Будівлі і споруди для зберігання мінеральних добрив та засобів захисту рослин

16-23

75

0,3

Примітка. Метеорологічні умови в приміщеннях, указаних в таблиці, в теплий період року не нормуються.

5.6 Для видалення пилу, вибухонебезпечних, вибухопожежонебезпечних і шкідливих речовин від місць їх виникнення і виділення (в складських приміщеннях, транспортерних галереях, переванта­жувальних вузлах і т. ін.) слід проектувати системи місцевих відсмоктувань у відповідності з вимогами технологічної частини проекту і охорони навколишнього природного середовища.

5.7 В складських приміщеннях, в яких можливе тільки періодичне виділення шкідливостей (при вантажно-розвантажувальних операціях, при роботі двигунів внутрішнього згоряння і т. ін.), крім по­стійної діючої вентиляції, що забезпечує одноразовий повітрообмін за годину, повинна бути передбачена періодично діюча під час виділення шкідливостей механічна вентиляція для забезпечення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин в повітрі робочої зони.

6 ЭЛЕКТРОТЕХНІЧНІ ПРИСТРОЇ

6.1 Електротехнічні установки повинні проектуватися у відповідності з ПУЕ, інструкціями: з про­ектування електрозабезпечення, силового і освітлювального обладнання промислових підприємств; з проектування і влаштування захисту від блискавки будівель і споруд РД 34.21.122.

6.2 Категорії споживачів електричної енергії, а також вимоги до забезпечення надійності електро-постачання роздавальних складів слід приймати у відповідності з діючими нормами технологічного проектування сільських електричних мереж і електростанцій.

6.3 Всі електроприймачі, розташовані в складських приміщеннях складів категорій А, Б, і В, повинні вимикатись загальним вимикальним апаратом (рубильником), що установлений зовні будівлі на не­спалимій стіні або на окремій опорі в металевій шафі з пристосуванням для опломбування.

6.4 Металеві частини електроустановок і заземлюючі провідники не повинні торкатись мінеральних добрив і пестицидів.

6.5 На робочих місцях комірників необхідно передбачати додатково місцеве електричне освітлення.

6.6 На вантажних платформах (рампах) слід передбачати штепсельні розетки на напругу до 42 В для підключення переносних світильників для освітлення залізничних вагонів.

6.7 Перелік приміщень для зберігання мінеральних добрив, що підлягають обладнанню пожежною сигналізацією, наведено у додатку Б.

7 ОЦІНКА ВПЛИВУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

7.1 До складу передпроектної (ТЕО, ТЕР) чи проектно-кошторисної документації на нове будів­ництво, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння підприємств повинен бути включений розділ "Оцінка впливу на навколишнє середовище" (ОВНС), розроблений згідно з ДБН А.2.2-1.

В матеріалах ОВНС повинні бути ураховані вимоги СНІП 1.02.01 до розділу "Охорона навколиш­нього природного середовища", який при цьому окремо не розробляється.

7.2.Обсяг і зміст матеріалів ОВНС визначаються в кожному конкретному випадку замовником і генпроектувальником за участю місцевих органів екологічної безпеки України при складанні заяви щодо намірів і подання в органи місцевої влади.

Для видів діяльності і об'єктів, що являють собою підвищену екологічну безпеку (додаток 4 до ДБН А.2.2-1) розділ ОВНС виконується в повному обсязі згідно з розділом 2 ДБН А.2.2-1.

Ступінь екологічної безпеки складів добрив і пестицидів визначається в кожному конкретному випадку органами екологічної безпеки.

7.3 При складанні розділу ОВОС необхідно керуватись законами України "Про охорону навко­лишнього середовища", "Про екологічну експертизу", вимогами земельного законодавства України і іншими законодавчими актами і нормативними документами з охорони навколишнього середовища і раціональному використанню природних ресурсів.

7.4 Вихідні дані для проектування екологічних заходів, в тому числі матеріали інженерних ви­шукувань, повинні ураховувати специфіку об'єкта проектування, якісні і кількісні характеристики за­бруднюючих речовин, що виділяються підприємством в процесі експлуатації.

Перелік вихідних даних для розроблення розділу ОВНС рекомендується приймати з урахуванням даних додатку 2 Пособия по составлению раздела проекта (рабочего проекта) "Охрана окружающей природной среды" до СНіП 1.02.01.

7.5 При розробленні проектної документації необхідно ураховувати вимоги безпеки середовища перебування. Проектні рішення повинні бути ув'язані з екологічними, соціальними і економічними інтересами суспільства при урахуванні вимог екологічних норм, стандартів і лімітів використання природних ресурсів з урахуванням, при необхідності, перспективи розширення об'єкта за рахунок прилеглих територій.

Для запобігання забрудненню навколишнього середовища в розділах проекта необхідно перед­бачити заходи щодо очищення, нейтрализації і утилізації відходів виробництва у відповідності з ви­могами нормативних документів.

7.6 Розділ ОВНС розробляється на основі узагальнення і аналізу технічних рішень і природо­охоронних заходів, передбачених у відповідних розділах проектної документації з урахуванням вихідних даних за 7.4.

Обсяг і зміст розділу ОВНС повинен бути достатнім для оцінки природоохоронних заходів, за­безпечення раціонального використання природних ресурсів і доведення до мінімуму шкоди від об'єкта, що проектується.

8 ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

8.1 Організація будівельного виробництва при проектуванні і будівництві нових, а також роз­ширенні, реконструкції і технічному переозброєнні об'єктів повинна відповідати вимогам ДБН А.3.1-5.

8.2 До складу документації на будівництво об'єктів, разом з проектно-кошторисною документацією і робочими кресленнями, її невід'ємною частиною повинна входити проектно-технологічна докумен-

тація (ПТД), що включає проект організації будівництва (ПОБ) і проект виконання робіт (ПВР), що розробляються на основі робочої документації з урахуванням вимог ВБН 193, ДБН А.3.1-2, ДБН А.3.1-3. Склад і зміст ПТД в залежності від типу будівництва, складності об'єкта та інших особливостей встановлюються в контракті на будівництво на основі положень розділу 3 ДБН А.3.1-5.

8.3 Виробництво, операційний контроль якості і приймання робіт, виконаних при будівництві і реконструкції об'єктів, слід виконувати згідно з СНіП 3.03.01, державними стандартами, технологічними картами і схемами операційного контролю якості.

8.4 При будівництві будівель і споруд для клеєних дерев'яних конструкцій, які мають якісне захисне покриття, тривалість перебування їх під атмосферними впливами не повинна перевищувати один місяць.

8.5 В разі пошкодження захисних покриттів конструкцій в процесі транспортування і монтажу. цілість їх повинна бути відновлена до приймання об'єктів в експлуатацію. При цьому роботи слід виконувати з урахуванням вимог СНіП 3.04.03, СНіП 2.03.11 і технічних умов на конкретні конструкції.

8.6 При організації будівельного виробництва повинні бути враховані закони України "Про охорону праці", "Про пожежну безпеку", "Правила пожежної безпеки в Україні", вимоги СНіП ІІІ-4, а також умови охорони навколишнього середовища і виробництва робіт на ділянках існуючої міської забудови.

9 ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД

9.1 3 метою забезпечення тривалості та надійності в експлуатації будівельних конструкцій, інже­нерних систем, електрообладнання будівель і споруд на об'єктах повинна бути організована служба технічної експлуатації будівель і споруд.

9.2 Служба технічної експлуатації повинна здійснювати:

- контроль за дотриманням правил технічної експлуатації будівель і споруд, встановлених норма­тивною, експлуатаційною і проектною документацією;

- регулярні огляди конструкцій, розроблення пропозицій щодо усунення знайдених дефектів і пошкоджень;

- контроль за виконанням поточних і капітальних ремонтів будівель і споруд та їх якістю;

- контроль за безаварійним функціонуванням виробництва, за дотриманням нормативних до­кументів з пожежовибухобезпеки (ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.010, ГОСТ 12.1.041 і т. ін.).

9.3 Технічна експлуатація конструкцій та інженерних систем будівель і споруд повинна здійсню­ватись у відповідності з "Положением о проведении планово-предупредительного ремонта производ­ственных зданий и сооружений".

В разі відсутності в наведеному нормативному документі окремих рекомендацій з експлуатації конструкцій будівель і споруд, в проектній документації будівель і споруд повинні бути передбачені конкретні вказівки щодо безпечної експлуатації цих будівель і споруд.

9.4 Конструкції будівель та споруд повинні підлягати періодичним оглядам - загальним чи част­ковим (два рази на рік - весною і восени) і поточному (в залежності від конкретних умові. Позачергові огляди обов'язкові після аварії чи стихійного лиха - пожеж, ураганів, великих снігопадів і завірюх землетрусів і т. ін.

Результати оглядів оформляються актами та записом у відповідних журналах експлуатації будівель і споруд.

9.5 Металеві, дерев'яні, бетонні, залізобетонні, цегляні будівельні конструкції будівель і споруд повинні бути захищені від корозії, впливу вологи і вогню згідно з проектом. В разі пошкодження відновлення захисного покриття повинно виконуватись з урахуванням вимог СНіП 3.04.03 і СНіП 2.03.11.

9.6 Конструкції із полімерних матеріалів слід захищати від механічних пошкоджень. В процесі експлуатації огороджувальних конструкцій із склопластику в них може з'явитись ерозія полімерного шару. В такому випадку поверхня огородження повинна бути захищена шляхом нанесення лакофарбових покриттів (пентафталеві емалі і т.ін.)

9.7 Організація робіт щодо забезпечення санітарно-гігієнічних умов і техніки безпеки повинна виконуватись у відповідності з системою стандартів безпеки праці та іншими нормативними доку­ментами.

Додаток А (рекомендований)

Уніфіковані значення характеристик добрив

Таблиця А.1

Найменування добрив

Об'ємна вага, кгс/м³

Кут

природного укосу (кут внутрішньо­го тертя), градус

Коефіцієнт тертя добрив

по металу

по бетону

по дереву неструга-ному

Аміачна селітра

840

25

0,3

0,5

0,4

Карбамід

650

35

0,2

0,4

0,9

Селітра натрійова

1400

35

0,3

0,5

0,4

Добрива азотні всіх видів

(крім аміачної селітри, карбаміду, селітри натрієвої)

1000

35

0,3

0,5

0,4

Фосфоритне борошно

1800

40

0,3

0,5

0,4

Шлак фосфатний мартенівський і апатитовий концентрат

2000

40

0,3

0,5

0,4

Добрива фосфатні всіх видів

(крім фосфоритного борошна, шлаку фосфатного мартенів­ського, апатитового концентрату)

1200

35

0,5

0,5

0,4

Добрива калійні всіх видів

1400

35

0,3

0,5

0,3

Вапнякове і доломітове борошно

1700

35

0,3

0,5

0,4

Примітка. При проектуванні складських будівель і споруд для зберігання різних добрив харак­теристики добрив слід приймати виходячи з найбільш несприятливих умов.

Додаток Б (обов'язковий)

ПЕРЕЛІК

приміщень для зберігання добрив і пестицидів, які підлягають обладнанню пожежною сигналізацією і автоматичними установками пожежогасіння

Таблиця Б.1

Найменування приміщень

Площа приміщень, м²

автоматична пожежна сигналізація

автоматичні установки пожежогасіння

Склади мінеральних горючих добрив, негорючих добрив, затарених у спалиму упаковку, аміачної селітри

200 і більше

-

Приміщення складів пестицидів з температурою спалаху нижче 120°С

від 100 до 500

500 і більше

Примітка. Вибір засобів пожежогасіння і необхідність обладнання складів рідких засобів хімізації системою автоматичного пожежогасіння визначається проектом в залежності від вогнестійкості, міс­цевих умов, кількості і пожежонебезпечних властивостей речовин на складі (крім рідкого аміаку).

Додаток В (довідковий)

НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

ГОСТ 12.1.004-91

ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования

ГОСТ 12.1.010-76

ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования