ослаблення каната обмежника швидкості опускання кабіни;
    • спрацьовування будь якого з двох обмежників верхнього положення захвата;
    • спрацьовування уловлювачів кабіни;
    • спрацьовування обмежника слабини вантажного каната;
    • спрацьовуванні обмежника вантажопідіймальності;
    • відриву коліс візка від рейок, викликаного наїздом нижньої частини колони, захвата чи вантажу на перешкоду.

8.8 Під час керування краном штабелеукладальником мостовим з підлоги підвісний пульт не повинен кріпитися до поворотної частини вантажного візка.

8.9 Під час розроблення проектів установлення кранів штабелеукладальників мостових виконуються наступні умови:

а) відстань по вертикалі від підлоги чи від верха платформи транспортних засобів до нижньої точки невисувної частини колони має бути не менше 100 мм;

б) відстань по вертикалі від нижньої точки моста крана до верха стелажів, розташованих у зоні роботи крана, має бути не менше 100 мм;

в) під час роботі кранів у проходах між стелажами бічні зазори між частинами крана, що перебувають в проході (з вантажем на захваті), має бути не менше:

  • 150 мм на кожен бік ?? у разі роботи з вантажами на стандартних піддонах, а також за довжини вантажу до 4 м (для кранів штабелеукладальників мостових вантажопідіймальністю до 1 т, кранів штабелеукладальників мостових, керованих з підлоги, у разі роботи з вантажами на стандартних піддонах допускається 75 мм на кожен бік);
  • 200 мм на кожну сторону за довжини вантажу від 4 до 6 м;
  • 300 мм на кожну сторону за довжини вантажу більше 6 м.

8.10 У зоні роботи крана штабелеукладальника мостового присутність людей не допускається (крім машиніста під час керування з підлоги). Транспортні засоби, що в’їжджають у зону роботи крана штабелеукладальника мостового, мають розташовуватися на спеціально позначеній площадці.

8.11 Крани штабелеукладальники мостові, призначені для роботи на одній крановій колії в стелажних складах, обладнуються пристроями, що унеможливлюють їх удари один об одне.

  1. Вимоги до кранових підйомників, лебідок і колисок для підіймання людей

9.1 До кранових підйомників, лебідок і колисок для підіймання людей застосовуються вимоги, викладені в розділах 1, 3 - 6 і 10 - 13 даних Правил, із змінами і доповненнями, передбаченими в даному розділі.

9.2 Кранові підйомники і методи їх випробування мають відповідати вимогам ГОСТ 13556.

9.3 На внутрішньому боці кабіни кранового підйомника й біля шахтних дверей мають бути встановлені таблички з правилами експлуатації підйомника.

9.4 Лебідки з ручним приводом мають бути споряджені запобіжними рукоятками, конструкція яких допускає підіймання або опускання тільки шляхом безперервної дії на рукоятку, у цьому випадку швидкість опускання не повинна перевищувати 0,33 м/с.

9.5 Лебідки з електричним приводом мають бути споряджені гальмом нормально замкнутого типу, що автоматично замикається під час вимикання приводу. Коефіцієнт запасу гальмування має бути не менше 2.

9.6 Зв’язок вала електродвигуна з валом барабана має здійснюватися за допомогою зубчастої або черв’ячної передачі. Використовувати для цієї мети пасові та фрикційні передачі, фрикційні та кулачкові муфти не допускається.

9.7 Лебідки мають бути укріплені на фундаменті або споряджені баластом для забезпечення їх стійкості під час дії подвійного робочого навантаження.

9.8 Спосіб підвішування колиски для підіймання людей має унеможливлювати її перекидання. Колиски мають бути споряджені огородженням висотою не менше 1,2 м і обладнані скобами для кріплення карабінів запобіжних поясів працівників і фалів для інструменту. Влаштування дверцят в огорожі не дозволяється. У разі підвішування колисок до гака останній споряджується запобіжним замком для запобігання падінню колиски.

9.9 У тих випадках, коли можливе зачеплення колиски за виступаючі частини будівлі або споруди, а також коли швидкість руху колиски перевищує 0,33 м/с, мають бути встановлені жорсткі або гнучкі напрямні та вжиті заходи для захисту людей, що підіймаються, від можливого їх зачеплення за виступаючі частини будівлі, споруди.

9.10 У лебідок з електричним приводом із швидкістю підіймання й опускання більше 0,33 м/с має бути забезпечена плавна зупинка колиски.

9.11 Стаціонарно встановлені лебідки з електричним приводом повинні бути обладнані кінцевим вимикачем, який відключає електродвигун під час підходу колиски до верхнього робочого положення.

9.12 Керування електричною лебідкою, що встановлена стаціонарно, має провадитися з колиски шляхом безперервного натискання на кнопку апарата керування. Після припинення натискання на кнопку лебідка має зупинятися.

9.13 Розрахунок канатів та блоків повинен провадитися з умов групи класифікації М8.

9.14 Лебідки після встановлення, перед введенням в експлуатацію, а також періодично через кожні 12 місяців повинні підлягати повному технічному огляду.

9.15 Статичне випробування лебідок проводиться навантаженням, що перевищує їхнє тягове зусилля під час підіймання на 50 %, а динамічне – на 10 %.

9.16 Під час технічного огляду кранового підйомника необхідно проводити:

– візуальний контроль;

– випробування на холостому ходу;

– випробування під час переміщення підйомника вручну (якщо це передбачено конструкцією підйомника);

– статичне випробування;

– динамічне випробування;

– випробування на спрацьовування уловлювачів.

9.17 Статичні випробування кранових підйомників проводиться навантаженням, що перевищує їхню номінальну вантажопідіймальність на 100 %, а динамічні - на 10 %.

  1. Вимоги до експлуатації
    1. Реєстрація
      1. Реєстрації в органах Держнаглядохоронпраці до введення в експлуатацію підлягають:

а) вантажопідіймальні крани всіх типів, за винятком зазначених у пункті цих Правил;

б) крани-екскаватори, призначені для роботи з гаком або електромагнітом;

в) однорейкові візки.

  1. Не підлягають реєстрації в органах Держнаглядохоронпраці :

а) вантажопідіймальні крани всіх типів з ручним приводом, а також ті, у яких при ручному приводі механізмів пересування, в якості механізму підіймання застосований пневматичний циліндр;

б) крани мостового типу та пересувні або поворотні консольні вантажопідіймальністю до 10 т включно, що керуються з підлоги або зі стаціонарного пульта;

в) крани стрілового типу вантажопідіймальністю до 1 т включно;

г) крани стрілового типу (крім баштових стаціонарних приставних) з постійним вильотом або не споряджені виробником механізмом повертання або пересування;

д) переставні крани для монтажу щогл, веж, труб, які встановлюються на споруді, що монтується;

е) вантажопідіймальні крани (крім автомобільних) навчальних закладів, що використовуються виключно для навчання;

ж) вантажопідіймальні крани, встановлені на пересувних комплексах і агрегатах (роторні комплекси, крокуючі екскаватори тощо) та призначені тільки для виконання ремонтних робіт на них;

и) вантажопідіймальні крани, що знаходяться в експлуатації у Збройних Силах України.

  1. Роботодавець, в якого у власності або в оренді є вантажопідіймальний кран або машина, та який має намір їх експлуатувати, для реєстрації вантажопідіймального кран або машини подає письмову заяву та їх паспорт. У заяві має бути вказана наявність у роботодавця відповідальних працівників, зазначених у пункті , і навченого персоналу для обслуговування та ремонту.