Страница 3: ВБН В.2.2-45-1-2004. БН В.2.2-45-1-2004. Проектирование телекоммуникаций. Линейно-кабельные сооружения (40628)

• у разі телефонізації районів індивідуальної забудови і т. ін.;
• у гірській місцевості, де підземне прокладання кабелів ускладнене чиекономічно недоцільне;
• на переходах кабельних ліній через глибокі яри та річки, що мають обривистісхили.

3.23Підвішування кабелів необхідно передбачати на опорах наявних повітряних ліній зв'язку. Будівництво нових повітряних ліній має бути обґрунтоване.Нове будівництво має здійснюватися згідно з Правилами строительства и ремонтавоздушных линий связи и радиотрансляционных сетей.

При проектуванні будівництва ВОЛЗ методом підвішування на опорах повітряних ліній зв'язку слід керуватися Р 45-010.

1. У разі використання наявних повітряних ліній зв'язку для підвішуваннякабелів, при потребі, у проекті має бути передбачено роботи з укріплення опор.
2. На опорах ПЛЗ допускається підвішування кабелів масою не більшеніж 1,6 кг/м, на опорах стоякових ліній – не більше ніж 0,7 кг/м.
3. Для підвішування необхідно передбачати кабелі, що містять у своїйконструкції несучий трос. На опорі ці кабелі кріпляться до спеціально встановлених консолей. Допускається підвішування на опорах ПЛЗ кабелів на сталевомуканаті з підвісами з оцинкованих дротів.

На опорах ПЛЗ кабелі зв'язку мають розташовуватися нижче від проводів. Консолі для кріплення троса або кабелю з вмонтованим у ньому тросом мають установлюватися на опорах ПЛЗ на відстані не менше ніж 350 мм від нижнього крюка або траверси.

Габаритні розміри підвісних кабельних ліній мають відповідати габаритним розмірам, установленим для проводів ПЛЗ згідно з чинними Правилами строительства и ремонта воздушных линий связи и радиотрансляционных сетей.

1. Несучий трос, що використовується для підвішування кабелів, маєбути заземлений на початку і в кінці лінії, крім того, у населених пунктах – черезкожні 250 м і поза населеними пунктами – через кожні 2-3 км. Якщо ділянкапідвішеного кабелю не перевищує за довжиною 2 км, то заземлення необхідно обладнувати на кінцях ділянки.
2. Підвішування кабелів ПМ на опорах ліній зв'язку не допускається.

3.29Кабелі ПМ можуть підвішуватися на повітряних лініях проводовогомовлення та електромережі відповідно до чинних Рекомендаций по подвескекабелей проводного вещания на опорах воздушных линий і ПУЭ.

С. 12 ВБН В.2.2-45-1-2004

Прокладання кабелів у гірських умовах

1. Для гірських ділянок характерне домінування скельних порід (монолітних або розбірних), часто покритих шаром рослинного ґрунту різної товщини.
2. За крутизною схилів гірські ділянки поділяються:

• на пологі – ухил до 8°;
• слабо пологі – від 8° до 15°;
• похилі – від 15° до 22°;
• круті – від 22° до 30°;
• дуже круті – від 30° до 45°;
• обривисті – від 45° до 60°;
• прямовисні – ухил понад 60°.

3.32Розрізняють поздовжній ухил, що збігається з напрямком траси(підйом або спуск) і поперечний ухил, напрямлений поперек траси.

Можливість застосування механізмів у гірській місцевості залежить від крутизни схилів та їх напрямків (поздовжній чи поперечний).

1. Робочі креслення для прокладання кабелю мають виконуватисяна топографічному плані з вертикальними відмітками.
2. На схилах залежно від крутизни слід передбачати такі способи виконання робіт:

• кабелеукладачем у ґрунтах 1-3-ї груп на поздовжньому ухилі до 10°,поперечному – 8°;
• одноковшовими і роторними екскаваторами на поздовжньому ухилідо 30°;
• у ґрунтах 4-ї групи і вищих необхідне розпушування вибуховим способомабо відбійними молотками;
• вручну на поздовжніх ухилах понад 30°; при цьому траншею риють«змійкою» із відхиленням від середньої лінії на 1,5 м, протяжністю не меншеніж 5 м.

3.35На косогорах із поперечним ухилом понад 8° для роботи механізмівпроектом необхідно передбачати влаштування полиць, майданчиків для роз'їздів.Ширина полиці має бути не менше ніж 7 м. Кабель прокладається на полиціз нагірного боку. Майданчики для роз'їздів мають улаштовуватися не рідше ніжчерез 1 км.

3.36Для запобігання розмиву траншей талими водами або атмосфернимиопадами після прокладання кабелю у проекті необхідно передбачати укріплювальні роботи по трасі. Обсяг укріплювальних робіт визначається проектом. Робочийпроект на укріплювальні роботи розробляється після прокладання кабелю і входитьдо загального складу робочої документації.

До основних заходів щодо укріплювальних робіт по трасі належать кам'яні накиди, насадження верби, закріплення ділянок траси габіонами замощуванням камінням, дренажні роботи тощо.

ВБН В.2.2-45-1-2004 С. 13

3.37 У проекті необхідно враховувати транспортування кабелю і матеріалів на схилах:

• до 15° – автомашинами;
• від 15° до 30° – тракторами.

4 КАБЕЛЬНА КАНАЛІЗАЦІЯ

1. Будівництво кабельної каналізації має передбачатися в містах та селищах міського типу із закінченим горизонтальним і вертикальним плануванням.Докладання кабельної каналізації має передбачатися тоді, коли немає змогипрокладати кабелі в наявній каналізації.
2. Траса кабельної каналізації має задовольняти такі вимоги:

• мати мінімальну довжину;
• бути спільною, по змозі, для мереж електрозв'язку різного призначення;
• мати мінімальну кількість перетинань із вуличними проїздами, дорогами таколіями трамваю, залізниці;
• забезпечувати можливість максимального застосування механізмів під часбудівництва;
• забезпечувати доступність під час експлуатації лінійно-кабельних споруд.

1. Кабельна каналізація має прокладатися на тротуарній частині вулиць,із дотриманням норм перетинань і зближень з іншими підземними інженернимимережами та спорудами.
2. У межах внутрішньоквартальних територій багатоповерхової забудовинеобхідно передбачати кільцювання трас телефонної каналізації, використовувати прохідні та напівпрохідні тунелі малого перерізу (зчепи), будівництво якихпередбачається проектами забудови міста.
3. Мінімально допустиме заглиблення трубопроводів кабельної каналізації (труби пластмасові або азбестоцементні) під пішохідною частиною вулиць маєбути 0,4 м до верхньої труби, для трубопроводів із металевих труб – 0,2 м.
4. На місцевості, що має природний ухил, блок кабельної каналізації маєпрокладатися з однаковим заглибленням по всій довжині, за винятком десятиметрових ділянок на підходах до кабельних колодязів, де розмір ухилу має забезпечувати введення труб у колодязі на глибину не менше ніж 0,7 м від поверхніземлі.

На місцевості, яка не має природного ухилу, трубопровід має прокладатися з ухилом у бік одного з колодязів або з ухилом до обох колодязів від середини прогону. Норма ухилу – 3-4 мм на метр довжини прогону.

4.7Траса трубопроводу між суміжними колодязями в горизонтальній площинімає бути прямолінійна. В окремих випадках, для обходу існуючих підземних перешкод або в разі прокладання, при потребі, по криволінійній трасі допускається відхилення кабельного трубопроводу в горизонтальній площині від прямої лінії по плавній кривій.

С. 14 ВБН В.2.2-45-1-2004

1. Глибина закладання труб для кабельної каналізації має забезпечуватиможливість докладання трубопроводу на напрямках (ділянках), де на наступнихетапах розвитку мережі можливе збільшення ємності блоків кабельної каналізації.При цьому глибина закладання труб визначається проектом.
2. Трубопроводи кабельної каналізації необхідно передбачати, як правило,із труб:

• поліетиленових напірних гладкостінних труб, які виготовляються із поліетилену низького тиску (високої щільності) і поліетилену високого тиску (низької щільності) із зовнішнім стандартизованим діаметром від 50 мм до 110 мм;
• поліетиленових гофрованих труб, які виготовляються з поліетилену низького тиску (високої щільності) із зовнішнім діаметром від 50 мм до 110 мм;
• сталевих для прокладання в місцях, де очікується підвищене навантаженняі де поліетиленові труби не можуть забезпечити механічний захист кабелів.

Конкретні типи пластмасових труб (матеріал, товщина стінки, номінальний тиск), які передбачаються для будівництва кабельної каналізації, визначаються проектом згідно з умовами впливу на них зовнішніх навантажень як у процесі будівництва, так і на період гарантованого терміну експлуатації пластмасових труб.

Проектною організацією (з урахуванням допустимого зовнішнього навантаження та узгоджень зацікавлених організацій) визначається також необхідність прокладання пластмасових трубопроводів у сталевих футлярах на перетинаннях із залізничними і трамвайними коліями, магістральними автодорогами і вулицями в межах міст та інших населених пунктів.

Будівництво кабельної каналізації може передбачатися за технологією використання мультиканалів. Застосування азбестоцементних труб має бути обмеженим як екологічно небезпечних.

4.10Для блоків кабельної каналізації з 1-2 труб, де в перспективі не передбачається збільшення ємності блоків, необхідно використовувати поліетиленові труби із зовнішнім діаметром 63 мм.

4.11Вихідними даними, якими необхідно користуватися для визначенняємності блоків проектованої кабельної каналізації на окремих ділянках, є такі:

• важливість цих ділянок у загальній побудові лінійних споруд;
• середнє завантаження каналів;
• потреба в каналах для кабелів різного призначення;
• потреба в резервних каналах;
• врахування розвитку існуючої мережі на перспективу;
• характер вуличного проїзду і тип його дорожнього покриття.

4.12На ділянках відгалужень від магістрального напрямку кабельної каналізації до розподільних шаф (ШР) ємністю 1200 х 2, 600 х 2, 300 х 2 і 150 х 2необхідно передбачати відповідно 4, 3, 2 і 1 канал кабельної каналізації. Під часпроектування ШР нового покоління ємністю понад 1200x2 необхідно передбачати6-8 каналів, а до 1200 х 2 – 3-4 канали. Введення труб у ШР, які встановленовсередині будинків, необхідно виконувати безпосередньо в шафу, якщо відстань від неї до найближчого колодязя не перевищує 30 м. За більшої відстані або при потребі ВБН В.2.2-45-1-2004 С. 15

зміни напрямку кабельної каналізації біля ШР мають передбачатися колодязі типу ККС-3. Установлення шафних колодязів у будинках не допускається. У випадках встановлення розподільної шафи поруч із трасою магістральної кабельної каналізації типорозмір колодязів, де відгалужуються труби до ШР, має відповідати ємності блоків цієї каналізації. При цьому конструкція колодязя передбачається типу ККС-4 або великого типу (ККС-5 або спеціальні).

Для введення в ШР кабелів, прокладених безпосередньо в ґрунті, поруч із ШР мають передбачатися колодязі, тип яких необхідно визначати згідно з таблицею 4.1.

Таблиця 4.1 – Типи колодязів кабельної каналізації

С. 16 ВБН В.22-45-1-2004

1. Спеціальні тунелі (колектори) для прокладання в них кабелів зв'язку мають передбачатися у виняткових випадках. Будівництво їх на вводах в АМТС, ОПТС, АТС та інші підприємства зв'язку необхідно здійснювати за розрахункової кількості каналів понад 48.
2. Колодязі кабельної каналізації мають установлюватися:

• прохідні – на прямолінійних ділянках трас, у місцях повороту траси не більшеніж на 15°, а також у разі зміни глибини закладання трубопроводу;
• кутові – у місцях повороту траси більше ніж на 15°;
• розгалужувальні – у місцях розгалуження траси на два (три) напрямки;
• станційні – у місцях введення кабелів у будівлі підприємств зв'язку.

1. Типи колодязів кабельної каналізації визначаються ємністю блока труб,які вводяться в них, з урахуванням перспективи розвитку мережі, і мають відповідати характеристикам, наведеним у таблиці 4.1.
2. Відстані між колодязями кабельної каналізації визначаються проектом.При цьому необхідно враховувати будівельні довжини проектованих кабелів, можливість будівництва відгалужень, обходів перешкод тощо.

4.17На мережах зв'язку застосовуються типові залізобетонні (повнозбірні,збірні двокаскадної конструкції, спеціального типу) і цегляні колодязі.

Можливе застосування оглядових пристроїв із пластикату. Застосування цегляних колодязів допускається у випадках: