Страница 14: ВБН В.2.5-78.11.01-2003. БН В.2.5-78.11.01-2003. Инженерное оборудование домов и сооружений. Системы сигнализации охранительного назначения (40623)

5.3.4 Прокладання кабелів і проводів, а також заземлення і занулення технічних засобів сигналізації у вибухонебезпечних зонах слід виконувати згідно з вимогами проекту, ДБН В. 2.5-13, СНіП 3.05.06 і ПУЕ.

5.3.5 У вибухонебезпечних зонах класів В-І, В-Іа за ПУЕ слід застосовувати проводи і кабелі з мідними жилами.

5.3.6 У вибухонебезпечних зонах будь-якого класу застосовуються:

• проводи з гумовою, полівінілхлоридною ізоляцією;
• кабелі з гумовою, полівінілхлоридною і паперовою ізоляцією в гумовій, полівінілхлоридній і металевій оболонках.

5.3.7 Способи прокладання кабелів і проводів у вибухонебезпечних зонах зазначені в таблиці 8.

Таблиця 8.

5.3.8 Допускається для іскронебезпечних ланцюгів у вибухонебезпечних зонах будь-якого класу всі перераховані способи прокладання проводів і кабелів.

5.3.9 У разі прокладання іскронебезпечних ланцюгів слід дотримуватись таких вимог:

а) іскронебезпечні ланцюги потрібно відокремлювати від інших ланцюгів згідно з ГОСТ 22782.5;

б) використання одного кабелю для іскробезпечних та іскронебезпечних ланцюгів не допускається;

в) ізоляція проводів іскронебезпечних ланцюгів повинна бути синього кольору, маркуються тільки кінці проводів;

г) проводи іскронебезпечних ланцюгів повинні бути захищеними від наводок не порушуючи їхню іскронебезпечність.

5.3.10 Проходи кабелів крізь внутрішні стіни і міжповерхові перекриття в зонах класів В-І, В-Іа слід виконувати у відрізках водогазопровідних труб. Зазори між трубами і кабелями повинні бути забиті ущільнюючою сумішшю на глибину від 100 мм до 200 мм від кінця труби, із загальною товщиною, що забезпечує вогнестійкість будівельних конструкцій.

5.3.11 При переході труб електропроводки з приміщення у вибухонебезпечній зоні класу В-І або В-Іа в приміщення з нормальним середовищем або вибухонебезпечну зону іншого класу, з іншою категорією або групою вибухонебезпечної суміші або назовні, труби з проводами в місцях проходу через стіну повинні мати ущільнення в спеціальній коробці.

Допускається встановлення розділювальних ущільнень із боку вибухонебезпечної зони або зовні, якщо у вибухонебезпечній зоні установка розділювальних ущільнень неможлива.

5.3.12 Не допускається використання з’єднувальних і розподільних коробок для виконання розділювальних ущільнень.

5.3.13 Розділювальні ущільнення, встановлені в трубах електропроводки, випробовують надлишковим тиском повітря 250 кПа (2,5 ат) протягом 3 хв, допускається падіння тиску не більше ніж до 200 кПа (2 ат). За результатами випробувань складається акт за встановленою формою (форма 7, додаток В).

5.3.14 У вибухонебезпечних зонах будь-якого класу не допускається встановлення з’єднувальних та розподільних кабельних муфт, за винятком іскронебезпечних ланцюгів.

5.3.15 Запровадження кабелів у корпуси приладів, пристроїв, сповіщувачів систем сигналізації повинні виконуватися за допомогою вступних пристроїв, за умов ущільнення місць запровадження. Не допускається запровадження захисних електропроводів у корпуси обладнання систем сигналізації, що мають запровадження тільки для кабелів.

5.3.16 Отвори в стінах та підлозі для проходу кабелів і труб електропроводки повинні бути щільно забиті вогнестійкими матеріалами.

5.3.17 Через вибухонебезпечні зони будь-якого класу, а також на відстані менше 5 м по горизонталі і вертикалі від вибухонебезпечної зони не допускається прокладання транзитної електропроводки і кабельних ліній будь-якої напруги, допускається їхнє прокладання в трубах, закритих коробах, підлогах.

Заземлення і занулення

5.3.18 У вибухонебезпечних зонах будь-якого класу заземленню або зануленню при будь-якій напрузі змінного і постійного струму за допомогою спеціально прокладених провідників підлягають:

а) металеві корпуси сповіщувачів у вибухонебезпечному виконанні;

б) троси, що застосовують під час установлення сповіщувачів;

в) металеві оболонки кабелів;

г) сталеві труби електропроводок.

Труби електропроводок заземлюються за допомогою перемичок, виконаних монтажною організацією, будову яких слід обумовити в проекті.

5.3.19 Під час здачі в експлуатацію систем сигналізації у вибухонебезпечних зонах робоча комісія повинна перевірити:

• встановлені вибухозахисні прилади, пристрої, змонтовані проводи і кабелі згідно із проектом;
• виконання запроваджень проводів і кабелів до електроустаткування та надійність контактних з'єднань під час огляду вступних пристроїв або апаратів при знятих кришках;
• наявність заводських заглушок на невикористаних отворах;
• наявність розділювальних ущільнень в електропроводці після монтажу;
• відповідність схеми зовнішніх з'єднань, довжини і марок сполучних кабелів, розміри напруги монтажно-експлуатаційної інструкції, що прикладається до приладів і пристроїв, які мають іскронебезпечне виконання.

5.4 ЗАЗЕМЛЕННЯ СИСТЕМ СИГНАЛІЗАЦІЇ

5.4.1 Захисне заземлення і занулення систем сигналізації повинно відповідати вимогам ПУЕ, СНіП 3.05.06 та технічній документації заводів-виробників устаткування і апаратури ГОСТ 12.2.007.0.

Заземлення або занулення технічних засобів сигналізації слід виконувати:

а) при електроживленні систем сигналізації від напруги змінного струму 380 В та вище, при електроживленні систем сигналізації від напруги постійного струму 440 В та вище - в усіх електроустановках;

б) при електроживленні систем сигналізації від напруги змінного струму з номінальним значенням від 42 В до 380 В та при електроживленні систем сигналізації від напруги постійного струму з номінальним значенням від 110 В до 440 В.

5.4.2 За умов номінальних значень напруги змінного струму від 42 В і до 110 В постійного струму в усіх випадках заземлення або занулення технічних засобів сигналізації не потрібно.

5.4.3 Заземлення не потребують корпуси електроприймачів із подвійною чи підсиленою ізоляцією (прилади класу II за класифікацією ГОСТ 12.2.007.0). Також не потребують заземлення джерела живлення з трансформатором на вході або перетворювачем, якщо вхідна та вихідні обмотки трансформатора чи перетворювача не мають електричного зв’язку та між ними є подвійна чи підсилена ізоляція.

5.4.4 Для заземлення слід використовувати природні заземлювачі, за умов відсутності або неможливості використання застосовують штучні заземлювачі.

За природні заземлювачі використовують:

• прокладені під землею водопровідні й інші металеві трубопроводи, окрім трубопроводів пальних рідин, пальних або вибухових газів і сумішей;
• металеві та залізобетонні конструкції будинків і споруд, що перебувають в зіткненні з землею;
• металеві шунти гідротехнічних споруд, затвори тощо;
• свинцеві оболонки кабелів, прокладених під землею.

Алюмінієві оболонки кабелів та неізольовані алюмінієві провідники не використовують як природні заземлювачі.

5.4.5 Для заземлення електроустановок різних призначень та різних напруг, розташованих поблизу, рекомендується застосовувати один загальний заземлюючий пристрій.

5.4.6 Якщо заземлення, занулення та захисне вимикання неможливе, припускається обслуговування електрообладнання з ізолюючих площадок.

5.4.7 Опір пристрою для заземлення електроустаткування, повинен бути не більше 4 Ом.

5.4.8 Для штучних заземлювачів слід застосовувати сталь.

Фарбування штучних заземлювачів не потрібне. Розміри сталевих штучних заземлювачів повинні бути не нижче:

а) діаметр круглих (пруткових) заземлювачів, мм:

1. неоцинкованих - 10
2. оцинкованих - 6

б) перетин прямокутних заземлювачів - 48 мм2

1. товщина прямокутних заземлювачів - 4 мм
2. товщина полиць кутової сталі - 4 мм.

5.4.9 Не допускається використання металевих оболонок трубчастих проводів, що несуть троси при тросовій електропроводці, металевих ізоляційних труб, металорукавів, а також броні і свинцевих оболонок.

5.4.10 У приміщеннях і в зовнішніх установках, у яких потрібно заземлення, ці елементи повинні бути заземлені і мати надійні з'єднання. Металеві сполучні муфти і коробки повинні бути приєднані до броні і до металевих оболонок паянням або болтовими з'єднаннями.

5.4.11 У ланцюзі захисних провідників, що заземлюють, не повинно бути роз’єднуючих пристосувань і запобіжників.

5.4.12 У приміщеннях сухих, без агресивного середовища, захисні провідники, що заземлюють, прокладаються безпосередньо по стінах.

У вологих, особливо вологих приміщеннях і в приміщеннях з агресивним середовищем захисні провідники, що заземлюють, слід прокладати на відстані від мережі не менше чим 10 мм.

5.4.13 Місця проходження захисних провідників, що заземлюють, через стіну та перекриття повинні бути без з'єднань і відгалужень та зашпортовуватись.

Місця запровадження провідників, що заземлюють, у будинки повинні позначатись пізнавальними знаками.

5.4.14 Захисні провідники, що заземлюють, і частини електроустаткування зварюють або з'єднують болтами.

Болт (гвинт, шпилька) для приєднання заземлюючого провідника повинен бути виготовлений з металу, стійкого до корозії, або покритий металом, який захищає його від корозії, він не повинен мати поверхневого фарбування. Навколо болта (гвинта, шпильки) повинна бути контактна площадка для приєднання заземлюючого провідника, яка захищена від корозії або виготовлена з антикорозійного металу та не пофарбована.

Діаметр болта (гвинта, шпильки) та контактної площадки повинні відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 9.

Таблиця 9

5.4.15. У системах та приладах має бути забезпечено електричне з’єднання всіх доступних для дотику металевих неструмоведучих частин системи та приладів, які можуть опинитися під напругою, з елементами для заземлення.

Значення опору між заземлюючим болтом (гвинтом, шпилькою) та кожною з доступних для дотику металевих неструмоведучих частин систем та приладів, які можуть опинитися під напругою, не повинно перебільшувати 0,1 Ом.

5.4.16. Елементами для заземлення повинні бути обладнані металеві частини виробів, які підлягають заземленню:

• оболонки, корпуси, шафи;
• каркаси, рами, стійки, шасі, основи, панелі, плити та інші частини виробів, які можуть опинитися під напругою у разі пошкодження ізоляції.

Дозволяється не виконувати елементи для заземлення у таких частин виробів (з числа наведених вище):

• корпусів виробів, що призначені для встановлення на заземлених щитах, металічних стінах камер розподільчих пристроїв, у шафах;
• неструмоведучих металічних частинах виробів, які мають електричний контакт із заземленими частинами, за умов виконання вимог, зазначених у 5.4.15;
• частин, що закріплені в ізоляційному матеріалі або проходять крізь нього та ізольовані як від заземлених, так і від частин, що знаходяться під напругою (за умов, що під час роботи приладу вони не можуть опинитися під напругою чи доторкнутися до заземлених частин).