ДБН А.3.1-8-96 С.24

Б.2 У приміщеннях цехів рівень шуму на робочих місцях повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003 та ДНАОП 0.03-3.14-85.

Допустимі рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях

Робоче місце

Рівень звуку та еквівалентний рівень звуку, дБА

1 Приміщення конструкторських бюро, розраховувачів, програмістів ЕОМ, лабораторій для теоретичних робіт та обробки експериментальних даних, приймання хворих в здоровпункті

50

2 Приміщення управління, робочі місця в конторських кімнатах і лабораторіях

60

3 Кабіни нагляду та дистанційного керування:

а) без мовного зв'язку телефоном

б) з мовним зв'язком телефоном

75

65

4 Приміщення та дільниці точного складання, машинописних бюро, диспетчерської служби,

майстрів, обробки інформації на ЕОМ

65

5 Приміщеня лабораторій для проведення екпериментальних робіт, приміщення для

розміщення шумних агрегатів обчислювальних машин

75

6 Постійні робочі місця та робочі зони у виробничих приміщеннях та на території

підприємств

80

Примітка. Таблиця подана у скороченому вигляді, без зазначення рівня звукового тиску, дБ, в октавних смугах з середньогеометричними частотами 31,5; 63; 125; 250; 500; 1000; 2000; 4000; 8000 Гц.

Б.З Для зниження рівня шуму на робочих місцях під час роботи обладнання слід передбачати заходи, що наведені у ГОСТ 12.1.003 та СНіП ІІ-12-77.

Б.4 Рівні загальної вібрації на робочих місцях під час роботи технологічного обладнання, що генерує вібрацію (віброплощадок, бетоноукладачів, касетних установок і т.ін.), "повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.012, ДНАОП 0.03-3.12-84 і не повинні перевищувати 87-101 дБ.

Б.5 Для усунення шкідливого впливу вібрації на робочих місцях повинні передбачатися конструктивні та технологічні заходи, що викладені у документах, перерахованих в Б.4, а також у СНІП 2.02.05-87.

Б.6 Рівні локальної вібрації, яка передається на руки працівників від пневматичного та електричного ручних інструментів, повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.03-3.11-84, ГОСТ 17770, ГОСТ 12.1.012 і не повинні перевищувати 109 дБ.

Б.7 Ергономічні вимоги щодо організації робочих місць повинні прийматися за ГОСТ 12.2.032 та ГОСТ 12.2.033. Вимоги до пультів керування - за ГОСТ 23000.

Б.8 Природне та штучне освітлення у виробничих і допоміжних цехах, а також на території підприємства повинні відповідати вимогам СНіП ІІ-4-79 та "Указаний по проектированию электрического освещения предприятий".

ДБН А.3.1-8-96 С.25

Найменування цеху, дільниці, відділення

Мінімальний розмір об'єкта розрізнення, мм

Характеристика зорової роботи

Розряд та підрозряд зорової роботи

Освітленість, при загальному штучному освітленні, лк

Ремонтно-механічний і електроцех, лабораторія

більше 0,3

до 0,5

Високої точності

III a,

ІІІ б,в,

III г

500

300

200

Арматурний,бетонозмішувальний і ремонтно-будівельний цехи, гараж, конторські приміщення

більше 0,5

до 1,0

Середньої точності

IV а,

IV б,в,

IV г

300

200

150

Складські приміщення, формувальний і паросиловий цехи

більше 1,0

до 5,0

Малої точності

V a,

V б,в,

V г

200

150

100

Склад готової продукції

понад 5,0

Груба (дуже малої точності)

VI

150

Гарячі цехи та дільниці

понад 0,5

Робота з матеріалами та виробами,

VII

200

що світяться

Усі цехи, дільниці та відділення

-

-

-

Загальний нагляд за

ходом технологіч-

ного процесу:

постійний

періодичний з

постійним перебуванням

людей у приміщенні

періодичний з

періодичним перебуванням

людей у приміщенні

VІll a

VIII 6

VIII в

75

50

30

ДБН А.3.1-8-96 С.26

ДОДАТОК В

(обов'язковий)

Заходи щодо знепилювання та аспірації технологічного і транспортного обладнання

B.1 Під час транспортування матеріалів число перевантажень повинно бути мінімальним

В.2 Для зменшення пилевиділення і видалення розсипань під час транспортування матеріалів стрічковими конвеєрами необхідно передбачати такі заходи:

- застосування обмежувальних пристроїв, що запобігають перевантаженню стрічок та живильників (затвори, шибери);

- застосування спеціальних пристроїв, що запобігають сходам і перекосам стрічки;

- очищення холостої вітки стрічкових конвеєрів та кінцевих барабанів за допомогою гумових ножів з контрвантажем, вібраційного струшування, установлених на неробочому боці холостої вітки очисних скребків або капронових щіток з електроприводом;

- використання гладкозістикованої транспортерної стрічки за допомогою її вулканізації;

- використання транспортерної стрічки на 200 мм ширше потрібної для максимальної розрахункової продуктивності конвеєра;

- приймання відстаней між осями роликоопор у місці падіння матеріалу на стрічку не більше 250 мм.

В.3 Швидкість надходження матеріалу з течок на стрічку повинна дорівнювати або бути меншою ніж швидкість руху стрічки.

В.4 На вузлах перевантажування сухих сипучих матеріалів слід застосовувати течки з мінімально допустимими кутами нахилу до горизонту (ці кути приймають на 10 % більшими ніж кут природного укосу матеріалу в русі).

В.5 Для вертикальних течок заввишки більше 0,5 м та похилих течок з перепадом висот 3-5 м слід застосовувати пристрої (східчасті течки з "подушками", вантажні затвори), що гасять швидкість руху матеріалу, який надходить на стрічкові конвеєри.

В.6 Транспортування порошкоподібних матеріалів (дроблене або мелене вапно, цемент, зола-винесення та ін.) слід передбачати у закритих транспортних пристроях (пневмотранспорт, скребкові конвеєри та ін.).

Постачання порошкоподібних матеріалів доцільно передбачати цементовозами нового покоління - вертикального типу.

В.7 У ємкостях-бункерах, силосах, гомогенізаторах, активаторах - слід передбачати автоматичні покажчики верхнього та нижнього рівня з метою запобігання переповнення цих ємкостей або повного їх вивантаження.

Покажчик нижнього рівня залишкового шару матеріалу в бункері повинен бути установлений не нижче 1/3 висоти нижньої звуженої частини бункера.

В.8 Для бункерів, що завантажуються з допомогою пневмотранспорту, необхідно передбачати циклони-вивантажувачі з подальшим підключенням їх до знепилюючої системи. Циклони-вивантажувачі необхідно обладнувати затворами, які запобігають вибиванню повітря в порожнину бункера.

В.9 Пиловловлювачі та аспіраційні системи слід блокувати з пусковими пристроями технологічного обладнання.

Для цього необхідно дотримуватись таких умов:

а) блокування електродвигунів вентиляторів аспіраційних установок з електродвигунами технологічного обладнання здійснювати таким чином, щоб робота технологічного обладнання була неможливою без дії асніраційних та пиловловлюючих установок і без подавання води до мокрих пиловловлювачів;

б) пуск систем аспірації слід передбачати з випередженням на 3 хв до включення в роботу техДБН А.3.1-8-96 C.27

нологічного обладнання;

в) подавання води до апаратів мокрого очищення слід передбачати за 3 хв до їх увімкнення;

г) подавання води до мокрих пиловловлювачів повинно припинятися через 3-5 хв після зупинення електродвигунів вентиляторів аспіраційних та пиловловлюючих установок.

В.10 Усе технологічне обладнання, робота якого супроводжується виділенням пилу, повинно оснащатися герметичними укриттями, що мають воронки для підключення до аспіраціиних і знепилюючих установок.

В.11 Для запобігання вибивання пилу з укриття необхідно передбачати у ньому розрідження не менше 2 Па (0,2 мм вод. ст.).

В.12 Швидкість руху повітря у місцях приєднання аспіраційних воронок до укритттів слід приймати для матеріалів, м/с:

- грудкових 2,0-3,0;

- зернистих 1,0-1,5;

- порошкоподібних 0,7-1,0.

В.13 Аспіраційні воронки слід установлювати на відстані від місця завантаження матеріалу, яка дорівнює не менше ніж ширина завантажувальної течки.

В.14 При послідовному завантаженні конвеєра з декількох близько розташованих течок слід передбачати загальне укриття, але з улаштуванням аспіраційних відсмоктувачів від місця кожної пересипки (порожнини надходження матеріалу розмежовуються двійчастими фартухами з прогумованого матеріалу).

В.15 Для групи бункерів, що завантажується різними матеріалами за допомогою стрічкових конвеєрів, слід передбачати індивідуальну аспірацію, підключаючи кожний бункер до системи знепилювання.

В.16 Для групи бункерів або силосів, що завантажується одним видом матеріалу з допомогою пневмотранспорту, допускається передбачати аспірацію через один бункер (силос), з'єднуючи його з іншими перетічними трубами.

В.17 Швидкість повітря в аспіраційних трубопроводах залежно від кута їх нахилу приймають, м/с:

- на вертикальних ділянках та ділянках з кутом нахилу до горизонту понад 0,96 рад (55°) - 10-15;

  • на ділянках з кутом нахилу до горизонту менше 0,96 рад (55°), а также у горизонтальних трубопроводах- 18-22.

В.18 Товщину стінок аспіраційних трубопроводів приймають залежно від міри абразивності пилу та його концентрації в аспіраційному повітрі.

У міліметрах

Концентрація пилу, г/м3

Товщина стінок залежно від абразивності пилу

середня (вапняний пил)

висока (пил піску, цементу та ін. в'яжучого)

до 3,0

2,5

3,0

від 3 до 20

3,0

3,5

понад 20

3,5

4,0

Примітка. У місцях інтенсивного стирання (повороти, переходи, трійники і т.ін.) товщину стінок слід збільшувати у 1,3-1,5 рази або передбачати заходи, що забезпечують у місцях вигину переміщення пилу по злежаному матеріалу.

В.19 Об'єднання в одну установку місцевих відсмоктувачів, що видаляють повітря з різними видами пилу, різною вологістю і температурою, не допускається.

В.20 Трубопроводи слід приєднувати до аспіраційних воронок вертикально чи під кутом не менше 1,047 рад (60°) до горизонту.

ДБН А.3.1-8-96 C.28

В.21 На всіх аспіраційних трубопроводах слід передбачати штуцери діаметром 50 мм для виконання пилових і аеродинамічних вимірювань. До штуцерів повинен бути забезпечений вільний доступ.

На горизонтальних ділянках трубопроводів слід передбачати герметичні люки для періодичного огляду труб та очищення їх у випадку відкладення пилу під час порушення аеродинамічного режиму.

Втрати напору в окремих відгалуженнях аспіраційних трубопроводів урівноважують до ступеня розходження, що не перевищує 10 %.

На кожному відгалуженні трубопроводу слід передбачати ручний дросельний клапан для регулювання обсягів аспіраційного повітря після монтажу.

В.22 Температура та запиленість аспіраційного повітря, що допускаються для основних видів технологічного обладнання.

Технологічна переробка та обладнання - джерело пилоутворення

Розрахункові характеристики аспіраційного повітря

температура, К (°С)

запиленість, г/м3

Склад цементу

1 Силоси, що завантажуються пневмотранспортом

303 (30)

15,0

2 Бункери приймальні

303 (30)

25,0

Відділення приймання та склад вапна

3 Живильник хитний типу КТ-5

Температура навколишнього середовища

5,0

4 Конвеєр скребковий типу КСГС-6 (закритого типу)

те саме

7,0

5 Конвеєр скребковий (вузол перевантаження з конвеєра на конвеєр)

до 7,0

6 Дробарка молоткова двороторна типу СМД-114 (вузли завантаження та вивантаження)

до 50,0

7 Силоси, що завантажуються пневмотранспортом

323 (50)

15,0

8 Бункер приймальний (завантаження донним пневморозвантажувачем)

до 303 (30)

25,0

9 Бункер вапна, що завантажується пневмотранспортом

323 (50)

25,0

10 Бункер піску, що завантажується стрічковим конвеєром

Температура навколишнього середовища

0,3-1,2