2.5.2 Для залізобетонних і кам'яних несучих елементів належить обмежувати допустимі значення параметра γ (таблиця 2.12).

Для колон, стовпів і вузьких простінків (при перевірці на позацентровий стиск)

де ∑P - розрахункове сумарне статичне навантаження від власної ваги та інших вертикальних

навантажень, включаючи сейсмічне, які діють у найбільш навантаженому перерізі несучих конструктивних елементів будівлі;

RP - розрахункова несуча здатність конструктивних елементів будівлі, які несуть вертикальні

навантаження у тому ж перерізі, де визначалось ∑P.

Для широких простінків, діафрагм, поперечних стін (при перевірці на зріз та на головні розтягуючі напруження)

де ∑Q - розрахункове сумарне горизонтальне навантаження, включаючи сейсмічне, що діє у найбільш навантаженому перерізі несучих конструктивних елементів будівлі;

rq - розрахункова несуча здатність конструктивних елементів будівлі, які сприймають горизонтальні навантаження у тому ж перерізі, де визначалось ∑Q.

Таблиця 2.12 - Гранично допустимі значення параметра у для залізобетонних і кам'яних несучих конструкцій в залежності від інтенсивності землетрусів в балах

Бали шкали MSK-64

Значення параметра γ

6

0,95

7

0,8

8

0,7

9

0,6

2.5.3 При розрахунку елементів конструкцій на міцність і стійкість, окрім коефіцієнтів умов роботи, що приймаються у відповідності з іншими нормами, належить вводити додаткові коефіцієнти от, що враховують підвищення механічних властивостей матеріалів при високих швидкостях завантаження і які визначаються згідно з таблицею 2.13.

Перерізи елементів слід приймати не менше ніж отримані за результатами розрахунку на основне сполучення навантажень.

Таблиця 2.13 - Значення коефіцієнтів m

Характеристика конструкцій та з'єднань

Значення m

При розрахунках на міцність

1. Сталеві та дерев'яні конструкції

1,3

2. Залізобетонні з стержневою і дротяною арматурою (крім перевірки міцності похилих перерезів):

а) з важкого бетону з арматурою класів А-І, А-ІІ, Б-Ill, Вр-І, А240С, А300С, А400С, А500С;

б) те саме з арматурою інших класів;

в) з легкого бетону;

г) з ніздрюватого бетону з арматурою усіх класів

1.2

1,1

1,1

1,0

3. Залізобетонні, які перевіряються за міцністю похилих перерізів:

а) колони багатоповерхових будівель;

б) інші елементи

0,9

1,0

4. Кам'яні, армокам'яні і бетонні конструкції;

а) при розрахунках на позацентровий тиск;

б) при розрахунках на зсув і розтяг

1,2

1,0

5. Зварні з'єднання

1,0

6. Болтові та заклепочні з'єднання

1,1

При розрахунках на стійкість

7. Сталеві елементи гнучкістю понад 100

1,0

8. Те саме з гнучкістю до 20

1,2

9. Те саме з гнучкістю від 20 до 100

від 1,2 до 1,0 за інтерполяцією

Примітка. Наведені у таблиці коефіцієнти вводяться тільки при розрахунку на особливе сполучення в наантажень з урахуванням сейсмічних дій.

3 ЖИТЛОВІ, ГРОМАДСЬКІ, ВИРОБНИЧІ БУДІВЛІ ТА СПОРУДИ

3.1 Загальні положення

3.1.1 Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення будівель і споруд належить приймати з урахуванням положень розділу 1. Поверховість (висота) будівель не повинна перевищувати значень, вказаних у таблиці 3.1.

Висота дошкільних дитячих закладів не повинна перевищувати двох поверхів, шкільних закладів і лікарень - трьох поверхів. Хірургічні та реанімаційні відділення в лікарнях належить розміщувати на нижніх двох поверхах.

Таблиця 3.1 - Поверховість житлових, громадських і промислових будівель в залежності від сейсмічності майданчика

Ч.ч.

Несучі конструкції будівлі

Кількість надземних поверхів при розрахунковій сейсмічності майданчика (балів)

6

7

8

9

1

Сталевий каркас

нc

нc

16

12

2

Залізобетонний каркас:

- в'язевий або рамно-в'язевий із вертикальними залізобетонними діафрагмами, в'язями або ядрами жорсткості;

нc

16

12

9

- рамний із діафрагмами з! штучної кладки;

нc

9

7

5

- рамний без діафрагм;

12

7

5

3

- безригельний із залізобетонними діафрагмами або ядрами жорсткості;

16

12

9

7

- безригельний без діафрагм

7

4

3

2

3

Стіни з монолітного залізобетону

нc

24

20

12

4

Стіни великопанельні залізобетонні

нc

20

16

10

5

Каркасно-кам'яні

нc

10

7

5

6

Стіни з великих бетонних або віброцегляних блоків:

- дворядної розрізки, з'єднаних між собою за допомогою закладних деталей або арматурних випусків;

9

5

4

2

- дворядної розрізки, посилені суцільним вертикальним армуванням

нc

9

7

4

7

Стіни комплексної конструкції з цегли, природного каменю і дрібно-штучних стінових бетонних виробів

12

5

4

3

8

Стіни з цегли, природного каменю і дрібноштучних стінових бетонних виробів

9

4

3

1

9

Стіни комплексної конструкції із стінових дрібних блоків з ніздрюватих бетонів

4

2

2

1

10

Стіни дерев'яні щитові, рублені, брущаті

нc

3

2

1

Примітка 1. Вимоги до будівництва в 6-бальних зонах див. 3.12.1 - 3.12.5.

Примітка 2. Висота поверху багатоповерхових будівель прийнята не більше 4 м для житлових і громадських будівель та 6 м - для промислових.

Примітка 3. "нc" в таблиці означають, що конструкції будівлі проектуються за вимогами для несейсмічних районів.

Примітка 4. У кількість надземних поверхів враховується поверх, більше половини висоти якого знаходиться вище планувальної відмітки землі, що прилягає до будівлі.

Примітка 5. Кількість поверхів у будівлях з кам'яними стінами (ч.ч. 8 і 9) при гарантованому нормаль-ному зчепленні в кладці Rnt ≥ 180 кПа (1,8 кг/см2) може бути збільшена в районах сейсмічністю 7 і 8 балів на один поверх.

Примітка 6. Проектування будівель поверховістю більше ніж вказано у таблиці допускається на основі обгрунтування, погодженого з регулюючими органами України з будівництва, як для об'єктів експериментального будівництва

Примітка 7. За поз. 9 необхідно застосовувати блоки марки за щільністю не нижче D600 і за міцністю на

стиск класу не менше ніж В2.5.

3.1.2 Довжина секцій всіх типів будівель, крім дерев'яних та зі стінами з ніздрюватих бетонних блоків, не повинна перевищувати при розрахунковій сейсмічності 7 і 8 балів - 80 м, 9 балів - 60 м, дерев'яних та зі стінами з ніздрюватого бетону - відповідно 40 м і 30 м.

3.1.3 У будівлях з несучими стінами, крім зовнішніх поздовжніх стін, повинно бути не менше однієї внутрішньої поздовжньої стіни.

3.1.4 Будівлі повинні мати правильну форму в плані. Суміжні ділянки будівлі вище або нижче планувальної відмітки не повинні мати перепади більше 5 м.

Перекриття в будівлях необхідно розїашовувати на одному рівні.

3.1.5 Будівлі належить розділяти антисейсмічними швами на відсіки, якщо:

- їх об'ємно-планувальні та конструктивні рішення не відповідають вимогам 3.1.2, 3.1.4 цих Норм;

- окремі об'єми будівель в межах загального плану, які не є ядрами жорсткості, мають різко відмінні (більше 30 %) жорсткості або маси.

В одноповерхових будівлях заввишки до 10 м при сейсмічності 7 балів і менше антисейсмічні шви допускається не влаштовувати.

3.1.6 Антисейсмічні шви повинні розділяти будівлю за всією висотою.

Допускається на ділянках із сейсмічністю 7 і 8 балів, а також 9 балів (для грунтів І та II категорій за сейсмічними властивостями) не влаштовувати шов у фундаментах, окрім випадків, коли антисейсмічний шов співпадає з осадочним.

Температурні та осадочні шви належить виконувати як антисейсмічні.

3.1.7 Антисейсмічні шви необхідно виконувати шляхом спорудження парних стін або рам, або рами та стіни.

Ширина антисейсмічних швів на кожному рівні повинна бути не менше суми взаємних горизонтальних зміщень відсіків від розрахункового навантаження, визначених відповідно до даних Норм та не менше мінімальної, яку для будівель заввишки до 5 м належить приймати 30 мм і збільшувати на 20 мм на кожні 5 м висоти.

Конструкція прилягання секцій у зоні антисейсмічних швів не повинна перешкоджати їх взаємним горизонтальним переміщенням у разі землетрусів.

3.1.8 Сходові клітки належить передбачати закритими з природним освітленням, як правило, через вікна в зовнішніх стінах. Розташування та кількість сходових кліток необхідно приймати у відповідності з нормативними документами за протипожежними нормами проектування будівель, але не менше однієї між антисейсмічними швами в будівлях висотою більше трьох поверхів.

Влаштування основних сходових кліток у вигляді конструкцій, не з'єднаних із конструкціями будівель або споруд, не допускається.

3.1.9 Сходові клітки та ліфтові шахти каркасних будівель із заповненням, яке не включається в роботу, належить влаштовувати у вигляді ядер жорсткості, що сприймають сейсмічне навантаження, або у вигляді вбудованих конструкцій з иоповерховою розрізкою, які не впливають на жорсткість каркаса, а для будівель висотою до п'яти поверхів при розрахунковій сейсмічності 7 і 8 балів їх допускається влаштовувати в межах плану будівлі у вигляді конструкцій, відокремлених від каркаса будівлі.

3.1.10 Сходи належить виконувати, як правило, з крупних збірних елементів, з'єднаних між собою за допомогою зварювання, або з монолітного залізобетону. Допускається використання металевих або залізобетонних косоурів з набірними східцями за умови з'єднання за допомогою зварювання або на болтах косоурів з площадками та східців з косоурами.

Міжповерхові сходові площадки належить вмуровувати у стіни. В кам'яних будівлях площадки повинні вмуровуватись завглибшки не менше 250 мм. Улаштування консольних східців, вмурованих у кам'яну кладку, не допускається.

3.1.11 При проектуванні будівель і споруд необхідно перевіряти розрахунком кріплення високого та важкого обладнання до несучих конструкцій будівель і споруд, а також враховувати сейсмічні зусилля, які виникають при цьому в несучих конструкціях.

3.1.12 У містах і селищах міського типу спорудження будинків із стінами з сирцевої цегли, саману та ґрунтоблоків заборонено. У сільських населених пунктах на майданчиках сейсмічністю до 8 балів допускається будівництво одноповерхових будівель із цих матеріалів за умови посилення стін дерев'яним антисептованим каркасом із діагональними в'язями.

3.1.13 Жорсткість стін каркасних дерев'яних будинків повинна забезпечуватися розкосами або панелями з конструктивної фанери. Брущаті та рублені стіни належить збирати на нагелях і болтах.

3.2 Основи та фундаменти

3.2.1 Проектування фундаментів будівель належить виконувати у відповідності з вимогами нормативних документів щодо основ будівель і споруд та пальових фундаментів.

Глибину закладання фундаментів рекомендується збільшувати шляхом улаштування підвальних поверхів.

3.2.2 Фундаменти будівель заввишки понад 16 поверхів на нескельних грунтах належить, як правило, приймати пальовими або у вигляді суцільної фундаментної плити із заглибленням підошви відносно відмітки мощення не менше ніж на 3,0 м.

3.2.3 Фундаменти будівель, збудованих на нескельних грунтах, повинні, як правило, влаштовуватися на одному рівні. Підвальні поверхи необхідно передбачати під усією будівлею. За розрахункової сейсмічності 7 і 8 балів допускається влаштування підвалу під частиною будівлі. При цьому його належить розміщувати симетрично відносно головних осей будівлі.