Тиск скидають, пристрій для вимірювання тиску обнулюють.

Е.2.7.2.3 Під'єднують пристрій для вимірювання різниці тиску в закритому просторі. Пересвідчуються, що відкриті кінці гнучкої системи труб біля вентилятора перебувають поза шляхом потоку повітря від нього і поза будь-якими іншими повітряними потоками, що могли б вплинути на покази пристрою.

Е.2.7.2.4 Вентилятор(и) використовують для підвищення або пониження тиску в закритому просторі приблизно на 15 Па. Усі засувки перевіряють за допомогою диму щоб пересвідчитися, що вони належним чином зачинені. Контролюють двері і люки, щоб пересвідчитись у правильності їх зачинення. Оглядають периметр стін (вище і нижче будь-якої фальш-підлоги) і плити підлоги на предмет наявності будь-яких значних витікань, до того ж фіксують їх розміри і розташовання.

Е.2.7.3 Вимірювання різниці тиску

Е.2.7.3.1 Закривають вхідний або вихідний отвір вентиляторного вузла і за вимкнутого вентилятора спостерігають за показами пристрою для вимірювання різниці тиску в замкнутому просторі протягом не менше ніж 30 с.

Е.2.7.3.2 У випадку, якщо буде виявлено різницю тиску, за допомогою диму виявляють результувальний повітряний потік і його напрямок. Якщо існування різниці тиску підтверджене, фіксують покази пристрою для вимірювання різниці тиску, як різницевий тиск.

Е.2.7.3.3 Якщо закритий простір великий, або якщо перепад тиску значною мірою спричинений вітром або тягою, то повторюють вимірювання за одного або декількох різних відкритих вхідних отворів. Записують усі виміряні значення і використовують як різницю тисків найбільше додатнє значення (якщо отримано лише від'ємні значення, використовують значення, найближче до нуля).

Навіть різницевий тиск 0,5 Па може вплинути на точність результатів випробувань. Якщо перепад тиску має чисельне значення, що відрізняється більше ніж на 25 % від тиску суміші повітря/вогнегасна речовина, то тривалість витримування скоріш за все буде малою і в закритому просторі не зможе утримуватися задана концентрація вогнегасної речовини. Необхідно встановити джерело надлишкового різницевого тиску і, за можливості, постійно знижувати його впливання.

У випадку змінних перепадів тисків (типу тих, що створюються вітром), неможливо досягти необхідної точності кореляції під час випробовування з вентилятором. Ці змінні тиски необхідно усунути до того, як можна буде починати випробовування з вентилятором.

Е.2.7.4 Вимірювання швидкості витікання

Е.2.7.4.1 Вимірюють температуру повітря всередині захищуваного простору, Те, і температура повітря поза приміщенням, Т0, у декількох точках. Якщо місцезнаходження нещільностей не відоме, використовують середнє значення; в іншому разі використовують середнє значення, оцінене відповідно до відомого розташування нещільностей.

Е.2.7.4.2 Відкривають вхідний або вихідний отвір вентилятора і під'єднують пристрій для вимірювання тиску потоку, що створює вентилятор.

Е.2.7.4.3 Вентиляторний вузол використовують для максимального зниження тиску в закритому просторі, але не більше ніж на 60 Па. Дають можливість стабілізуватися показам вимірюваної різниці тисків у закритому просторі (це може тривати до 30 с) і записують значення (Pf + Рb), яке повинне бути від'ємне. Випробовування повторюють не менше ніж для чотирьох значень витрати вентилятора, щоб отримати п'ять значень, які більш або менш рівномірно розташовані в діапазоні до 10 Па.

Е.2.7.4.4 Вентиляторний вузол використовують для нагнітання повітря в закритий простір і повторюють процедуру відповідно до Е.2.7.4.3. Повторно записують значення (Pf + Pb), яке має бути додатнім.

Е.2.8 Розрахунки

Е.2.8.1 Познаки

Під час розрахунків застосовують такі символи фізичних величин та одиниці їх вимірювання.

Познака

Пояснення

Одиниця вимірювання

Ae

Ефективна площа нещільностей

м2

Аl

Фактична площа нижніх нещільностей на висоті, що не перевищує Н

м2

At

Фактична повна площа нещільностей

м2

c

Проектна концентрація вогнегасної речовини у повітрі закритого простору

%

cmin

Мінімальна концентрація вогнегасної речовини у повітрі закритого простору

%

F

Частка нижніх нещільностей, яка дорівнює частці від ділення ефективної площі нижніх нещільностей на ефективну площу всіх нещільностей

безрозмірна величина

gn

Пришвидшення вільного падання (= 9,81)

м с-2

H

Висота найвищого об'єкта пожежної небезпеки

м

H0

Габаритна висота закритого простору

м

k0

Коефіцієнт витікань крізь нещільності (від 0,61 до 1,0)

безрозмірна величина

k1

Характеристика нещільності (див. рівняння (Е. 8))

м3 с-1 Па-n)

k2

Коефіцієнт кореляції (див. рівняння (Е. 9))

кгn м3 (l-n) (с-1 Па-n)

k3

Коефіцієнт спрощення (див. рівняння (Е. 10))

м с-2

k4

Коефіцієнт спрощення (див. рівняння (Е. 11))

Па м3 кг -1

n

Характеристика нещільності (див. рівняння (Е. 7))

безрозмірна величина

Pf

Різниця тисків, створена вентилятором

Па

Рт

Тиск стовпа суміші повітря/вогнегасна речовина

Па

Pb

Зміна тиску

Па

Q

Швидкість подавання повітря

м3 с-1

Qf

Виміряна витрата повітря крізь вентилятор

м3 с-1

Ql

Витрата повітря з урахуванням поправки на температуру

м3 с-1

Qlm

Середнє значення Ql за умови Pf = Рт

м3 с-1

Qlm/2

Середнє значення Ql за умови Pf = 1/2Pm

м3 с-1

Те

Температура повітря всередині закритого простору

°С

Т0

Температура повітря ззовні закритого простору

°С

t

Розрахункова мінімальна тривалість витримування

с

Vg

Загальний об'єм закритого простору

м3

Густина повітря (1,205 за температури 20 °С і атмосферного тиску 1,013 бар)

кг м-3

Густина суміші вогнегасна речовина/повітря за 80 % мінімальної проектної концентрації, температури 20 °С і атмосферного тиску 1,013 бар

кг м-3

Густина суміші вогнегасна речовина/повітря за проектної концентрації, температури 20 °С і атмосферного тиску 1,013 бар

кг м-3

Густина суміші вогнегасна речовина/повітря

кг м-3

Густина перегрітої вогнегасної речовини

кг м-3

Е.2.8.2 Витрата повітря

За виміряними значеннями (Pf + Pb) і Pb розраховують значення Pf і, використовуючи дані калібрування вентилятора (див. Е.2.2.1), відповідні витрати повітря Qf крізь вентилятор. Обчислюють відкориговані значення витрат повітря за допомогою рівнянь (Е.1) і (Е.2) відповідно:

У випадку зниження тиску

(Е.1)

У випадку підвищення тиску

(Е.2)

Для кожного ряду результатів випробувань із вентилятором (у разі підвищення тиску і в разі зменшення тиску) їх наводять у вигляді:

(Е.3)

і перевіряють, щоб коефіцієнти кореляції для кожного набору результатів становили не менше ніж 0,99, із використовуванням методу найменших квадратів. Вказані ряди результатів будуть мати різні значення k1 і n.

Е.2.8.3 Густина суміші вогнегасна речовина/повітря

Розраховують густину суміші вогнегасна речовина/повітря за температури 20 °С і проектної концентрації за допомогою рівняння:

(Е.4)

Для закритих просторів, у яких є можливість перемішування, густину суміші вогнегасна речовина/повітря розраховують за температури 20 °С і 80 % від мінімальної нормативної концентрації для об'ємного гасіння за допомогою рівняння:

(Е.5)

Розраховують тиск суміші вогнегасна речовина/повітря за умови закритого простору за допомогою рівняння:

(Е.6)

Е.2.8.4 Характеристики нещільностей

Середні значення характеристик нещільностей k1 і n визначають так. Розраховують середні значення (тобто дані для умов підвищення тиску і зниження тиску) Qlm і Qlm/2 відповідно:

(Е.7)

(Е.8)

Е.2.8.5 Коефіцієнт кореляції

Розраховують коефіцієнт кореляції k2 за допомогою рівняння:

(Е.9)

Розраховують коефіцієнт спрощення k3 за допомогою рівняння:

(Е. 10)

Розраховують коефіцієнт спрощення k4 за допомогою рівняння:

(Е.11)

Е.2.8.6 Передбачувана тривалість витримування: закриті простори без перемішування

Для закритих просторів без перемішування беруть F = 0,5 і розраховують мінімальну тривалість витримування t для висоти Н за допомогою рівняння:

(E.12)

Е.2.8.7 Розрахункова тривалість витримування з перемішуванням

Для приміщень із перемішуванням беруть F = 0,5 і розраховують мінімальну тривалість витримування t протягом якої вогнегасна концентрація в закритому просторі зменшиться від величини проектної концентрації до 70 % мінімальної нормативної концентрації для об'ємного гасіння (див 11.2), за рівнянням:

(E.13)

Рівняння розв'язують за правилом Сімпсона з використовуванням парної кількості інтервалів (не менше ніж 20).

Е.2.9 Звіт про випробовування

Готують письмовий звіт, що містить таку інформацію:

  1. характеристики потоків крізь нещільності закритого простору (тобто середні значення k1 і n);
  2. нормативну концентрацію для об'ємного гасіння вогнегасною речовиною;
  3. загальний об'єм приміщення;
  4. кількість наданої вогнегасної речовини;
  5. висоту закритого простору;
  6. висоту найвищого пожежонебезпечного об'єкта;

g) передбачувану мінімальну тривалість витримування та інформацію щодо відповідності цього значення рекомендаціям 7.8.2с), тобто відомості про те, чи воно менше за 10 хв або за більш високе встановлене значення;

h) ескізний план, який використовують під час оцінювання закритого простору відповідно до 7.4;

і) поточні дані щодо калібрування вентиляторного вузла, приладів вимірювання тиску і, за наявності, відповідні сертифікати;

j) результати випробувань, а також записи результатів вимірювань під час випробовування і відповідні матеріали, роздруковані за допомогою комп'ютера.

Е.3 Обробляння закритих просторів, для яких передбачена мінімальна тривалість витримування менша за рекомендоване значення

Е.3.1 Загальні відомості

Якщо передбачена мінімальна тривалість витримування, визначена відповідно до Е.2.8.6 або Е.2.8.7, є менша ніж рекомендована в 7.8.2, то треба послідовно виконувати дії відповідно до Е.3.2 і Е.3.3.

Е.3.2 Оцінювання площі нещільностей

Для того, щоб визначити масштаб проблеми, розраховують ефективну площу нещільності, Ае з рівняння:

(E.14)

Як правило, неможливо виміряти Ае або k0 (які перебувають у межах від 0,61 до 1,00, залежно від геометрії шляху витікання).

Е.3.3 Покращення герметизації закритих просторів

Необхідно вжити заходів щодо покращення герметизації закритого простору. Якщо герметизацію покращено і нова передбачувана мінімальна тривалість витримування не менша за рекомендоване мінімальне значення, жодні подальші дії не потрібні.

Е.3.4 Визначання кількості і розташовування нещільностей

Е.3.4.1 Загальні положення

Нижчі нещільності – це ті, крізь які суміш вогнегасна речовина/повітря буде витіснятися з закритого простору. І навпаки, крізь вищі нещільності повітря буде надходити всередину. У межах цього оцінювання беруть нижчі нещільності – це ті, що розташовані нижче від найвищого об'єкта пожежної небезпеки, Н, а вищі – це ті, що розташовані вище цієї точки.

Випробовування з вентилятором не дає змоги визначити розташування нещільностей або величину частки площі F нижчих нещільностей. У Е.2.8.6 і Е.2.8.7 величина F становить 0,5 до того ж усі нижчі нещільності розташовані за основи закритого простору, усі вищі нещільності (рівні за площею до нижніх нещільностей) розташовані в найвищому місці закритого простору. Це найнесприятливіший випадок, що дає мінімальну величину тривалості витримування.

Якщо деякі нижчі нещільності розташовані вище основи закритого простору або якщо деякі вищі нещільності – нижче верхньої частини приміщення, тривалість витримування буде також занижено, однак просте математичне обробляння для цього випадку неможливе.

Тривалість витримування буде також занижено, якщо F не дорівнює 0,5, і вплив цього чинника можна розрахувати.

Е.3.4.2 Другий розрахунок тривалості витримування