---

крана та номер телефону для виклику пожежної охорони.

Зовнішнє оформлення дверцят повинно відповідати вимогам

чинних стандартів.

6.3.2.6. Пожежні крани не рідше одного разу на шість місяців

підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність

шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у

спеціальному журналі обліку технічного обслуговування.

Пожежні крани повинні постійно бути справними і доступними

для використання.

6.3.2.7. Установлювані в будівлях з підвищеною кількістю

поверхів відповідно до вимог будівельних норм пристрої (зовнішні

патрубки з приєднуваними головками, засувки, зворотні клапани) для

приєднання рукавів пожежних машин та подавання від них води у

мережі внутрішнього протипожежного водогону повинні утримуватись у

постійній готовності для використання в разі необхідності.

6.3.2.8. У неопалюваних приміщеннях узимку вода з

внутрішнього протипожежного водогону повинна зливатись. При цьому

біля кранів повинні бути написи (таблички) про місце розташування

і порядок відкривання відповідної засувки або пуску насоса.

З порядком відкривання засувки або пуску насоса необхідно

ознайомити всіх працівників у приміщенні.

За наявності в неопалюваному приміщенні (будівлі) трьох і

більше пожежних кранів на сухотрубній мережі внутрішнього

протипожежного водогону в утепленому місці на вводі необхідно

встановлювати засувку з електроприводом. Її відкриття та пуск

насоса слід здійснювати дистанційно від пускових кнопок,

установлених всередині шафок пожежних кранів.

6.3.3. Насосні станції

6.3.3.1. У приміщенні насосної станції повинні бути вивішені

загальна схема протипожежного водопостачання та схема обв'язки

насосів. На кожній засувці і пожежному насосі-підвищувачі слід

надавати інформацію про їхнє призначення. Порядок увімкнення

насосів-підвищувачів повинен визначатися інструкцією.

Приміщення насосних станцій повинні бути опалюваними, у них

не дозволяється зберігання сторонніх предметів і устаткування.

Трубопроводи й насоси необхідно фарбувати у відповідний колір

згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки

безопасности", ГОСТ 14202-69 "Трубопроводы промышленных

предприятий. Опознавательная окраска. Предупреждающие знаки и

маркировочные щитки".

6.3.3.2. Приміщення насосних станцій протипожежного водогону

населених пунктів повинні мати прямий телефонний зв'язок із

пожежною охороною.

6.3.3.3. Категорія надійності електропостачання насосних

станцій (установок) повинна відповідати вимогам будівельних норм

та ПУЕ.

6.3.3.4. Електрифіковані засувки повинні перевірятися не

рідше двох разів на рік, а пожежні насоси - щомісяця й

утримуватись у постійній експлуатаційній готовності.

Не рідше одного разу на місяць повинна перевірятися

надійність переведення пожежних насосів з основного на резервне

електропостачання (у тому числі від дизельних агрегатів) з

реєстрацією результатів у журналі.

6.3.3.5 Розміщення запірної арматури на всмоктувальних і

напірних трубопроводах пожежних насосів повинне забезпечувати

можливість заміни або ремонту будь-якого насоса, зворотного

клапана, запірної арматури без припинення подавання води в

зовнішню мережу протипожежного водопроводу.

6.3.3.6. Біля входу в приміщення насосної станції слід

розміщувати напис (табло) "Пожежна насосна станція" з освітленням

уночі.

6.3.3.7. Якщо насосна станція не має постійного чергового

персоналу, то приміщення повинно замикатися на замок, а місце

зберігання ключів зазначатися написом на дверях.

6.4. Пожежна техніка. Первинні засоби пожежогасіння

6.4.1. Кількість та номенклатура основних видів пожежної

техніки для захисту населених пунктів і об'єктів (пожежних

автомобілів, мотопомп, причепів тощо) регламентується вимогами

державних та(або) галузевих стандартів, будівельних норм, правил

та інших чинних нормативних актів.

На стадії проектування повинна визначатися потреба об'єктів у

пожежній техніці, у тому числі в первинних засобах пожежогасіння.

6.4.2. Використання пожежної техніки, у тому числі пожежного

обладнання, інвентарю та інструменту, для господарських,

виробничих та інших потреб, не пов'язаних з пожежогасінням або

навчанням протипожежних формувань, не дозволяється.

У разі аварій та стихійного лиха застосування пожежної

техніки для їх ліквідації можливо з дозволу органів державного

пожежного нагляду.

6.4.3. Пересувна пожежна техніка (пожежні автомобілі,

мотопомпи, причепи) повинна втримуватися в опалюваних

(з температурою середовища не нижче 10 град. С) пожежних депо або

спеціально призначених для цієї мети приміщеннях (боксах), котрі

повинні мати освітлення, телефонний зв'язок, тверде покриття

підлоги, утеплені ворота, інші пристрої та обладнання, необхідні

для забезпечення нормальних і безпечних умов роботи.

6.4.4. Пожежні автомобілі, мотопомпи та причепи, введені в

експлуатацію (поставлені на бойове чергування або в резерв),

повинні бути у повній готовності до виїзду (застосування) за

тривогою: бути справними, мати повний комплект придатного до

застосування пожежно-технічного озброєння, заправлені пальним,

мастильними матеріалами, забезпечені запасом вогнегасних речовин.

6.4.5. За кожним пожежним автомобілем, мотопомпою,

пристосованою (переобладнаною) для завдань пожежогасіння технікою,

слід закріпляти водія (моториста), який пройшов спеціальну

підготовку. На пожежні автомобілі та мотопомпи повинні бути

визначені бойові обслуги.

Ставлячи зазначену пожежну техніку на бойове чергування,

належить організовувати цілодобове чергування на ній особового

складу (членів ДПД).

На об'єкті повинен бути відпрацьований порядок направлення і

прибуття (доставки) техніки на місце пожежі згідно з розкладом

виїзду, у тому числі і на поруч розташовані об'єкти житлового

сектора.

Підприємство, де організовано цілодобове чергування на

виїзній пожежній техніці, зобов'язане щоденно інформувати про її

боєготовність найближчий підрозділ Державної пожежної охорони.

6.4.6. Перед уведенням в експлуатацію (постановкою на бойове

чергування ) пожежні автомобілі, мотопомпи та причепи необхідно

піддавати випробуванням на відповідність вимогам

нормативно-технічної документації за участю представників пожежної

охорони.

6.4.7. Види, періодичність, зміст та технологічна

послідовність робіт з технічного обслуговування пожежних

автомобілів, мотопомп та причепів повинні відповідати вимогам,

установленим в експлуатаційній документації на вироби конкретних

типів (марок).

Про перевірку стану агрегатів із запуском двигуна необхідно

робити запис у спеціальному журналі, який зберігається у

приміщенні, де встановлена ця техніка.

6.4.8. Будівлі, споруди, приміщення, технологічні установки

повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння:

вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з

негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами,

совковими лопатами, пожежним інструментом (гаками, ломами,

сокирами тощо), які використовуються для локалізації і ліквідації

пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень,

обладнаних будь-якими типами установок пожежогасіння, пожежної

сигналізації або внутрішніми пожежними кранами.

Уперше збудовані, після реконструкції, розширення,

капітального ремонту об'єкти (будівлі, споруди, приміщення,

технологічні установки) повинні бути забезпечені первинними

засобами пожежогасіння (згідно з нормами належності) до початку їх

експлуатації.

6.4.9. Норми належності первинних засобів пожежогасіння для

конкретних об'єктів повинні встановлюватися нормами технологічного

проектування та галузевими правилами пожежної безпеки з

урахуванням вимог щодо оснащення первинними засобами пожежогасіння

відповідно до додатка 2.

За відсутності норм належності вид та необхідну кількість

первинних засобів пожежогасіння допускається визначати відповідно

до додатка 2.

6.4.10. Для зазначення місцезнаходження первинних засобів

пожежогасіння слід установлювати вказівні знаки згідно

з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".

Знаки повинні бути розміщені на видних місцях на висоті 2-2,5 м

від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями

(за потреби).

6.4.11. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у

виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будівлях,

спорудах, а також на території підприємств, як правило, повинні

встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди).

На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні

засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному

приміщенні, споруді, установці.

Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути

пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76

"ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".

6.4.12. На пожежних щитах (стендах) необхідно вказувати їх

порядкові номери та номер телефону для виклику пожежної охорони.

Порядковий номер пожежного щита вказують після літерного

індексу "ПШ".

6.4.13. Пожежні щити (стенди) повинні забезпечувати:

захист вогнегасників від потрапляння прямих сонячних

променів, а також захист знімних комплектуючих виробів від

використання сторонніми особами не за призначенням (для щитів та

стендів, установлюваних поза приміщеннями);

зручність та оперативність зняття (витягання) закріплених на

щиті (стенді) комплектуючих виробів.

6.4.14. Немеханізований пожежний ручний інструмент,

розміщений на об'єкті у складі комплектації пожежних щитів

(стендів), підлягає періодичному обслуговуванню, яке включає такі

операції:

очищення від пилу, бруду та слідів корозії;

відновлення фарбування з урахуванням вимог стандартів;

випрямлення ломів та суцільнометалевих гаків для виключення

залишкових деформацій після використання;

відновлення потрібних кутів загострювання інструмента з

дотриманням вимог стандартів.

6.4.15. Вогнегасники слід встановлювати у легкодоступних та

помітних місцях (коридорах, біля входів або виходів з приміщень

тощо), а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна

поява осередків пожежі. При цьому необхідно забезпечити їх захист

від попадання прямих сонячних променів та безпосередньої

(без загороджувальних щитків) дії опалювальних та нагрівальних

приладів.

Вибір типу та необхідна кількість вогнегасників визначається

відповідно до Типових норм належності вогнегасників, затверджених

наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у

справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

від 02.04.2004 N 151 ( z0554-04 ) та зареєстрованих у Міністерстві

юстиції України 29.04.2004 за N 554/9153.

Відстань між місцями розташування вогнегасників не повинна

перевищувати:

15 м - для приміщень категорій А, Б, В (горючі гази та

рідини);

20 м - для приміщень категорій В, Г, а також для громадських

будівель та споруд.

Пожежні щити (стенди), інвентар, інструмент, вогнегасники в

місцях установлення не повинні створювати перешкоди під час

евакуації.

6.4.16. Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом:

навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше

1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на

відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;

установлювання в пожежні шафи поруч з пожежними кранами, у

спеціальні тумби або на пожежні щити (стенди).

6.4.17. Навішування вогнегасників на кронштейни, розміщення

їх у тумбах або пожежних шафах повинні забезпечувати можливість

прочитування маркувальних написів на корпусі.

6.4.18. Експлуатація та технічне обслуговування вогнегасників

повинні здійснюватися у відповідності до Правил експлуатації

вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань

надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків

Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 152 ( z0555-04 ) та

зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за

N 555/9154, а також ДСТУ 4297-2004 "Технічне обслуговування

вогнегасників. Загальні технічні вимоги".

6.4.19. Вогнегасники, допущені до введення в експлуатацію,

повинні мати:

облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об'єкті системою

нумерації;

пломби на пристроях ручного пуску;

бирки та маркувальні написи на корпусі, червоне сигнальне

пофарбування згідно з державними стандартами.

6.4.20. Використані вогнегасники, а також вогнегасники із

зірваними пломбами необхідно негайно направляти на технічне

обслуговування.

6.4.21. На перезарядження (технічне обслуговування) з об'єкта

дозволяється відправити не більше 50 % вогнегасників від їх

загальної кількості.

6.4.22. Вогнегасники, встановлені за межами приміщень або в

неопалюваних приміщеннях та не призначені для експлуатації за

мінусових температур, повинні зніматися на холодний період.