3.102 Буфети для глядачів передбачаються лише за наявності стаціонарних трибун і влаштовуються пересувними.
3.103 Санітарні вузли для осіб, які катаються, і для глядачів, розміщувані в будинку бази, повинні мати входи і виходи: для осіб, які катаються, - із вестибюля-грілки, для глядачів - з вулиці. Допускається розміщення санітарних вузлів для глядачів в окремому будинку, що розташовується на відстані не більше 150 м від найбільш віддаленого місця на трибуні.
Біля стартів спортивних гірськолижних трас і трамплінів (із розрахунковою завдовжки стрибка не менше 20 м) слід передбачати додаткові туалети для осіб, які займаються, на один-два очка кожний; в разі розташування стартового майданчика трампліна на естакаді туалет повинен розміщуватися біля низу сходів (ліфта), що ведуть до стартового майданчика.
3.104 Приміщення для одержання і здавання лиж повинно розміщуватися суміжно з приміщенням для зберігання лиж і сполучатися з ним через прорізи. Ширина приміщення (перпендикулярно до фронту прорізів) повинна бути не менше 3 м.
Перед виходом (входом) із приміщення назовні для одержання і здавання лиж слід передбачати навіс (веранду) для підготовки лиж площею, яка дорівнює площі приміщення для одержання і здавання лиж (див. 4 таблиці 13).
Тири для кульової стрільби
3.105 У складі допоміжних приміщень тирів, стрільбищ (крім приміщень, наведених у таблиці 11) слід додатково передбачати приміщення згідно з таблицею 14.
3.106 Допоміжні приміщення тирів слід розміщувати в стрілецькому павільйоні.
3.107 У тирах і на стрільбищах буфети передбачаються загальними для осіб, які займаються, і глядачів.
3.108 У критих тирах з "боксами" (див. виноску1) до таблиці 14) душові і санітарні вузли для осіб, які займаються, на розрахункову пропускну спроможність тиру розміщуються окремо від роздягалень. На стрільбищах душові, розташовані окремо від роздягалень, передбачаються виходячи тільки із кількості місць для перевдягання в боксах.
Таблиця 14
|
Приміщення |
Споруди |
||
|
|
криті1) і напіввідкриті тири |
окремо розташовані відкриті тири |
стрільбища1) |
|
|
площа приміщення, м2, або площа на одне місце, м2, не менше, і розрахункова кількість місць |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1. Приміщення для чищення зброї2): в основному будинку стрільбища
при стрілецьких галереях тирів |
1,8 на одне місце, але не менше 10 |
Кількість місць - на 5 % всіх у відкритих тирах стрільбища |
|
|
|
- |
- |
|
|
|
Кількість місць - на 100 % стрілецьких місць |
|
|
|
2. Стрілецький кабінет3) |
30 |
- |
30 |
|
3. Склад зброї |
244) |
454) |
|
|
4. Кімната приймання та здавання зброї |
10 |
- |
- |
|
5. Склад боєприпасів5' |
12 |
24 |
|
|
6. Збройова майстерня |
30, передбачається за кількості стрілецьких місць 10 і більше; за меншої кількості стрілецьких місць замінюється кімнатою для налагодження зброї площею 10м2 |
- |
60 |
|
7. Приміщення для очікування (у відкритих тирах - веранда) |
0,6 на стрілецьке місце, але не менше 7,5 у кожному тирі. Кількість місць - на 100 % стрілецьких місць |
||
|
8. Комора (місце) для інвентаря при стрілецькій галереї тиру для стрільби по мішенях з чорним кругом |
5 на кожні 20 стрілецьких місць в одному тирі |
||
|
9. Комори для обладнання та інвентаря при бліндажах6) за кількості стрілецьких місць в одному тирі: до 10 від 10 до 20 від 20 до 30 від 30 до 40 понад 40 |
6 8 10 Дві по 9 Дві по 10 |
||
|
10. Приміщення (місце) для суддівської комісії з визначення результатів (КВР) у бліндажах7) при дистанції стрільби: до 50 м понад 50 м |
10 - |
- - |
15 2 по 15 |
|
11. Приміщення охорони |
10 |
10 |
10 |
|
1) У критих тирах (за кількості стрілецьких місць понад 10) і на стрільбищах, призначених для змагань за участю іногородніх команд, а також для постійно орендуючих організацій допускається додатково до приміщень, наведених у таблиці, передбачати спеціальні приміщення ("бокси") розміром 4 х 3 м (на 9 місць для перевдягання і 32 місця для зберігання одягу в двох'ярусних шафах) або 3 х 3 м (із 5 місцями для перевдягання і 22 місцями для зберігання одягу); в обох випадках у "боксі" розміщуються шафи для зберігання гвинтівок і пістолетів. Вибір розмірів "боксів" і їх кількість визначаються завданням на проектування. 2) Ширину приміщення слід приймати кратною 3 м. 3) Передбачається тільки у спорудах цілорічної дії. Кількість стрілецьких кабінетів визначається завданням на проектування. 4) Площа уточнюється у кожному окремому випадку за табелем чинної "Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї та вибухових матеріалів". При цьому площа складу повинна бути збільшена із розрахунку 0,08 м2 на кожну гвинтівку понад 300 у тирах і 0,07 м2 понад 6000 на стрільбищах. При проектуванні "боксів" площа складу зброї повинна бути зменшена виходячи з кількості зброї, яка зберігається у "боксах". 5) Ширину приміщення слід приймати кратною 1,2 м. 6) У тирах, призначених тільки для швидкісної стрільби по рухомих мішенях і мішенях, що з'являються, не передбачається. 7) Передбачається тільки для стрільби по мішенях із чорним кругом у спорудах, призначених для змагань регіонального і більш високого рівня. Примітка. В критих і напіввідкритих тирах із кількістю стрілецьких місць менше 5, а також у вбудованих тирах допускаються зменшені склад і площі допоміжних приміщень, які визначаються у завданні на проектування. |
3.109 На стрільбищах при відкритих тирах (або групі відкритих тирів), віддалених від основного будинку більш ніж на 50 м, слід передбачати додаткові туалети на один-два очка, загальні для тих, хто займається, і глядачів.
3.110 Склади зброї і боєприпасів не повинні мати вікон, а вікна збройової майстерні повинні мати грати і віконниці, що замикаються зсередини.
Веслувальні бази
3.111 Допоміжні приміщення веслувальних баз, крім елінгу (див. 3.57), повинні розміщуватися в окремо розташованому будинку не далі 200 м від елінгу або суміщуватися з ним.
3.112 На веслувальних базах (крім приміщень, наведених у таблиці 11) слід додатково передбачати приміщення для чергових матросів-рятувальників і мотористів - водіїв катерів площею 10м2, із якого повинен бути забезпечений огляд акваторії бази. На майданчику для наладки й огляду човнів слід передбачати літню будку площею не менше 6 м2 для чергового боцмана.
Споруди для фізкультурно-оздоровчих занять
3.113 Фізкультурно-оздоровчі заклади масових типів слід проектувати з урахуванням вимог забезпечення доступності інвалідів відповідно до ВСН 62. Для фізкультурно-оздоровчих, фізкультурно-реабілітаційних занять інвалідів в закладах масових типів, за винятком дитячо-юнацьких спортшкіл і спеціалізованих спортклубів, передбачаються універсальні чи спеціалізовані споруди, що функціонують у режимі спільного, поперемінного чи роздільного використання інвалідами й іншими категоріями.
Фізкультурно-оздоровчі споруди для занять школярів та населення у школах нового типу повинні проектуватися з окремими допоміжними приміщеннями: роздягальнями, душовими, санвузлами для обслуговування дорослих та школярів згідно з таблицями 8-9.
3.114 При відкритих площинних спорудах для фізкультурно-оздоровчих занять, розміщуваних у житловому кварталі (мікрорайоні), допускається передбачати тільки санітарні вузли для тих, хто займається (керуючись вимогами, наведеними в 2а таблиці 12), і комори для переносного
обладнання та інвентаря, які розташовуються у ближчих будинках.
3.115 Склад і площі допоміжних приміщень лижних баз для масового катання (крім наведених у таблиці 11 цих Норм) слід приймати згідно з таблицею 13.
3.116 Допоміжні приміщення для масового катання на ковзанах у комплексах відкритих площинних споруд повинні передбачатися з урахуванням вимог 3.91.
3.117 Роздягальні, душові і санітарні вузли при ваннах для дітей до 14-річного віку слід розташовувати окремо від аналогічних приміщень для дорослих.
3.118 Допоміжні приміщення фізкультурно-оздоровчих споруд повинні також відповідати вимогам 3.77, 3.78, 3.93 - 3.99 і 3.101 - 3.104.
3.119 При розміщенні споруд фізкультурно-оздоровчих закладів у вбудованих у житлові будинки приміщеннях при відповідному спортивно-технологічному обґрунтуванні і дотриманні вимог до кратності повітрообміну і рухливості повітря в зонах перебування тих, хто займається,
допускається:
а) зменшення нормативної висоти залів загальнофізичної підготовки, що включає елементи ігор і гімнастики, від 4,8 м до 4,2 м;
б) зменшення нормативної висоти залів для занять ритмічною і жіночою оздоровчою гімнастикою, хореографією, атлетичною гімнастикою, боротьбою (крім класичної боротьби і карате), приміщень тренажерної техніки - від 3,9 м до висоти житлового поверху;
в) розміщення залів у приміщеннях нестандартних габаритів;
г) розміщення приміщень тренажерної техніки, приміщень для гри в настільний теніс, залів атлетичної гімнастики з улаштуванням проміжних опор.
ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО ДОПОМІЖНИХ ПРИМІЩЕНЬ СПОРТИВНО-ДЕМОНСТРАЦІЙНИХ І СПОРТИВНО-ВИДОВИЩНИХ СПОРУД
3.120 У спортивно-видовищних будинках слід передбачати приміщення для куріння для глядачів, площа яких повинна прийматися виходячи із розрахунку 0,04 м2 на одне місце для глядачів, але не менше 10м2.
3.121 Розрахунок площі допоміжних приміщень для глядачів (вестибюля, гардеробної верхнього одягу, фойє, буфетів, приміщень для куріння, санітарних вузлів) у спортивно-демонстраційних і спортивно-видовищних будинках слід проводити виходячи з найбільшої сумарної місткості стаціонарних місць (трибун) і тимчасових місць (партеру, блітчерів), визначеної згідно зі схемами трансформації залу. Тимчасові місця, розміщувані на арені під час проведення змагань з боксу, зборів (мітингів), у розрахунок не приймаються.
3.122 У демонстраційних відкритих площинних і в критих спортивних спорудах слід додатково передбачати приміщення для суддів, а в разі призначення їх для проведення змагань - і приміщення для преси (прес-центр). Приміщення для суддів і преси допускається передбачати у будинках лижних і веслувальних баз, що мають стаціонарні трибуни, а також на стрільбищах, призначених для змагань високого рівня. Склад і площі приміщень для суддів і преси визначаються завданням на проектування.
3.123 У спорудах, призначених для змагань з командних видів спортивних ігор (у тому числі в універсальних спорудах), слід передбачати чотири командні роздягальні (без поділу на чоловічі і жіночі).
3.124 У відкритих спорудах цілорічної дії допоміжні приміщення буфетів для глядачів повинні розташовуватися в опалюваних приміщеннях.
ПРИРОДНЕ ОСВІТЛЕННЯ
3.125 У будинках спортивних та фізкультурно-оздоровчих закладів природне освітлення слід проектувати згідно з вимогами СНІП П-4 та СанПіН 2605. Пряме природне освітлення спортивних залів, залів критих ковзанок із штучним льодом, залів для підготовчих занять і залів ванн басейнів (у тому числі веслувальних), хореографічних класів і приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять, а також допоміжних приміщень (медичних, навчальних, адміністративних, об'єктів харчування) може бути бічним, верхнім або в комбінації бічного і верхнього освітлення.
3.126 Розташування світлових прорізів повинно виключати сліпучу дію сонячних променів на тих, хто займається, і глядачів.
Орієнтацію світлових прорізів у спортивних залах, залах критих ванн і залах для підготовчих занять у басейнах і хореографічних класах по сторонах горизонту за одностороннього бічного освітлення слід приймати у центральних і північних районах України (північніше 48° північної широти) на південний схід, а у південних районах (південніше 48° північної широти) - на північний схід. В разі влаштування світлових прорізів бічного освітлення з двох сторін стіна з найбільшою площею світлових прорізів повинна бути орієнтована у центральних і північних районах на схід, а у південних - на північ. У залах критих ковзанок із штучним льодом незалежно від району розміщення орієнтацію прорізів одностороннього бічного освітлення (або стіни з найбільшою площею світлових прорізів за двостороннього освітлення) слід приймати на північ.
Захисні заходи від сліпучого і теплового впливу сонячних променів слід передбачати у випадках, якщо:
- поле для гри розташовується своєю поздовжньою віссю поперек залу, а також в інших випадках, коли світлові прорізи опиняються в торцях поля для гри;
- світлові прорізи розміщуються навпроти стаціонарної трибуни для глядачів або навпроти пристроїв для стрибків у воду.
Орієнтація світлових прорізів приміщень і залів ванн для фізкультурно-оздоровчих занять, а також для навчання плаванню, не регламентується.
3.127 Рівномірність бічного освітлення не нормується, а в разі верхнього освітлення залів для спортивних ігор і легкої атлетики рівномірність природного освітлення повинна прийматися не менше 0,3.
