Страница 2: ВБН В.2.5-78.11.01-2003. Системи сигналізації охоронного призначення (33061)

2.4.2 Самостійний рубіж охоронної сигналізації - це умовний кордон у підохоронній зоні, що включає в себе відокремлені шлейфи (шлейф) охоронної сигналізації, інформація з яких виводиться окремо на ППК та/або СПТС та/або ПЦС.

Рубежі охоронної сигналізації для будівель та закритих приміщень

2.4.3 Як правило, першим рубежем охоронної сигналізації захищають периметр будівельних конструкцій (вікна, двері, люки, вентиляційні канали, стіни, стелі, підлоги та інші елементи будівель, доступні для проникнення із зовні). Для захисту першого рубежу охоронної сигналізації рекомендується застосовувати сповіщувачі: точкові, електроконтактні і магнітоконтактні; поверхневі та лінійні омічні оптико-електронні інфрачервоні, поверхневі вібраційні та об’ємні акустичні.

2.4.4 Другим рубежем захищають внутрішні об'єми, площі та внутрішні двері приміщень. Для захисту другого рубежу охоронної сигналізації рекомендується застосовувати сповіщувачі: оптико-електронні, інфрачервоні радіохвильові, ультразвукові, точкові, електроконтактні і магнітоконтактні, лінійні та об’ємні.

2.4.5 Третім рубежем захищаються безпосередньо матеріальні цінності: сховища, сейфи, металеві шафи та ящики, що використовуються для зберігання грошей, зброї, наркотиків, інших цінностей, а також цінні експонати та картини. При цьому застосовуються оптико-електронні, ємнісні, акустичні, удароконтактні, теплові, електроконтактні, магнітоконтактні та омічні сповіщувачі.

2.4.6 На окремі рубежі охоронної сигналізації підключаються точкові електроконтактні та магнітоконтактні сповіщувачі (кнопки) тривожної сигналізації, які використовуються для подачі сигналу “тривога” у разі нападу на об’єкт (приміщення), або при виникненні іншої загрози життю та здоров’ю людей.

Рубежі охоронної сигналізації для відкритих майданчиків та периметрів

2.4.7 Кількість рубежів визначається в кожному окремому випадку під час обстеження обєта залежно від його категорії, технічної укріпленості та відповідно до чинних державних і відомчих нормативних документів.

2.4.8 Території, будівлі категорії А рекомендується облаштовувати трирубіжною охоронною сигналізацією, категорії Б – дво - або трирубіжною охоронною сигналізацією.

2.4.9 Першим рубежем охоронної сигналізації периметра є основна огорожа підохоронного об’єкта або зовнішня зона відчуження і всі технічні засоби ССОП, що знаходяться на ній. Другим рубежем охоронної сигналізації периметра є внутрішня зона відчуження підохоронного периметра і всі технічні засоби ССОП, що знаходяться в ній. Третім рубежем охоронної сигналізації периметра є огорожа на межі внутрішньої зони відчуження та всі технічні засоби, що знаходяться на ній.

2.4.10 Для охорони великих об’єктів, на яких обмежена кількість телефонних ліній або каналів передачі тривожних сповіщень, і внаслідок цього неможливо організувати багаторубіжну охоронну сигналізацію, рекомендується використовувати приймально-контрольні прилади великої інформаційної місткості (з великою кількістю шлейфів сигналізації) із застосуванням апаратури охоронно-пожежної сигналізації, яка може передавати інформацію зайнятими телефонними лініями з несущою частотою 18 кГц або радіоканалом.

2.4.11 Додаткові можливості для підключення сигналізації на пульт централізованого спостереження може надати використання абонентських ліній сусідніх телефонізованих об’єктів, таксофонних ліній і прямих ліній безпосереднього зв'язку.

2.4.12 Усю апаратуру та усі технічні засоби ССОП на всіх рубежах охоронної сигналізації слід забезпечувати резервним електроживленням, розташованим у приймально-контрольних приладах, або із застосуванням окремих блоків безперебійного електроживлення систем сигналізації, або з облаштуванням приміщень для акумуляторних батарей, дизель або бензоагрегатів – джерел постійного та/або змінного струму. Працездатність ССОП від джерела резервного електроживлення:

а) для об’єктів категорії А – не менше 12 год;

б) для об’єктів категорії Б та В - не менше 4 год.

2.4.13 Вимоги до резервних джерел електроживлення, що забезпечують роботу систем пожежної сигналізації наведені в ДБН В.2.5-13 (працездатність системи в черговому режимі впродовж не менше 24 год і не менше 3 год у режимі "Пожежа").

2.5 ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ПУЛЬТІВ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ, СИСТЕМ ПЕРЕДАЧІ ТРИВОЖНИХ СПОВІЩЕНЬ ТА ОБ’ЄКТОВОГО ОБЛАДНАННЯ ССОП

2.5.1 Пульти централізованого спостереження (ПЦС) є споживачами енергоживлення першої категорії, які забезпечуються двома незалежними кабельними вводами від двох незалежних трансформаторних підстанцій з обов’язковою можливістю переключення енергоживлення ПЦС з однієї лінії на другу.

2.5.2 ПЦС обладнуються резервним(и) джерелом(ами) електроживлення (бензоагрегат або дизельагрегат, акумуляторні батареї, джерело безперебійного електроживлення), яке забезпечує безперебійну роботу обладнання ПЦС, а також резервного освітлення ПЦО упродовж часу, вибраного з ряду 4, 8, 12, 24, 36, 48, 72 год згідно з ГОСТ 26342 (включаючи засоби зв’язку).

2.5.3 Блоки СПТС, розташовані на ПЦС, живляться від мережі ПЦС. Перехід на резервне електроживлення повинно здійснюватись автоматично. Персональні електронно-обчислювальні машини (ПЕОМ), які є складовою частиною СПТС та ПЦС, повинні мати окреме джерело безперебійного електроживлення, що забезпечує працездатність ПЕОМ при відсутності основного електроживлення.

Окремі блоки СПТС (ретранслятори, мультиплексори, підсилювачі тощо) повинні мати акумуляторні батареї, ємність яких має забезпечити їх безперебійну роботу впродовж часу, вибраного з ряду 4, 8, 12, 24, 36, 48, 72 год згідно з ГОСТ 26342.

2.5.4 Блоки СПТС, які розташовані на АТС, живляться від мережі електроживлення АТС. Вказані блоки повинні мати джерело резервного електроживлення (акумуляторні батареї), які забезпечують їх безперебійну роботу впродовж часу вибраного з ряду 4, 8, 12, 24, 36, 48, 72 год згідно з ГОСТ 26342. Перехід на резервне електроживлення і зворотно на основне електроживлення повинен здійснюватись автоматично.

2.5.5 Електропостачання ССОП на об’єктах здійснюється від вільної групи електрощита чергового освітлення. Підключення до мережі змінного струму здійснюють від двох або групи відокремлених вимикачів-запобіжників. Вимикачі-запобіжники, через які здійснено підключення ССОП до мережі змінного струму, повинні бути захищені від помилкових відключень та позначені застережливим написом: “Система охоронної сигналізації. Не вимикати”. У разі неможливості захисту вимикачів-запобіжників від помилкових виключень, підключення силових проводів здійснюється від увідних клем (до вимикачів), але після загального вимикача. У цьому разі вимикачі-запобіжники встановлюються безпосередньо біля обладнання ССОП на окремих щитах.

За умови відсутності на об'єкті щита чергового освітлення або чергової групи вимикачів-запобіжників на ньому, замовник встановлює самостійний щит електроживлення на відповідну кількість груп вимикачів-запобіжників.

Щит електроживлення, встановлений поза підохоронним об’єктом категорії “А” за ГСТУ 78.11.001, слід розташовувати в металевій шафі, що замикається і блокується сповіщувачем на відкриття з підключенням його до шлейфа цілодобової охорони (без права відключення).

2.5.6 Прилади приймально-контрольні (ППК) систем ОС повинні мати джерело резервного електроживлення (акумуляторні батареї), які забезпечують їх безперебійну роботу впродовж часу, вибраного з ряду 4, 8, 12, 24, 36, 48, 72 год за ГОСТ 26342, або мати можливість працювати при знеструмленні від телефонної мережі (48В та/або 60В). Перехід на резервне електроживлення має здійснюватись автоматично.

2.5.7 Електроживлення сповіщувачів систем ОС здійснюється від ППК або від блоків електроживлення, які повинні мати джерело резервного електроживлення (акумуляторні батареї) та можливість забезпечити безперебійну роботу сповіщувачів упродовж часу, вибраного з ряду 4, 8, 12, 24, 36, 48, 72 год згідно з ГОСТ 26342.

2.5.8 Резервування електроживлення складових частин ССОП у скомбінованих системах обов'язково повинно мати техніко-економічне обгрунтування і враховувати вимоги замовника та специфіку об’єкта. Резервування електроживлення складових частин вказаних систем на підохоронних об’єктах категорії “А” за ГСТУ 78.11.001 здійснюється відповідно до чинного законодавства та відомчих нормативних документів і повинно забезпечуватися електроживленням упродовж часу, вибраного з ряду 12, 24, 36, 48, 72 год згідно з ГОСТ 26342.

2.5.9 Вибір джерела резервного електроживлення для ССОП повинен здійснюватись при врахуванні таких вимог:

а) блоки та джерела безперебійного електроживлення повинні здійснювати автоматичний підзаряд акумуляторних батарей і мати захист від перезаряду та глибокого розряду акумуляторних батарей;

б) блоки електроживлення та джерела безперебійного електроживлення повинні мати потужність на 25% більше від сумарної потужності обладнання, яке підключається до джерела електроживлення;

в) ємність акумуляторних батарей повинна забезпечувати електроживлення апаратури для об’єктів категорії “А” впродовж часу вибраного з ряду 12, 24, 36, 48, 72 год, а для об’єктів категорії “Б, В” 4, 8, 12, 24, 36, 48, 72 год згідно з ГОСТ 26342.

Розрахунок ємності акумуляторних батарей вираховується за формулами:

, (1)

де:

Т – час, упродовж якого під час знеструмлення необхідно забезпечити безперебійну роботу апаратури (Т≥4 годи або Т≥12 год );

С А/год – ємність акумулятора;

К зм. розряду – коефіцієнт зменшення розряду акумуляторної батареї;

І сум. – сумарний струм споживання обладнання, яке підключається до джерела електроживлення.

,(2)

де: К зм. розряду вираховується із таблиці 1.

Таблиця 1

Кструму.розр. – коефіцієнт струму розряду, який вираховується за формулою:

2.6 ВИМОГИ ДО ОБЛАШТУВАННЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ

ОПЕРАТОРА ПЕОМ

2.6.1 Організація робочого місця користувача відеотермінала та ПЕОМ повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032 з урахуванням характеру та особливостей трудової діяльності.

2.6.2 Площа, виділена для одного робочого місця з відеотерміналом або персональною ЕОМ, має становити не менше 6 м2, а об’єм - не менше 20 м3.

2.6.3 Робочі місця з відеотерміналами відносно світлових прорізів слід розміщувати так, щоб природне світло падало збоку, переважно ліворуч.

2.6.4 При розміщенні робочих місць з відеотерміналами та ПЕОМ необхідно дотримуватись таких вимог:

а) робочі місця з відеотерміналами та ПЕОМ розміщуються на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами;

б) відстань між бічними поверхнями відеотерміналів має бути не меншою за 1,2 м;

в) відстань між тильною поверхнею одного відеотермінала та екраном іншого не повинна бути меншою за 2,5 м;

г) прохід між рядами робочих місць має бути не меншим за 1м.

Вимоги пункту щодо відстані між бічними поверхнями відеотерміналів та відстані між тильною поверхнею одного відеотермінала та екраном іншого враховуються також при розміщенні робочих місць з відеотерміналами та ПЕОМ у суміжних приміщеннях з урахуванням конструктивних особливостей стін та перегородок.

2.6.5 Конструкція робочого місця користувача відеотермінала (при роботі сидячи) має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг - на підлозі або на підставці для ніг; стегна - у горизонтальній площині; передпліччя - вертикально; лікті - під кутом від 70 до 90° до вертикальної площини; зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20° відносно горизонтальної площини, нахил голови - від 15 до 20° відносно вертикальної площини.

2.6.6 Якщо користування відеотерміналом та ПЕОМ є основним видом діяльності, то вказане обладнання розміщується на основному робочому столі, як правило, ліворуч.

2.6.7 Якщо використання відеотермінала та ПЕОМ є періодичним, то устаткування, як правило, розміщується на приставному столі, переважно ліворуч від основного робочого столу. Кут між подовжніми осями основного та приставного столів має дорівнювати від 90 до 140°.

2.6.8 Якщо використання відеотермінала та ПЕОМ є періодичним, то дозволяється обладнувати в приміщенні, що відповідає даним вимогам, окремі робочі місця колективного користування з відеотерміналом та ПЕОМ.