ДБН В.2.5-13-98*. БН В.2.5-13-98*. Инженерное оборудование домов и сооружений. Пожарная автоматика домов и сооружений (42845)

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Інженерне обладнання будинків і споруд

Пожежна автоматика будинків і споруд

ДБН В.2.5-13-98*

РОЗРОБЛЕНІ:

ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВЛЕНІ

ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:

ЗАТВЕРДЖЕНІ

Закритим акціонерним товариством

"Проектний інститут "Спецавтоматика"

(Красовська Е.Л., Калугіна Л.П., Карпов Ю.В.)

за участі:

УкрНДІПБ МВС України

(Невінчаний О.В., кандидати техн.наук Дунюшкін В.О.,

Колосов І.С.)

Управлінням промислової забудови, інженерної інфраструктури та захисту територій Держбуду України

Наказом Держбуду України від 28.10.98 р. № 247 та введені в дію з 01.04.99 р.

З введенням в дію ДБН В.2.5-13-98 втрачають чинність на території України

СНиП 2.04.09-84 та ВСН 25-09.67-85.

РОЗРОБЛЕНОЮ

ВНЕСЕНОЮ ТА ПІДГОТОВЛЕНОЮ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ

ЗАТВЕРДЖЕНОЮ

Видання здійснено із зміною № 1

(лист Мінбуду України № 12/7-587 від 07.07.2006)

Закритим акціонерним товариством

"Проектний інститут "Спецавтоматика"

(Красовська Е.Л., Калугіна Л.П.)

за участі:

Міжнародної асоціації "Пожежна безпека України"

(Прокоф'єв О.Д., канд.техн.наук Дунюшкін В.О.)

Державного Департаменту пожежної безпеки

МНС України (Євсеєнко О.О.)

Управлінням технічного регулювання Мінбуду України

Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.05.2006 р. № 176

та введеною в дію з 01.01.2007 р.

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Інженерне обладнання будинків і споруд ПОЖЕЖНА АВТОМАТИКА БУДИНКІВ І СПОРУД

ДБН В.2.5-13-98*

На заміну СНиП 2.04.09-84,

ВСН 25-09.67-85

Чинні від 2007-01-01

Ці Норми поширюються на проектування та монтаж автоматичних установок пожежогасіння і пожежної сигналізації, а також неавтоматичних дренчерних, газових та порошкових установок пожежогасіння і неавтоматичних установок пожежної сигналізації для будинків і споруд різного призначення.

Дані Норми не поширюються на проектування та монтаж автоматичних установок пожежогасіння і пожежної сигналізації для:

• будинків і споруд, що проектуються за спеціальними нормами;
• технологічних установок, розташованих поза будинками;
• складських будівель з висотою стелажного складування продукції більше 25 м;
• складських будівель з пересувними стелажами з висотою складування більше 5,5 м;
• складських будівель з висотою складування продукції на підлозі більше 5,5 м;
• складських будівель для зберігання спалимих сипких матеріалів, аерозольної продукції;
• складських будівель лаків, фарб, смол, каучуків, шинної продукції, легкозаймистих і горючихрідин з висотою складування продукції більше 5,5 м;
• житлових квартирних будинків.

Норми також не поширюються на проектування та монтаж установок порошкового пожежогасіння для гасіння металів (пожежі класу Д ГОСТ 27331), а також установок імпульсної дії.

Проектування і монтаж вищеперелічених установок пожежогасіння і пожежної сигналізації здійснюється за відомчими нормативними документами (далі - НД) та технічною документацією.

Терміни та визначення наведені в додатку А.

1 ПРОЕКТУВАННЯ ПОЖЕЖНОЇ АВТОМАТИКИ 1.1 1.1 Загальні положення

1.1.1Автоматичні установки пожежогасіння повинні виконувати одночасно і функції автоматичної пожежної сигналізації.

При відповідному техніко-економічному обгрунтуванні у приміщеннях, обладнаних автоматичним пожежогасінням, додатково встановлюється автоматична пожежна сигналізація.

1. Автоматична пожежна сигналізація повинна працювати цілодобово.
2. Автоматичні установки пожежогасіння, за винятком спринклерних, повинні мати дистанційний та місцевий пуск.
3. Вогнегасну речовину, тип і параметри установок пожежогасіння належить приймати зурахуванням НД, що встановлюють вимоги до конкретних будинків і споруд за пожежною небезпекою, виходячи з характеру технологічного процесу виробництв, властивостей матеріалів.

За відсутності в НД необхідних параметрів автоматичних установок пожежогасіння рекомендується використовувати дані додатків Б, Д, Ж.

1. Параметри автоматичних установок пожежогасіння належить приймати в залежності відгруп приміщень, наведених в додатку В.
2. Вимоги до обладнання складів, які мають висоту стелажного зберігання продукції більше5,5 м, наведені в додатку Г.
3. За наявності технічної можливості сигнали від приймально-контрольних приладів установок пожежогасіння та пожежної сигналізації виводяться на пульти централізованого спостереженнядержавної пожежної охорони.

1.2 Установки водяного та пінного пожежогасіння

1.2.1Установки водяного, пінного, а також водяного пожежогасіння зі змочувачем підрозділяються на спринклерні та дренчерні.

Параметри установок водяного пожежогасіння зі змочувачем належить визначати аналогічно параметрам установок водяного пожежогасіння.

1. При обладнанні будинків і споруд водяними і пінними установками пожежогасіння, при техніко-економічному обгрунтуванні допускається передбачати установки пожежогасіння в приміщеннях, де за нормами вимагається тільки автоматична пожежна сигналізація. Для цих приміщень витрати вогнегасної речовини не повинні бути визначальними, а інтенсивність зрошення приймається нормативною.
2. Для кожної секції установки пожежогасіння слід передбачати окремий вузол керування.
3. За наявності в приміщенні технологічних площадок, виконаних із суцільного матеріалу, обладнання або вентиляційних коробів (нахилених або горизонтальних) з мінімальним розміром по ширині або діаметру більше ніж 0,75 м, розташованих на висоті від підлоги не менше 0,70 м, належить під ними додатково встановлювати спринклерні або дренчерні зрошувачі, спонукальну систему установки пожежогасіння.

Спринклерні установки

1.2.5Спринклерні установки пожежогасіння в залежності від температури повітря в приміщеннях належить проектувати:

• водозаповненими - для приміщень з мінімальною температурою повітря 5°С та вище;
• повітряними - для неопалюваних приміщень будинків з мінімальною температурою повітря нижче 5 °С.

(Змінено. Зміна № 1)

1. У складських приміщеннях із стаціонарними стелажами з висотою складування продукціївід 5,5 до 25 м належить передбачати встановлення спринклерних зрошувачів в зоні високосте-лажного зберігання продукції під перекриттям (покриттям), під екранами у внутрішньостелажномупросторі, а також під перекриттям (покриттям) у зонах приймання, упакування та відправленняпродукції.
2. Спринклерні установки належить проектувати для приміщень заввишки не більше 20 м. Цявимога не поширюється на проектування установок для внутрішньостелажного простору приміщень,передбачених в 1.2.6, а також для захисту конструкцій будинків, споруд і вентиляційних камер.

За вихідні дані для розрахунку установок, що захищають конструкції будинків і споруд, а також приміщень вентиляційних камер, належить приймати параметри установок, призначених для захисту приміщень І групи, наведених у таблиці Б.1 додатка Б.

1. У межах одного приміщення належить встановлювати спринклерні зрошувачі з випускнимотвором однакового діаметра.
2. Для однієї секції спринклерної установки слід приймати не більше 800 спринклернихзрошувачів різних виконань, а для внутрішньостелажного простору - не більше 500 зрошувачів. Прицьому загальна ємкість трубопроводів кожної секції повітряних установок повинна бути не більше3м3.

При захисті кількох приміщень, поверхів будинку однією спринклерною секцією та необхідності видачі сигналу, що уточнює адресу займання, а також включення систем оповіщення та димо-видалення допускається встановлювати на живильних трубопроводах сигналізатори протоку рідини (СПР).

* Помітку (Змінено. Зміна № 1) наведено після кожного пункту зміненого тексту.

Перед СПР належить встановлювати запірну арматуру з датчиком контролю положення арматури "закрито" і "відкрито" і, як правило, зворотній клапан, який встановлюється після СПР. Спорожнення системи спринклерної секції, що відсікається СПР, належить здійснювати через обвідну лінію. (Змінено. Зміна № 1)

1.2.10 Спринклерні зрошувачі установок належить встановлювати в приміщенні або в обладнанні з максимальною температурою навколишнього повітря, °С:

до 41 включно - з температурою руйнування теплового замка 57÷76ºС

вiд 42 до 50 включно те саме 68÷79ºС;

вiд 51 до 70 включно -"- 93ºС;

вiд 71 до 100 включно -"- 141ºС;

вiд 101 до 140 включно -"- 182ºС;

вiд 141 до 200 включно -"- 240ºС.

(Змінено. Зміна № 1)

1.2.11Спринклерні зрошувачі водозаповнених установок належить встановлювати розеткамивгору або вниз, в повітряних установках - розетками вгору.

Спринклерні зрошувачі установок водяного пожежогасіння необхідно встановлювати перпендикулярно до площини перекриття (покриття), спринклерні зрошувачі установок пінного пожежогасіння - дифузором вниз або вгору під кутом, що не перевищує 15° до вертикалі.

(Змінено. Зміна № 1)

1.2.12Спринклерні настінні зрошувачі використовуються у водозаповнених, повітряних установках. Відбивач зрошувача належить розміщувати паралельно площині підлоги.

Для неопалюваних складів з висотним стелажним зберіганням у внутрішньостелажному просторі належить використовувати настінні зрошувачі.

(Змінено. Зміна № 1)

1. У будинках з балковими перекриттями (покриттями), які мають нульову межу поширення вогню, з виступними частинами (ребрами) заввишки більше 0,32 м, а в інших випадках -більше 0,2 м, спринклерні зрошувачі належить встановлювати між балками, ребрами плит та іншимивиступними елементами перекриття (покриття) у кожному такому відсіці з урахуванням забезпеченнярівномірності зрошення підлоги.
2. У будинках з односхилими і двосхилими покриттями, що мають нахил більше ніж 1/3,відстань по горизонталі від спринклерних зрошувачів до стін і від спринклерних зрошувачів догребеня покриття повинна бути не більше 1,5 м при покриттях з нульовою межею поширення вогню тане більше 0,8 м - у решті випадків.
3. Відстань від розетки спринклерного зрошувача установки водяного пожежогасіння доплощини перекриття (покриття) повинна бути від 0,08 до 0,4 м.

Відстань від нижньої площини дифузора пінного спринклерного зрошувача до площини перекриття (покриття) повинна бути не більше 0,5 м.

Відстань від відбивача спринклерного настінного зрошувача до площини перекриття (покриття) повинна бути від 0,07 до 0,15 м.

Допускається приховане встановлення зрошувачів або в поглибленні підвісної стелі.

(Змінено. Зміна № 1)

1. У внутрішньостелажному просторі спринклерні зрошувачі слід встановлювати під екраном, відстань від розетки спринклерного зрошувача до екрана повинна бути від 0,10 до 0,25 м.Відстань від розетки зрошувача до верху вантажів, які зберігаються, повинна бути не менше 0,05 м.
2. Для подавання води або води зі змочувачем належить використовувати зрошувачі спринклерні з увігнутою розеткою (установлення розеткою вгору), з плоскою розеткою (установленнярозеткою вниз) та настінні зрошувачі.

У внутрішньостелажному просторі спринклерні зрошувачі з увігнутою розеткою встановлюються розеткою вниз.

Для подавання розчину піноутворювача і отримання піни належить використовувати зрошувачі пінні спринклерні.

1.2.18Відстань між спринклерними зрошувачами установок водяного пожежогасіння, що встановлені під рівним (без виступів) перекриттям (покриттям), повинна бути не менше 1,5 м.

Відстань між спринклерними зрошувачами і стінами (перегородками) з нульовою межею поширення вогню не повинна перевищувати половини відстані між спринклерними зрошувачами, вказаної в додатку Б.

Відстань між спринклерними зрошувачами і стінами (перегородками) з ненормованою межею поширення вогню не повинна перевищувати 1,2 м.

(Змінено. Зміна № 1)

1.2.19В місцях, де існує небезпека механічного пошкодження, спринклерні зрошувачі повиннібути захищені.

Дренчерні установки

1. Автоматичне включення дренчерних установок належить здійснювати від спонукальноїсистеми з легкоплавкими замками або спринклерними зрошувачами, від автоматичних пожежнихсповіщувачів, а також від технологічних датчиків.
2. Дренчерні зрошувачі належить встановлювати з урахуванням їх технічних характеристик ікарт зрошення для забезпечення рівномірності зрошення площі, яка захищається.
3. Для декількох дренчерних завіс допускається передбачати один вузол керування.
4. Відстань між зрошувачами в дренчерній завісі належить визначати з розрахунку витратвогнегасної речовини не менше 1,0 л/с на 1 м ширини прорізу.
5. У дренчерних установках водяного і водяного зі змочувачем пожежогасіння належитьзастосовувати водяні дренчерні зрошувачі, які встановлюються розетками вгору або вниз.

У дренчерних установках пінного пожежогасіння належить використовувати зрошувачі пінні дренчерні і генератори піни середньої кратності, що утворюють повітряно-механічну піну.

1.2.25Розрахунковий рівень заповнення приміщення піною при об'ємному пінному пожежогасінні повинен перевищувати не менше ніж на 1 м найвищу точку обладнання, яке захищається.

При визначенні загального об'єму приміщення, яке захищається, об'єм обладнання, що знаходиться в цьому приміщенні, не слід віднімати від об'єму цього приміщення.

1.2.26Відстань від легкоплавкого замка спонукальної системи до площини перекриття (покриття) повинна бути в межах від 0,08 до 0,4 м.

Розміщення сповіщувачів пожежної сигналізації в спонукальних системах повинне відповідати вимогам розділу 1.6.

1.2.27Спонукальний трубопровід дренчерних установок, заповнений вогнегасною речовиною,належить встановлювати на висоті не більше 1/4 постійного напору (в метрах) у трубопроводі підвузлом керування відносно запірних клапанів або відповідно до технічної документації на клапан,який використовується у вузлі керування.