Страница 23: НПАОП 05.0-1.02-07. Правила охорони праці під час виконання робіт на борту риболовних суден (32449)

д) щоб уникнути виникнення хлопків і зворотніх ударів не допускається виконувати роботу із забрудненими вихідними каналами мундштуків;

е) у разі зворотнього удару полум’я слід негайно закрити вентилі на пальнику (різаку) і на балонах;

є) після кожного зворотнього удару шланги мають бути перевірені і продуті інертним газом.

1. У разі замерзання редуктора чи запірного вентиля кисневого балона відігрівати їх допускається тільки чистою гарячою водою, що не має слідів мастила.
2. 1. Не допускається застосовувати кисень для чищення одягу, обдування виробів та пристроїв, а також для збагачування киснем повітря робочих приміщень.
   2. 1. Не рідше одного разу на місяць та в разі підозри на несправність мають перевірятись усі різаки й пальники на газонепроникність з наступною реєстрацією результатів перевірки у Журналі технічного стану. Не рідше одного разу на квартал має здійснюватись технічний огляд і випробування усіх кисневих та ацетиленових редукторів.
      2. Запірний вентиль балона слід відкривати поволі, повертаючи його відразу не більше ніж на один оберт. Кисневий вентиль допускається відкривати й закривати тільки руками, а ацетиленовий - спеціальним ключем.
      3. Не рідше одного разу на місяць та в разі підозри на забрудненість зварювальна киснева апаратура має бути знежирена етиловим спиртом.
      4. Газове зварювання, різання та електрозварювання поверхонь з лакофарбовим та іншим покриттям, що виділяють під час горіння шкідливі речовини, допускається проводити тільки після зняття шару покриття на ширину не менше 200 мм (по 100 мм у кожний бік від лінії зварювання чи різання).
   3. Робота з паяльними лампами
   4. 1. Під час роботи з паяльними лампами необхідно дотримуватись вимог Правил пожежної безпеки на суднах флоту рибного господарства України, а також вимог цього розділу.
      2. Паяльні лампи, що є на судні, мають бути взяті на облік і пронумеровані. Паяльні лампи видають особам, що мають досвід і знають правила поводження з ними.

Зберігання разом справних і несправних ламп не допускається.

Не допускається використання бензинових паяльних ламп.

Має бути призначена відповідальна особа за зберігання, видачу і справність паяльних ламп.

1. Працювати паяльними лампами, що мають пропускання та запорошені форсунки, не допускається .
2. 1. Запобіжні шпильки на корпусах ламп мають бути запаяні легкоплавким припоєм.
   2. Фарбувальні роботи
   3. 1. Фарбувальні роботи повинні здійснюватися відповідно до вимог розділу 6.5 Правил пожежної безпеки на суднах флоту рибного господарства України, ГОСТ 12.3.005-75 „ССБП. Роботи фарбувальні. Загальні вимоги безпеки”, НПАОП 35.11-1.09-82 „Тимчасові правила з техніки безпеки, пожежної охорони і промислової санітарії при виконанні фарбувальних робіт у фарбувальних цехах (дільницях) машинобудівних заводів і на суднах флоту рибної промисловості”, а також вимог цього розділу.
      2. Під час травлення старої фарби їдкими лугами необхідно одягати гумові рукавички і захисні окуляри, щоб уникнути опіків шкіри й очей; для захисту одягу і взуття одягаються прогумовані фартух і гумові калоші. Роботи з паяльними лампами щодо випалювання фарби мають виконуватись у брезентових рукавицях. Не допускається випалювання фарби паяльними лампами в закритих приміщеннях.
      3. Очищення від іржі, окалини і старої фарби сталевими щітками, пневмоінструментом має здійснюватись у захисних окулярах. У закритих приміщеннях має бути забезпечена ефективна вентиляція робочих місць.
      4. У разі робіт із шкідливими для організму фарбувальними матеріалами і розчинниками мають вживатись заходи захисту відкритих ділянок шкіри та органів дихання працівників. Приміщення, де виконуються роботи, повинні вентилюватись, у разі потреби працівники повинні користуватися масками-респіраторами або шланговими протигазами.
      5. Під час фарбування кам’яновугільним лаком або очищення поверхонь, пофарбованих ним, необхідно оберігати обличчя і руки від бризок або старої фарби, що відлітає. Роботи з кам’яновугільним лаком за наявності сонячного освітлення на робочих місцях не дозволяються.
      6. Під час тривалої роботи з фарбування працівники повинні щогодини виходити з приміщення на 10 хвилин на свіже повітря.
      7. Під час роботи зі свинцевими фарбами палити допускається в спеціально відведених місцях і тільки за умови, що працівники попередньо ретельно вимиють руки з милом. Після роботи руки та інші відкриті частини тіла миють теплою водою з милом та в разі потреби нешкідливими розчинниками.
      8. Не допускається виконувати фарбування пульверизатором у закритому приміщенні кам’яновугільним лаком та іншими шкідливими фарбами.

Під час зовнішнього механізованого фарбування судна лакофарбовими матеріалами на основі епоксидних і поліуретанових смол необхідно стежити, щоб сторонні особи знаходились на відстані не менше 25 м від зони фарбування .

1. Плоти, що застосовуються під час фарбування корпуса судна, повинні мати достатню вантажопідйомність та стійкість, леєрну огорожу, швартовні пристрої та рятувальні засоби. Кожний такий пліт повинен мати паспорт-сертифікат виробника і проходити щорічне опосвідчення як плавзасіб.
2. 1. Фарбопульти та інші пневматичні апарати для фарбування мають випробовуватись один раз на рік подвійним робочим гідравлічним тиском, про що має складатись відповідний акт.
   2. 1. У разі нанесення фарби апаратами механічного розпилювання не допускається підвищення тиску вище робочого. Якщо помічені зовнішні несправності резервуара (вм’ятини, нещільності швів), апаратом працювати не допускається. Усі апарати для механічного розпилювання, що працюють під тиском, мають бути забезпечені манометрами і захисними клапанами.
      2. Під час фарбувальних робіт не допускається застосовувати бензол для миття рук.
      3. Не допускається поселяти людей у свіжопофарбовані приміщення раніше, ніж це передбачено настановами заводу-виробника фарби. Протягом зазначеного часу приміщення мають провітрюватись.
      4. Фарби, що містять органічні розчинники, мають зберігатись у спеціальних приміщеннях, обладнаних витяжною вентиляцією. Посудини з розчинниками і фарбами мають бути герметично закупорені. Сухі фарби також повинні зберігатись у герметично закритій тарі.
      5. Банки з сухими фарбами слід розкупорювати без ударів за допомогою спеціальних важільних ключів. Під час розкупорювання банок із сухими фарбами, що містять свинець або інші шкідливі речовини, необхідно працювати в протипилових респіраторах.
      6. Наповнена й порожня тара з-під фарб, оліфи, розчинників тощо постійно має бути щільно закрита.
      7. Під час фарбування машинних палуб, льял, машинних люків тощо шкідливими для організму фарбувальними матеріалами і розчинниками слід провітрювати приміщення і в разі потреби працювати в шланговому протигазі.
      8. Фарбувальні роботи на висоті (на колонках, щоглах, фальштрубах тощо), за бортом судна та в погано вентильованих приміщеннях повинні проводитись під контролем посадових осіб судна і вжиттям необхідних заходів безпеки.
   3. Роботи з епоксидними смолами
   4. 1. Роботи з епоксидними смолами повинні виконуватися відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002-75, НПАОП 24.16-7.07-85 "ОСТ 24.006.14-85. Роботи з епоксидними смолами і матеріалами на їх основі. Вимоги безпеки", а також вимог цього розділу.
      2. Члени екіпажу, що працюють з епоксидними смолами та їх твердниками, мають бути одягнені в спецодяг: халати, гумові нарукавники, ковпаки, захисні окуляри і рукавички гумові або поліетиленові на б’язевій підкладці, що захищають шкіру від потрапляння епоксидних смол та їх компонентів.

Особистий одяг і спецодяг мають зберігатися роздільно.

1. Приміщення, де проводяться операції з епоксидними смолами, мають бути ізольованими й мати припливно-витяжну вентиляцію. Кожне робоче місце для виконання робіт з епоксидними смолами має бути обладнане місцевою витяжною вентиляцією.
2. 1. Якщо епоксидні смоли застосовують періодично і в невеликих кількостях, допускається працювати з ними в загальних приміщеннях на спеціально виділених і обладнаних для цього робочих місцях.
   2. 1. Робочі столи, на яких проводять роботу з застосуванням епоксидних смол, мають бути покриті цупким папером. Обробка дрібних деталей епоксидними смолами має проводитись на спеціальних металевих підносах, укритих папером.

Забруднений папір і обтиральний матеріал мають бути зібрані в металевий ящик з кришкою, який у кінці роботи необхідно очистити, а його вміст спалити у спеціально відведеному місці.

1. Готувати суміші смоли з твердником і перемішувати їх слід у поліетиленовому бачку, що щільно закривається і після закінчення робіт може бути легко очищений від залишків.

Під час виконання робіт, де потрібна невелика кількість епоксидної смоли, як ємность для неотверділої смоли застосовують картонні кружки, які після вживання знищують.

1. Рідкий твердник на судні слід зберігати в залізній банці з кришкою, що щільно закривається.
2. 1. Інструмент та пристосування для нанесення епоксидних смол і їх сполук на вироби повинні мати на ручках захисні екрани з металу чи твердого картону.
   2. 1. У виробничих приміщеннях і на робочих ділянках для готування і нанесення епоксидної смоли не допускається палити і виконувати роботи з застосуванням відкритого вогню.
      2. Епоксидна смола, що потрапила на робоче місце або інструмент, має бути видалена обтиральним матеріалом, змоченим невеликою кількістю ацетону, а потім поверхня промита теплою водою з милом.

Епоксидна смола, що потрапила на шкіру, має бути одразу ж змита марлевим тампоном, змоченим метилетилкетоном, після чого уражене місце промите теплою водою з милом.

1. Особи, що працюють з епоксидними смолами, повинні протягом робочого дня періодично мити руки й обличчя теплою водою з милом, а також після закінчення роботи митися в душі.
2. 1. Для захисту шкіри рук від впливу епоксидних смол і твердників слід застосовувати захисну пасту або гумові рукавички.
   2. 1. Не допускається вживати їжу в робочому приміщенні під час роботи з епоксидними смолами.
   3. Робота в закритих і погано вентильованих приміщеннях
   4. 1. Наказом (розпорядженням) капітана судна:

а) затверджується перелік суднових приміщень, що належать до категорії закритих і погано вентильованих;

б) визначається порядок дій особового складу під час проведення робіт у суднових закритих і погано вентильованих приміщеннях.

Наказ оновлюється щороку або на кожен рейс.

Будь-які роботи в танках, цистернах та інших погано вентильованих приміщеннях не допускається виконувати під час відсутності на борту судна старшого механіка, а також без його письмового дозволу.

1. До робіт у закритих та погано вентильованих приміщеннях (очищення, правка, фарбування, опосвідчення, зварювання тощо) допускаються особи чоловічої статі, що пройшли медичний огляд (у тому числі й у суднового лікаря), навчені правилам безпечного виконання робіт у таких приміщеннях, пройшли інструктаж на робочому місці, знають знакову сигналізацію та вміють користуватись засобами захисту.
2. 1. Усі роботи в закритих і погано вентильованих приміщеннях оформлюються нарядом-допуском з видачею його відповідальному виконавцю робіт. Особа, що видала наряд-допуск, здійснює контроль за виконанням заходів щодо забезпечення безпеки праці, викладених у наряді-допуску.

Відповідальний виконавець робіт, зазначений у наряді-допуску, забезпечує технологічну послідовність виконання робіт і заходів безпеки, визначених у наряді-допуску особою, що видала цей наряд. Відповідальними виконавцями робіт, що призначаються старшим помічником капітана (старшим механіком), можуть бути начальники суднових служб та інші особи керівного складу судна.

1. Старший механік судна:

а) забезпечує безпечне виконання робіт у закритих і погано вентильованих приміщеннях;

б) проводить інструктаж на робочому місці з особами, що залучаються до роботи в цих приміщеннях, із записом у журналі проведення інструктажів;

в) оформляє наряд-допуск на проведення робіт у закритих і погано вентильованих приміщеннях, визначаючи в ньому технологічну послідовність виконання роботи, заходи безпеки і відповідального виконавця робіт;

г) забезпечує до початку робіт і періодично в процесі роботи взяття проб повітря в приміщенні за допомогою приладів контролю, контролювати на судні своєчасність періодичної лабораторної перевірки таких приладів, а також реактивів до них і визначати після взяття проб та їх аналізу можливість перебування людей у зазначеному приміщенні;

ґ) проводить опитування учасників роботи, визначаючи рівень знань або вимог правил безпечного виконання робіт у закритих і погано вентильованих приміщеннях, уміння практичного користування засобами захисту і сигналами зв’язку;

д) виконує роботи тільки при позитивних аналізах повітря, забезпечуючи склад бригади не менше трьох осіб.

1. Вміст кисню в повітрі замкнутих та погано вентильованих приміщеннях (танках, цистернах, відсіках тощо) має бути не менше 19%, а гранично припустимі концентрації не більше:

• парів нафтопродуктів - 300 мг/м ;
• окислів азоту - 5 мг/м3;
• хлору - 1 мг/м3;
• аміаку - 14 мг/м3 ;
• сірководню - 10 мг/м ;
• сірководню у суміші з вуглеводнями - 3 мг/м3;
• окису вуглецю - 14 мг/м ;

3

• фосгену - 0,5 мг/м ;
• кислоти сірчаної - 1 мг/м3;
• кислоти соляної - 5 мг/м3;
• бензолу - 5 мг/м3;
• ацетону - 140 мг/м ;
• двоокису вуглецю - 0,1% (за обсягом);
• ксилолу - 50 мг/м ;
• уайт-спіриту - 300 мг/м ;
• толуолу - 50 мг/м ;
• метану - 300 мг/м .
• 1. Проби повітря слід брати при працюючій загальнообмінній вентиляції в цистернах (ємності) на висоті 0,75 м від дна ємності або від рівня підмостків.