L - проліт між рухомими опорами, м.

Примітка 1. Пружинні опори або підвіски паропроводів Ду ≥ у місцях, доступних для обслуговування, допускається розраховувати на вертикальне навантаження без урахування ваги води при гідравлічному випробуванні, для цього передбачаються спеціальні пристрої для розвантаження опор під час випробування.

Примітка 2. При розташуванні опори у вузлі трубопроводів слід додатково враховувати вагу запірної та дренажної арматури, компенсаторів, а також вагу трубопроводів на прилеглих ділянках відгалужень, які діють на цю опору.

Г.2 Горизонтальне нормативне осьове Fhx. H, і бокове Fhy, H, навантаження на рухомі опори труб від сил тертя в опорах слід визначати за формулами:

Fhx =Gh x L,(Г.2)

Fhy = Gh x L,(Г.3)

де , - коефіцієнти тертя в опорах відповідно при переміщенні опори вздовж осі трубопроводу і під кутом до осі, приймається за таблицею 1 цього додатка;

Gh - вага трубопроводу в робочому стані, що включає вагу труби, теплоізоляційної конструкції і води для водяних і конденсатних мереж (вагу води в паропроводах не враховують), Н/м.

Таблиця Г.1 - Коефіцієнти тертя

Тип опор

Коефіцієнт тертя (сталь по сталі)

Ковзні

0,3

0,3

Коткові

0,1

0,3

Кулькові

0,1

0,1

Жорсткі підвіски

0,4

0,1

Примітка.При застосуванні фторопластових прокладок під ковзні опори коефіцієнт тертя слід приймати 0,1

При відомій довжині тяги коефіцієнт тертя для жорсткої підвіски слід визначати за формулою:

, (Г.4)

де ΔL - теплове подовження ділянки трубопроводу від нерухомої опори до компенсатора, мм;

Lt - робоча довжина тяги, мм.

Г.3 Горизонтальне бокове навантаження з урахуванням напрямку його дії слід враховувати при розрахунках опор, які розташовані під гнучкими компенсаторами, а також на відстані не більше 40 Д трубопроводу від повороту або гнучкого компенсатора.

Г.4 При визначенні нормативного горизонтального навантаження на нерухому опору труб слід враховувати:

Г.4.1 Силу тертя в рухомих опорах труб Nf, H

,(Г.5)

де Gh - вага трубопроводу в робочому стані (п.2), Н/м;

L - довжина трубопроводу від нерухомої опори до компенсатора або повороту траси при самокомпенсації, м;

- коефіцієнт тертя в рухомих опорах труб.

Г.4.2 Силу тертя в сальникових компенсаторах

(Г.6)

(Г.7)

де Pp - робочий тиск теплоносія (п.11.7), Па (але не менше 0,5 x 106 Па);

Lc - довжина шару набивки по осі сальникового компенсатора, м;

dec - зовнішній діаметр патрубка сальникового компенсатора, м;

- коефіцієнт тертя набивки по металу, який дорівнює 0,15;

n - кількість болтів компенсатора;

Ас - площа поперечного перерізу набивки сальникового компенсатора, м2, визначається за формулою:

(Г.8)

dic - внутрішній діаметр корпусу сальникового компенсатора, м.

При визначенні величини за формулою (Г.6) величину приймають не менше 1 х 106Па.

За розрахункову приймають більшу з сил, розрахованих за формулами (Г.6) та (Г.7).

Г.4.3 Неврівноважену силу внутрішнього тиску при застосуванні сальникових компенсаторів , H, на ділянках трубопроводів, що мають запірну арматуру, переходи, повороти та заглушки, визначають за формулою:

(Г.9)

де - площа поперечного перерізу по зовнішньому діаметру патрубка сальникового компенсатора, м2;

Рр - робочий тиск теплоносія, Па.

Г.4.4 Розпірні зусилля сильфонових компенсаторів від внутрішнього тиску, , H, розраховують за формулою:

,(Г.10)

де Аs- ефективна площа поперечного перерізу компенсатора, м2, визначається за формулою:

(Г. 11)

де - відповідно зовнішній і внутрішній діаметри гнучкого елемента компенсатора, м.

Г.4.5 Жорсткість сильфонових компенсаторів , Н, визначають за формулою:

,(Г.12)

де R - жорсткість компенсатора при його стисненні на , Н/мм;

Δ - компенсуюча здатність компенсатора, мм.

Значення величин R, , і приймають за технічними умовами і робочими кресленнями на компенсатори.

Г.4.6 Розпірне зусилля сильфонових компенсаторів при їх встановленні в поєднанні з сальниковими компенсаторами на суміжних ділянках , Н, визначають за формулою:

(Г.13)

Г.4.7 Силу пружної деформації при гнучких компенсаторах та при самокомпенсації визначають за розрахунком труб на компенсацію теплових подовжень.

Г.4.8 Сили тертя трубопроводів при переміщеннях труби всередині теплоізоляційної оболонки або сили тертя оболонки об ґрунт при безканальному прокладанні трубопроводів визначаються за спеціальними вказівками в залежності від типу ізоляції.

Г.5. Горизонтальне осьове навантаження на нерухому опору труби слід визначати:

  • на кінцеву опору - як суму сил, що діють на опору (Г.4);
  • на проміжну опору - як різницю суми сил, що діють із кожного боку опори; при цьому менша сума сил, за винятком неврівноважених сил внутрішнього тиску, розпірних зусиль і пружності сильфонових компенсаторів, приймається з коефіцієнтом 0,7.

Примітка 1. При визначенні сумарного навантаження на опори трубопроводів пружність сильфонових компенсаторів слід приймати з урахуванням допустимих технічними умовами на компенсатори граничних відхилень величин пружності.

Примітка 2. Якщо суми сил, що діють із кожного боку проміжної нерухомої опори, однакові, горизонтальне осьове навантаження на опору визначається як сума сил, які діють з одного боку опори, з коефіцієнтом 0,3.

Г.6. Горизонтальне бокове навантаження на нерухому опору труби слід враховувати при поворотах траси і від відгалужень трубопроводів.

При двосторонніх відгалуженнях трубопроводів бокове навантаження на опору враховується від відгалужень із найбільшим навантаженням.

Г.7. Нерухомі опори труб слід розраховувати на найбільше горизонтальне навантаження при різних режимах роботи трубопроводів, в тому числі при відкритій та закритій запірній арматурі.

При кільцевій схемі теплової мережі слід враховувати можливість руху теплоносія з будь-якого боку.

ДОДАТОК Д

(довідковий)

ВИЗНАЧЕННЯ ТОВЩИНИ ТА ОБ'ЄМУ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНИХ ВИРОБІВ

ІЗ УЩІЛЬНЮВАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

Д.1 Товщину теплоізоляційного виробу з ущільнювальних матеріалів перед встановленням на поверхню, що підлягає ізоляції, рекомендується визначати з врахуванням коефіцієнта ущільнення Кс за формулами:

-для циліндричної поверхні

(Д.1)

-для плоскої поверхні

,(Д.2)

де - товщина теплоізоляційного виробу до встановлення на поверхню, що ізолюється

(без ущільнення), м;

- розрахункова товщина теплоізоляційного шару з ущільненням, м;

d - зовнішній діаметр обладнання, трубопроводу, що ізолюється, м;

Кс - коефіцієнт ущільнення теплоізоляційних виробів, приймається за таблицею цього додатка.

Примітка. У випадку, якщо в формулі (Д.1) добуток менше одиниці, його слід приймати за одиницю.

Д.2 При багатошаровій ізоляції товщину виробу до його ущільнення слід визначати окремо для кожного шару. При визначенні товщини наступного теплоізоляційного шару за зовнішній діаметр d приймають діаметр ізоляції попереднього шару.

Д.3 Об'єм теплоізоляційних виробів із ущільнювальних матеріалів для теплоізоляційного шару до ущільнення слід визначати за формулою:

(Д.3)

де V - об'єм теплоізоляційного матеріалу або виробу до ущільнення, м3;

Vв - об'єм теплоізоляційного матеріалу або виробу в конструкції з урахуванням ущільнення, м3.

Таблиця Д.1

Теплоізоляційні матеріали і вироби

Коефіцієнт ущільнення,

Кс

Мати мінераловатні прошивні

1,2

Мати теплоізоляційні

1,35-1,2

Мати та полотно із супертонкого базальтового волокна при укладанні на трубопроводи і обладнання умовним проходом, мм:

Ду < 800 при середній щільності 23 кг/м3

3,0

Те саме при середній щільності 50-60 кг/м3

1,5*

Ду ≥ 800 при середній щільності 23 кг/м3

2,0

Те саме при середній щільності 50-60 кг/м3

1,5*

Мати зі скляного штапельного волокна на синтетичному зв'язуючому марки:

М-45, 35, 25

1,6

М-15

2,6

Мати зі скляного штапельного волокна марки:

М-11

3,6-4,0*

М-15.М-17

2,6

М-25 при укладанні на труби

1,5-1,8**

М-25 при укладанні на обладнання

1,4

Плити мінераловатні на синтетичному зв'язуючому марки:

35, 50

1,5

75

1,2

100

1,1

125

1,05

Плити зі скляного штапельного волокна марки:

П-30

1,1

П-15, П-17 і П-20

1,2

Пісок перлітовий спучений дрібний марок 75, 100, 150

1,5

* - коефіцієнт ущільнення матів марки М- 11 при укладанні на труби умовним проходом не більше -4,0, при укладанні від і більше - 3,6.

** - коефіцієнт ущільнення матів марки М-25 при укладанні на труби умовним проходом не більше -1,8, більше 100 не більше - 1,6, більше - 1,5.

ДОДАТОК Е

(довідковий)

ГРАНИЧНІ ТОВЩИНИ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНИХ КОНСТРУКЦІЙ ДЛЯ ОБЛАДНАННЯ ТРУБОПРОВОДІВ

Зовнішній діаметр сталевих труб, мм

Спосіб прокладання трубопроводів

надземний

у тунелі

у непрохідному каналі

Граничні товщини теплоізоляційного шару, мм, за температури, °С

20 і більше

20 і більше

до 150 включно

151 і більше

18

80

80

50

60

25

120

100

60

80

32

140

100

80

100

45

140

100

80

100

57

150

120

90

120

76

160

140

90

140

89

170

160

100

140

108

180

160

100

160

133

200

160

100

160

159

220

160

120

180

219

230

180

120

200

273

230

180

120

200

325

240

200

120

200

377

240

200

120

200

426

250

220

140

220

476

250

220

140

220

530

260

220

140

220

630

280

240

140

220

720

280

240

140

220

820

300

240

140

220

920

300

260

140

220

1020 і більше

320

260

140

220

Примітка. У випадках, коли розрахункова товщина ізоляції більше граничної, слід приймати більш ефективний теплоізоляційний матеріал та обмежитися граничною товщиною теплової ізоляції, якщо це допустимо за умовами технологічного процесу.

ДОДАТОК Ж

(обов'язковий)

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО РОЗМІЩЕННЯ ТРУБОПРОВОДІВ ПРИ ЇХ ПРОКЛАДАННІ У НЕПРОХІДНИХ КАНАЛАХ, ТУНЕЛЯХ, НАДЗЕМНОМУ ПРОКЛАДАННІ ТА В ТЕПЛОВИХ ПУНКТАХ

Ж.1 Мінімальну відстань при підземному і надземному прокладанні теплових мереж між будівельними конструкціями та трубопроводами слід приймати відповідно до таблиць Ж.1 - Ж.3.

Таблиця Ж.1 - Непрохідні канали

Умовний прохід трубопроводів, мм

Відстань від поверхні теплоізоляційної конструкції

трубопроводів на просвіт, мм, не менше

До стінки каналу

До поверхні теплоізоляційної конструкції суміжного трубопроводу

До перекриття

каналу

До дна каналу

25-80

70

100

50

100

100-250

80

140

50

150

300-350

100

160

70

150

400

100

200

70

180

500-700

110

200

100

180

800

120

250

100

200

900-1400

120

250

100

300

Примітка. При реконструкції теплових мереж із використанням існуючих від розмірів, указаних в цій таблиці.