1.74. Поперечна арматура стояків виконується у вигляді замкнутих хомутів діаметром . Крок хомутів в стояках, закритих кладкою не менше ніж з двох сторін, повинен бути не більше вказаного в табл. 6.
Таблиця 6
-------------------------------------------------------------------
| | Крок хомутів, см, не більше |
| Діаметр поздовжніх |-------------------------------------------|
| стержнів, мм | Розрахункова сейсмічність, бали |
| |-------------------------------------------|
| | 7 | 8 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 14 | 25/30 | 20/25 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 16 | 25/35 | 20/25 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 18 | 30/40 | 25/30 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 20 | 30/40 | 25/30 |
|-----------------------------------------------------------------|
| 22 | 30/40 | 30/35 |
-------------------------------------------------------------------
Примітка:
1. В чисельнику вказаний крок хомутів у в'язаних каркасах, в знаменнику — у зварних,
2. У стояках, захищених кладкою тільки з однієї сторони, крок поперечних стержнів
зменшується в 1,5 рази.
3. На ділянках завдовжки по в сторони від вузлів каркасу крок поперечних стержнів в стояках зменшується в 2 рази.
1.75. Захисний шар бетону в стояках приймається рівним , а у сторін, не захищених кладкою, — . Конструкція арматурних каркасів повинна гарантувати виконання шару бетону потрібної товщини.
1.76. Армування ригелів виконується по результатах розрахунку переважно зварними кар-каеами; Поздовжня арматура збірних елементів ригелів повинна з'єднуватися за допомогою зварювання.
Монолітна обв'язка ригелів повинна мати безперервне подвійне армування. З цією метою рекомендується застосовувати трикутні каркаси (рис.6).
Варіанти анкеровки плит перекриттів в збірно-монолітних ригелях з порожнистими
збірними елементами
1 - кладка, 2 - збірні елементи ригелів, 3 - плити перекриттів, 4 - каркаси монолітної об'язки, 5 - відігнуті випуски плит
Рис. 6
Мінімальний діаметр поздовжньої арматури обв'язки — , а поперечної - при висоті ригелів до , — при більшій висоті.
1.77. Вузли каркасів рекомендується повністю виконувати з монолітного бетону і підсилювати косими стержнями (рис. 7).
Армування вузлів каркасу
Рис. 7
1.78. Розрахунок стін складається з трьох частин, перша з яких передбачає складання розрахункової схеми стін і визначеня значень вертикальних і сейсмічних навантажень, що діють на них, друга — визначення зусиль (напруг) в розрахункових перерізах стін, а третя включає в себе перевірку міцності заповнення і підбір перерізів елементів каркасу.
1.79. Розрахункові значення сейсмічного навантаження на будинок визначаються з врахуванням жорсткості заповнення в пружній стадії роботи і з врахуванням податливості основи.
1.80. Розрахунок стін будинків виконується за граничним станом першої групи. При виконанні цих розрахунків необхідно:
а) перевірити міцність вузьких і широких (суцільних) ділянок заповнення, параметри яких установлюються при розробці конструктивно-планувального рішення будівлі;
б) підібрати перерізи залізобетонних елементів каркасу.
При перевірці міцності заповнення вважається, що його розрахунковий стан настане тоді, коли напруга на окремих ділянках заповнення від спільної дії вертикальних та горизонтальних навантажень досягне відповідних розрахункових опорів кладки або каменя. При цьому пошкодження в елементах каркасу повинні бути відсутніми.
При підборі перерізів арматури збірно-монолітних ригелів враховується арматура як їх збірних, так і монолітних елементів за умови надійного забезпечення єдності їх роботи за рахунок конструктивних заходів.
1.81. Розрахункові характеристики бетону і арматури установлюються за розділом СНиП "Бетонные и железобетонные конструкции".
1.82. Розрахункові опори великоблокового заповнення осьовому розтяганню, зрізу, розтяганню при вигині і головних розтягальних напругах, при можливому руйнуванні по каменю приймаються в залежності від марки каменя за табл. 10.
Особливості проектувавня будівель з ненесучими стінами
1.83.Ненесучі стіни повинні забезпечувати тільки огороджувальні функції і виконуватися відокремленими від основних несучих систем будинку, які сприймають експлуатаційні і сейсмічні навантаження.
З цією метою між несучими елементами будинку (колонами, діафрагмами, несучими стінами, ригелями, плитами перекриттів і т.ін.) і ненесучими стінами передбачається антисейсмічний шов, ширина якого визначається розрахунком по максимальній величині перекосів поверхів будинку при дії сейсмічних навантажень, але не менше .
Шов повинен заповнюватися пружними синтетичними прокладками, будівельною повстю або іншими аналогічними матеріалами, які не будуть перешкоджати незалежним переміщенням несучих конструкцій будинків і прилеглих ненесучих стін. Відкритий шов з зовнішнього боку будинку може закриватися еластичною профільованою прокладкою (герніт, пороізол). захищеною цементним розчином, проклеюватися еластичною стрічкою, замазуватися герметичною мастикою по шару цементного розчину та іншими аналогічними матеріалами. За-повнення швів розчином не дозволяється.
1.84.Кріплення ненесучих стін повинно здійснюватися зв'язками, які не перешкоджають незалежному переміщенню несучих систем уздовж площі стін і запобігають випаданню стін із площин. Приклади кріплень стін показані на рис. 8. Кріплення здійснюється з кроком 60- по висоті стін, але не менше ніж у 3-х рівнях по висоті поверху. Якщо довжина ненесучої стіни перевищує , то вона повинна бути прикріплена до конструкції перекриття. Вузол кріплення виконується по аналогії з вузлом, показаним на рис. 8, а.
1.85.При товщині стіни повинні армуватися в горизонтальних швах кладки на всю їх довжину з кроком по висоті 80-, загальним перерізом в шві поздовжньої арматури не менше кв.
1.86.Нормальне зчеплення в кладці ненесучих стін дозволяється не менше Rnt ≥ 60 кПа (0,6 кгс/см кв.).
1.87.Ненесучі стіни на 6-му івище поверхах над віконними і дверними отворами армуються наскрізними стержнями арматури діаметром 6 - (не менше 2 шт.), надійно з'єднаними з конструкціями несучої системи.
1.88. Ненесучі стіни перевіряються розрахунком на роботу із своєї площини на місцеве горизонтальне сейсмічне навантаження при відповідному розглядуваному рівні споруди, але не менше 2.
Особлияості проектування самонесучнх стін
1.89. Самонесучі стіни каркасних будинків повинні проектуватися, як правило, без виступів у плані. В місцях перетину торцевих і поперечних стін з поздовжніми влаштовуються антисейсмічні шви на всю висоту стін.
Ширина вертикального антисейсмічного шва в місцях перетинів поздовжніх стін з поперечними визначається за формулою:
а= Δ + 20мм,
де Δ - максимальне переміщення каркасу.
1.90.Відстань між пристінними колонами не повинна перевищувати . Між самонесучими стінами і конструкціями каркасу необхідно передбачати зазор не менше . Кріплення стін до конструкцій каркасу повинно виконуватися з кроком по висоті не більше , за винятком випадків, коли висота стінових блоків перевищує цей розмір. Конструкція кріплення не повинна перешкоджати горизонтальним зміщенням каркасу вздовж стін.
Приклади узлів кріплення ненесучіх стін до колон
1- колона, 2 - стіна, 3 - закладна деталь колони, 4 - упорний елемент, 5 - сполучний елемент, 6 - арматурний стержень, 7 - пружні прокладки, 8 - арматурна сітка,
Рис. 8
1.91. По всій довжині стіни між вертикальними швами в рівні верху віконних отворів, перекриттів і покриттів повинні влаштовуватися антисейсмічні пояси, з'єднані з каркасом будинку. Пояси слід виконувати залізобетонними монолітними або збїрно-монолітними з безперервним армуванням. Антисейсмічні пояси слід зв'язувати з кладкою вертикальними випусками арматури.
При влаштуванні самонесучих стін із блоків висотою на поверх пояси слід передбачати через кожний ряд блоків.
При влаштуванні глухих стін з каменів чи блоків багаторядної розрізки відстань між поясами по висоті не повинна перевищувати .
Збірні залізобетонні перемички (або обв'язувальні балки), з'єднані між собою за допомогою зварювання закладних деталей і прикріплені до конструкцій каркасу, можуть служити антисейсмічними поясами. Переріз і армування антисейсмічних поясів виконуються за вимогами СНиП "Строительство в сейсмических районах".
1.92. При будівництві в районах сейсмічністю 9 балів і при висоті стін понад в районах сейсмічністю 7 — 8 балів у самонесучих стінах потрібно передбачати конструктивне вертикальне армування (залізобетонні включення) з кроком не більше по довжині стін і по гранях простінків. Вертикальна арматура підсилення повинна анкеруватися в горизонтальних залізобетонних поясах. Стіни і простінки з каменів пиляного вапняку або блоків багаторядної розрізки армуються горизонтальними сітками з кроком по висоті 1,2 - , зв'язаними з вертикальними елементами підсилення. При сейсмічності 9 балів блоки і камені слід кріпити до горизонтальної сітки анкерами або скобами з кроком 1-.
Особливості проектування кам'яних будівель в районах сейсмічністю 6 балів
1.93. Будинки слід, як правило, передбачати простої і симетричної форми у плані. Загальна довжина відсіку не повинна перевищувати .
В будинках прямокутної форми заввишки у 3 поверхи і вище слід передбачати поздовжню внутрішню стіну.
1.94. Висоту будинків, які зводяться в 6-бальних зонах без антисейсмічних заходів, слід, як правило, обмежувати:
* зі стінами з каменів пиляного вапняку — 4-ма поверхами;
* зі стінами з великих блоків двохрядної або багаторядної розрізки — 5-ма поверхами;
* зі стінами з великих блоків двохрядної розрізки, підсиленими в кутах, перетинах і переломах спін, а також по гранях отворів у внутрішніх стінах вертикальними коротишами жорсткої арматури, заанкерованими в обв'язках, — 9-ма поверхами.
1.95. Відстань між поперечними стінами не повинна перевищувати 15м. Не менше половини поперечних стін, втому числі не менше однієї внутрішньої, повинні бути наскрізними.
Ширина простішав з каменів або блоків пиляних вапняків не повинна бути меншою , ширина непідсилених отворів не більше . Простінки, які мають ширину менше , отвори завширшки понад , слід підсилювати по гранях вертикальними залізобетонними включеннями.
Великі стінові блоки слід, як правило, застосовувати з пазами на торцевих вертикальних гранях.
1.96. По всіх поздовжніх і поперечних стінах слід передбачати в рівні перекриттів і покриттів нерозривні пояси або монолітні обв'язки.
По стінах з великих блоків пиляного вапняку це можуть бути поясні залізобетонні блоки, з'єднані між собою зварюванням із замоноліченням стиків. Шви між збірними плитами перекриттів і поясними блоками закладаються бетоном на дрібному щебені або високомарочним розчином.
По внутрішніх стінах, на які опираються панелі перекриттів, виконується монолітна обв'язка, армована каркасом з двох стержнів діаметром , замоноліченим між торцями плит і заанкерованим в обв'язках прилеглих зовнішніх стін.
В будинках зі стінами з дрібних блоків пиляного вапняку в рівні перекриттів потрібно виконувати по несучих стінах монолітну обв'язку, армовану каркасом з двох стержнів діаметром .
Плити перекриттів слід, як правило, застосовувати зі шпонками або рифленням по торцевих гранях і шви між плитами замуровувати цементним розчином.
1.97. Зв'язок між поздовжніми і поперечними стінами здійснюється:
• в будинках зі стінами з каменів і блоків багаторядної розрізки за допомогою арматурних сіток, укладених по висоті з кроком 80 — 100 см і обв'язок (поясів) в рівні перекриттів;
• в будинках зі стінами з блоків двохрядної розрізки за допомогою поясних залізобетонних блоків, з'єднаних зварюванням або за допомогою арматурних зв'язків, заанкерованих в монолітні бетонні обв'язки зовнішніх стін в рівні перекриттів з однієї сторони і в обв'язки прилеглих внутрішніх стін — з другої. Якщо прилеглі внутрішні стіни виконані з залізобетонних конструкцій, то зв'язки приварюються до закладних деталей або арматурних випусків цих стін.
1.98. Якщо плити перекриттів застосовуються без анкерних випусків в торцях (несейсмічні), то при відстані між поперечними стінами більше надійність диску перекриттів потрібно, як правило, підсилювати влаштуванням між плитами з кроком 5 - монолітних ділянок завширшки , армованих наскрізними арматурними каркасами з двох стержнів діаметром , заанкерованих у прилеглі обв'язки стін перпендикулярного напрямку.
2. ВКАЗІВКИ ПО ЗВЕДЕННЮ БУДІВЕЛЬ
Забезпечення монолітності кладки
Загальні вимоги
2.1. Монтаж стін з каменів і блоків повинен виконуватися суворо відповідно до проекту.
Передбачені проектом монтажні отвори і ніші залишаються в кладці при її виконанні. Вирубка отворів і ніш забороняється. Влаштування борізд, ніш, отворів або інших ослаблень кладки, не передбачених проектом, дозволяється тільки за узгодженням з проектною організацією.
Підтісування і доробка блоків на кладці забороняється
2.2. При виконанні кладки повинно бути забезпечене щільне прилягання блоків і каменів до розчину по всій площі горизонтальних швів, для чого розчин повинен мати потрібну рухомість і накладатися на поверхню вкладеного ряду шаром рівномірної товщини при дотриманні горизонтальності розчинової постелі.
Вертикальні щілини між блоками і каменями повинні бути старанно заповнені розчином .
2.3. Кам'яні стіни повинні зводитися на розчинах з пластифікаторами, що підвищують пластичність і водостримувальну здатність розчинів (вапно, глина та ін.). Рухомість розчинової суміші в моменти використання в кладці (робоча консистенція) повинна відповідати зануренню стандартного конусу БудЦНДІЛ (sl) для стін з великих блоків 9 - , з каменів —10-.
Якість розчину повинна систематично контролюватися шляхом перевірки його однорідності і визначення міцності при стиску.
