2.27. Для ручного різання канатів дозволяється застосовувати ножиці важільного, гвинтового або гідравлічного типу з ручним приводом. Не можна використовувати для різання канатів зубило.
2.28. Спеціальний ніж для зрощування неметалевого осердя повинен мати зручну ручку із неметалевими боковими накладками довжиною не менше ніж 0,12 м. Полотно ножа повинно бути виготовлене із в'язких марок сталей товщиною 0,015 - 0,02 м і довжиною не більше ніж 0,08 м. Кінець ножа повинен бути тупим, овальної чи прямокутної форми.
2.29. Гострозубці повинні бути правильно загострені: частина, що ріже, не повинна мати вм'ятин і сколів.
2.30. Під час виготовлення плоских канатів повинні застосовуватися поворотні столи-візки, що рухаються.
2.31. Зняття залишків дроту і пасм з котушок необхідно виконувати в спеціально відведених місцях, але не в зоні роботи машини.
2.32. На пасмоплетільних і канатоплетільних машинах і намотувальних верстатах великої довжини по фронту обслуговування повинні бути встановлені дублюючі пости керування, віддалені один від одного не більше ніж на 6 м. Електросхема керування машин та намотувальних верстатів повинна виключати можливість керування ними одночасно з декількох постів.
2.33. Огородження конусної частини звивки каната або пасма повинно мати пристрій блокування з машиною, що виключає пуск і роботу машини, якщо огородження знято.
2.34. На ділянках переходу пасма чи каната на витяжний шків повинен бути захисний пристрій, що запобігає потраплянню пальців рук обслуговувального персоналу під пасмо чи канат під час перевірки якості звивки.
2.35. Для розміщення змінних деталей, обладнання й інструменту повинні бути обладнані спеціальні стелажі, шухляди чи тумбочки.
2.36. Контрольні та сигнальні пристрої, попереджувальні написи та таблички повинні бути розташовані в полі зору працівника.
2.37. Між пультом керування і фронтом машини (верстата) повинна бути відстань не менше ніж 0,8 м.
2.38. Відстань між намотувальними верстатами по фронту обслуговування залежно від конструкції верстатів повинна бути не менше ніж 1,2 м.
2.39. Відстань від конструкцій стін, що виступають, до котушок і розмотувальних пристроїв з боку обслуговування повинна бути не менше ніж 1,5 м, від колони до бокових сторін намотувальних верстатів - не менше ніж 0,8 м, з боку розмотувальних пристроїв і котушок - не менше ніж 1,2 м.
2.40. Відстань між канатними машинами з боку обслуговування кареток (ширина робочого місця) повинна бути не менше ніж 1,2 м. Відстань від колон цеху до машин з боку, протилежного робочому місцю, у разі необхідності, може бути зменшена до 1 м.
2.41. Під час проектування і реконструкції цехів біля намотувальних верстатів, пасмоплетільних і канатоплетільних машин необхідно передбачати площадки (майданчики) для ремонту, демонтажу та розміщення вузлів устаткування.
2.42. Пасмоплетільні та канатоплетільні машини повинні бути обладнані засобами зниження рівнів шуму.
2.43. Сигарні та корзинові машини повинні мати огородження. На сигарних машинах - у вигляді окремих секцій, а на корзинових і сигарних машинах великого діаметра - у вигляді розсувних стулок або стулок, що відчиняються.
2.44. Огородження машин повинно запобігати вильоту котушок під час роботи машин і бути зблоковано з пристроєм пуску машини.
2.45. Для автоматичної зупинки пасмоплетільних та канатоплетільних машин у разі обриву пасма вони повинні бути обладнані спеціальними контактними кільцями, встановленими між ротором і плашкотримачем.
2.46. На плетільних пристроях машин для виробництва металокорду, на рихтувально-канатоплетільних машинах необхідно встановлювати огородження, зблоковані з пристроєм пуску машини. На всіх шестернях повинно бути огородження, яке може бути зняте тільки при зупиненій машині під час ремонтних робіт.
2.47. Канатоплетільні та пасмоплетільні машини повинні бути обладнані швидкодіючими гальмами колодкового типу для екстреного зупинення обертання сигари.
2.48. Завантажувати канатні машини необхідно тельферами, встановленими біля кожної машини, чи за допомогою крана. Під час завантаження машин при діаметрі шпуль до 0,15 м необхідно використовувати ланцюгові стропи з шестикратним запасом міцності.
2.49. Під час завантажування пасмоплетільних і канатоплетільних машин працівники повинні знаходитись збоку від зони встановлення котушки, яка опускається в сигару.
2.50. Для запобігання розриву кареток пасмоплетільних машин вони повинні бути сталеві, литі чи зварні, але не чавунні.
2.51. Швидкохідні пасмоплетільні та канатоплетільні машини повинні бути обладнані автоматичним пристроєм, що вимикає машину у разі відхилення каретки понад встановлену межу, а також пристроєм, що вимикає машину під час перегрівання підшипників сигари.
2.52. Операції звивання дроту, заміни котушок, протягування, обрізання кінців, навантажування мотків дроту та котушок, сортування, нанесення захисного покриття на канати та їх пакування повинні бути механізовані.
2.53. Під час заповнення шпуль дротом необхідно стежити за тим, щоб діаметр намотаної бухти дроту був на 0,02 - 0,03 м меншим діаметра диска.
2.54. Зв'язувати дріт дозволяється, якщо його діаметр не більше ніж 0,005 м.
2.55. Доставка мастил, заповнення ними ванн та змащення канатів повинні бути механізованими.
2.56. Для зберігання і приготування мастила, що використовується в канатному виробництві, повинні бути обладнані спеціальні приміщення з ємностями для підігрівання мастила, а також камери для розігрівання його парою і зливання мастила в ємності.
2.57. Подавання бочок з канатним мастилом у камери розігрівання повинно бути механізовано.
2.58. Ємності повинні бути обладнані пристроями, що запобігають утворенню в них надлишкового тиску під час розігрівання мастила.
2.59. Прохідні ванни з мастилом для канатів повинні бути обладнані засобами контролю та автоматичного регулювання температури.
2.60. Конструкція канатоплетільних та пасмоплетільних машин та технології, що використовуються, повинні виключати значне забруднення мастилом канатного обладнання, спецодягу працівників та підлоги.
2.61. Канатне відділення повинно бути обладнано припливно-витяжною вентиляцією.
3. Вимоги під час виготовлення машинобудівних кріпильних виробів
3.1. Для ефективного поглинання парів сірчаної кислоти, які виділяються з ванн травлення, необхідно застосовувати спеціальні фільтри, наприклад ФВГ-Т-3,2.
3.2. Очищення повітря в кабінах машиніста кранів відділень травлення здійснюється за допомогою фільтра аерозольного типу (касети) з фільтрувальним матеріалом ФП з ультратонких полімерних волокон.
3.3. Виготовлення надміцного кріплення виконується з використанням ліній та автоматів, які забезпечені системою видалення парів масел та засобами зниження шуму.
3.4. Стоки травильних ванн та ванн вапнування скидаються в кислотний приямок, потім спрямовуються на станцію нейтралізації, де знежирюються вапняним молоком до РН 8,5 - 9,5, відстоюються з барботуванням стисненим повітрям протягом 4 - 6 годин.
3.5. Гвинтові фрикційні преси повинні бути обладнані:
огородженням, що запобігає рухові маховика у разі його випадкового сходження зі шпинделя чи фрикційної обкладки маховика у випадку його пошкодження;
гальмівним пристроєм, що забезпечує надійне утримання повзуна під час верхнього нейтрального положення;
запобіжним пристроєм (фіксатором), що забезпечує утримання повзуна у верхньому положенні;
амортизуючими упорами, що запобігають ходу повзуна вище встановленої межі та виключають удар маховика по горизонтальному валу.
3.6. Для збирання охолоджувальної рідини повинні бути обладнані приямки або відводи в каналізацію. Приямки пресів повинні бути обладнані знімними перекриттями. В приямках глибиною більше ніж 0,4 м повинні бути передбачені сходи.
3.7. Для видалення парів мастила обладнання повинно бути оснащено місцевою витяжною вентиляцією з очищенням повітря від лишків мастила. Утилізоване мастило необхідно відправляти на склад для повторного використання.
3.8. Сортування гарячих виробів повинно бути механізованим.
3.9. Подача до верстатів пруткового металу, прибирання відходів (стружки та обрізків металу), переміщення напівфабрикату і виконання інших транспортних робіт повинні бути механізовані.
3.10. Для видалення стружки з верстата та з робочого місця повинні бути відповідні безпечні пристосування: щітки, гаки, коробки, совки тощо.
3.11. Для захисту працівників від дії відлітаючої обсічки ("вусиків") преси повинні бути обладнані відбивними кришками.
3.12. Для групи пресів необхідно передбачати спеціальні місця для зберігання дроту та виробів після пресування.
3.13. На знімній кришці завантажувального люка полірувальних барабанів повинен бути запірний пристрій, що забезпечує надійність і щільність притиснення кришки до барабана.
3.14. Промивання, нанесення мастила та консервація виробів повинні бути механізовані.
3.15. Піддони для транспортування готової продукції повинні мати пристрої для захоплення чалочними пристосуваннями.
3.16. Укладання упакованої продукції на піддони під час їх переміщення повинно виключати можливість її падіння. Штабелі ємностей, що укладаються на майданчику, повинні бути заввишки не більше ніж 1,5 м.
3.17. Під час проектування цехів з виготовлення кріпильних виробів повинні бути передбачені звукоізолювальні огородження та облицювання стін звукопоглинальним матеріалом, а також верстати із засобами зниження шуму.
3.18. Усі висаджувальні верстати-автомати повинні бути обладнані системою витяжної вентиляції, засобами мастилоуловлювання та зниження шуму. Працівники повинні бути забезпечені засобами захисту від шуму.
3.19. Зони висадження кріпильних виробів на верстатах-автоматах повинні бути обладнані огородженнями, зблокованими з пристроєм пуску верстатів-автоматів на робочий режим.
3.20. Заміна технологічного інструменту масою більше ніж 6 кг на верстатах-автоматах повинна бути механізованою.
3.21. Пульти керування автоматичними лініями під час виготовлення кріпильних виробів повинні відповідати вимогам цих Правил. Пускові кнопки пультів керування повинні бути утоплені в його корпус чи закриті захисними козирками для виключення можливості раптового увімкнення автоматичної лінії. Місцеве освітлення на автоматичній лінії (далі - лінії) повинно бути напругою не вище ніж 42 В.
3.22. Встановлення інструменту, його кріплення, регулювання, змащення, ремонт необхідно проводити тільки після повного зупинення верстата-автомата. Налагодження лінії та пробне штампування заготовок необхідно виконувати на мінімальній швидкості.
3.23. Подавання металу в нагрівальну піч, а потім до пресів і автоматичної лінії повинно бути механізованим. Для полегшення подачі металу в нагрівальні печі перед входом у піч повинні бути встановлені напрямні ролики.
3.24. Преси повинні мати револьверну подачу виробів під пуансон.
3.25. У системі керування лінією повинно бути передбачено блокування огородження. Автоматичні лінії, у системах керування яких використовується стиснене повітря, повинні мати пристрій, що вимикає привід під час зниження тиску нижче встановленого та вмикає відповідний світловий сигнал на пульті керування з написом "Немає достатнього тиску повітря".
3.26. Для перевірки взаємодії механізмів і налагодження інструменту на устаткуванні, не оснащеному мікроприводом або штовхаючим вмикачем, установлюються штурвали для ручного провертання маховика.
3.27. Під час виготовлення колійного кріплення машини та механізми повинні мати огородження та запобіжні пристрої відповідно до правил безпеки, викладених у технологічних інструкціях та паспортах машин та механізмів.
3.28. Трубопроводи та шланги для подавання стисненого повітря, мастила та охолоджувальних рідин не повинні перешкоджати роботі механізмів.
3.29. Під час виготовлення кріпильних виробів необхідно використовувати засоби індивідуального захисту.
3.30. На устаткуванні повинні бути щитки та кожухи, що перешкоджають розбризкуванню мастильно-охолоджувальної рідини, а також піддони для її збирання.
3.31. Під час роботи автоматичної лінії холодного штампування металу необхідно стежити за надійним кріпленням інструменту, не допускати його зсуву під час штампування кріпильних виробів.
3.32. Перед пуском автоматичної лінії в роботу необхідно перевіряти справність роботи її муфти увімкнення, спрацювання гальма, надійність роботи пневмосистеми, наявність і справність огородження.
3.33. Для перевірки якості кріпильних виробів не дозволяється брати їх із зони штампування. Під час роботи на автоматичних лініях з виготовлення кріплення у стані холодного штампування працівники повинні застосовувати захисні окуляри.
3.34. Вибивання стрижнів із матриць під час виготовлення болтів виконується після повного зупинення лінії.
4. Вимоги під час виробництва цвяхів
4.1. Матеріали та заготовки, що використовуються під час виготовлення цвяхів, не повинні бути джерелом небезпечних та шкідливих випромінювань.
4.2. Дріт для виготовлення цвяхів повинен бути в бухтах або котушках одного діаметра, без обривів та вузлів.
4.3. Переміщують котушки спеціальними пристроями, що запобігають падінню або скочуванню котушок. Місця захвату на котушках повинні бути справними і відповідати вимогам, які висувають до вантажозахоплювальних пристроїв.
4.4. Обладнання цвяхових цехів повинно бути розміщено з урахуванням зручного переміщення вантажів та максимальної механізації вантажопідіймальних операцій.
4.5. Штампувальні зони цвяхових автоматичних ліній повинні мати огородження, які запобігають травмуванню працівників деталями та уламками технологічного інструменту. Огородження не повинно заважати огляду робочого простору під час роботи автоматичної лінії.
4.6. Під час опрацювання технологічних процесів виготовлення цвяхів з дроту передбачають їх максимальну механізацію та автоматизацію.
