В.3.3 Газохід
Газохід повинен бути круглої форми і виготовлятися зі скла або кварцу. Його внутрішній діаметр повинен становити (85 ± 2) мм, товщина стінки від до і висота – (535 ± 5) мм.
В.3.4 Дифузор
Дифузор треба оснащувати пристроєм для кріплення до нижньої частини газоходу та пристроєм введення заздалегідь перемішаного потоку повітря з вогнегасною речовиною і рівномірного розподіляння потоку суміші повітря з вогнегасною речовиною в поперечному перетині газоходу. Температура суміші повітря з вогнегасною речовиною в дифузорі повинна становити (25 ± 10) °С і вимірюватися повіреним давачем температури.
Розміри у міліметрах
|
|
|
|
а) «Чашковий пальник» і випробовувальний резервуар для горючої речовини |
b) Деталізоване зображення «чашки», яка обігрівається |
|
1 – пристрій для регулювання рівня палива, 2 – ротаметри, 3 – повітря, 4 – вогнегасна речовина, 5 – нагрівальна спіраль між внутрішньою і зовнішньою стінками; 6 – трубка для термопари, 7 – клема нагрівана
|
|
|
Рисунок В.1 – Установка для визначання вогнегасних концентрацій газових вогнегасних речовин методом «чашкового пальника»
|
В.3.5 Пристрій для подавання палива
Пристрій для подавання рідкого палива в «чашку» повинен забезпечувати його подавання з підтримуванням у ній постійного, але регульованого рівня рідини.
Пристрій для подавання газоподібного палива повинен забезпечувати його подавання в «чашку» з регулювальною і фіксованою швидкістю.
В.3.6 Змішувач
До змішувача повинні поступати повітря і вогнегасна речовина, які у вигляді єдиного змішаного потоку подають до дифузора.
В.3.7 Пристрій для подавання повітря
Пристрій для подавання повітря в змішувач повинен забезпечувати регулювання витрати повітря. Його треба оснащувати повіреним пристроєм для вимірювання витрати повітря.
В.3.8 Пристрій для подавання вогнегасної речовини
Пристрій для подавання вогнегасної речовини до змішувача повинен забезпечувати регулювання витрати вогнегасної речовини. Якщо використовують метод для визначання концентрації вогнегасної речовини відповідно до В.7.2, пристрій для вимірювання витрати вогнегасної речовини повинен бути повірений.
В.3.9 Система нагнітання
Система нагнітання повинна забезпечувати подавання до «чашкового пальника» вогнегасної речовини заданого виду і в контрольованій кількості в газоподібному стані.
В.4 Вимоги до матеріалів
В.4.1 Повітря
Повітря повинне бути чисте, сухе і не містити домішок мастила. Концентрація кисню повинна становити об'ємну частку (20,9 ± 0,5) %. Джерело і вміст використовуваного кисню в повітрі повинні бути зафіксовані.
Примітка. «Повітря», що постачають у балонах високого тиску, заряджених у заводських умовах, може мати вміст кисню, який значно відрізняється від 20,9 %
В.4.2 Горюча речовина
Горюча речовина повинна бути підтвердженого виду і якості.
В.4.3 Вогнегасна речовина
Вогнегасна речовина повинна бути підтвердженого виду і відповідати специфікації постачальника. Багатокомпонентні вогнегасні речовини повинні надходити заздалегідь перемішаними. Зріджені вогнегасні речовини повинні надходити в чистому вигляді, тобто не повинні перебувати під надлишковим тиском азоту.
В.5 Порядок проведення випробовування для горючих рідин
В.5.1 Заливають горючу рідину в резервуар пристрою для подавання палива.
В.5.2 Подають паливо в «чашку», регулюючи рівень рідини в межах від до від її верхнього краю.
В.5.3 За допомогою нагрівального приладу довести температуру палива до (25 ± 3) °С або на (5 ± 3) °С вище температури спалахування у відкритому тиглі, залежно від того, яке значення вище. Протягом цього періоду рівень рідини в «чашці» повинен бути відрегульований так, щоб він був вище місця вимірювання температури горючої речовини.
Примітка. Вважають, що температура горючої речовини, зазначена в В.5.3, є його температурою на початку випробовування.
В.5.4 Відрегульовують витрату повітря так, щоб досягти значення 10 л/хв.
В.5.5 Підпалюють горючу речовину.
В.5.6 Тривалість вільного горіння повинна бути в інтервалі від 60 с до 120 с до початку подавання вогнегасної речовини. Протягом цього періоду рівень рідини в «чашці» треба підтримувати в межах від її верхнього краю.
|
В.5.7 Розпочинають подавати вогнегасну речовину. Збільшують її витрату, доки полум'я не буде погашено, з наступним фіксуванням витрат вогнегасної речовини і повітря в момент погашення. Прирощування витрати вогнегасної речовини повинне призводити до збільшення концентрації вогнегасної речовини не більше ніж на 3 % від попереднього значення. Регулювання витрати вогнегасної речовини повинне супроводжуватися періодами витримування (10 с), щоб дати можливість суміші з новим співвідношенням вогнегасної речовини з повітрям, що утворилась у змішувачі, досягти порожнини «чашки». Протягом цього періоду рівень рідини в «чашці» треба підтримувати в межах від її верхнього краю. |
Примітка У першому досліді доцільно використовувати відносно велике прирощення витрати, щоб встановити приблизний потік вогнегасної речовини, необхідний для гасіння, а в наступних дослідах починати з витрати, близької до критичного значення, і збільшувати потік на невеликі величини, поки не відбудеться погашення.
В.5.8 Визначають мінімальну вогнегасну концентрацію вогнегасної речовини відповідно до В.7.
В.5.9 Перед подальшими випробовуваннями видаляють горючу речовину і будь-які інші залишки або сажу, які можуть бути присутні в «чашці».
В.5.10 Повторюють дії, наведені В.5.1-В.5.9, використовуючи витрати повітря: 20 л/хв, 30 л/хв, 40 л/хв і 50 л/хв.
В.5.11 Встановлюють графічну залежність вогнегасної концентрації, визначеної відповідно до В.5.8, від витрати повітря, знаходять область «плато» на графіку залежності (тобто область величин швидкості подавання повітря, в межах якої вогнегасна концентрація максимальна і не залежить від величини швидкості подавання повітря).
Якщо така область відсутня на цьому графіку, треба провести подальші вимірювання відповідно до В.5.10, використовуючи витрати подавання повітря більше ніж 50 л/хв.
В.5.12 Заливають горючу рідину в резервуар пристрою для подавання палива.
В.5.13 Подають паливо в «чашку», регулюючи рівень рідини в межах від до від її верхнього краю.
В.5.14 За допомогою нагрівального приладу доводять температуру палива до (25 ± 3) °С або на (5 ± 3) °С вище температури спалахування у відкритому тиглі, залежно від того, яке значення вище. Протягом цього періоду рівень рідини в «чашці» повинен бути відрегульований так, щоб він був вище місця вимірювання температури горючої речовини.
Примітка. Вважають, що температура горючої речовини, зазначена в В.5.14, є його температурою на початку випробовування.
В.5.15 Відрегульовують потік повітря так, щоб досягти витрати, яка відповідає області «плато», визначеній відповідно до В.5.11.
В.5.16 Підпалюють горючу речовину.
В.5.17 Тривалість вільного горіння повинна бути в інтервалі від 60 с до 120 с до початку подавання вогнегасної речовини. Протягом цього періоду рівень рідини в «чашці» треба підтримувати в межах від її верхнього краю.
|
В.5.18 Розпочинають подавати вогнегасну речовину. Збільшують її витрату, доки полум'я не буде погашено, з наступним фіксуванням витрат вогнегасної речовини і повітря в момент погашення. Прирощування витрати вогнегасної речовини повинне призводити до збільшення концентрації вогнегасної речовини не більше ніж на 3 % від попереднього значення. Регулювання витрати вогнегасної речовини повинне супроводжуватися періодами витримування (10 с), щоб дати можливість суміші з новим співвідношенням вогнегасної речовини з повітрям, що утворилась у змішувачі, досягти порожнини «чашки». Протягом цього періоду рівень рідини в «чашці» треба підтримувати в межах від її верхнього краю. |
Примітка. У першому досліді доцільно використовувати відносно велике прирощення витрати, щоб встановити приблизний потік вогнегасної речовини, необхідний для гасіння, а в наступних дослідах починати з витрати, близької до критичного значення, і збільшувати потік на невеликі величини, поки не відбудеться погашення.
В.5.19 Перед подальшими випробовуваннями видалити горючу речовину і будь-які інші залишки або сажу, які можуть бути присутні в «чашці».
В.5.20 Повторюють дії, наведені в В.5.12-В.5.19 для чотирьох послідовних випробовувань.
В.5.21 Визначають мінімальну вогнегасну концентрацію вогнегасної речовини для випадку ненагрітої горючої речовини відповідно до В.7 обчислюванням середнього арифметичного результатів п'яти випробувань.
В.5.22 Повторюють дії, наведені в В.5.12-В.5.20, за температури горючої речовини на 5 °С нижче її температури кипіння або 200 °С, залежно від того, яке з цих значень більше. Температуру горючої речовини треба підтримувати на цьому рівні під час усього випробовування.
В.5.23 Визначають мінімальну вогнегасну концентрацію вогнегасної речовини для випадку ненагрітої горючої речовини відповідно до В.7 обчислюванням середнього арифметичного результатів п'яти випробувань.
В.6 Порядок проведення випробовування для горючих газів
В.6.1 «Чашки», призначені для використовування з горючими газами, треба оснащувати пристроєм для підтримування однорідного газового потоку біля верхнього краю «чашки». Наприклад, «чашка», що її використовують для рідкого палива, може бути ущільнена вогнетривкими матеріалами.
В.6.2 Газоподібну горючу речовину треба подавати від джерела з регульованим тиском, яке споряджене повіреним пристроєм для регулювання і вимірювання витрати газу.
В.6.3 Відрегульовують витрату повітря так, щоб досягти значення 10 л/хв.
В.6.4 Подають горючу речовину до «чашки» і відрегульовують її витрату так, щоб досягти швидкості руху газу, яка приблизно дорівнює величині швидкості руху повітря, яке виходить із «чашки». Температура горючої речовини повинна бути в межах (25 ± 10) °С.
Примітка. Витрату повітря, що виходить із «чашки», розраховують за витратою повітря та різницею між площами поперечних перерізів газоходу і «чашки».
В.6.5 Підпалюють горючу речовину.
В.6.6 Тривалість вільного горіння повинна складати 60 с до початку подавання вогнегасної речовини.
В.6.7 Подають вогнегасну речовину. Збільшують її витрату, доки полум'я не буде погашено, з наступним фіксуванням витрат вогнегасної речовини і повітря в момент погашення. Прирощення витрати вогнегасної речовини повинне призводити до збільшення концентрації вогнегасної речовини не більше ніж на 3 % від попереднього значення. Регулювання витрати вогнегасної речовини повинне супроводжуватися періодами витримування (10 с), щоб дати можливість суміші з новим співвідношенням вогнегасної речовини з повітрям, що утворилась у змішувачі, досягти порожнини «чашки». Протягом цього періоду рівень рідини в «чашці» треба підтримувати в межах від її верхнього краю.
Примітка. У першому досліді доцільно використовувати відносно велике прирощення витрати, щоб встановити приблизний потік вогнегасної речовини, необхідний для гасіння, а в наступних дослідах починати з витрати, близької до критичного значення, і збільшувати потік на невеликі величини, доки не відбудеться погашення.
В.6.8 Припиняють подавати горючий газ, коли полум'я буде погашене.
В.6.9 Перед подальшими випробовуваннями видаляють горючу речовину і будь-які інші залишки або сажу, які можуть бути присутні в «чашці».
В.6.10 Визначають мінімальну вогнегасну концентрацію вогнегасної речовини відповідно до В.7.
В.6.11 Повторюють дії, наведені в В.6.4-В.6.9, використовуючи витрати повітря: 20 л/хв, 30 л/хв, 40 л/хв і 50 л/хв.
В.6.12 Встановлюють графічну залежність вогнегасної концентрації, визначеної відповідно до В.5.8, від витрати повітря, знаходять область «плато» на графіку залежності (тобто, область величин швидкості подавання повітря, в межах якої вогнегасна концентрація максимальна і не залежить від величини швидкості подавання повітря).
Якщо така область відсутня на цьому графіку, проводять подальші вимірювання відповідно до В.5.10, використовуючи витрати подавання повітря більше ніж 50 л/хв.
В.6.13 Відрегульовують потік повітря так, щоб досягти витрати, яка відповідає області «плато» графіка залежності вогнегасної концентрації від витрати повітря.
В.6.14 Розпочинають подавати горючу речовину до «чашки» і відрегульовують його витрату так, щоб досягти швидкості руху газу, яка приблизно дорівнює величині швидкості руху повітря, яке виходить із «чашки». Температура горючої речовини повинна бути в межах (25 ± 10) °С.
Примітка. Швидкість руху повітря, що виходить із «чашки», можна розраховувати за витратою повітря та різницею між площами поперечних перерізів газоходу і «чашки».
В.6.15 Підпалюють горючу речовину.
В.6.16 Тривалість вільного горіння повинна становити 60 с до початку подавання вогнегасної речовини.
В.6.17 Розпочинають подавати вогнегасну речовину. Збільшують її витрату, доки полум'я не буде погашено, з наступним фіксуванням витрат вогнегасної речовини і повітря в момент погашення. Прирощування витрати вогнегасної речовини повинне призводити до збільшення концентрації вогнегасної речовини не більше ніж на 3 % від попереднього значення. Регулювання витрати вогнегасної речовини повинне супроводжуватися періодами витримування (10 с), щоб дати можливість суміші з новим співвідношенням вогнегасної речовини з повітрям, що утворилась у змішувачі, досягти порожнини «чашки». Протягом цього періоду рівень рідини в «чашці» повинен підтримуватися в межах від її верхнього краю.
Примітка. У першому досліді доцільно використовувати відносно велике прирощення витрати, щоб встановити приблизний потік вогнегасної речовини, необхідний для гасіння, а в наступних дослідах починати з витрати, близької до критичного значення, і збільшувати потік на невеликі величини, доки не відбудеться погашення.
