Страница 2: ДСТУ 4592:2006. Масло вершкове з наповнювачами (34068)

1. Вміст мікотоксинів, антибіотиків та пестицидів у маслі не повинен перевищувати рівнів, встановлених у МБТ и СН № 5061 [2] і ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [3].
2. Вміст радіонуклідів у маслі не повинен перевищувати допустимих рівнів, встановлених ГН 6.6.1.1-130 [4].
3. У разі виготовлення масла за угодою (контрактом), яка передбачає додаткові вимоги до якості та безпеки масла ніж ті, що встановлено цим стандартом, дозволено використовувати нормативний документ замовника або застосовувати норми угоди (контракту), якщо вони не суперечать чинному законодавству України, процесу виготовляння продукту, його зберігання та транспортування на території України.

5.2 Вимоги до сировини

5.2.1 Для виробництва масла використовують:

5.2.1.1 Молочну сировину:

— молоко коров'яче незбиране — згідно з ДСТУ 3662;

ДСТУ 4592:2006

• вершки та молоко знежирене без сторонніх присмаків і запахів, кислотністю не більшою ніж 20 °Т, які отримані з молока коров'ячого, що відповідає вимогам ДСТУ 3662 або згідно з чинними нормативними документами;
• молоко сухе незбиране і (або) знежирене — згідно з ДСТУ 4273;
• молоко незбиране згущене з цукром або молоко знежирене згущене з цукром — згідно з ДСТУ 4274;
• вершки пластичні — згідно з чинними нормативними документами;
• масло вершкове, масло топлене (молочний жир) — згідно з ДСТУ 4399;
• маслянку-сировину без сторонніх присмаків і запахів, кислотністю не більшою ніж 20 °Т, отриманою під час виробництва солодковершкового масла, та маслянку суху — згідно з чинними нормативними документами.

5.2.1.2Харчові добавки та наповнювачі:емульгатори:

• моногліцериди дистильовані — згідно з чинними нормативними документами;
• моногліцериди м'які — згідно з чинними нормативними документами;
• емульгатор МФТ — згідно з чинними нормативними документами, дозволений у встановленому порядку для застосування в харчовій промисловості;

стабілізатори:

• крохмаль кукурудзяний — згідно з ДСТУ 3976;
• крохмаль картопляний — згідно з ДСТУ 4286;
• карбоксиметилкрохмаль — згідно з чинними нормативними документами, дозволений у встановленому порядку для застосовування в харчовій промисловості;
• натрій-карбоксиметилцелюлоза — згідно з чинними нормативними документами, дозволена у встановленому порядку для застосовування в харчовій промисловості;
• пектин — згідно з ГОСТ 29186;

—желатин — згідно з ГОСТ 11293;консерванти:

• кислоту сорбінову — згідно з чинними нормативними документами, дозволену до застосовування в харчовій промисловості;
• натрієву, калієву та кальцієву солі сорбінової кислоти — згідно з чинними нормативними документами, дозволені до застосовування в харчовій промисловості;
• кислоту бензойну — згідно з чинними нормативними документами, дозволену до застосовування в харчовій промисловості;
• натрієву сіль бензойної кислоти — згідно з чинними нормативними документами, дозволену до застосовування в харчовій промисловості;

регулятори кислотності, антиоксиданти:

—кислоту молочну харчову вищого та першого ґатунку — згідно з ГОСТ 490;

• кислоту цитринову харчову — згідно з ГОСТ 908; наповнювачі:
• цукор-пісок — згідно з ДСТУ 2316 або цукор-рафінад — згідно з ДСТУ 2213;
• какао-порошок — згідно з ДСТУ 4391;
• каву натуральну розчинну — згідно з ДСТУ 4394;
• цикорій розчинний — згідно з чинними нормативними документами; —- соки плодові і ягідні концентровані — згідно з ГОСТ 18192;

—- екстракти плодові і ягідні натуральні — згідно з ГОСТ 18078;

• сиропи плодові і ягідні натуральні — згідно з ГОСТ 28499;
• мед натуральний — згідно з ГОСТ 19792.

5.2.1.3Вітаміни:

—ретинол (вітамін А) — згідно з чинними нормативними документами;

—(3-каротин мікробіологічний або р-каротин в олії «каролін» мікробіологічний — згідно з чинними нормативними документами.

5.2.1.4Вода питна — згідно з ГОСТ 2874.

Дозволено застосовувати інші аналогічні види сировини, харчові добавки та вітаміни (за по-

6

ДСТУ 4592:2006

казниками якості не нижче вимог, наведених у цьому стандарті) вітчизняного виробництва згідно з чинними нормативними документами та закордонного виробництва, дозволених до застосовування в харчовій промисловості Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я України.

1. У разі використання масла вершкового, масла топленого і молочного жиру, як сировини для виробництва масла, під час вхідного контролю необхідно перевіряти відсутність у них будь-яких жирів, окрім молочного.*
2. Не дозволено застосовувати будь-які жири та вершки, окрім тих, що отримані з коров'ячого молока.
3. Кожну партію сировини тваринного походження супроводжують ветеринарним документом, що підтверджує безпечність продукції у ветеринарно-санітарному відношенні.
4. Сировина за показниками безпеки повинна відповідати вимогам МБТ и СН № 5061 [2], ДСанПІН 8.8.1.2.3.4-000 [3], за вмістом радіонуклідів — вимогам ГН 6.6.1.1.-130 [4].
5. Кожну партію сировини, що надходить на підприємство, супроводжують документом, який підтверджує її якість та безпеку.
6. Щоб визначити відповідність якості та безпеки сировини проводять вхідне контролювання згідно з ДСТУ ISO 707, ДСТУ ISO 5538, ГОСТ 24297.

6ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

1. Під час виробництва масла необхідно виконувати вимоги безпеки, встановлені у ДСП 4.4.4.011 [1] та ДНАОП 1.8.20-1.05 [5].
2. Технологічний процес виробництва продуктів контролюють відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002.
3. Технологічне устатковання за показниками безпеки повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003.
4. Рівень шуму повинен відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037 [6].

6.5Виробничі приміщення та технологічне устатковання за показниками пожежної безпекиповинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004.

7ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

1. Шкідливі викиди в атмосферу контролюють відповідно до вимог ГОСТ 17.2.3.02 і ДСП 201 [7].
2. Стічні води від виробництва підлягають очищанню і повинні відповідати вимогам СанПиН 4630 [8].
3. Охорону ґрунту від забруднення побутовими та промисловими відходами проводять згідно з СанПиН 42-128-4690 [9].

8МАРКУВАННЯ

8.1 Марковання повинно містити такі дані:

• назву продукту;
• назву та повну адресу і телефон виробника, адресу потужностей виробництва;
• масу нетто, г або кг;
• інформаційні дані про поживну цінність та калорійність із вказівкою на кількість білка, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 г продукту;

• кінцеву дату споживання «Вжити до» або дату виробництва та строк придатності; —- номер партії;
• умови зберігання;
• умови використання;
• позначення цього стандарту.

* Вміст будь-яких жирів, окрім молочного, контролюють згідно з ДСТУ ISO 6799 або методикою № 081/12-0086-03 [11].

7

ДСТУ 4592:2006

1. Етикетки харчових продуктів, на яких використовують символи, повинні містити лише такі символи, які були затверджені відповідними міжнародними та регіональними організаціями з питань стандартизації.
2. Опис специфічних символів, їх використання та маркування харчових продуктів штриховими кодами здійснюють у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України згідно з ДСТУ 3147.

1. Транспортне маркування здійснюють згідно з ДСТУ ISO 780 та ГОСТ 14192 з нанесенням м.аніпуляційного знака: «Оберігати від нагрівання» та «Оберігати від вологи», «Верх», для скла: «Крихке».
2. Повна назва масла за розміром літер повинна бути як мінімум у 2 рази більша за іншу інформацію.
3. Марковання дрібнофасованого масла (15 г, 20 г і ЗО г) повинно містити такі дані:

• назву підприємства-виробника, його адресу, товарний знак (за наявності);
• назву масла, власну назву (за наявності);
• масову частку жиру в маслі;
• масу нетто, г;
• позначення цього стандарту.

8.4.1 Іншу інформацію для споживача дрібнофасованого масла відповідно до 8.1, зазначають на ярликах, які вкладають у групове паковання.

1. Марковання та додаткову інформацію для масла, що постачають на експорт, обумовлюють договором-контрактом із замовником.
2. Приклад позначення:

«Масло вершкове з кавою65,0 % жиру. ДСТУ 4592:2006 р».

(власна назва — за наявності)

9 ПАКУВАННЯ

1. Масло випускають ваговим — у вигляді моноліту, та фасованим — у спожитковому пакованні.
2. Масло пакують масою нетто від 15 г до 3000 г у спожиткове паковання:

• пергамент, алюмінієву кашировану фольгу;
• коробочки, стаканчики з полімерних матеріалів;
• скляні банки;
• інше спожиткове паковання, дозволене для використовування Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я України жиромістких продуктів.

1. Транспортне паковання закривають способом, який гарантує збереження якості масла під час зберігання, транспортування, реалізування.
2. Дрібнофасоване масло масою нетто 15 г, 20 г і 30 г укладають у групове паковання: коробки, ящики з картону або іншого матеріалу.
3. Запаковане у спожиткове та групове паковання масло підприємство-виробник випускає у транспортній тарі — картонних ящиках згідно з ГОСТ 13511, ГОСТ 13512, ГОСТ 13513, ГОСТ 13515 або іншій транспортній тарі масою нетто не більше ніж 20 кг.
4. У кожний ящик укладають масло однієї партії, однакового паковання та одного виду.
5. Масло пакують у чисті ящики із картону, у цілу і санітарно-оброблену багатообігову полімерну тару, а також у тару-обладнання та спеціалізовані контейнери.
6. Вагове масло пакують щільним монолітом у транспортну тару, яка попередньо повинна бути вистелена: пергаментом чи алюмінієвою кашированою фольгою, або поліетиленовою плівкою, або іншим паковальним матеріалом масою нетто від 3 кг до 20 кг.

8

ДСТУ 4592:2006

9.9 Усі зазначені у розділі 9 види паковальних матеріалів вітчизняного виробництва повинні відповідати вимогам чинних нормативних документів, а закордонного виробництва повинні бути дозволені Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я України для пакування харчових продуктів та забезпечувати якість і безпеку масла під час зберігання, транспортування та реалізування.

9.10 Допустимі відхили маси нетто масла у спожитковому пакованні для паковальної одиниці нормують згідно з Р 50-056 [10] та наведені у таблиці 5.

Таблиця 5 — Допустимі відхили маси нетто масла

9.11 Допустимі відхили маси нетто масла в транспортній тарі не більше ніж 0,2 %.

10 ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

10.1Транспортування

1. Масло транспортують усіма видами критого транспорту відповідно до правил перевезення швидкопсувких харчових продуктів, які діють на певному виді транспорту.
2. У пакетованому вигляді масло транспортують згідно з ГОСТ 26663. Засоби закріплювання вантажу в транспортні пакети — згідно з ГОСТ 21650, з основними параметрами і розмірами — згідно з ГОСТ 24597.
3. Залізницею масло перевозять в ізотермічних вагонах.

10.2Зберігання

1. Масло зберігають на підприємствах-виробниках, маслобазах, розподільчих холодильниках, у торговельній мережі і підприємствах ресторанного господарства за відносної вологості повітря не більше ніж (75 ± 5) %.
2. Строк придатності масла:

—у транспортній тарі:

• не більше ніж 2 міс. за температури від 0 °С до мінус 5 °С включно;
• не більше ніж 2 міс. за температури від мінус 6 °С до мінус 11 °С включно;
• не більше ніж 3 міс. за температури від мінус 12 °С до мінус 18 °С включно;

—у спожитковому пакованні — наведені в таблиці 6.

10.2.3Зберігати масло за температури від 0 °С до 6 °С дозволено:

• у спожитковому пакованні — не більше ніж 3 діби;
• у транспортній тарі — не більше ніж 10 діб.

10.2.4Не дозволено зберігати і транспортувати масло разом із харчовими продуктами, які мають різкий специфічний запах.

9

ДСТУ 4592:2006

Таблиця 6 — Строк придатності масла в спожитковому пакованні

11 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

1. Смак, запах і консистенцію масла перевіряють органолептично за температури (12 ± 2) °С; зовнішній вигляд, колір, консистенцію, якість паковання і марковання перевіряють візуально.
2. Масову частку жиру визначають згідно з ГОСТ 5867.
3. Масову частку вологи визначають згідно з ГОСТ 3626.
4. Масову частку сахарози визначають за фактичною закладкою, у арбітражних випадках — згідно з ГОСТ 3628.
5. Температуру масла під час випуску з підприємства — згідно з ГОСТ 3622.
6. Масу нетто масла в спожитковій тарі визначають згідно з ГОСТ 3622, масу нетто масла в транспортній тарі — згідно з ГОСТ 29329 на вагах для статичного зважування з ціною повірочної поділки 20 г.
7. Масові частки наповнювачів, емульгаторів, стабілізаторів, консервантів, регуляторів кислотності, антиоксидантів контролюють за фактичною закладкою згідно з рецептурою.
8. Вміст вітаміну А, бета-каротину визначають за фактичною закладкою згідно з рецептурою.
9. Мікробіологічні показники визначають згідно з ДСТУ IDF 93A, ДСТУ IDF 100B ДСТУ IDF 122B ГОСТ 9225, ГОСТ 30347, ГОСТ 10444.11, ГОСТ 10444.12.