2.4. Для кладки кам'яних стін повинен застосовуватися розчин марки не нижче 25. Для армованої кладки, комплексних конструкцій, великих блоків і для кладки при від'ємних температурах — марки не нижче 50. Не дозволяється застосовувати розчини, які затужавіли, а також розчини з недостатнім водоутриманням. Розмоложування затужавілих розчинів забороняється.
2.5.В жаркий період року необхідно проводити догляд за кладкою в ранньому воді з метою створення необхідних температурно-вологих умов твердіння розчину в швах кладки.
В зимовий період року кладку слід вести на розчинах з протиморозними добавками з дотриманням вимог розділу СНиП по зведенню і прийманню кам'яних конструкцій і будівництва в сейсмічних районах.
Режим догляду за кладкою встановлюється будівельною лабораторією в залежності від властивостей матеріалів для кладки, температури і вологості зовнішнього повітря.
2.6.Для підвищення нормального зчеплення в кладці рекомендується застосування полімерцементних розчинів. При виготовленні і застосуванні полімерцементних розчинів слід керуватися "Рекомендациями по повышению монолитности ручной кладки путем применения полимерцементных растворов", розробленими ЦНДІБК ім.Кучеренка.
Вимоги до кладки з великих блоків
2.7.Перед початком монтажу контактні поверхні блоків повинні бути старанно зачищені від бруду і пилу, потім необхідно їх зволожити.
Оптимальна ступінь зволоження залежить від засмоктувальної здатності каменя, водомісткості та водостримувальної здатності розчину, умов виконання робіт і задається будівельною лабораторією.
В зимовий період контактні поверхні блоків необхідно захищати від полою і снігу.
2.8.Монтаж великих блоків слід виконувати з використанням спеціальної інвентарної металевої рамки для влаштування розчинової постелі.
Монтаж великих блоків на розчинову постіль "на око" з наступним рихтуванням блоків домами або клинками забороняється.
Товщина монтажних розчинових швів повинна складати плюс-мінус .
2.9.При утворенні горизонтальних швів розчин повинен накладатися тільки на площу, необхідну для установки одного блока. Нанесення розчину одночасно на більшу площу не дозволяється незалежно від розмірів блоків.
З моменту укладення розчину на нижній блок до моменту установки блока на розчин повинно проходити не більше 2-х хвилин.
Якщо блок установлений невірно, то необхідно його зняти, забрати розчин, замінити новим і повторити монтаж.
Замонолічення вертикальних швів між блоками рекомендується здійснювати через метале ву лійку, контролюючи витрати бетону або розчину на кожний стик і оберігаючи їх витікання за допомогою нащільників.
2.10.При зведенні стін будинків з великих блоків забороняється використовувати цеглу або стінові камені для доведення кладки до проектної відмітки. При необхідності допускається застосовувати для цієї мети монолітний бетон не нижче класу В7,5.
Вимоги до кладки з стінових каменів
2.11.Кладку з стінових каменів слід виконувати захватками, додержуючись наступної послідовності при виконанні робіт: на початку по всій довжині захватки укладається черговий ряд каменів, після чого всі вертикальні шви заповнюються литим розчином. Для запобігання витікання розчину шви попередньо промазуються пластичним розчином (sl = 5-6).
2.12.Нанесення розчину на поверхню укладеного ряду кладки повинно виконуватися тільки по площі, необхідній для установки одного каменя. Нанесення розчину одночасно на більшу площу не допускається.
Зразу ж після укладки каменю на розчин слід зрушити камінь в його проектне положення, злегка повертаючи його при цьому навколо вертикальної осі. Дозволяється при установці каменя в проектне положення бити по ньому молотком, бойок якого має обкладку з щільної гуми.
Проміжок часу з моменту нанесення розчину на кладку до моменту установки каменя на розчинову постіль не повинен перевищувати 1 хвилину.
Забороняється зрушувати камінь, який пролежав на розчині більше 20-30сек. Неправильно установлений камінь слід зняти, весь зневоднений розчин старанно видалити і замінити новим, після чого камінь установлюється на місце.
2.13.Кладку з каменів пиляних вапняків виконують з перев'язуванням вертикальних швів у кожному ряду, а також по всіх кутах, приляганнях і перетинах капітальних стін. Система перев'язування — ланцюгова.
Незалежно від системи кладки як поперечникові камені застовують тільки повномірні.
2.14.Систематичний контроль міцності зчеплення в кладці стін будинків з каменів пиляних вапняків, зведених у сейсмічних районах, є обов'язковим і здійснюється будівельними лабораторіями згідно з ГОСТ 24992-81 "Конструкции каменные. Метод определения прочности сцепления в каменной кладке".
Вимоги до зведення каркасно-блокових будівель
2.15. Для бетонування стояків каркасу, захищених кладкою не менше ніж з двох сторін, рекомендується застосовувати литий бетон. При числі відкритих сторін стояків більше двох, застосовується бетон звичайної пластичної консистенції. Такий самий бетон рекомендується для виконання монолітних частин ригелів каркасу. Його укладання має здійснюватися з старанним віброущільненням.
2.16.Перед бетонуванням стояків повинен обов'язково складатися акт, який підтверджує достатність проведеного очищення вертикальних поверхень вапнякових блоків, призначених для використання як опалубка стояків, а також відповідність армування стояків вимогам проекту і діючих норм.
В складанні акту, крім виконавця робіт, повинні брати участь представники замовника і проектної організації.
2.17. Як опалубка для відкритих сторін стояків каркасу повинні, як правило, застосовуватися інвентарні достатньо жорсткі щити з гладкими контактними поверхнями.
Забирати щити дозволяється після зневоднювання бетону каменем кладки до стану, який забезпечує недеформованість розопалубленої поверхні бетону.
Якщо при цьому в бетоні виявляються окремі невеликі раковини і каверни, то їх слід негайно замонолітити цементним розчином марки 200.
2.18.При зведенні будівель в суху жарку погоду монолітні залізобетонні елементи, в також монтажні розчинені шви між плитами перекриттів і між стіновими блоками слід поливати водою не рідше двох разів на добу,
2.19. Каркасно-блокові будинки повинні зводитися в наступній технологічній
послідовності:
* бетонування нижніх ригелів даного поверху;
* армування стояків каркасу;
* монтаж великих блоків стінового заповнення;
* укладання збірних елементів верхніх ригелів і з'єднання їх між собою за допомогою арматурних випусків і закладних деталей;
* монтаж маршевих сходів і великопанельних перегородок;
* монтаж плит перекриттів;
* установка арматурних каркасів монолітної частини верхніх ригелів, анкерування плит перекриттів у ригелях;
* установка інвентарної щитової опалубки стояків каркасу;
* бетонування стояків і ригелів каркасу.
Виконання антисейсмічних заходів
2.20. При виконанні армокам'яних і комплексних конструкцій арматура повинна бути надійно захищена від корозії цементним розчином, закладні деталі — протикорозійними покриттями. Не допускається безпосереднє примикання арматурних стержнів до каменя кладки.
2.21. Технологія бетонування повинна забезпечувати щільне заповнення всього об'єму елементів підсилення бетоном. Вертикальні стержні армування повинні бути рівними по всій довжині без будь-яких викривлень. Сполучні анкери, хомути або сітки слід передбачати так, щоб вони не перешкоджали бетонуванню залізобетонних елементів підсилення. Укладання бетону повинно виконуватися з вібруванням.
2.22. Армована кладка повинна виконуватися з дотриманням наступних правил:
* товщина швів у кладці повинна перевищувати діаметр укладеної арматури на при дотриманні середньої товщини швів;
* сітки слід укладати так, щоб окремі (контрольні) кінці стержнів виступали на 2 - за одну із внутрішніх поверхень стін;
* при вертикальному армуванні стержні по довжині слід з'єднувати між собою зварюванням і замонолічувати в бетон антисейсмічних поясів.
2.23. Шви між плитами перекриттів слід старанно замонолічувати розчином М100 або дрібнозернистим бетоном класу В 7,5. Попередньо щілини між плитами повинні бути очищені від будівельного сміття і змочені.
Не допускається застосовувати для перекриттів і покриттів залізобетонні плити, які не мають рифлень по бокових гранях.
Забороняється при монтажі плит перекриттів пригинати арматурні випуски до торців плит. Торці пустотних настилів перекриттів на опорах повинні бути замуровані бетоном.
2.24. При зведенні будинків необхідно здійснювати систематичний контроль за якістю застосовуваних будівельних матеріалів і здійсненням комплексу антисейсмічних заходів згідно з вимогами технологічних карт, проекту і даної інструкції. Результати перевірок повинні фіксуватися відповідними актами в загальному і спеціальних журналах виконання робіт.
У журналах робіт (загальному і спеціальних) і актах на приховані роботи повинно фіксуватися виконання заходів, передбачених для забезпечення сейсмостійкості будинку з зазначенням;
а) складу, консистенції і міцності розчинів і бетонів в несучих конструкціях;
б) замочування каменів і блоків в момент їх використання;
в) заходів, прийнятих для одержання належної чистоти поверхні блоків;
г) способів укладання арматури і влаштування їїстиків;
д) способів замонолічування конструкцій будинку, марки бетону;
е) результатів експериментального визначення нормального зчеплення в кладці;
ж) допущених відхилень від проекту.
3. ВИМОГИ ДО МАТЕРІАЛІВ КЛАДОК
Вимоги до стінових блоків з пиляних вапняків
3.1. Типи і розміри стінових блоків з пиляних вапняків установлюються технічними умовами, затвердженими в установленому порядку (додатки 1 і 2).
3.2. Стінові блоки заввишки і більше повинні мати в середній частині торцевих вертикальних граней по осі симетрії двохсторонні пази завглибшки не менше з площею поперечного перерізу кожного пазу не менше кв.
Кутові блоки можуть мати паз тільки по одній торцевій грані. Форма поперечного пазу може бути прямокутною (рис. 9), а також трикутною, трапецеїдальною або напівкруглою.
Перетин прямокутного пазу на торцевий грані блоку
Рис. 9
3.3. Стінові блоки в залежності від величини межі міцності при стиску діляться на марки згідно з додатком 3.
3.4. Фізико-механічні показники стінових блоків повинні відповідати вимогам табл. 7.
3.5. Стінові блоки після вирізування з масиву гірської породи повинні бути витримані на складській площадці для видалення гірської вологи.
Тривалість витримування установлюється технологічними картами для даного родовища.
3.6. Стінові блоки по зовнішньому контуру повинні мати форму прямокутного паралелепіпеда з прямими ребрами і правильними гранями. Відхилення від геометричних розмірів і показників зовнішнього вигляду не повинні перевищувати величин, зазначених у табл. 8.
Таблиця 7
-------------------------------------------------------------------
| | | При використані блоків і |
| Фізико-механічні | Одиниця | каменів у кладці |
| показники | |----------------------------------|
| | виміру | зовнішніх | внутрішніх| стін |
| | | стін | стін | підвалів |
|-----------------------------------------------------------------|
|Средня щільність, | кг/м куб.|за вимогами| 2400 | 2500 |
|не більше | | проекту | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|Кофіцієнт розм'як- | | 0,6 | 0,6 | 0,7 |
|шування, не менше | | | | |
|-----------------------------------------------------------------|
|Морозостійкість, | | | | |
|не нижче: | | | | |
|а)в будинках з нор-| Мрз | 15 | Не | 15 |
|мальним вологим ре-| | |регламенту-| |
|жимом приміщень | | | ється | |
| | | | | |
|б)в будинках з во- | Мрз | 25 | Не | 15 |
|логим режимом | | |регламенту-| |
|приміщень | | | ється | |
-------------------------------------------------------------------
Примітка. При підтвердженні довговічності каменя багаторічним досвідом будівництва допускається з дозволу Держкоммістобудування застосування стінових блоків з морозостійкістю, нижчою зазначеної в таблиці.
Таблиця 8
-------------------------------------------------------------------
| Найменування показників | Для зовнішніх | Для внутрішніх |
| | стін | стін |
|-----------------------------------------------------------------|
| Висота, мм, не більше | +-10 | +-10 |
|-----------------------------------------------------------------|
| Ширина, мм, не більше | +8; -10 | +-10 |
|-----------------------------------------------------------------|
| Товщина, мм, не більше | +-8 | +-10 |
|-----------------------------------------------------------------|
| За різницею діагоналей, мм, | | |
| не більше | +-20 | +-20 |
|-----------------------------------------------------------------|
| Відбиті кути: | | |
| Кількість на лицьовій сто- | | Регламентується |
| роні, не більше | 2 | ТУ виробника |
|-----------------------------------------------------------------|
| Висота піраміди пошкоджено- | | |
| го кута, мм, не більше | 40 | 50 |
|-----------------------------------------------------------------|
| Відколки на ребрі лицьової | | |
| грані блока: | | |
| розмір за довжиною, мм, | | |
| не більше | 60 | 100 |
| | | |
| розмір за глибиною, мм, | | |
| не більше | 30 | 40 |
|-----------------------------------------------------------------|
| Відхилення від площини, мм, | | |
| не більше | 6 | 6 |
|-----------------------------------------------------------------|
| Сліди розпилу на лицьовій | | |
| стороні блока, завглибшки, | | Регламентується |
| мм, не більше | 2 | ТУ виробника |
|-----------------------------------------------------------------|
| Підріз граней блока: | | Регламентується |
| завглибшки, мм, не більше | 10 | ТУ виробника |
|-----------------------------------------------------------------|
| за довжиною від кута, мм, | | Регламентується |
| не більше | 100 | ТУ виробника |
-------------------------------------------------------------------
3.7. Стінові блоки не повинні мати ознак розшарувань, тріщин, слідів вивітрювання, глинистих і мергелистих прошарків.
