Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди

⁵⁾ Ширину приміщення слід приймати кратною 1,2 м.

⁶⁾ У тирах, призначених тільки для швидкісної стрільби по рухомих мішенях і мішенях, що з'являються, не передбачається.

⁷⁾ Передбачається тільки для стрільби по мішенях із чорним кругом у спорудах, призначених для змагань регіонального і більш високого рівня.

Примітка. В критих і напіввідкритих тирах із кількістю стрілецьких місць менше 5, а також у вбудованих тирах допускаються зменшені склад і площі допоміжних приміщень, які визначаються у завданні на проектування.

3.109 На стрільбищах при відкритих тирах (або групі відкритих тирів), віддалених від основного будинку більш ніж на 50 м, слід передбачати додаткові туалети на один-два очка, загальні для тих, хто займається, і глядачів.

3.110 Склади зброї і боєприпасів не повинні мати вікон, а вікна збройової майстерні повинні мати грати і віконниці, що замикаються зсередини.

Веслувальні бази

3.111 Допоміжні приміщення веслувальних баз, крім елінгу (див. 3.57), повинні розміщуватися в окремо розташованому будинку не далі 200 м від елінгу або суміщуватися з ним.

3.112 На веслувальних базах (крім приміщень, наведених у таблиці 11) слід додатково перед­бачати приміщення для чергових матросів-рятувальників і мотористів - водіїв катерів площею 10м², із якого повинен бути забезпечений огляд акваторії бази. На майданчику для наладки й огляду човнів слід передбачати літню будку площею не менше 6 м² для чергового боцмана.

Споруди для фізкультурно-оздоровчих занять

3.113 Фізкультурно-оздоровчі заклади масових типів слід проектувати з урахуванням вимог забезпечення доступності інвалідів відповідно до ВСН 62. Для фізкультурно-оздоровчих, фізкуль­турно-реабілітаційних занять інвалідів в закладах масових типів, за винятком дитячо-юнацьких спортшкіл і спеціалізованих спортклубів, передбачаються універсальні чи спеціалізовані споруди, що функціонують у режимі спільного, поперемінного чи роздільного використання інвалідами й іншими категоріями.

Фізкультурно-оздоровчі споруди для занять школярів та населення у школах нового типу повинні проектуватися з окремими допоміжними приміщеннями: роздягальнями, душовими, сан­вузлами для обслуговування дорослих та школярів згідно з таблицями 8-9.

3.114 При відкритих площинних спорудах для фізкультурно-оздоровчих занять, розміщува­них у житловому кварталі (мікрорайоні), допускається передбачати тільки санітарні вузли для тих, хто займається (керуючись вимогами, наведеними в 2а таблиці 12), і комори для переносного

обладнання та інвентаря, які розташовуються у ближчих будинках.

3.115 Склад і площі допоміжних приміщень лижних баз для масового катання (крім наведених у таблиці 11 цих Норм) слід приймати згідно з таблицею 13.

3.116 Допоміжні приміщення для масового катання на ковзанах у комплексах відкритих пло­щинних споруд повинні передбачатися з урахуванням вимог 3.91.

3.117 Роздягальні, душові і санітарні вузли при ваннах для дітей до 14-річного віку слід роз­ташовувати окремо від аналогічних приміщень для дорослих.

3.118 Допоміжні приміщення фізкультурно-оздоровчих споруд повинні також відповідати ви­могам 3.77, 3.78, 3.93 - 3.99 і 3.101 - 3.104.

3.119 При розміщенні споруд фізкультурно-оздоровчих закладів у вбудованих у житлові будинки приміщеннях при відповідному спортивно-технологічному обґрунтуванні і дотриманні вимог до кратності повітрообміну і рухливості повітря в зонах перебування тих, хто займається,

допускається:

а) зменшення нормативної висоти залів загальнофізичної підготовки, що включає елементи ігор і гімнастики, від 4,8 м до 4,2 м;

б) зменшення нормативної висоти залів для занять ритмічною і жіночою оздоровчою гім­настикою, хореографією, атлетичною гімнастикою, боротьбою (крім класичної боротьби і карате), приміщень тренажерної техніки - від 3,9 м до висоти житлового поверху;

в) розміщення залів у приміщеннях нестандартних габаритів;

г) розміщення приміщень тренажерної техніки, приміщень для гри в настільний теніс, залів атлетичної гімнастики з улаштуванням проміжних опор.

ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО ДОПОМІЖНИХ ПРИМІЩЕНЬ СПОРТИВНО-ДЕМОНСТРАЦІЙНИХ І СПОРТИВНО-ВИДОВИЩНИХ СПОРУД

3.120 У спортивно-видовищних будинках слід передбачати приміщення для куріння для гля­дачів, площа яких повинна прийматися виходячи із розрахунку 0,04 м² на одне місце для глядачів, але не менше 10м².

3.121 Розрахунок площі допоміжних приміщень для глядачів (вестибюля, гардеробної верх­нього одягу, фойє, буфетів, приміщень для куріння, санітарних вузлів) у спортивно-демонстра­ційних і спортивно-видовищних будинках слід проводити виходячи з найбільшої сумарної місткості стаціонарних місць (трибун) і тимчасових місць (партеру, блітчерів), визначеної згідно зі схемами трансформації залу. Тимчасові місця, розміщувані на арені під час проведення змагань з боксу, зборів (мітингів), у розрахунок не приймаються.

3.122 У демонстраційних відкритих площинних і в критих спортивних спорудах слід додатково передбачати приміщення для суддів, а в разі призначення їх для проведення змагань - і приміщення для преси (прес-центр). Приміщення для суддів і преси допускається передбачати у будинках лижних і веслувальних баз, що мають стаціонарні трибуни, а також на стрільбищах, призначених для змагань високого рівня. Склад і площі приміщень для суддів і преси визначаються завданням на проектування.

3.123 У спорудах, призначених для змагань з командних видів спортивних ігор (у тому числі в універсальних спорудах), слід передбачати чотири командні роздягальні (без поділу на чоловічі і жіночі).

3.124 У відкритих спорудах цілорічної дії допоміжні приміщення буфетів для глядачів повинні розташовуватися в опалюваних приміщеннях.

ПРИРОДНЕ ОСВІТЛЕННЯ

3.125 У будинках спортивних та фізкультурно-оздоровчих закладів природне освітлення слід проектувати згідно з вимогами СНІП П-4 та СанПіН 2605. Пряме природне освітлення спортивних залів, залів критих ковзанок із штучним льодом, залів для підготовчих занять і залів ванн басейнів (у тому числі веслувальних), хореографічних класів і приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять, а також допоміжних приміщень (медичних, навчальних, адміністративних, об'єктів хар­чування) може бути бічним, верхнім або в комбінації бічного і верхнього освітлення.

3.126 Розташування світлових прорізів повинно виключати сліпучу дію сонячних променів на тих, хто займається, і глядачів.

Орієнтацію світлових прорізів у спортивних залах, залах критих ванн і залах для підготовчих занять у басейнах і хореографічних класах по сторонах горизонту за одностороннього бічного освітлення слід приймати у центральних і північних районах України (північніше 48° північної широти) на південний схід, а у південних районах (південніше 48° північної широти) - на північний схід. В разі влаштування світлових прорізів бічного освітлення з двох сторін стіна з найбільшою площею світлових прорізів повинна бути орієнтована у центральних і північних районах на схід, а у південних - на північ. У залах критих ковзанок із штучним льодом незалежно від району розміщення орієнтацію прорізів одностороннього бічного освітлення (або стіни з найбільшою площею світло­вих прорізів за двостороннього освітлення) слід приймати на північ.

Захисні заходи від сліпучого і теплового впливу сонячних променів слід передбачати у ви­падках, якщо:

- поле для гри розташовується своєю поздовжньою віссю поперек залу, а також в інших випадках, коли світлові прорізи опиняються в торцях поля для гри;

- світлові прорізи розміщуються навпроти стаціонарної трибуни для глядачів або навпроти пристроїв для стрибків у воду.

Орієнтація світлових прорізів приміщень і залів ванн для фізкультурно-оздоровчих занять, а також для навчання плаванню, не регламентується.

3.127 Рівномірність бічного освітлення не нормується, а в разі верхнього освітлення залів для спортивних ігор і легкої атлетики рівномірність природного освітлення повинна прийматися не менше 0,3.

3.128 Розрахункова площа світлових прорізів у спортивних залах, залах критих ковзанок із штучним льодом, залів для підготовчих занять і залів ванн басейнів (у тому числі веслувальних), а також хореографічних класів визначається, як добуток площі підлоги приміщення на коефіцієнт N, який приймається за таблицею 15.

Таблиця 15

Приміщення

Коефіцієнт N ^*)

за бічного освітлення

за верхнього освітлення

одно­стороннього

дво­стороннього

зенітними ліхтарями

іншими видами ліхтарів

1

2

3

4

5

1. Спортивні зали:

а) для легкої атлетики та спортивних ігор

б) решта спортивних залів, зали для підготовчих занять у басейнах та хореограсрічні класи

0,20-0,220

0,17-0,187

0,170-0,187

0,145-0,160

0,120-0,132

0,102-0,112

0,140-0,154

0,119-0,131

2. Зали критих ванн басейнів (у тому числі веслувальних)

0,14-0,154

0,119-0,131

0,084-0,093

0,098-0,108

3. Зали критих ковзанок із штучним льодом

0,12-0,132

0,102-0,112

0,072-0,079

0,084-0,093

*) В універсальних спорудах слід приймати найбільше значення величини N.

У спортивно-демонстраційних і спортивно-видовищних залах і ковзанках природне освітлення може не передбачатися.

У приміщеннях і залах ванн для фізкультурно-оздоровчих занять, а також для навчання пла­ванню площа світлових прорізів залежно від місцевих умов повинна прийматися в межах 12-17 % площі підлоги приміщення (у басейнах, включаючи площу дзеркала води).

ВИМОГИ ДО АКУСТИКИ

3.129 У будинках і спорудах спортивних та фізкультурно-оздоровчих закладів акустику слід проектувати згідно з вимогами СНІП II-12. У спортивних залах, залах критих ванн і залах для підготовчих занять у басейнах, у залах критих ковзанок із штучним льодом, хореографічних класах і стрілецьких галереях критих типів час реверберації на частотах 500-2000 Гц слід приймати в межах смуги, показаної на графіку, наведеному на рисунку Л.3 додатка Л, а рівень звуку від зовнішних джерел (у тому числі від роботи систем санітарно-технічного та інженерного обладнання), що проникає до цих приміщень, слід приймати згідно з таблицею 16.

Захист приміщень від шуму слід проектувати згідно з вимогами СНІП П-12, ДСН 3.3.6.037, СТ СЕВ 4867.

Таблиця 16

Приміщення

Середньогеометрична частота октавних смуг, Гц

Рівень звуку, ДВА

63

125

250

500

1000

2000

4000

8000

Рівень звукового тиску, дБ

1 . Спортивні зали для видів спорту, що потребують музичного супроводу, і зали критих ковзанок

71

61

54

49

45

42

40

38

50

2. Решта спортивних залів, зали для підготовчих занять і зали критих ванн басейнів (утому числі веслувальних), стрілецькі галереї критих і напіввідкритих тирів

79

70

63

58

55

52

50

49

60

ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ

3.130 При проектуванні і реконструкції спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд слід виконувати вимоги ДБН В.1.1-7 і цих Норм.

3.131 Сумарну місткість стаціонарних і тимчасових місць для глядачів, які передбачені проектом трансформації залу, слід передбачати з урахуванням ступеня вогнестійкості будинку (споруди):

а) IIIа і V - не більше 300;

б) IV - не більше 400;

в) III і IIIб - не більше 600;

г) І і II - понад 600.

У будинках IVa ступеня вогнестійкості розміщення трибун для глядачів не допускається.

У будинках ІIIб ступеня вогнестійкості з елементами покриття з дерев'яних конструкцій у випадку, коли стіни, колони, сходи і міжповерхові перекриття мають межу вогнестійкості та по­ширення вогню, яка вимагається для будинків III ступеня вогнестійкості, допускається збільшення місткості одноповерхового зального приміщення до 4 тис. глядачів.

3.132 Будинки критих спортивних споруд ІIIб ступеня вогнестійкості в разі розміщення на верхньому поверсі тільки допоміжних приміщень можуть бути двоповерховими, а у випадку, коли стіни, колони, сходи і міжповерхові перекриття мають межу вогнестійкості і поширення вогню, яка вимагається для будинків III ступеня вогнестійкості, - заввишки до п'яти поверхів. В усіх випадках допоміжні приміщення повинні бути відокремлені від зального приміщення протипожежними стінами 1-го типу.

Граничний поверх розміщення зальних приміщень із місцями для глядачів у будинках критих спортивних споруд і в інших громадських будинках слід приймати згідно з вимогами, які став­ляться до розміщення актових і конференц-залів у розділі "Протипожежна безпека" ДБН В 2.2-9.

3.133 Зовнішні огороджувальні конструкції зальних приміщень у будинках І і II ступенів вогне­стійкості, які трансформуються, повинні виконуватися з негорючих матеріалів із межею вогне­стійкості не менше 0,5 год., у будинках III ступеня вогнестійкості - із негорючих матеріалів із межею вогнестійкості не менше 0,25 год. або з матеріалів груп горючості Г1, Г2 із межею вогнестійкості не менше 0,5 год., у будинках IV ступеня вогнестійкості - із матеріалів груп горючості Г1, Г2 із межею вогнестійкості не менше 0,25 год.

3.134 Ступінь вогнестійкості трибун будь-якої місткості відкритих спортивних споруд із вико­ристанням підтрибунного простору в разі розміщення в ньому допоміжних приміщень на два і більше поверхи слід приймати не нижче II; в разі одноповерхового розміщення допоміжних при­міщень у підтрибунному просторі ступінь вогнестійкості трибун приймається не нижче III.

Для несучих конструкцій трибун при відкритих спортивних спорудах, що не мають викорис­товуваного підтрибунного простору, із кількістю рядів 20 і менше (незалежно від загальної міст­кості), а також для трибун, розташованих на земляному укосі, допускається застосування горючих матеріалів. Несучі конструкції трибун із кількістю рядів понад 20 повинні бути із негорючих мате­ріалів із межею вогнестійкості не менше 0,75 год.

3.135 У будинках критих спортивних споруд несучі конструкції стаціонарних трибун місткістю від 300 до 600 глядачів і більше повинні виконуватися з негорючих матеріалів із межею вогне-

I стійкості не менше 0,75 год. Межа вогнестійкості несучих конструкцій трибун, що трансформуються (висувних та ін.), незалежно від їх місткості повинна бути не менше 0,25 год. Для несучих конст­рукцій трибун місткістю менше 300 глядачів допускається застосування горючих матеріалів.