Проміжні значення коефіцієнта слід визначати лінійною інтерполяцією.

Значення приймається за нормами проектування конструкцій або встановлюється завданням на проектування залежно від їхнього призначення, відповідальності та наслідків виходу за граничний стан. Для об'єктів масового будівництва допускається приймати = 0,02.

9.16 При розрахунку кріплень елементів огороджень до несучих конструкцій у кутах споруди і по зовнішньому контуру покриття слід враховувати місцевий від'ємний тиск вітру з аеродинамічним коефіцієнтом Саеr = –2, розподілений вздовж поверхонь на ширині . (рис. 9.11).

Рисунок 9.11. Ділянки з підвищеним від'ємним тиском вітру

9.17 При проектуванні високих споруд, відносні розміри яких задовольняють умову h/d >7, необхідно додатково виконувати перевірочний розрахунок на вихрове збудження (вітровий резонанс); тут h – висота споруди, d – мінімальний розмір поперечного перерізу, розташованого на рівні 2/3h.

10 ОЖЕЛЕДНО-ВІТРОВІ НАВАНТАЖЕННЯ

  1. Ожеледно-вітрові навантаження слід враховувати при проектуванні повітряних ліній зв'язку, контактних мереж електрифікованого транспорту, антенно-щоглових пристроїв та інших подібних споруд.
  2. Ожеледно-вітрові навантаження слід враховувати як сукупність ваги ожеледних відкладень і нормального тиску вітру на покриті ожеледдю елементи.
  3. Ожеледно-вітрові навантаження є епізодичними, для кожної складової яких (ожеледних відкладень і вітру) встановлено граничні розрахункові значення.
  4. Граничне розрахункове значення ваги ожеледних відкладень визначається за формулою

,(10.1)

де  – коефіцієнт надійності за граничним значенням ваги ожеледних відкладень, що визначається згідно з 10.10;

Се – характеристичне значення ваги ожеледних відкладень, що визначається за 10.5 для лінійного ожеледного навантаження і за 10.6 для поверхневого ожеледного навантаження.

10.5 Характеристичне значення лінійного розподіленого по довжині ожеледного навантаження (Н/м), для елементів кругового перерізу діаметром до включно (проводів, тросів, відтяжок щогл, вант тощо) слід визначати за формулою

(10.2)

де b – товщина стінки ожеледі, мм, що визначається за табл. 10.1 з урахуванням вимог 10.7;

k – коефіцієнт, який враховує зміну товщини стінки ожеледі по висоті h і приймається за табл. 10.2;

d – діаметр проводу, троса, мм;

 – коефіцієнт, що враховує зміну товщини стінки ожеледі залежно від діаметра елементів кругового перерізу d і приймається за табл. 10.3;

 – густина льоду, яка приймається 0,9 г/см3;

g – прискорення вільного падіння, м/с2.

Таблиця 10.1

Висота над поверхнею землі h, м

Товщина стінки ожеледі b, мм

1-3 ожеледні райони

4-6 ожеледні райони та гірські місцевості

200

35

Приймається на підставі спеціальних обстежень

300

45

Приймається на підставі спеціальних обстежень

400

60

Приймається на підставі спеціальних обстежень

Таблиця 10.2

Висота над поверхнею землі h, м

5

10

20

30

50

70

100

Коефіцієнт k

0,8

1,0

1,2

1,4

1,6

1,8

2,0

Таблиця 10.3

Діаметр дроту, троса чи каната d, мм

5

12

20

30

50

70

Коефіцієнт

1,1

1,0

0,9

0,8

0,7

0,6

Примітки (до табл. 10.1-10.3):

Примітка 1. Проміжні значення величин слід визначати лінійною інтерполяцією.

Примітка 2. Товщину стінки ожеледі на підвішених горизонтальних елементах кругового перерізу (тросах, проводах, канатах) допускається приймати на висоті розташування їхнього приведеного центра ваги.

Примітка 3. Товщину стінки ожеледі на проводі діаметром до слід приймати, як на проводі діаметром .

Примітка 4. Для визначення ожеледного навантаження на горизонтальні елементи кругової циліндричної форми діаметром до товщину стінки ожеледі, наведену в табл. 10.1, слід зменшувати на 10 %.

10.6Граничне розрахункове значення поверхневого ожеледного навантаження (Па) на площинні елементи слід визначати за формулою

,(10.3)

де  – відношення площі поверхні елемента, що піддається обледенінню, до повної площі поверхні елемента. При відсутності даних спостережень допускається приймати таким, що дорівнює 0,6. Інші позначення такі самі, як у формулі (10.2).

10.7Характеристичне значення товщини стінки ожеледі b (мм), яке перевищується в середньому один раз за 50 років, на елементах кругового перерізу діаметром , розташованих на висоті над поверхнею землі, визначається залежно від ожеледного району по карті (рис. 10.1) або за додатком Ж.

Товщина стінки ожеледі b (мм) на висоті і вище приймається за табл. 10.1.

Для гірських районів Карпат і Криму, а також у дуже пересічених місцевостях (на вершинах гір і пагорбів, на перевалах, на високих насипах, у закритих гірських долинах, улоговинах, глибоких виїмках тощо) дані про товщину стінки ожеледі слід приймати на підставі спеціальних спостережень.

10.8Граничне розрахункове значення нормального тиску вітру на покриті ожеледдю елементи визначається за формулою

,(10.5)

де  – коефіцієнт надійності за граничним значенням нормального тиску вітру на покриті ожеледдю елементи, що визначається згідно з 10.11.

Рисунок 10.1. Карта районування території України за характеристичними значеннями товщини стінки ожеледі

Рисунок 10.2. Карта районування території України за характеристичними значеннями вітрового тиску при ожеледі

10.9Характеристичне значення нормального тиску вітру на вкриті ожеледдю елементи на висоті над поверхнею землі, яке перевищується один раз за 50 років (WB), приймається залежно від вітрового району при ожеледі по карті (рис. 10.2) або за додатком Ж.

Для гірських районів Карпат і Криму дані про вітровий тиск при ожеледі необхідно приймати на підставі спеціальних спостережень.

Тиск вітру на вкриті ожеледдю елементи визначають за формулами (9.1) і (9.3) із заміною W0 на WB та приймаючи при цьому Crel =1, Cdir =1 і Сd =1.

10.10Коефіцієнт надійності за граничним значенням ваги ожеледних відкладень визначається залежно від заданого середнього періоду повторюваності Т за табл. 10.4.

Таблиця 10.4

Т, років

5

10

15

25

40

50

70

100

150

200

300

500

0,46

0,63

0,72

0,84

0,95

1,00

1,08

1,16

1,25

1,32

1,42

1,53

Проміжні значення коефіцієнта слід визначати лінійною інтерполяцією.

10.11 Коефіцієнт надійності за граничним значенням нормального тиску вітру на покриті ожеледдю елементи визначається залежно від заданого середнього періоду повторюваності Т за табл. 10.5.

Таблиця 10.5

Т, років

5

10

15

25

40

50

70

100

150

200

300

500

0,45

0,61

0,71

0,83

0,95

1,00

1,08

1,16

1,26

1,33

1,43

1,55

Середній період повторюваності Т визначається за 10.12.

Проміжні значення коефіцієнта слід визначати лінійною інтерполяцією.

10.12 Для об'єктів масового будівництва допускається середній період повторюваності Т приймати таким, що дорівнює встановленому терміну експлуатації конструкції Tef.

Для об'єктів, що мають підвищений рівень відповідальності, для яких технічним завданням встановлена імовірність Р неперевищення (забезпеченість) граничного розрахункового значення ожеледно-вітрового навантаження протягом встановленого терміну служби, середній період повторюваності граничного розрахункового значення ожеледно-вітрового навантаження обчислюється за формулою

T = Tef Kp,(10.6)

де Кр – коефіцієнт, що визначається за табл. 10.6 залежно від імовірності Р.

Таблиця 10.6

Р

0,37

0,5

0,6

0,8

0,85

0,9

0,95

0,99

Kp

1,00

1,44

1,95

4,48

6,15

9,50

19,50

99,50

Проміжні значення коефіцієнта Кр слід визначати лінійною інтерполяцією.

  1. При визначенні вітрових навантажень на елементи споруд, розташованих на висоті понад над поверхнею землі, діаметр обледенілих проводів і тросів, установлений з урахуванням товщини стінки ожеледі, наведеної в табл. 10.1, для ожеледно-вітрових районів 1-3 за рис. 10.1 та додатком Е необхідно множити на коефіцієнт, що дорівнює 1,5.
  2. Температуру повітря при ожеледі незалежно від висоти споруд слід приймати в гірських районах з висотою: понад 1000 м – мінус 10 °С; для решти територій для споруд висотою до 100 м – мінус 5 °С, понад 100 м – мінус 10 °С.

11 ТЕМПЕРАТУРНІ КЛІМАТИЧНІ ВПЛИВИ

11.1Температурні кліматичні впливи є змінними впливами, для яких встановлено три розрахункові значення:

  • граничне розрахункове значення;
  • експлуатаційне розрахункове значення;
  • квазіпостійне розрахункове значення.

Експлуатаційне розрахункове значення визначається за вказівками 11.2-11.7. Квазіпостійне розрахункове значення визначається за вказівками 11.2-11.7 при умові .

Граничне розрахункове значення визначається за вказівками 11.8.

  1. У випадках, передбачених нормами проектування конструкцій, слід враховувати зміну в часі середньої температури і перепад температури по перерізу елемента.
  2. Характеристичні значення змін середніх температур по перерізу елемента відповідно в теплу і холодну пору року слід визначати за формулами:

;(11.1)

(11.2)

де tw, tc – характеристичні значення середніх температур по перерізу елемента в теплу і холодну

пору року, що приймаються відповідно до 11.4;

t0w, t0c – початкові температури в теплу і холодну пору року, що приймаються відповідно до 11.7.

11.4 Характеристичні значення середніх температур tw і tc і перепадів температур по перерізу елемента в теплу і холодну пору року для одношарових конструкцій слід визначати за табл. 11.1.

Таблиця 11.1

Конструкції будівель

Будівлі і споруди на стадії експлуатації

неопалювані будівлі (без технологічних джерел тепла) і відкриті споруди

опалювані будівлі

будівлі зі штучним кліматом чи з постійними технологічними джерелами тепла

Не захищені від впливу сонячної радіації (у тому числі зовнішні огороджувальні)

Конструкції будівель

Будівлі і споруди на стадії експлуатації

неопалювані будівлі (без технологічних джерел тепла) і відкриті споруди

опалювані будівлі

будівлі зі штучним кліматом чи з постійними технологічними джерелами тепла

Захищені від впливу сонячної радіації (у тому числі внутрішні)

Позначення, прийняті в табл. 11.1:

tew ,tec – середні добові температури зовнішнього повітря відповідно в теплу і холодну пору року, що приймаються відповідно до 11.5;

tiw ,tic – температури внутрішнього повітря приміщень відповідно в теплу і холодну пору року, що приймаються згідно з 12.1.005 або за будівельним завданням на підставі технологічних рішень;

 – прирости середніх по перерізу елемента температур і перепаду температур від добових коливань температури зовнішнього повітря, що приймаються за табл. 11.2;

 – прирости середніх по перерізу елемента температур і перепаду температур від сонячної радіації, що приймаються відповідно до 11.6.

Таблиця 11.2

Конструкції будівель

Прирости температури , °С

Металеві

8

6

4

Залізобетонні, бетонні, армокам'яні і кам'яні завтовшки, см:

до 15

від 15 до 39

8

6

6

4

4

6

понад 40

2

2

4