НАПБ А.01.001-2004. Правила пожежної безпеки в україні


разі обриву полум'я форсунки.

7.9.4.2. Протипожежні розриви від пункту приготування

трав'яного борошна до будівель, споруд, цистерн з

пально-мастильними матеріалами повинні бути не менше 50 м, а до

відкритих складів грубих кормів - не менше 150 м.

7.9.4.3. Витратний паливний бак слід встановлювати поза

приміщенням агрегату на відстані не менше 2 м від зовнішньої стіни

з негорючих матеріалів (без отворів). Паливопроводи повинні

виготовлятися з металевих труб і мати не менше двох вентилів: один

біля агрегату, а другий біля паливного бака.

7.9.4.4. Щоб уникнути забивання циклона сухою масою та для

запобігання її загорянню в сушильному барабані зелена маса повинна

подрібнюватися до 30 мм завдовжки і безперервно подаватися в

агрегат.

7.9.4.5. У разі виявлення горіння продукту в сушильному

барабані необхідно останній до пожежі вихід продукту в кількості

150 кг та перший після ліквідації пожежі вихід продукту в

кількості не менше 200 кг не складувати в загальному сховищі, а

розміщати окремо в безпечному місці та тримати під наглядом не

менше 48 годин.

7.9.4.6. Приготоване й завантажене в мішки борошно необхідно

витримати під навісом не менше 48 годин для зниження його

температури.

7.9.4.7. Вітамінне трав'яне борошно повинно зберігатися в

окремо розташованому складі або в ізольованому від інших приміщень

протипожежними стінами й перекриттями відсікові, який має

самостійний вихід та надійну вентиляцію. Не дозволяється

потрапляння вологи у склад, зберігання борошна навалом, а також

разом з іншими речовинами та матеріалами.

7.9.4.8. Мішки з борошном повинні складатися у штабелі

заввишки не більше 2 м, по два мішки в ряду. Проходи між рядами

повинні бути не менше 1 м завширшки, а вздовж стін - 0,8 м.

7.9.4.9. Щоб уникнути самозагоряння борошна, що зберігається,

необхідно періодично контролювати його температуру.

7.9.5. Первинна обробка льону, коноплі, хмелю та інших

технічних культур

7.9.5.1. Приміщення для обробки льону, коноплі, хмелю та

інших технічних культур (далі - технічних культур) мають бути

ізольовані від машинного відділення. Вихлопні труби двигунів

внутрішнього згоряння слід обладнувати іскрогасниками. У разі

виведення труб через горючі конструкції повинні влаштовуватися

протипожежні переділки розміром не менше 0,25 м.

7.9.5.2. Зберігання сировини (соломки, трести) може

здійснюватися у стогах, шохах (під навісами), закритих складах, а

волокна та клоччя - лише в закритих складах.

7.9.5.3. Забороняється:

зберігання та обмолочування технічних культур на території

ферм, ремонтних майстерень, гаражів тощо;

в'їзд автомашин, тракторів до виробничих приміщень, складів

продукції та шохів (автомашини повинні зупинятися на відстані не

ближче 5 м, а трактори - не ближче 10 м від зазначених будівель,

скирт та шохів);

влаштування пічного опалення у м'яльно-тіпальному цеху.

7.9.5.4. Автомобілі, трактори та інші самохідні машини, які

в'їжджають на територію пункту обробки технічних культур, повинні

бути обладнані справними іскрогасниками.

7.9.5.5. Транспортні засоби, коли вони під'їжджають до скирт

(шохів), повинні бути повернені до них боком, протилежним напрямку

виходу відпрацьованих газів із вихлопних систем двигунів.

7.9.5.6. На території пункту обробки технічних культур місця

для паління слід розміщати не ближче 30 м від виробничих будівель

та місць складування готової продукції.

7.9.5.7. Дахи будівель первинної обробки льону та інших

технічних культур мають виготовлятися з негорючих матеріалів.

7.9.5.8. Природне сушіння трести, хмелю повинне здійснюватися

на спеціально відведених ділянках.

Штучне сушіння трести, хмелю необхідно здійснювати лише у

спеціальних сушарнях, клунях (стодолах).

7.9.5.9. Сушарні, розміщені у виробничих будівлях, повинні

бути відділені від інших приміщень протипожежними перегородками

1-го типу.

Горючі конструкції будівель сушарень та сушильних камер, які

розташовані окремо, повинні бути поштукатурені з обох боків.

7.9.5.10. Стаціонарні сушарні (ССЛ-ВИСХОМ, ЗС-ВИСХОМ тощо),

якщо вони використовуються для сушіння, повинні відповідати таким

умовам:

склепіння і внутрішні поверхні стінок топки печі та циклона

виготовляють із обпаленої цегли, а зовні піч штукатурять та білять

вапном;

повітроводи зовні захищають шаром негорючої теплоізоляції

(не менше 50 мм), а в місцях з'єднань встановлюють прокладки з

негорючих теплоізоляційних матеріалів;

температуру теплоносія в корпусі вентилятора контролюють

термометром у металевій оправі;

на початку підземного розподільчого каналу встановлюють

іскрогасник;

стінки каналів виготовляють з цегли, канали зверху

перекривають залізобетонними плитами або іншими негорючими

конструкціями;

у місці проходження димової труби через обрешітку покрівлі

влаштовують переділку розміром не менше 0,5 м.

7.9.5.11. Конструкція печей, які влаштовують у клунях для

сушіння льонотрести, хмелю, повинна виключати потрапляння іскор у

середину приміщення.

У клунях та сушарнях улаштування над піччю колосників для

укладання льону або хмелю забороняється. Відстань від печі до

конструкцій з матеріалів груп горючості Г3, Г4 повинна бути не

менше 1 м, а до конструкцій з матеріалів груп горючості Г1, Г2 -

не менше 0,7 м. Колосники з боку печі повинні мати огорожу на всю

висоту приміщення.

7.9.5.12. У сушарнях та клунях слід дотримуватися таких

вимог:

температура теплоносія під час сушіння льонотрести повинна

бути не більше 80 град. С, а під час сушіння головок льону - не

більше 50 град. С;

у топці печі повинно забезпечуватися повне згоряння палива, у

димових газах не повинно бути іскор та незгорілих часток палива;

вентилятор слід вмикати не раніше, ніж через годину після

початку топлення. Не можна допускати появи в сушильних камерах

теплоносія з ознаками диму;

після однієї зміни роботи сушарки необхідно видалити золу з

топочного простору, осадкових камер, циклона-іскрогасника та

камери змішування. Димові труби слід очищати не рідше, ніж

через 10 днів роботи сушарки;

очищення лотків та сушильних камер від опалої трести та

різних відходів необхідно здійснювати щоразу перед завантаженням

нової трести для сушіння. Зберігання запасу трести і льоноволокна

у приміщенні сушарні забороняється;

після завантаження трести в клуню необхідно прибрати опалі

стебла та стебла, що звисають з колосників, старанно очистити від

трести піч, стіни, підлогу. Складувати тресту впритул до будівлі

сушарні забороняється.

7.9.5.13. Приміщення м'яльно-тіпального агрегату повинне мати

вентиляцію. Біля кожного тіпального агрегату повинне бути

влаштовані зонти. Верстати слід з усіх боків закривати знімними й

відкидними щитами, які не допускають розповсюдження пилу у

приміщенні.

7.9.5.14. Вентиляційні труби слід обладнувати засувками

(шиберами), які встановлюють перед вентиляторами та за ними.

До вентиляторів має бути забезпечений вільний доступ

обслуговуючого персоналу.

7.9.5.15. Кількість трести, яка є у виробничому приміщенні,

не повинна перевищувати змінної потреби. Складуватися вона повинна

у штабелі на відстані не менше 3 м від машин. Готову продукцію з

приміщень слід прибирати на склад не рідше двох разів за зміну.

7.9.5.16. Щодня по закінченні робочого дня приміщення

м'яльно - тіпального цеху повинне бути старанно прибране від

волокна, пилу та костриці, а верстати, стіни та внутрішні поверхні

покриття цеху обметені, збірники костриці очищені.

7.9.5.17. У сушарнях тютюну стелажі та етажерки повинні бути

виготовлені з негорючих матеріалів. У вогневих сушарках над

жаровими трубами слід влаштовувати металеві козирки, які захищають

їх від потрапляння тютюну.

7.9.5.18. Зовнішнє освітлення тютюнових сараїв та сушарень

необхідно влаштовувати за допомогою прожекторів, установлених на

негорючих опорах за межами приміщень.

7.9.6. Тваринницькі та птахівницькі будівлі й споруди

7.9.6.1. Приміщення у тваринницьких та птахівницьких фермах,

призначені для розміщення вакуум-насосів з двигунами внутрішнього

згоряння, електрокалориферів, теплогенераторів та інших

небезпечних у пожежному відношенні агрегатів (установок), склади

для зберігання запасу грубих кормів, прибудовані до цих будівель

або вбудовані в них, повинні відділятися від приміщень для

утримання худоби, інших тварин та птиці протипожежними

перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу, а також мати

окремі виходи безпосередньо назовні. Влаштування отворів у

зазначених протипожежних перегородках та перекриттях не

допускається, за винятком виходів з приміщень для зберігання

поточного запасу грубих кормів та підстилки, захищених

протипожежними дверями 2-го типу і обладнаних пристроями для

самозакриття.

7.9.6.2. Брама та двері приміщень, призначені для виведення

худоби, повинні відчинятися лише назовні, нічим не захаращуватися

і не перекриватися. Зачиняти їх допускається лише на засувки,

гачки та клямки, що легко відчиняються.

7.9.6.3. Випускна труба вакуум-насоса з двигуном внутрішнього

згоряння повинна бути обладнана іскрогасником, а у разі

проходження через горючі конструкції мати протипожежну переділку

розміром не менше 0,25 м.

7.9.6.4. У приміщеннях для тварин та птиці забороняється

захаращувати шляхи евакуації, зберігати корми в тамбурах та

проходах, влаштовувати майстерні, стоянки автотранспорту,

тракторів, сільгосптехніки, а також проводити будь-які роботи, не

пов'язані з обслуговуванням ферм.

В'їзд до цих приміщень тракторів, автомобілів та

сільгоспмашин, вихлопні труби яких не обладнані іскрогасниками, не

дозволяється.

7.9.6.5. На молочно-товарних фермах за наявності 20 і більше

голів худоби необхідно застосовувати груповий спосіб

прив'язування, котрий забезпечує під час пожежі швидке звільнення

та виведення тварин із приміщень.

У разі застосування індивідуального способу прив'язування

ланцюги повинні мати мотузкові вставки, а у тваринницькому

приміщенні необхідно мати комплект ножів (не менше чотирьох штук)

для перерізування цих вставок.

7.9.6.6. Допускається зберігання грубих кормів (сіна, соломи)

та підстилки в горищних приміщеннях ферм за умови:

наявності негорючих покрівлі й утеплювача або захисту

горючого перекриття та утеплювача (збоку горища) глиняною обмазкою

шаром не менше 30 мм завтовшки;

обгородження негорючими матеріалами димоходів за периметром

на відстані не менше 1 м;

захисту електропроводки на даху від механічних пошкоджень.

7.9.6.7. Розподільчі щити, вимикачі, запобіжники слід

встановлювати в тамбурах або на зовнішніх стінах тваринницьких

приміщень з розміщенням їх у негорючих шафках.

Не дозволяється прокладати електропроводи та кабелі транзитом

через приміщення тваринницьких ферм, складувати під

електропроводкою сіно, солому тощо, розміщати електропроводи над

місцями перебування тварин.

7.9.6.8. У разі встановлення та експлуатації електричних

брудерів слід дотримуватися таких вимог:

відстань до підстилки та горючих предметів повинна бути по

вертикалі не менше 0,8 м, а по горизонталі - не менше 0,25 м;

нагрівні елементи всіх типів повинне бути заводського

виготовлення, застосування відкритих нагрівних елементів не

допускається;

забезпечення брудерів електроенергією повинне здійснюватися

самостійними лініями від розподільчого щита;

для кожного брудера має бути самостійний вимикач, а також

передбачений пристрій захисту від короткого замикання,

перевантаження тощо;

розподільчий щит повинен мати вимикач для знеструмлення всієї

електромережі, а також необхідні апарати захисту;

температурний режим під брудером повинен підтримуватися

автоматично.

7.9.6.9. Пересувні ультрафіолетові установки та їх

електрообладнання повинні бути віддалені від горючих матеріалів не

менше ніж на 1 м і не повинні зазнавати механічних впливів.

7.9.6.10. Проводи, прокладені до електробрудерів та

ультрафіолетових установок, повинні прокладатися на висоті не

менше 2,5 м від рівня підлоги та на відстані не менше 0,1 м від

конструкцій з матеріалів груп горючості Г2, Г3, Г4.

7.9.6.11. Не допускається застосування для обігрівання

пташників-брудерів, приміщень для утримання курчат, свиноматок з

поросятами, пологових відділень для великої рогатої худоби та

овець печей місцевого обігрівання на твердому паливі, а також ламп

розжарювання без захисного скла (ковпаків).

7.9.6.12. Електроводонагрівачі повинні встановлюватися, як

правило, у відокремлених приміщеннях (пункт 7.9.6.1). У разі їх

розміщення в приміщеннях для утримання тварин та птиці

(за наявності дозволу місцевих органів державного пожежного

нагляду) вони повинні мати захисні огорожі із суцільного

негорючого матеріалу, що встановлюється на відстані 1,5 м

(за периметром) від водонагрівача.

7.9.6.13. Під час монтажу та експлуатації тепловиробних

установок (водогрійних котлів, теплогенераторів тощо), призначених

для повітряного опалення та вентиляції тваринницьких,