(У редакції Закону України
 від 24.09.2008 р. N 586-VI)

Стаття 292. Строк розгляду скарги і протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення

Скарга і протест на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядаються правомочними органами (посадовими особами) в десятиденний строк з дня їх надходження, якщо інше не встановлено законами України.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 05.04.2001 р. N 2342-III)

Стаття 293. Розгляд скарги і протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення

Орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).

Стаття 294. Набрання постановою судді у справі про адміністративне правопорушення законної сили та перегляд постанови

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, протест прокурора, подані після закінчення цього строку, повертаються апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу, протест прокурора разом із справою у відповідний апеляційний суд.

Апеляційний перегляд здійснюється суддею судової палати апеляційного суду в кримінальних справах протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, прокурора, який приніс протест, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання.

Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, прокурора, який вніс протест, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

За наслідками розгляду апеляційної скарги, протесту прокурора суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу чи протест прокурора без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Після закінчення апеляційного провадження справа не пізніше ніж у п'ятиденний строк направляється до місцевого суду, який її розглядав.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. N 316-XI,
 від 27.06.86 р. N 2444-XI,
 від 21.08.87 р. N 4452-XI,
 від 03.08.88 р. N 6347-XI,
 від 14.12.88 р. N 6976-XI,
 від 27.04.89 р. N 7445-XI,
 від 19.01.90 р. N 8710-XI,
 від 19.01.90 р. N 8711-XI,
 від 07.03.90 р. N 8918-XI,
 від 20.04.90 р. N 9082-XI,
 від 04.05.90 р. N 9166-XI,
 від 18.01.91 р. N 647-XII,
 від 28.01.91 р. N 661-XII,
 від 09.08.91 р. N 1413-XII;
 Законом Української РСР від 25.06.91 р. N 1255-XII;
 законами України від 03.03.93 р. N 3039-XII,
 від 11.11.93 р. N 3582-XII,
 від 23.12.93 р. N 3785-XII,
 від 28.01.94 р. N 3888-XII,
 від 25.02.94 р. N 4042-XII,
 від 22.09.94 р. N 179/94-ВР,
 від 15.11.94 р. N 244/94-ВР,
 від 19.01.95 р. N 8/95-ВР,
 від 15.02.95 р. N 64/95-ВР,
 від 05.04.95 р. N 123/95-ВР,
 від 02.06.95 р. N 210/95-ВР,
 від 01.10.96 р. N 386/96-ВР,
 від 21.11.97 р. N 666/97-ВР,
 від 23.12.98 р. N 352-XIV,
 від 02.07.99 р. N 812-XIV,
 від 16.07.99 р. N 998-XIV,
 від 21.09.99 р. N 1080-XIV,
 від 13.01.2000 р. N 1381-XIV,
 від 20.04.2000 р. N 1685-III,
 від 18.05.2000 р. N 1744-III,
 від 21.09.2000 р. N 1969-III,
від 21.09.2000 р. N 1986-III,
від 19.10.2000 р. N 2056-III,
від 18.01.2001 р. N 2247-III,
від 05.04.2001 р. N 2342-III,
від 05.04.2001 р. N 2350-III,
від 05.04.2001 р. N 2359-III,
 від 21.06.2001 р. N 2550-III,
 від 20.09.2001 р. N 2703-III,
 від 04.10.2001 р. N 2747-III,
 від 15.11.2001 р. N 2787-III,
 від 17.01.2002 р. N 2953-III,
від 28.11.2002 р. N 249-IV,
від 20.02.2003 р. N 548-IV,
 від 03.04.2003 р. N 666-IV,
від 03.04.2003 р. N 676-IV,
від 15.05.2003 р. N 749-IV,
від 15.05.2003 р. N 759-IV,
 від 11.07.2003 р. N 1122-IV,
 від 11.07.2003 р. N 1128-IV,
 від 20.11.2003 р. N 1299-IV,
 від 11.05.2004 р. N 1703-IV,
від 03.06.2004 р. N 1745-IV,
 від 18.11.2004 р. N 2188-IV,
 від 16.12.2004 р. N 2247-IV,
 від 12.01.2005 р. N 2322-IV,
 від 02.06.2005 р. N 2635-IV,
 від 06.09.2005 р. N 2806-IV,
 від 22.09.2005 р. N 2899-IV,
 від 15.11.2005 р. N 3078-IV,
 від 15.12.2005 р. N 3201-IV,
 від 12.01.2006 р. N 3336-IV,
 від 23.02.2006 р. N 3504-IV,
 від 22.12.2006 р. N 534-V,
 від 11.01.2007 р. N 577-V,
 від 22.02.2007 р. N 695-V,
 від 17.05.2007 р. N 1033-V;
у редакції Закону України від 24.09.2008 р. N 586-VI)

Стаття 295. Надіслання копії рішення по скарзі або протесту на постанову

Копія рішення по скарзі або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено. В той же строк копія постанови надсилається потерпілому на його прохання.

Про результати розгляду протесту повідомляється прокуророві.

Стаття 296. Наслідки скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення

Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.

Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або виправних робіт, провадиться в порядку, встановленому законом.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 05.04.2001 р. N 2342-III)

Стаття 297. Опротестування рішення по скарзі

Рішення по скарзі на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором.

Протест на рішення по скарзі вноситься у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який прийняв рішення по скарзі.

Розділ V
ВИКОНАННЯ ПОСТАНОВ ПРО НАКЛАДЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ СТЯГНЕНЬ

Глава 25
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 298. Обов'язковість постанови про накладення адміністративного стягнення

Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями посадовими особами і громадянами.

Стаття 299. Звернення постанови до виконання

Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.

При оскарженні або опротестуванні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги або протесту без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.

Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 05.04.2001 р. N 2342-III)

Стаття 300. Порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення

Постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.

Постанова про адміністративний арешт виконується органом внутрішніх справ у порядку, встановленому законами України.

У разі винесення кількох постанов про накладення адміністративних стягнень щодо однієї особи кожна постанова виконується окремо.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 05.04.2001 р. N 2342-III)

Стаття 301. Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення

За наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту чи виправних робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця.

Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

(У редакції Закону України
 від 19.10.2000 р. N 2056-III)

Стаття 302. Припинення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення

За наявності обставин, зазначених у пунктах 5, 6 і 9 статті 247 цього Кодексу, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання.

Стаття 303. Давність виконання постанов про накладення адміністративних стягнень

Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження чи опротестування постанови відповідно до статті 291 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги або протесту. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 05.04.2001 р. N 2342-III,
від 24.09.2008 р. N 586-VI)

Стаття 304. Вирішення питань, зв'язаних з виконанням постанови

Питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Стаття 305. Контроль за виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення

Контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 19.10.2000 р. N 2056-III)

Глава 26
ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО ВИНЕСЕННЯ ПОПЕРЕДЖЕННЯ

Стаття 306. Порядок виконання постанови про винесення попередження

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження виконується органом (посадовою особою), який виніс постанову, шляхом оголошення постанови порушнику.

Якщо постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження виноситься під час відсутності порушника, йому вручається копія постанови в порядку і строки, передбачені статтею 285 цього Кодексу.

При винесенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення порушень, передбачених статтями 116, 1162, 117 цього Кодексу, воно оформляється способом, встановленим відповідно Міністерством внутрішніх справ України або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.05.89 р. N 7542-XI,
 від 29.07.91 р. N 1369-XII,
 від 15.11.91 р. N 1818-XII;
 законами України від 05.04.2001 р. N 2342-III,
від 24.09.2008 р. N 586-VI,
від 15.01.2009 р. N 885-VI)

Глава 27
ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО НАКЛАДЕННЯ ШТРАФУ

Стаття 307. Строки і порядок виконання постанови про накладення штрафу

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.05.89 р. N 7542-XI,
 від 29.07.91 р. N 1369-XII,
 від 15.11.91 р. N 1818-XII;
 законами України від 15.11.94 р. N 244/94-ВР,
 від 15.05.96 р. N 196/96-ВР,
від 24.09.2008 р. N 586-VI)