Страница 14: НПАОП 0.00-1.21-07. Правила безпеки під час експлуатації магістральних нафтопроводів (32440)

Примітка. Риття траншей з вертикальними стінками роторними і траншейними екскаваторами в щільних зв’язаних ґрунтах допускається без кріплення на глибину не більше 3 м, при цьому не дозволяється спуск працівників у траншею. У місцях, де необхідне перебування працівників, повинні облаштовувати кріплення або укоси.

1. При розкритті нафтопроводів діаметром 1020 мм і більше крутизну укосів траншей без кріплення слід приймати відповідно до табл. 4.

Примітки:

1. При нашаруванні різних ґрунтів крутизну укосу для всіх шарів слід назначати за

найбільш слабким ґрунтом.

2. До насипних належать ґрунти, що пролежали у відвалах менше 6 місяців і не піддаються штучному ущільненню.

1. При виявленні витоку нафти в процесі розкриття нафтопроводу слід негайно припинити розкривні роботи, заглушити двигуни техніки, що працює поблизу, вивести персонал з небезпечної зони і проінформувати керівника робіт та чергового диспетчера РНУ (ЦДП).

Місце розливу нафти огороджується сигнальними прапорцями (сигнальними стрічками) і знаками безпеки „Забороняється користуватись відкритим вогнем”, „Забороняється курити”, „Обережно! Нафта”, а в нічні

години позначається сигнальними ліхтарями.

1. Для переходів через траншею над нафтопроводом влаштовуються інвентарні містки, що мають не менше однієї проміжної опори завширшки від 0,8 м з перилами заввишки 1 м. Містки повинні освітлюватись.
2. 1. Піднімання і укладання трубопроводу
   2. 1. Піднімання нафтопроводу здійснюється після повного розкриття дільниці, що ремонтується, до нижньої твірної труби або глибше її та за умови встановлення тиску в трубі не більше 2,0 МПа.
      2. Перед підніманням трубопроводу дефекти зварних стиків, які були виявлені під час внутрішньотрубної діагностики, повинні бути усунуті.

Дефектні зварні стики та дефекти тіла труби повинні вирізатися або ремонтуватися.

1. Перед підніманням нафтопроводу необхідно покласти вздовж траси на бровці траншеї лежні, установити підіймальні механізми, провести ретельний огляд усіх механізмів і пристроїв, що застосовуються в процесі піднімання.
2. 1. Необхідно перевірити стан канатів, блоків і гальмівних пристроїв кранів-трубоукладачів або інших вантажопідіймальних механізмів і пристроїв, м'яких рушників, тролейних підвісок.
   2. 1. Кількість та вантажопідіймальність трубоукладачів або інших вантажопідіймальних механізмів, їх розстановка та порядок підйому повинні відповідати плану виконання робіт. Не дозволяється піднімати нафтопровід одним трубоукладачем.
      2. Перед підніманням необхідно перевірити справність приводів найближчих лінійних кранів та встановити постійний зв’язок з диспетчером перекачки і сусідніми перекачувальними станціями.
      3. Після перевірки готовності до роботи бригади, підйомних механізмів і пристроїв, перевірки зв'язку (телефонного або радіо) і розстановки чергових біля найближчих лінійних кранів керівник робіт з дозволу диспетчера може приступити до піднімання нафтопроводу.

Дозвіл оформлюється документально. Піднімання (опускання) нафтопроводу слід проводити плавно.

1. За наявності ґрунтових вод у траншеї необхідно зробити заглиблення - приямок, звідки воду слід відкачувати безперервно або в міру її накопичування.
2. 1. При підйомі (опусканні) нафтопроводу не дозволяється знаходитись у траншеї під талями, триногами, стрілою крана, між краєм траншеї і трубою, а також стояти на нафтопроводі.
   2. 1. Під час перерви в роботі не допускається залишати трубопровід у підвішеному стані (на талях, гаку трубоукладача). При короткочасних перервах біля підвішеного трубопроводу необхідно встановити чергування.
      2. Для того, щоб уникнути обрушення траншеї, крани- трубоукладачі повинні пересуватись уздовж неї за межею складування ґрунту або на відстані не менше 1,5 м від бровки.
      3. Перед засипанням трубопроводу відповідальний повинен упевнитись у відсутності людей у траншеї.
      4. Не дозволяється використовувати для засипання ґрунт, просочений нафтою або такий, що містить великі вкраплення діаметром більше 50 мм.
      5. Земляні роботи на ділянках з поперечним ухилом до 8° дозволяється проводити за допомогою механізмів без утримувальних пристосувань. На косогірних ділянках з поперечним ухилом більше 8° необхідно влаштовувати полки згідно з проектом проведення робіт.
      6. Під час тривалих зупинок, у нічний час та в кінці зміни ділянка нафтопроводу, що ремонтується, повинна спиратися на лежні або на ґрунт.

Як лежні можуть бути використані гідравлічні кріплення-опори, а також металеві або дерев'яні бруси.

Число лежнів і відстань між ними визначається планом виконання робіт залежно від діаметра нафтопроводу, висоти підйому та температури нафти.

Лежні повинні розміщуватися не ближче ніж за 3 м від стику.

1. Переміщувати, видаляти і укладати лежні під нафтопровід слід баграми за спеціальні скоби на лежнях і тільки після повного гальмування підйомного механізму.
2. 1. Особливості виконання ремонтних робіт в гірських умовах
   2. 1. Керівник робіт повинен мати постійну інформацію від диспетчера про погоду та загрозу стихійного лиха.
      2. До початку виконання ремонтних робіт у гірських умовах необхідно:

• розчистити смугу виконання робіт від нависань, які загрожують обвалом;
• звести передбачені проектом захисні, протизсувні і водопропускні споруди;
• розчистити дороги і під'їзди до траси трубопроводу з улаштуванням переправ і переїздів на дорогах.
• 1. Під час виконання земляних робіт не дозволяється знаходження людей нижче по схилу.
  2. 1. При дробленні валунів не дозволяється знаходження людей в зоні розльоту уламків.
     2. При роботі на схилах понад 35° працівники на лісосіках повинні забезпечуватися знімними металевими підковами. При веденні земляних робіт на косогорах повинні споруджуватися полиці у формі напівнасипів чи напіввиїмок.
     3. Для запобігання сповзанню насипної частини полиць необхідно:
• при крутості косогору до 11° відвальний ґрунт відсипати на очищену від дерну, дещо розрихлену поверхню косогору;
• при крутості косогору від 11° до 18° від відсипки ґрунту поверхня косогору оброблюється уступами;
• у твердих ґрунтах IV-V категорій укоси насипної частини полиць приймати 1:1, а в скельних ґрунтах VI-ІХ категорій 1:0,5; 1:0,3;
• пошарово ущільнювати ґрунт катками або іншим способом.
• 1. У межах полиць при поперечному ухилі більше 30° необхідно влаштовувати огорожу вздовж брівки материкового укосу, що перешкоджає руху машин по насипному ґрунту, який лежить на зовнішньому укосі.
  2. 1. При роботі на схилах і укосах висотою більше 3 м і крутизною понад 45°, а при вологих ґрунтах - крутизною понад 30° слід користуватись запобіжними поясами з пеньковим канатом. Один кінець канату закріплюється за допомогою крюка з карабіном до запобіжного поясу, а другий кінець - до надійної опори або металевого штиря, що забитий у вертикальний шпур, пробурений на глибині не менше 0,5 м.
     2. На траках гусеничних машин, що працюють на косогорах, слід наварювати додаткові поздовжні ґрунтозачепи.
     3. При застосуванні одноківшевих екскаваторів у гірських умовах слід вжити додаткових заходів безпеки:
• заздалегідь спланувати трасу, по якій рухатиметься екскаватор;
• при роботі на ухилах та при зміні навісного устаткування екскаватора, коли його платформа розвернута поперек гусениці, для недопущення перекидання в бік противаги, поворотна частина екскаватора повинна бути розвернута в бік підйому або під противагою повинна бути виконана опорна клітина зі шпал або колод;
• при роботі на ділянках з ухилом понад 15° одноковшеві екскаватори повинні кріпитись анкерами (якорями). Спосіб анкерування, число утримувальних механізмів визначаються залежно від крутизни і довжини схилу, ґрунту та його стану, напрямку розробки ґрунту та інших факторів;
• оцінка стійкості спецтехніки (екскаваторів, трубоукладачів, тракторів) проводиться перевірним розрахунком;
• на поздовжніх ухилах понад 36° робота одноковшевих екскаваторів не дозволяється.
• 1. Не допускається застосування трубоукладача на поперечних ухилах понад 70 і поздовжніх ухилах понад 15° без спеціального якоріння.
  2. 1. Під час руху по вузьких дорогах та за інших несприятливих умов трубоукладач з відкинутим контрвантажем слід страхувати тросом, з'єднаним з трактором, що виконує роль якоря.

1. Підводні переходи
2. 1. Виконання підводно-технічних робіт, пов'язаних з ремонтом і оглядом дюкерних переходів, здійснюється спеціалізованими організаціями (підрозділами), що отримали в установленому порядку дозвіл Держгірпромнагляду на виконання відповідних робіт підвищеної небезпеки.
   2. При виконанні робіт з ремонту й огляду дюкерних переходів слід керуватись цими Правилами, а також НПАОП 45.24-1.07-90 „Единые правила безопасности на водолазных работах (РД 31.84.01-90). Часть 1. Правила водолазной службы. Часть 2. Медицинское обеспечение водолазов”.
   3. Перед виконанням підводно-технічних робіт на судноплавних ріках і водоймах необхідно встановити постійний зв'язок з гідрометеослужбою та регулярно отримувати щоденні прогнози погоди.
   4. Роботи, що виконуються з плавучих засобів, та спуск водолазів під воду допускається проводити при хвилюванні до трьох балів. На ділянках суднового ходу місця, де проводяться водолазні роботи, відгороджуються попереджувальними сигналами: у світлий час доби - двома зеленими прапорами 1000x700 мм, у темний час - двома зеленими вогнями. Прапори і вогні розташовують один над одним так, щоб відстань між ними була 1 - 2 м. Ці сигнали укріплюються на добре видимій щоглі водолазного бота. Після виходу водолазів з води сигнали опускаються. Якщо водолази знаходяться під водою, судна і плавучі засоби, що проходять мимо, повинні сповільнити хід і прямувати на відстані не менше 50 м від водолазного бота.
   5. Перед початком робіт водолазна служба повинна обстежити ділянку дна ріки чи водойми на ширину підводної траншеї на предмет виявлення сторонніх предметів, що можуть перешкодити виконанню робіт.
   6. До підводно-технічних робіт допускаються водолази не молодше 20 років, що мають посвідчення про спеціальну підготовку, особисту книжку водолаза й особисту медичну книжку.

Медичний огляд водолазів повинен проводитись з періодичністю, визначеною Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженим наказом МОЗ України від 21.05.2007 № 246, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за № 846/14113.

1. При підводному обстеженні трубопроводу водолаз зобов'язаний рухатися тільки в межах установленої смуги обстеження.
2. 1. Підводні траншеї слід розробляти високопродуктивними земснарядами, землесосами, гідромоніторними і гідроежекційними установками.
   2. При розробці ґрунту гідромонітором під водою:

• водолаз повинен контролювати стан укосів траншеї, не допускаючи утворення козирків ґрунту у вибої;
• моторист гідромоніторної установки зобов'язаний неухильно виконувати всі команди, які подаються водолазом;
• дрібні камені піднімаються за допомогою бадді чи кошику, а великі - за допомогою спеціальних захоплювальних пристроїв;
• після стропування предметів, що піднімаються з дна, водолаз повинен виходити на поверхню. Не дозволяється знаходитися під вантажем, що піднімається, а також підніматися на поверхню разом з ним.
• 1. При розробці ґрунту земснарядом:
• палуба по всьому периметру земснаряда повинна мати леєрне огородження, надійно укріплене стійками;
• рефулерні понтони повинні мати міцний настил, леєрне огородження і трап для проходу на земснарядах;
• для переходу із земснаряда на берег чи на інші судна повинні бути встановлені сходи (трапи) з поручнями і нашитими поперечними планками;
• у темний час доби усі робочі місця і рефулерні понтони по всій довжині повинні бути освітлені.
• 1. Не дозволяється залишати без спостереження працюючий земснаряд, знаходитися в безпосередній близькості від сталевого каната під час