Елемент системи опалення і внутрішнього теплопостачання, вентиляції, кондиціонування та охолодження повітря |
Середній строк служби, років |
Експлуатаційні витрати у відсотках від початкових інвестицій |
Фанкойл |
15 |
4 |
Теплоутилізатор рекуперативний |
20 |
4 |
Теплоутилізатор регенеративний |
15 |
4 |
Водяний зволожувач повітря |
10 |
6 |
Паровий зволожувач повітря |
4-10 |
4 |
Клапан повітряний з ручним приводом |
20 |
1 |
Клапан повітряний з електроприводом |
15 |
4 |
Повітророзподільник (дифузор) |
20 |
4 |
Протипожежний клапан легкодоступний |
15 |
8 |
Протипожежний клапан прихований |
15 |
15 |
Повітровод (фільтроване повітря) |
30 |
2 |
Повітровод (нефільтроване повітря) |
30 |
6 |
Димохід |
15-20 |
2-4 |
Шумоглушник |
30 |
1 -2 |
Елементи системи управління та обліку |
||
Апаратура управління |
15-20 |
2-4 |
Система управління центральна |
15-25 |
4 |
Система регулювання місцева (у приміщенні) |
15-20 |
4 |
Електричний щит |
30 |
0,5-1 |
Двигун електричний |
20 |
1 |
Компресор охолоджувача |
15 |
4 |
Лічильник |
10 |
1 |
ДОПУСТИМА ШВИДКІСТЬ РУХУ ВОДИ У ТРУБОПРОВОДАХ
Таблиця Л.1 - Допустима швидкість руху води у трубопроводах
Допустимий еквівалентний рівень шуму, дБА |
Допустима швидкість руху води, м/с, у трубопроводах при коефіцієнтах місцевих опорів вузла опалювального приладу або стояка з арматурою, приведених до швидкості теплоносія у трубопроводах |
||||
|
До 5 |
10 |
15 |
20 |
30 |
25 |
1,5/1,5 |
1,1/0,7 |
0,9/0,55 |
0,75/0,5 |
0,6/0,4 |
30 |
1,5/1,5 |
1,5/1,2 |
1,2/1,0 |
1,0/0,8 |
0,85/0,65 |
35 |
1,5/1,5 |
1,5/1,5 |
1,5/1,1 |
1,2/0,95 |
1,0/0,8 |
40 |
1,5/1,5 |
1,5/1,5 |
1,5/1,5 |
1,5/1,5 |
1,3/1,2 |
Примітка 1. У чисельнику наведена допустима швидкість теплоносія при застосуванні кранів пробочних, триходових та подвійного регулювання, у знаменнику - при застосуванні вентилів.
Примітка 2. Швидкість руху води у трубопроводах, що прокладаються через декілька приміщень, слід визначати, враховуючи:
а) приміщення з найменшим допустимим еквівалентним рівнем шуму;
б) арматуру з найбільшим коефіцієнтом місцевого опору, установлену на будь-якій ділянці трубопроводу, прокладеного через це приміщення, при довжині ділянки 30 м в обидві сторони від приміщення.
Примітка 3. При застосуванні запірно-регулювальної арматури з великим гідравлічним опором (автоматичні регулятори температури повітря в приміщенні, балансувальні клапани, регулятори перепаду тиску тощо) уникати шумоутворювання слід згідно з вимогами виробника щодо неперевищення граничних втрат тиску на цій арматурі.
РОЗРАХУНКОВА ТЕМПЕРАТУРА НАГРІВАЛЬНОЇ ПОВЕРХНІ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ З УБУДОВАНИМИ НАГРІВАЛЬНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ
Таблиця С.1 - Максимальна розрахункова температура нагрівальної поверхні
Нагрівальна поверхня |
Максимальна розрахункова температура нагрівальної поверхні1) |
Підлога (сухий або нормальний вологісний режим)2) |
29 °С у приміщеннях з постійним перебуванням людей; 31 °С у приміщеннях з тимчасовим перебуванням людей; 35 °С у крайовій зоні (зоні найбільшого охолодження), визначеній за відстанню С та Е згідно з таблицею Д.7; 27 °С при дерев’яному покритті; 26 °С при підвищеній температурі повітря впродовж більшої частини опалювального періоду (пекарня тощо); 26,5 °С (середньодобова температура) для акумуляційного опалення 25 °С у приміщеннях дитячих навчально-виховних закладів |
Підлога (вологий та мокрий вологісний режим)2) |
31 °С для обхідних доріжок та лавок плавального басейну, ванної кімнати тощо |
Стіна |
95 °С для зовнішньої стіни від рівня підлоги до 1 м (окрім приміщень дитячих навчально-виховних закладів); 35 °С для зовнішньої стіни з електричною кабельною системою опалення від рівня підлоги до 1 м; 28, 30, 33, 36 та 38 °С відповідно до висоти приміщення 2,8, 3,0, 3,5, 4,0 та 6,0 м |
Стеля |
28, 30, 33, 36 та 38 °С відповідно до висоти приміщення 2,8, 3,0, 3,5, 4,0 та 6,0 м 32 °С у приміщеннях дитячих навчально-виховних закладів |
Підвіконня |
45 °С у приміщеннях дитячих навчально-виховних закладів |
|
ЗАСТОСУВАННЯ ПІЧНОГО ОПАЛЕННЯ
Таблиця П.1 - Обмеження застосування пічного опалення
Будівлі |
Кількість |
|
|
поверхів, не більше |
місць, не більше |
Житлові, адміністративні, виробничі малого та середнього бізнесу |
2 |
- |
Гуртожитки, лазні, готелі |
1 |
25 |
Амбулаторно-поліклінічні заклади, спортивні, підприємства побутового обслуговування населення, магазини, підприємства зв’язку, а також приміщення категорій Г та Д площею не більше ніж 500 м2 |
1 |
- |
Клубні, культурно-видовищні та дозвіллеві заклади |
1 |
100 |
Загальноосвітні заклади без спальних корпусів |
1 |
80 |
Дитячі навчально-виховні заклади з денним перебуванням дітей, підприємства харчування та транспорту |
1 |
50 |
Примітка. Поверховість будівлі слід приймати без урахування цокольного поверху. |
ДОДАТОК У (обов’язковий)
РОЗМІРИ ПЕРЕДІЛОК ТА ВІДСТУПОК У ПЕЧЕЙ ТА ДИМОВИХ КАНАЛІВ
У.1 Розміри переділок у печей та димових каналів з урахуванням товщини стінки печі слід приймати 500 мм до конструкцій будівлі із горючих матеріалів та 380 мм - до конструкцій, які захищені відповідно до 6.8.22 б).
У.2 Вимоги до відступок наведені у таблиці У.1.
Таблиця У.1 - Вимоги до відступок від печей та димових каналів
Товщина стінки печі, мм |
Відступка |
Відстань від зовнішньої поверхні печі або димового каналу (труби) до стіни або перегородки, мм |
|
|
|
незахищеної від загоряння |
захищеної від загоряння (згідно з 6.8.22, б) |
120 |
Відкрита |
260 |
200 |
120 |
Закрита |
320 |
260 |
65 |
Відкрита |
320 |
260 |
65 |
Закрита |
500 |
380 |
Примітка 1. Для стін або перегородок з класом вогнестійкості REI 60 і більше відстань від зовнішньої поверхні печі або димового каналу (труби) до стіни або перегородки не нормирується.
Примітка 2. У будівлях дитячих навчально-виховних закладів, гуртожитків та підприємств харчування клас вогнестійкості стіни (перегородки) у межах відступки слід забезпечувати не менше ніж REI 60.
Примітка 3. Захист стелі згідно з 6.8.19, підлоги, стін та перегородок - згідно з 6.8.22 слід виконувати на відстані, що не менше ніж на 150 мм перевищує габарити печі.
РОЗРАХУНОК ВИТРАТИ ТА ТЕМПЕРАТУРИ ПРИПЛИВНОГО ПОВІТРЯ
Ф.1 Витрату припливного повітря L, м3/год, для системи вентиляції та кондиціонування слід визначати за розрахунком та приймати більшу із витрат, яка необхідна для забезпечення:
а) санітарно-гігієнічних норм згідно з Ф.2;
б) норм вибухопожежної безпеки згідно з Ф.3.
Ф.2 Витрату повітря слід визначати окремо для теплого і холодного періодів року та перехідних умов, при цьому приймати більшу із значень, отриманих за формулами (Ф.1) - (Ф.7) (при густині припливного повітря та повітря, що видаляється, р =1,2 кг/м3):
а)за надлишками явної теплоти:
L = Lw z +- в, 7 W, Z—— .(Ф.1)
Тепловий потік, який надходить до приміщення від прямої і розсіяної сонячної радіації, слід враховувати при проектуванні:
б)за масою шкідливих або вибухонебезпечних речовин, що виділяються:
L = lwz + mPQ - Lw,z (Qw,z - Qin) .(Ф.2)
, q i - Qin
При одночасному виділенні у приміщенні декількох шкідливих речовин, які мають ефект сумарної дії, повітрообмін слід визначати додаванням витрат повітря, що розраховані за кожною із цих речовин:
а) за надлишками вологи (водяної пари):
W -р (dw, z - d in ),,
L = Lw, z + TZ ^.(Ф3)
P (d l - din )
Для приміщень із надлишком вологи слід перевіряти достатність повітрообміну для попередження утворення конденсату на внутрішній поверхні зовнішніх огороджувальних конструкцій при розрахункових параметрах зовнішнього повітря у холодний період року, які відповідають найхолоднішій п’ятиденці забезпеченістю 0,92 згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27:
б) за надлишками повної теплоти:
..3,6Qh, f -P Lw, z (lw, z - <in)flhA.
L = Lw z +:::;(Ф.4)
W, zP(ll - In)
в) за нормованою кратністю повітрообміну:
L = Vp • n ;(Ф.5)
г) за нормованю питомою витратою припливного повітря:
L = A ■ k ;(Ф.6)
L = N ■ m .(Ф.7)
де Lwz - витрата повітря, що видаляється системами місцевих відсмоктувачів із зони
обслуговування або робочої зони приміщення, та на технологічні потреби, м3/год;
Q , Qhf- надлишковий явний та повний теплові потоки у приміщенні, Вт; св-теплоємність повітря, що дорівнює 1,006 кДж/(кг ■ К);
'■w,z
t
Ьп
W
dw,z
d l
din
Iw,z
I
I
in
m
po
q
q
ql - концентрація шкідливої чи вибухонебезпечної речовини у повітрі, що видаляється, відповідно із зони обслуговування або робочої зони приміщення та за їх межами, мг/м3;
in
3
у приміщення, мг/м
Vp
A
N
n
k
m
2p
Параметри повітря twz, dw,z , Iw,z слід приймати такими, що дорівнюють розрахунковим параметрам у зоні обслуговування або у робочій зоні приміщення відповідно до розділу 5 цих Норм, а qw,z - що дорівнює ГДК у робочій зоні приміщення.