Якщо прокладання провідників електрично відокремленого кола та інших кіл здійснюються в одній системі електропроводки, повинні бути використані багатожильні кабелі без металевих покриттів (оболонок, броні, екранів) або ізольовані проводи, які прокладаються в ізоляційних трубах, коробах, лотках. Номінальна напруга кабелів або проводів повинна бути не меншою величини найбільшої напруги, що має місце в спільній електропроводці, і кожне коло повинно бути захищеним від надструмів.

2.4.5.8Відкриті провідні частини електрично відокремленого кола не повинні приєднуватися ні до заземлених захисних провідників, ні до відкритих провідних частин інших кіл, ні до землі.

2.4.5.9В електрично відокремленому колі одне незаземлене джерело може живити кілька електроприймачів за умови виконання у цьому колі таких додаткових заходів:

а)відкриті провідні частини кола повинні бути з'єднані між собою ізольованими незаземленими провідниками системи зрівнювання потенціалів. Ці провідники не повинні мати з'єднань із захисними провідниками або відкритими провідними частинами інших кіл, а також з будь-якими сторонніми провідними частинами.

б)всі штепсельні розетки кола повинні мати захисний контакт, який слід приєднати до системи зрівнювання потенціалів, що зазначена в а);

в)всі гнучкі кабелі (проводи, шнури) кола, за винятком тих, що живлять обладнання класу II, повинні мати в своєму складі провідник, який використовується як провідник системи зрівнювання потенціалів, що зазначена в а);

г)у разі замикання провідників різної полярності на дві відкриті провідні частини (подвійне замикання) захисний пристрій повинен забезпечити вимикання живлення за час, що не перевищує зазначений у таблиці 2.1;

Рекомендується також обмежувати довжину системи електропроводки значенням 500 м, а добуток значень номінальної напруги кола і цієї довжини величиною 100 000 Вм.

2.5 Додатковий захід захисту від ураження електричним струмом шляхом застосування ПЗВ

Застосування ПЗВ як додаткового заходу захисту від ураження електричним струмом здійснюється для забезпечення захисту в випадках відмови основних заходів захисту від прямого дотику і (чи) у разі непрямого дотику або необережних дій людини.

2.5.1 У разі використання ПЗВ як додаткового заходу захисту від ураження електричним струмом його номінальний вимикаючий диференційний струм повинен не перевищувати 30 мА.

Не допускається застосування ПЗВ як єдиного заходу захисту від ураження електричним струмом і його використання не виключає необхідності виконання вимог до основних заходів захисту від прямого дотику і у разі непрямого дотику, які зазначені в даних Нормах.

2.5.2 Якщо як захід захисту у разі непрямого дотику використовується автоматичне вимикання живлення, застосування як захисного пристрою ПЗВ з номінальним вимикаючим диференційним струмом, що не перевищує 30 мА, в колах штепсельних розеток з робочим струмом до 32 А є обов'язковим (див. також 2.5.3). У цьому разі забезпечується додатковий захист від прямого дотику в колах переносних електроприймачів.

Примітка. У зазначених колах штепсельних розеток мереж напругою 220 В і вище, як правило, оптимальними (з погляду досягнення компромісу між вимогами до захисту від ураження електричним струмом та прийнятним рівнем безперебійності електропостачання) є ПЗВ з номінальним вимикаючим диференційним струмом, який дорівнює 30 мА.

Винятками з цього правила можуть бути:

  • коло специфічної штепсельної розетки, яка розміщена в приміщенні і призначена для живлення окремого стаціонарного електроприймача;
  • кола штепсельних розеток, в яких у процесі експлуатації очікується великий струм витоку (більше 10 мА – див. 2.5.4.1), наприклад, кола промислових електроприймачів, комп'ютерних мереж із значною кількістю одночасно працюючих комп'ютерів тощо (див. також примітку 2).

Примітка 1. ПЗВ з номінальним вимикаючим диференційним струмом 30 мА, в тому числі в поєднанні з штепсельними розетками (ПЗВ-розетки), рекомендується також застосовувати для підсилення захисту від ураження електричним струмом у колах штепсельних розеток існуючих двопровідних мереж будинків та споруд.

Примітка 2. У колах штепсельних розеток з великим струмом витоку у разі неможливості застосування ПЗВ з номінальним вимикаючим диференційним струмом 30 мА рекомендується застосовувати ПЗВ з більшим номінальним вимикаючим диференційним струмом, наприклад, 100 мА.

Примітка 3. У нормативних документах, які стосуються улаштування спеціальних електроустановок, можуть бути наведені додаткові вимоги щодо обов'язкового або рекомендованого застосування ПЗВ для підвищення рівня захисту від ураження електричним струмом.

  1. Застосування ПЗВ забороняється в колах, раптове вимикання яких може призвести до небезпечних наслідків (створення безпосередньої загрози життю і здоров'ю людей і тварин, виникнення вибухів та пожеж, зупинки роботи установок пожежної сигналізації тощо).
  2. У разі застосування ПЗВ повинні бути виконані загальні вимоги, які наведені в 2.5.4.1-2.5.4.5.

2.5.4.1 Струм витоку в колі не повинен перевищувати значення номінального невимикаючого диференційного струму ПЗВ.

Для надійної роботи кола з ПЗВ (відсутності його хибних вимикань) рекомендується забезпечити співвідношення значень номінального вимикаючого диференційного струму ПЗВ і струму витоку в цьому колі не менше 3:1.

  1. До зажимів ПЗВ повинні бути приєднані усі робочі (лінійні, нейтральний) провідники кола згідно з маркуванням виготовлювача ПЗВ.
  2. Не допускається з'єднання нейтрального провідника кола за ПЗВ (з боку електроприймачів) з будь-якою провідною частиною, яка має зв'язок із землею, а також з нейтральними провідниками інших кіл, в яких даний ПЗВ не виконує захисних функцій.

Поділ PEN-провідника на захисний і нейтральний провідники (система TN-C-S) повинен бути виконаний з боку джерела живлення стосовно до ПЗВ.

2.5.4.4У колах промислових або інших електроприймачів, які спричинюють у диференційному струмі значну постійну складову, повинні бути застосовані чутливі до таких струмів типи ПЗВ (згідно класифікації ПЗВ за спроможності реагувати на різні види диференційних струмів).

У колах об'єктів цивільного або іншого призначення, в тому числі промислового, де відсутні джерела суттєвої постійної складової в диференційному струмі, слід, як правило, використовувати ПЗВ, які реагують тільки на змінні диференційні струми (ПЗВ типу АС).

2.5.4.5Для захисту ПЗВ (як і інших елементів кола) від надструмів повинні бути застосовані автоматичні вимикачі або запобіжники. З метою забезпечення ефективності цього захисту характеристики ПЗВ і пристрою захисту від надструму повинні бути скоординовані між собою.

Рекомендується застосовувати ПЗВ, які спільно з автоматичними вимикачами являють собою єдиний апарат (диференційні автоматичні вимикачі).

3 ЗАХИСТ ВІД УРАЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ В ЕЛЕКТРОУСТАНОВКАХ СПОЖИВАЧІВ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ У РАЗІ ЗАМИКАНЬ НА ЗЕМЛЮ НА СТОРОНІ ВИСОКОЇ НАПРУГИ ЖИВИЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАТОРНОЇ ПІДСТАНЦІЇ

3.1Кожна трансформаторна підстанція повинна мати один заземлювальний пристрій (заземлювальний пристрій відкритих провідних частин підстанції), до якого приєднуються:

  • всі відкриті провідні частини підстанції, в тому числі корпуси трансформаторів;
  • нейтральні та захисні провідники, які зазначені в 3.3, у разі виконання умов, що наведені в 3.3 або 3.4 (див. також 3.5 та 3.6);
  • металеві покриття (оболонки, екрани, броня) кабелів високої напруги;
  • металеві покриття кабелів низької напруги, якщо нейтральні і (або) захисні провідники, які зазначені в 3.3, приєднуються до цього заземлювального пристрою;
  • струмовідводи системи блискавкозахисту, якщо ця система застосовується;
  • сторонні провідні частини підстанції.

3.2Розрахункова величина напруги на відкритих провідних частинах електроустановок низької напруги споживачів електроенергії відносно зони нульового потенціалу у разі замикання на землю на стороні високої напруги живильної підстанції або величина напруги дотику, що очікується в цьому випадку в зазначених електроустановках, не повинні перевищувати допустимих значень, які визначаються відповідно за кривими F та Т на рисунку 3.1 залежно від фактичного часу наявності замикання.

Розрахункові значення напруги на відкритих провідних частинах електроустановок споживачів електроенергії у разі замикання на землю на стороні високої напруги живильної підстанції залежно від типу системи заземлення і специфіки її виконання наведені на рисунках Ж.1-Ж.9 додатка Ж.

Примітка 1. Значні величини напруги на відкритих провідних частинах і як наслідок небезпечні напруги дотику можуть виникати в електроустановках споживачів електроенергії із системами TN і IT через винос потенціалу із заземлювального пристрою відкритих провідних частин живильної підстанції.

Небезпечні величини напруги дотику у разі застосування системи ТТ в аварійній ситуації, що розглядається, не виникають.

Примітка 2. В Україні мережі високої напруги, які живлять через трансформатори мережі низької напруги, являють собою мережі з ізольованою або заземленою через дугогасильний реактор чи (і) резистор нейтраллю. У таких мережах струм замикання на землю, як правило, не перевищує кількох десятків ампер, а пристрій захисту мережі від замикань на землю діє на сигнал або в деяких випадках на вимикання.

У разі дії пристрою захисту мережі високої напруги від замикань на землю на сигнал допустима напруга на відкритих провідних частинах електроустановок низької напруги споживачів електроенергії відносно зони нульового потенціалу та допустима напруга дотику в цих електроустановках згідно з кривими F і Т на рисунку 3.1 дорівнюють відповідно 67 і 50 В.

3.3 Нейтральні та захисні провідники електроустановок низької напруги споживачів електроенергії із системою TN і захисні провідники таких самих електроустановок із системою IT можуть бути приєднані до заземлювального пристрою відкритих провідних частин живильної підстанції за умови, що у разі замикання на землю на стороні високої напруги підстанції напруга на цьому заземлювальному пристрої R х І (де R – його опір, Ом; І – частина розрахункового струму замикання на землю І3, яка стікає в землю безпосередньо із заземлювального пристрою, А) не перевищує допустимої величини, яка визначається за допомогою кривої F на рисунку 3.1 залежно від значення часу наявності замикання на землю (див. також 3.6).

Примітка 1. За розрахунковий струм замикання на землю І3 в мережах високої напруги з ізольованою або заземленою через дугогасильний реактор чи (і) резистор нейтраллю приймається:

а)у мережах з ізольованою нейтраллю – величина струму замикання на землю, яка зумовлена наявністю ємнісних і активних провідностей між струмоведучими частинами мережі і землею;

б)у мережах з заземленою через дугогасильний реактор нейтраллю (компенсована нейтраль) – величина струму замикання на землю у разі вимикання від мережі найбільш потужного дугогасильного реактора, що розміщений поза живильної підстанцією, яка розглядається;

в)у мережах із заземленою через резистор або дугогасильний реактор і резистор нейтраллю – величина струму, яка являє собою геометричну суму величин реактивного струму, який зазначений відповідно в а) або б), і активного струму, що зумовлений наявністю резистора.

Величина струму І3 повинна відповідати тій із можливих в експлуатації схем мережі високої напруги, в якій ця величина має найбільше значення, і враховувати перспективу розвитку мережі.

Примітка 2. Уразі відсутності при проектуванні вихідних даних для визначення величини І добуток R x І може бути замінений на R x І3. У цьому разі забезпечується запас у бік підвищення рівня безпеки.

Примітка 3. Якщо відкриті провідні частини електроустановки споживача електроенергії із системою TN знаходяться всередині будинку й охоплені основною системою зрівнювання потенціалів, величина очікуваної напруги дотику в цій електроустановці у разі замикання на землю на стороні високої напруги живильної підстанції вважається близькою до нуля.

Примітка 4. Можливість приєднання нейтральних провідників електроустановок із системою ТТ до заземлювального пристрою відкритих провідних частин живильної підстанції визначається не критеріями електробезпеки (див. примітку 1 в 3.2). Таке приєднання можливе, якщо виконана умова до обмеження величини напруги на ізоляції електрообладнання низької напруги електроустановок споживачів електроенергії у разі замикання на землю на стороні високої напруги живильної підстанції (див. Ж.3 у додатку Ж).

Рисунок 3.1 – Залежності величин допустимої напруги на відкритих провідних частинах електроустановок споживачів електроенергії (крива F) і допустимої напруги дотику в цих електроустановках (крива Т) від тривалості замикання на землю на стороні високої напруги живильної підстанції

3.4Нейтральні і захисні провідники, які зазначені в 3.3, можуть бути приєднані до заземлювального пристрою відкритих провідників частин живильної підстанції без перевірки умови, що наведена в 3.3, якщо виконується одна із таких умов:

  • до заземлювального пристрою відкритих провідних частин підстанції приєднані металеві покриття кабелів низької напруги, які згідно з 4.1.2.1 можуть розглядатися як заземлювачі (наприклад, свинцеві оболонки), і (або) металеві оболонки чи екрани кабелів високої напруги. Загальна довжина цих кабелів високої і низької напруги повинна перевищувати 1 км;
  • опір заземлювального пристрою відкритих провідних частин живильної підстанції не перевищує 2 Ом.
  1. Якщо умови, які наведені в 3.3 і 3.4, не виконуються, провідники, що зазначені в 3.3, повинні бути приєднаними до заземлювального пристрою, заземлювач якого є електричне незалежним від заземлювача заземлювального пристрою відкритих провідних частин живильної підстанції.
  2. Величина опору заземлювального пристрою відкритих провідних частин живильної підстанції, крім зазначених у даному розділі вимог, які спрямовані на здійснення захисту від ураження електричним струмом в електроустановках низької напруги у разі замикання на землю на стороні високої напруги підстанції, повинна забезпечувати в цій аварійній ситуації виконання вимог до обмеження величини напруги на ізоляції електрообладнання низької напруги до рівня допустимих значень.