ДБН А.3.1-8-96 С.11

7.3 Касетні та касетно-конвеєрні технологічні лінії

7.3.1 Кількість відсіків у касеті для виготовлення панелей приймають від 8 до 14.

7.3.2 Максимальна тривалість технологічних операцій для касети з 10 відсіками повинна бути не більше, хв:

- розпалублення (розбирання касети та виймання готових виробів) 60;

- підготування касети (очищення, змащування, установлення

арматурних виробів та закладних елементів, складання касети) 120;

- укладання і ущільнення бетонної суміші вібруванням 60.

Примітка. При виготовленні густоармованих виробів для експлуатації в сейсмічних районах максимальна тривалість технологічних операцій збільшується на 20 хв.

7.3.3 Коефіцієнт для установлення тривалості операцій (у порівнянні з 10-відсічною касетою) при кількості відсіків у касеті:

8 0,8;

12 1,2;

14 1,4

7.3.4 Середню кількість оборотів касет на добу при двозмінному формуванні визначають за графіком залежно від тривалості формування і ТО, кількості касет у прогоні та ін. факторів і приймають не менше одного обороту на добу.

7.3.5 Площа для поточного ремонту касет на один прогон, м2:

- при кількості касет у прогоні до 5 до 50;

- те саме, більше 5 до 100.

7.3.6 Ритм роботи касетно-конвеєрної лінії слід визначати за найбільш завантаженим постом формування та тривалістю першої стадії ТО на цьому посту, яка залежить від складу бетону і виду цементу та не перевищує 1 години.

7.3.7 При розрахунку параметрів касетно-конвеєрної лінії ураховують двостадійну теплову обробку виробів. Перша стадія - на постах формування в межах 1год. до набуття бетоном міцності, необхідної для часткового розпалублення виробів. Друга стадія - обробка у теплових агрегатах до забезпечення розпалубної (передаточної) міцності бетону.

7.3.8 Площа для поточних переналагоджень форм на касетно-конвеєрних лініях повинна бути 15м2 на кожні 100 т форм, що перебувають в експлуатації.

7.4 Стендові лінії для виготовлення попередньо напружених виробів

7.4.1 Максимальний кут відхилення, рад., (°):

а) крайнього дроту від осі пакета 0,105 (6);

б) каната діаметром 9-15 мм між кінцевою діафрагмою та упором відносно осі:

- з боку натягання 0,070 (4);

- з хвостового кінця 0,174 (10);

в) стержня з обох кінців лінії 0,105 (6).

7.4.2 Оборотність довгих та коротких стендів, а також силових форм визначають за циклограмою роботи лінії і приймають не менше одного обороту на добу.

7.5 Теплова обробка виробів

7.5.1 Для виробництва бетонних та залізобетонних виробів застосовують різні способи теплової обробки (ТО), які відрізняються видом агрегату, теплоносія та умовами теплопередавання тверднучому бетону.

ДБНА.3.1-8-96 С. 12

7.5.2 Розрахункові режими ТО виробів для різних умов і в агрегатах різних видів приймають відповідно до рекомендацій, що викладені у ДБН А.3.1-7 та таблицях 7.2 і 7.3.

Наведені у таблицях 7.2 і 7.3 розрахункові режими ТО (без врахування тривалості попереднього витримування) виробів забезпечують досягнення відпускної міцності бетонів на портландцементах II групи після 12-годинного наступного витримування.

Таблиця 7.2 - Способи, режими та загальна тривалість ТО виробів з важкого бетону

У годинах

Спосіб і режим ТО

Загальна тривалість ТО виробів з проектним класом (маркою) важкого бетону з міцності на стиск

В7,5-В12,5 (М100-М150)

В15 (М200)

В20 (М250)

В22,5 (МЗОО)

В25 (М350)

ВЗО (М400)

В40 (М500)

В45 (М600)

У теплових агрегатах з 1,5-2 оборотами за добу та температурою ізотермічного витримування 353-358 К

(80-85°С)

11-13*

11-13

10-12

9-11

9-11

8,5-10,5

8-10

7-9

У теплових агрегатах з добовим оборотом та температурою термосного витримування:

353-358К (80-85°С)

19-20*

19-20

19-20

19-20

-

-

-

-

343 К (70°С)

-

-

-

-

18-19

18-19

-

-

333 К (60°С)

-

-

-

-

-

-

17,5-18

17,5-18

У касетних установках та пакетах з розташуванням теплових відсіків через два робочих при температурі витримування 358-363 К (85-90°С)

9-11**

8-9,5

8-9,5

7,5-9

7-8,5

-

-

-

На стендах (попередньо напружені вироби) при температурі ізотермічного витримування 353 (80°С)

-

-

-

15

15

15

15

15

* Менші значення для виробів завтовшки до 160 мм, більші - завтовшки від 300 до 400 мм.

** Менші значення для виробів завтовшки до 100 мм, більші - завтовшки від 100 до 200 мм.

Примітка І. Режими ТО виробів, до яких ставляться підвищені вимоги з морозостійкості та (або) водонепроникності, повинні проектуватися із зменшеною інтенсивністю теплового впливу, а саме: тривалість попереднього витримування повинна бути не менше 3 год., підйом температури зі швидкістю 15 К(?С) на годину, ізотермічне або термосне витримування 21-23 год. при температурі 333 К (60?С) до набуття потрібної міцності та повільне охолодження в камері або цеху.

Примітка 2. Максимальна температура нагрівання тришарових виробів з пінополістирольним утеплювачем не повинна перевищувати 353 К (80?С).

ДБН А.3.1-8-96 С. 13

Таблиця 7.3 - Способи, режими та загальна тривалість ТО виробів з легких бетонів У годинах

Спосіб і режим ТО

Загальна тривалість ТО виробів з проектним класом (маркою) легкого бетону з міцності на стиск

конструкційно-теплоізоляційного В2,5-В7,5

(М35-М100)

конструкційного

ВЗ,5-В15

(М50-М200)

В22,5-В30 (М300-М400)

Сухе прогрівання при температурі 393-413 К (120-140°С)

9-10*

-

-

Прогрівання у термоформах, у камерах "глухою" парою або в середовищі ПЗПГ при температурі 363-368 К (90-95°С)

9-11*

-

-

Тепловологісна обробка при температурі 353-358 К (80-85°С)

-

10-13**

8-10

* Менші значення для виробів завтовшки до 300 мм, більші - завтовшки понад 300 мм. ** Менші значення для виробів завтовшки до 200 мм, більші - завтовшки понад 300 мм.

7.5.3 Режими ТО повинні забезпечувати розпалубну, передаточну, відпускну та проектну міцності бетону, що установлюються вимогами стандартів та проектною документацією на конкретні вироби.

7.5.4 Для конструкційно-теплоізоляційних легких бетонів, що використовуються для виготовлення огороджувальних конструкцій будівель, режими ТО повинні забезпечувати також нормовану відпускну вологість бетону у виробі.

7.5.5 ТО виробів з замоноліченими столярними виробами не допускається.

7.5.6 Під час проектування агрегатів і процесів ТО виробів необхідно передбачати:

- утилізацію вторинних енергетичних ресурсів;

- автоматизований облік витрат палива, теплової та електричної енергії;

- автоматизацію процесу ТО.

7.5.7 Огороджувальні конструкції пропарювальних камер слід передбачати з легкого бетону або влаштовувати внутрішню теплоізоляцію, захищену від впливу пароповітряного середовища камери.

7.5.8 У ямних пропарювальних камерах завглибшки більше 2,5 м для усунення нерівномірності розподілу температури по їх висоті рекомендується застосовувати сопла різної конструкції, що використовують енергію парового струменя.

7.5.9 У ямних та щілинних пропарювальних камерах потрібно передбачати надійні ущільнення трубопроводів, стінок, кришок, затворів, торців.

7.5.10 Поверхні теплових агрегатів і трубопроводів повинні мати теплоізоляцію. Температура нагрітих поверхонь цього обладнання не повинна перевищувати 308 К (35°С).

7.5.11 Для більш рівномірного розподілу температури по поверхні теплових відсіків касетних установок застосовують спеціальні конструктивні рішення внутрішньої порожнини та ежекторну систему теплопостачання.

7.5.12 Для поліпшення умов тверднення бетону у верхній частині касетних установок передбачають спеціальні теплоізольовані кришки.

ДБН А.3.1-8-96 С. 14

7.5.13 Зовнішні поверхні бортів термоформ повинні бути теплоізольовані.

Для захисту відкритих поверхонь виробів під час їх ТО у термоформах передбачають спеціальні кришки, плівкові або тканинні покриття, а в сухих жарких умовах - покриваючий шар води завтовшки 3-5 см, який заливається на бетон з початковою міцністю 0,3-0,5 МПа.

7.5.14 Для пропарювальних камер оборотністю один раз на добу передбачають термосні режими ТО. Для цього камери раціонально компонують у блоки, які складаються не менше, ніж з чотирьох камер.

7.5.15 Застосування попереднього розігріву бетонної суміші доцільно у таких технологічних схемах виробництва, у яких тривалість часу від закінчення приготування розігрітої суміші до початку формування і після формування до початку ТО виробів не перевищує 20 хв.

7.5.16 Стенди електродного прогрівання виробів слід проектувати з дотриманням правил техніки електробезпеки. Стенди повинні мати захисні засоби, світлову та звукову сигналізацію, систему блокування, що автоматично відключає струм, якщо за огорожу випадково потрапляє людина.

7.5.17 Для конвективно-променистого електрообігрівання виробів з важкого бетону необхідно передбачати забезпечення високої вологості середовища або захист відкритої поверхні бетону від втрат вологи.

7.5.18 Для ТО у середовищі продуктів згоряння природного газу (ПЗПГ) виробів з важких і конструкційно-теплоізоляційних легких бетонів слід передбачати захист бетону від випаровувань вологи шляхом нанесення різних плівкоутворюючих, вологонепроникних і гідрофобізуючих речовин і мастил або зволоження середовища в тепловому агрегаті.

7.5.19 Слід передбачати заходи, які виключають скид ПЗПГ у повітря робочої зони, зокрема герметизацію камер згоряння та улаштування витяжної вентиляції з видаленням шкідливих речовин у атмосферу.

7.5.20 Геліотеплообробку виробів суцільного перерізу завтовшки до 400 мм з важкого бетону передбачають у весняно-літньо-осінній періоди року в районах південніше 50° п. ш. з великою кількістю сонячних днів на рік. При цьому ТО виробів передбачають у геліоформах з сонцесприйманними і теплоакумулюючими покриттями (СВІТАП), площу для складування яких приймають 0,004-0,006 м2 на кожний кубічний метр виробів, що виготовляються на полігоні за рік.

Місце розташування геліополігона слід вибирати виходячи з умови виключення затінення його будинками та спорудами.

Розрахункову кількість діб роботи геліополігонів на рік (без дублюючих джерел енергії) приймають згідно з додатком Д.

7.5.21 На геліополігонах слід передбачати заходи, що забезпечують безпечні умови праці прцюючих: відповідний розклад робочого дня, питне водопостачання, санітарно-побутове обслуговування, спецодяг. У приміщеннях для відпочинку і приймання їжі повинно передбачатися кондиціонування повітря.

7.5.22 Витрату пари на ТО виробів визначають за СН 513-79 з урахуванням технологічних факторів і конструктивних особливостей теплових агрегатів.

Для техніко-економічних розрахунків усереднені показники витрати пари рекомендується приймати за таблицею 7.4.

ДБН А.3.1-8-96 С.15

Таблиця 7.4 - Усереднені питомі витрати пари на ТО виробів у теплових агрегатах різних видів

кг/м3

Вид агрегату

Витрати пари при опорі теплопередаванню огородження R, не менше 1,32 м2/Вт (м2 °С/Вт)

Ямні камери

170

Щілинні камери безперервної дії

200

Термоформи

250

Вертикальні камери

120

Касетні установки

200

Примітка 1. Питома витрата пари у щілинних камерах періодичної дії дорівнює витраті в ямних камерах.

Примітка 2. При застосуванні попереднього паророзігрівання бетонної суміші питомі витрати пари зменшують на величину, яка розраховується відповідно до 7.5.23.

Примітка 3. При застосуванні режимів ТО з добовим оборотом теплових агрегатів питомі витрати пари для ямних і щілинних камер періодичної дії приймають з коефіцієнтом 0,7.