Елемент системи опалення і внутрішнього теплопостачання, вентиляції, кондиціонування та охолодження повітря

Середній строк служби, років

Експлуатаційні витрати у відсотках від початкових інвестицій

Фанкойл

15

4

Теплоутилізатор рекуперативний

20

4

Теплоутилізатор регенеративний

15

4

Водяний зволожувач повітря

10

6

Паровий зволожувач повітря

4-10

4

Клапан повітряний з ручним приводом

20

1

Клапан повітряний з електроприводом

15

4

Повітророзподільник (дифузор)

20

4

Протипожежний клапан легкодоступний

15

8

Протипожежний клапан прихований

15

15

Повітровод (фільтроване повітря)

30

2

Повітровод (нефільтроване повітря)

30

6

Димохід

15-20

2-4

Шумоглушник

30

1 -2

Елементи системи управління та обліку

Апаратура управління

15-20

2-4

Система управління центральна

15-25

4

Система регулювання місцева (у приміщенні)

15-20

4

Електричний щит

30

0,5-1

Двигун електричний

20

1

Компресор охолоджувача

15

4

Лічильник

10

1

ДОПУСТИМА ШВИДКІСТЬ РУХУ ВОДИ У ТРУБОПРОВОДАХ

Таблиця Л.1 - Допустима швидкість руху води у трубопроводах

Допустимий еквівалентний рівень шуму, дБА

Допустима швидкість руху води, м/с, у трубопроводах при коефіцієнтах місцевих опорів вузла опалювального приладу або стояка з арматурою, приведених до швидкості теплоносія у трубопроводах

До 5

10

15

20

30

25

1,5/1,5

1,1/0,7

0,9/0,55

0,75/0,5

0,6/0,4

30

1,5/1,5

1,5/1,2

1,2/1,0

1,0/0,8

0,85/0,65

35

1,5/1,5

1,5/1,5

1,5/1,1

1,2/0,95

1,0/0,8

40

1,5/1,5

1,5/1,5

1,5/1,5

1,5/1,5

1,3/1,2

Примітка 1. У чисельнику наведена допустима швидкість теплоносія при застосуванні кранів пробочних, триходових та подвійного регулювання, у знаменнику - при застосуванні вентилів.

Примітка 2. Швидкість руху води у трубопроводах, що прокладаються через декілька приміщень, слід визначати, враховуючи:

а) приміщення з найменшим допустимим еквівалентним рівнем шуму;

б) арматуру з найбільшим коефіцієнтом місцевого опору, установлену на будь-якій ділянці трубопроводу, прокладеного через це приміщення, при довжині ділянки 30 м в обидві сторони від приміщення.

Примітка 3. При застосуванні запірно-регулювальної арматури з великим гідравлічним опором (автоматичні регулятори температури повітря в приміщенні, балансувальні клапани, регулятори перепаду тиску тощо) уникати шумоутворювання слід згідно з вимогами виробника щодо неперевищення граничних втрат тиску на цій арматурі.

РОЗРАХУНКОВА ТЕМПЕРАТУРА НАГРІВАЛЬНОЇ ПОВЕРХНІ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ З УБУДОВАНИМИ НАГРІВАЛЬНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ

Таблиця С.1 - Максимальна розрахункова температура нагрівальної поверхні

Нагрівальна поверхня

Максимальна розрахункова температура нагрівальної поверхні1)

Підлога (сухий або нормальний вологісний режим)2)

29 °С у приміщеннях з постійним перебуванням людей;

31 °С у приміщеннях з тимчасовим перебуванням людей;

35 °С у крайовій зоні (зоні найбільшого охолодження), визначеній за відстанню С та Е згідно з таблицею Д.7;

27 °С при дерев’яному покритті;

26 °С при підвищеній температурі повітря впродовж більшої частини опалювального періоду (пекарня тощо);

26,5 °С (середньодобова температура) для акумуляційного опалення 25 °С у приміщеннях дитячих навчально-виховних закладів

Підлога (вологий та мокрий вологісний режим)2)

31 °С для обхідних доріжок та лавок плавального басейну, ванної кімнати тощо

Стіна

95 °С для зовнішньої стіни від рівня підлоги до 1 м (окрім приміщень дитячих навчально-виховних закладів);

35 °С для зовнішньої стіни з електричною кабельною системою опалення від рівня підлоги до 1 м;

28, 30, 33, 36 та 38 °С відповідно до висоти приміщення 2,8, 3,0, 3,5, 4,0 та 6,0 м

Стеля

28, 30, 33, 36 та 38 °С відповідно до висоти приміщення 2,8, 3,0, 3,5, 4,0 та 6,0 м

32 °С у приміщеннях дитячих навчально-виховних закладів

Підвіконня

45 °С у приміщеннях дитячих навчально-виховних закладів

  1. Максимальне значення може бути меншим від зазначеного залежно від вимог виробника до застосовуваного матеріалу лицьового покриття підлоги.
  2. Вологісний режим приміщення визначають згідно з ДБН В.2.6-31.

ЗАСТОСУВАННЯ ПІЧНОГО ОПАЛЕННЯ

Таблиця П.1 - Обмеження застосування пічного опалення

Будівлі

Кількість

поверхів, не більше

місць, не більше

Житлові, адміністративні, виробничі малого та середнього бізнесу

2

-

Гуртожитки, лазні, готелі

1

25

Амбулаторно-поліклінічні заклади, спортивні, підприємства побутового обслуговування населення, магазини, підприємства зв’язку, а також приміщення категорій Г та Д площею не більше ніж 500 м2

1

-

Клубні, культурно-видовищні та дозвіллеві заклади

1

100

Загальноосвітні заклади без спальних корпусів

1

80

Дитячі навчально-виховні заклади з денним перебуванням дітей, підприємства харчування та транспорту

1

50

Примітка. Поверховість будівлі слід приймати без урахування цокольного поверху.

ДОДАТОК У (обов’язковий)

РОЗМІРИ ПЕРЕДІЛОК ТА ВІДСТУПОК У ПЕЧЕЙ ТА ДИМОВИХ КАНАЛІВ

У.1 Розміри переділок у печей та димових каналів з урахуванням товщини стінки печі слід приймати 500 мм до конструкцій будівлі із горючих матеріалів та 380 мм - до конструкцій, які захищені відповідно до 6.8.22 б).

У.2 Вимоги до відступок наведені у таблиці У.1.

Таблиця У.1 - Вимоги до відступок від печей та димових каналів

Товщина стінки печі, мм

Відступка

Відстань від зовнішньої поверхні печі або димового каналу (труби) до стіни або перегородки, мм

незахищеної від загоряння

захищеної від загоряння (згідно з 6.8.22, б)

120

Відкрита

260

200

120

Закрита

320

260

65

Відкрита

320

260

65

Закрита

500

380

Примітка 1. Для стін або перегородок з класом вогнестійкості REI 60 і більше відстань від зовнішньої поверхні печі або димового каналу (труби) до стіни або перегородки не нормирується.

Примітка 2. У будівлях дитячих навчально-виховних закладів, гуртожитків та підприємств харчування клас вогнестійкості стіни (перегородки) у межах відступки слід забезпечувати не менше ніж REI 60.

Примітка 3. Захист стелі згідно з 6.8.19, підлоги, стін та перегородок - згідно з 6.8.22 слід виконувати на відстані, що не менше ніж на 150 мм перевищує габарити печі.

РОЗРАХУНОК ВИТРАТИ ТА ТЕМПЕРАТУРИ ПРИПЛИВНОГО ПОВІТРЯ

Ф.1 Витрату припливного повітря L, м3/год, для системи вентиляції та кондиціонування слід визначати за розрахунком та приймати більшу із витрат, яка необхідна для забезпечення:

а) санітарно-гігієнічних норм згідно з Ф.2;

б) норм вибухопожежної безпеки згідно з Ф.3.

Ф.2 Витрату повітря слід визначати окремо для теплого і холодного періодів року та перехідних умов, при цьому приймати більшу із значень, отриманих за формулами (Ф.1) - (Ф.7) (при густині припливного повітря та повітря, що видаляється, р =1,2 кг/м3):

а)за надлишками явної теплоти:

L = Lw z +- в, 7 W, Z—— .(Ф.1)

  1. Q - св р Lw,z (tw,z - tjn) св р (t l - tin )

Тепловий потік, який надходить до приміщення від прямої і розсіяної сонячної радіації, слід враховувати при проектуванні:

  • вентиляції,у тому числі з випарним охолоджуванням повітря, - для теплого періоду року;
  • кондиціонування - длятеплого та холодного періодів року ідля перехідних умов;

б)за масою шкідливих або вибухонебезпечних речовин, що виділяються:

L = lwz + mPQ - Lw,z (Qw,z - Qin) .(Ф.2)

, q i - Qin

При одночасному виділенні у приміщенні декількох шкідливих речовин, які мають ефект сумарної дії, повітрообмін слід визначати додаванням витрат повітря, що розраховані за кожною із цих речовин:

а) за надлишками вологи (водяної пари):

W -р (dw, z - d in ),,

L = Lw, z + TZ ^.(Ф3)

P (d l - din )

Для приміщень із надлишком вологи слід перевіряти достатність повітрообміну для попередження утворення конденсату на внутрішній поверхні зовнішніх огороджувальних конструкцій при розрахункових параметрах зовнішнього повітря у холодний період року, які відповідають найхолоднішій п’ятиденці забезпеченістю 0,92 згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27:

б) за надлишками повної теплоти:

..3,6Qh, f -P Lw, z (lw, z - <in)flhA.

L = Lw z +:::;(Ф.4)

W, zP(ll - In)

в) за нормованою кратністю повітрообміну:

L = Vp • n ;(Ф.5)

г) за нормованю питомою витратою припливного повітря:

L = A ■ k ;(Ф.6)

L = N ■ m .(Ф.7)

де Lwz - витрата повітря, що видаляється системами місцевих відсмоктувачів із зони

обслуговування або робочої зони приміщення, та на технологічні потреби, м3/год;

Q , Qhf- надлишковий явний та повний теплові потоки у приміщенні, Вт; св-теплоємність повітря, що дорівнює 1,006 кДж/(кг ■ К);

  • температура повітря, що видаляється системами місцевих відсмоктувачів із зони обслуговування або робочої зони приміщення, та на технологічні потреби, °С;

'■w,z

t

Ьп

W

dw,z

d l

din

Iw,z

I

  • температура повітря, що видаляється із приміщення за межі зони обслуговування або робочої зони, °С;
  • температура повітря, що подається до приміщення, °С, яка визначається згідно з Ф.6;
  • надлишки вологи у приміщенні, г/год;
  • вологовміст повітря, що видаляється системами місцевих відсмоктувачів із зони обслуговування або робочої зони приміщення, та на технологічні потреби, г/кг;
  • вологовміст повітря, що видаляється із приміщення за межі зони обслуговування або робочої зони, г/кг;
  • вологовміст повітря, що подається до приміщення, г/кг;
  • питома ентальпія повітря, що видаляється системами місцевих відсмоктувачів із зони обслуговування або робочої зони приміщення, та на технологічні потреби, кДж/кг;
  • питома ентальпія повітря, що видаляється із приміщення за межами зони обслуговування або робочої зони, кДж/кг;

I

in

  • питома ентальпія повітря, що подається до приміщення, кДж/кг, яка визначається з урахуванням підвищення температури згідно з Ф.6;

m

po

  • витрата кожної із шкідливих або вибухонебезпечних речовин, що надходять до повітря приміщення, мг/год;

q

q

ql - концентрація шкідливої чи вибухонебезпечної речовини у повітрі, що видаляється, відповідно із зони обслуговування або робочої зони приміщення та за їх межами, мг/м3;

in

  • концентрація шкідливої або вибухонебезпечної речовини у повітрі, що подається

3

у приміщення, мг/м

Vp

A

N

n

k

m

  • об’єм приміщення, м3 (для приміщень заввишки 6 м і більше слід приймати Vp = 6A);

2p

  • площа приміщення, м2;
  • кількість людей (відвідувачів), робочих місць, одиниць обладнання;
  • нормована кратність повітрообміну, год-1;
  • нормована витрата припливного повітря на 1 м2 підлоги приміщення, м3/(год ■ м2);
  • нормована питома витрата припливного повітря, м3/год, на одне робоче місце, на одну людину або на одиницю обладнання.

Параметри повітря twz, dw,z , Iw,z слід приймати такими, що дорівнюють розрахунковим параметрам у зоні обслуговування або у робочій зоні приміщення відповідно до розділу 5 цих Норм, а qw,z - що дорівнює ГДК у робочій зоні приміщення.