3.3.3Складанню програми виконання робіт з інженерно-геологічних вишукувань для ре-конструкції передує збір та детальне вивчення архівних матеріалів з інженерних вишукувань,першопочаткового проекту будівництва та інженерної підготовки території, документів пронаявність, стан захисних споруд і підземних комунікацій, візуальний огляд споруди з метоювиявлення деформацій конструкцій, припустимо пов'язаних із деформацією основи.
Склад, обсяг та методику робіт з інженерно-геологічних вишукувань визначають залежно від виду реконструкції, геотехнічної категорії (див. дод. Т), рівня відповідальності будівлі (споруди) та її технічного стану.
3.3.4Геотехнічну категорію об'єкта реконструкції визначають, враховуючи технічні ха-рактеристики, стан і значимість споруди (будівлі), вид і цілі реконструкції, строк експлуатаціїспоруди (будівлі), ступінь і вид техногенного впливу на навколишнє середовище (можли-вості їх зміни після реконструкції), сформовані інженерно-геологічні умови ділянки.
Геотехнічні категорії об'єктів реконструкції наведені в таблиці дод. Т.
- Інженерно-геологічні вишукування для реконструкції повинні забезпечити ком-плексне вивчення умов ділянки з урахуванням техногенного впливу, прогнозування змінумов після реконструкції, бути достатніми для вибору та розроблення найбільш надійного іекономічно доцільного проектного рішення при реконструкції будь-якого виду.
- Проводячи польові вишукувальні роботи (бурові, гірничопрохідницькі, дослідно-фільтраційні), необхідно виключити негативний вплив на фундаменти та ґрунти основи спо-руди, яку реконструюватимуть. Порушені покриття, вимощення, гідроізоляція повинні бутивідновлені забудовником після закінчення польових вишукувальних робіт.
- Число свердловин і точок зондування приймають у кількості, достатній для визна-чення умов залягання і фізико-механічних властивостей ґрунтів, виділення ділянок зі зміне-ним станом ґрунтів у результаті техногенного впливу. Розташування гірничих виробокзалежить від конфігурації споруди, яку реконструюватимуть, та системи впливу на основу(місцезнаходження ділянок, які мають різну товщину активної зони, ділянок, що зазнали за-мочування або термічного впливу).
С. 32 ДБН А.2.1-1:2008
- Проходку шурфів здійснюють з метою визначення глибини закладення, конструкціїй стану фундаментів, відбору проб ґрунтів з активної зони під фундаментами.
- Розташування шурфів визначають разом із проектною організацією, виходячи з ко-нструктивних особливостей фундаменту, схеми його заглиблення, положення зон деформу-вання (осадок, кренів), ділянок особливих впливів на ґрунти основи. Глибина шурфуповинна забезпечувати можливість відбору моноліту з глибини не менше ніж 0,5 м нижчепідошви фундаментів.
3.3.10У випадку, якщо в основі фундаменту виявлені насипні або інші ґрунти з особливи-ми властивостями, шурф проходять на всю потужність цих ґрунтів.
За неможливості виконати проходку шурфу до необхідної глибини з дна шурфу або в безпосередній близькості від його стінок проходять свердловину.
- Для вивчення фізико-механічних властивостей ґрунтів з гірничих виробок відбира-ють проби ґрунтів. Кількість відібраних проб повинна забезпечити детальне вивчення про-сторової змінюваності фізико-механічних властивостей ґрунтів (з урахуванням ділянокрізних видів та інтенсивності техногенних впливів) і прогноз їх зміни після реконструкції.
- Геофізичні методи застосовують з метою вивчення стану ґрунтів, картування ано-мальних зон, прогнозування розвитку природних і техногенних процесів, визначення глибини закладення та стану фундаментів, пошуку похованих фундаментів, конструкцій,порожнин. У складних інженерно-геологічних умовах для вирішення цих задач геофізичніроботи рекомендовано виконувати, випереджаючи інші види робіт.
- Польові дослідні та лабораторні визначення деформаційних властивостей ґрунтів,що перебувають тривалий час у напруженому стані під фундаментами споруд, проводять ізурахуванням фактичного напруженого стану основи.
3.3.14При проведенні інженерних вишукувань для реконструкції вишукувальнійорганізації може бути доручено виконання спеціальних робіт, до яких відносять:
- комплекс досліджень для визначення можливості закріплення ґрунтів основи(хімічним, термічним і іншим методами);
- визначення глибини заглиблення і стану забивних, буронабивних і інших паль, що єфундаментами споруд, які реконструюватимуть, або аварійних споруд;
- визначення форми та стану похованих конструкцій (фундаментів), пошук і оконтурю-вання похованих порожнин, підвалів, старих комунікацій тощо.
Подібні роботи виконують за спеціальною програмою, часто поза зв'язком із основним комплексом вишукувальних робіт. Методику виконання робіт визначають у кожному конкретному випадку залежно від поставленої задачі та технічної оснащеності вишукувальної організації. Необхідним є тарування приладів, виконання контрольних замірів на моделях, дослідних майданчиках тощо.
3.3.15У звіті на підставі порівняння результатів вишукувань і архівних даних повиненбути зроблений висновок про зміну інженерно-геологічних умов майданчика, спричиненихбудівництвом та експлуатацією споруди, яку реконструюватимуть, зроблений прогноз проможливості їх подальших змін після проведення реконструкції.
На інженерно-геологічні розрізи виносять фундаменти існуючих і знесених будинків, котловани, поховані конструкції та порожнини, підпірні стінки, ділянки хімічного закріплення ґрунтів тощо.
У звіті повинні бути відображені результати обстеження основи та фундаментів споруди (будівлі), яку реконструюватимуть, якщо це передбачено технічним завданням, а також викладені можливі причини наявних деформацій.
ДБН А.2.1-1-2008 С.ЗЗ
3.3.16 Звіт про геотехнічні вишукування для проекту реконструкції повинен містити інформацію про стан фундаментів і ґрунтів основи, рекомендації з захисту території, існуючих будівель і споруд при реконструкції.
За необхідності до звіту включають глави:
- "Результати спеціальних досліджень";
- "Аналіз можливих причин деформацій будинку (споруди)".
3.4Інженерно-геологічні вишукування в процесі будівництва
Вишукування в процесі будівництва виконують у випадку поетапного будівництва, яке викликає зміни умов у міру реалізації проектних рішень, за відсутності доступу до місця робіт, а також як контроль за дотриманням проектних рішень і нормативних вимог, при здійсненні функцій авторського нагляду.
На цій стадії вишукувальна організація здійснює:
- геотехнічний контроль;
- обстеження котлованів, траншей, тунелів і інших будівельних виїмок;
- контрольні визначення характеристик властивостей ґрунтів після їх технічної меліо-рації (ущільнення, цементації, силікатизації тощо);
- визначення відповідності фактичних інженерно-геологічних умов прийнятим у про-екті;
- контроль рівня підземних вод, у тому числі при будівельному водозниженні;
- спостереження за розвитком інженерно-геологічних процесів і факторів, обумовленихгосподарським освоєнням території, уточнення прогнозу розвитку небезпечних про-цесів.
3.5Інженерно-геологічні вишукування у складних умовах
Додаткові вимоги поширюються на інженерно-геологічні вишукування для територій з III категорією складності умов.
- Склад і обсяг додаткових інженерно-геологічних робіт призначають залежно відфакторів, які обумовлюють складність умов.
- На ділянках зі складними рельєфом та геологічною будовою відстані між свердлови-нами та глибину буріння призначають, виходячи з необхідності обґрунтованого відображен-ня наявних особливостей.
- На ділянках поширення ґрунтів із особливими властивостями способи вивчення цихвластивостей і обсяги визначень повинні забезпечувати одержання обґрунтованих характе-ристик для проектування.
3.5.4На підтоплених і потенційно підтоплюваних територіях склад і обсяг інженер-но-гідрогеологічних робіт повинен забезпечувати прийняття рішень з територіального аболокального захисту.
3.5.5На територіях формування і розвитку несприятливих та небезпечних інженерно-гео-логічних процесів вишукування виконують також поза контурами проектованої споруди вобсягах, достатніх для прогнозування розвитку цих процесів, і додатково створюють системивідповідних спостережень.
С. 34 ДБН А.2.1-1:2008
3.6 Технічні вимоги до результатів інженерно-геологічних вишукувань
Результати інженерно-геологічних вишукувань повинні відповідати таким критеріям якості:
- відповідність проведених вишукувань технічному завданню замовника;
- відповідність складу та змісту звіту цільовому призначенню робіт і нормативним доку-ментам;
- наявність посилань на використані літературні і фондові матеріали (або вказівка на їхвідсутність);
- наявність документів про метрологічну повірку та підтвердження відповідності при-ладів і устаткування, які використані при вишукуваннях;
- кількість і розміщення гірничих виробок, точок польових дослідних робіт забезпечу-ють одержання обґрунтованої інформації про інженерно-геологічні та гідрогеологічніумови території (ділянки) вишукувань і прогнозування можливих загроз від небезпеч-них процесів;
- глибини проходки гірничих виробок, зондування, каротажу забезпечують вивчення ак-тивної зони та можливість багатоваріантного проектування основ і фундаментів;
- відбір проб ґрунтів порушеної та непорушеної структури забезпечує вивчення шарів- ґрунту і виділення інженерно-геологічних елементів;
- відповідність методики та технології польових і лабораторних випробувань ґрунтівнормам національних стандартів;
- відповідність складу й обсягу гідрогеологічних робіт категорії складності гідрогео-логічних умов території;
- обґрунтованість пошукового та нормативного прогнозів результатами вишукувань;
- відповідність складу й оформлення звітної документації нормативним вимогам.
Наведені технічні вимоги не поширюються на довідки про інженерно-геологічні умови території (ділянки), які складені на основі фондових матеріалів і не є основою для розроблення проекту.
4 ІНЖЕНЕРНО-ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНІ ВИШУКУВАННЯ
4.1 Інженерно-гідрометеорологічні вишукування здійснюють з метою комплексного вивчення природних умов навколишньої території та локальних умов проектованого об'єкта, визначення розрахункових кліматичних і гідрологічних характеристик у обсягах, необхідних для вибору майданчика будівництва та прийняття проектних рішень. При визначенні складу цих видів вишукувань необхідно враховувати регіональний характер поширення небезпечних явищ і процесів.
До складу інженерно-гідрометеорологічних вишукувань входять:
- інженерно-метеорологічні вишукування, які виконують для визначення метеороло-гічного режиму та кліматичних характеристик території, мікрокліматичних особливос-тей майданчика об'єкта будівництва, наявності та ступеня впливу небезпечнихметеорологічних явищ і процесів (склад названих вишукувань див. у 4.4);
- інженерно-гідрологічні вишукування, які виконують для визначення гідрологічногорежиму території суходолу, прилеглого до майданчика будівництва, режиму воднихоб'єктів, у зоні впливу яких перебуває майданчик, визначення розрахункових гідро-логічних характеристик, ступеня впливу небезпечних гідрологічних явищ і процесів(склад названих вишукувань див. у 4.5);
- морські інженерно-гідрологічні вишукування, які виконують для визначення водногорежиму акваторій морів, великих озер і водоймищ, у зоні впливу яких перебуває май-данчик будівництва, визначення розрахункових характеристик, ступеня впливу небез-печних явищ і процесів, пов'язаних із цими акваторіями (склад названих вишукуваньдив. у 4.6).
ДБН А.2.1-1-2008 С.35
4.2Інженерно-гідрометеорологічні вишукування виконують у комплексі з іншими вида-ми вишукувань (або передують їм), для:
- вибору місця майданчика будівництва;
- розроблення генеральних планів населених пунктів;
- прийняття проектних рішень та проектування об'єкта;
- забезпечення вихідними даними при розробленні матеріалів оцінки впливу об'єктабудівництва на навколишнє середовище (ОВНС).
4.3До складу інженерно-гідрометеорологічних вишукувань входять такі види робіт:
- збір, аналіз і узагальнення матеріалів систематичних (режимних) спостережень і вишу-кувальних робіт минулих років;
- рекогносцирувальне обстеження району інженерних вишукувань;
- спостереження за характеристиками метеорологічного та гідрологічного режимів;
- вивчення небезпечних явищ і процесів;
- камеральне оброблення матеріалів вишукувань;
- визначення розрахункових метеорологічних, кліматичних і гідрологічних характери-тик;
- прогноз зміни розрахункових характеристик і можливої активізації небезпечних явищпід впливом планованої діяльності;
- визначення розрахункового ризику впливу небезпечних явищ і процесів;
- складання звіту.
4.4Інженерно-метеорологічні вишукування містять:
- визначення кліматичних характеристик території (екстремальні та середні значеннятемператури й вологості повітря, дати переходу середньої добової температури повітрячерез задані значення, тривалість періодів з температурою повітря вище й нижче зада-них значень, кількість та інтенсивність атмосферних опадів, добовий максимум імаксимальні інтенсивності опадів, найбільша висота снігового покриву і глибина про-мерзання ґрунту, розподіл швидкостей, напрямків вітру та швидкості вітру на рівніземної поверхні й на висотах, максимальна товщина стінки ожеледі, тривалість теплогоі холодного періодів, дати появи, встановлення, руйнування та сходження снігового по-криву, атмосферні явища тощо);
- оцінювання ймовірності проявів на цій території небезпечних метеорологічних явищ іпроцесів (морози, посухи, зливи, снігопади, сильні вітри, смерчі, грози, пилові бурі,вітрова ерозія та переніс тощо), прогнозування небезпечних явищ і оцінювання очіку-ваних для об'єкта ризиків;
- оцінювання на майданчику проектованого об'єкта: мікрокліматичних умов, випарів у
