Страница 5: ДБН В.2.2-28:2010. Будинки адміністративного та побутового призначення (32404)

1. Приміщення підприємств харчування
2. Підприємства харчування слід проектувати з урахуванням вимог ДБН В.2.2-25, СП 42-123-5777 та можливості використання їх як загальних об'єктів для груп підприємств, що розміщуються у міській забудові, або населених пунктах з урахуванням організації обслуговування населення.
3. При проектуванні виробничих підприємств повинні бути передбачені їдальні, розраховані на забезпечення всіх працюючих загальним, дієтичним, а за спеціальними завданнями - лікувально-профілактичним харчуванням.

При чисельності працюючих у зміну більше 200 осіб слід передбачати їдальню, що працює, як правило, на напівфабрикатах; до 200 осіб -їдальню-роздавальну.

Примітка 1. При чисельності працюючих у зміну менше ЗО осіб замість їдальні-роздавальної, допускається передбачати кімнату для приймання їжі.

Примітка 2. У разі обґрунтування допускається передбачати їдальні, що працюють на сировині, які повинні проектуватися з дотриманням вимог ДБН В.2.2.-25.

1. При їдальні, яка обслуговує відвідувачів у вуличному одязі, слід передбачати для цього спеціальний вестибюль із гардеробною вуличного одягу, кількість місць у їдальні повинна дорівнювати 120 % чисельності відвідувачів у вуличному одязі.
2. Кількість місць в їдальні сдід приймати з розрахунку одне місце на чотирьох працюючих у зміні або найбільш численній частині зміни (5.2.4.2). Залежно від вимог технологічних процесів’ і організації праці на підприємстві кількість місць в їдальнях допускається змінювати.
3. Площу кімнати для приймання їжі слід визначати з розрахунку не менше 1,35 м2 на кожного відвідувача або не менше 1,65 м2 на інваліда, що користується кріслом-коляскою, але не менше 12 м2. Кімната для приймання їжі повинна бути обладнана умивальником, стаціонарним кип'ятильником, електричною плитою, холодильником. За кількості працюючих до 10 осіб у зміні замість кімнати для приймання їжі допускається передбачати у гардеробній додаткове місце площею не менше 6 м2 для встановлення столу для приймання їжі.

6 ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ 6.1 Водопостачання і каналізація

1. Адміністративні та побутові будинки повинні обладнуватися системами господарсько- питного (холодного і гарячого) і протипожежного водопостачання, каналізації відповідно до вимог СНиП 2.04.01, СНиП 2.04.02, СНиП 3.05.01, ДержСанПіН 136/1940.
2. Системи гарячого водопостачання будинків за кількості душів 10 і більше проектують, як правило, з баками-акумуляторами або ємними водопідігрівачами. У будинках із кондиціонуванням повітря слід при обґрунтуванні застосовувати пристрої, що використовують у літній час теплоту конденсації холодильного агента для'підігрівання води, що подається у душі та умивальники. Пруї цьому температуру води в системі гарячого водопостачання допускається приймати 37°С.
3. Опалення, вентиляція і кондиціонування повітря
4. При проектуванні систем;опалення, вентиляції і кондиціонування повітря будинків і приміщень слід дотримувати вимоги ДБН В.2.6-31, СНиП 2.04.05, СНиП 2.04.07, СНиП ІІ-35.;

Розрахункову температуру повітря і кратність повітрообміну в приміщеннях у холодний період року слід приймати згідно з таблицею 9.

Оптимальні параметри повітря в окремих приміщеннях допускається приймати відповідно до завдання на проектування.

1. У холодний період року подавання підігрітого припливного повітря слід передбачати у верхню зону приміщень і, за необхідності, в коридор для відшкодування об'єму повітря, що видаляється з приміщень, повітрообмін в яких встановлений за об'ємом витяжки.

Таблиця 9

Кінець таблиці 9

1. Для відшкодування повітря, що видаляється з душових, приплив слід передбачати в приміщення гардеробних.

У верхній частині стін і перегородок, що розділяють душові, переддушові і гардеробні, слід передбачати встановлення жалюзійних ґрат.

1. У будинках загальною площею приміщень не більше 108 м2, в яких розміщено не більше двох туалетів, у холодний період року допускається передбачати природний приплив зовнішнього повітря через вікна.
2. У необладнані примусовим припливом приміщення слід передбачати природне надходження зовнішнього повітря через вікна, що відчиняються. Подавання зовнішнього повітря системами з механічним спонуканням слід передбачати для приміщень без вікон, а також за необхідності обробки зовнішнього повітря.
3. У районах із розрахунковою температурою зовнішнього повітря в теплий період року вище 25 °С (параметр А) у приміщеннях із постійним перебуванням людей слід передбачати встановлення стельових вентиляторів для підвищення швидкості руху повітря до 0,3-0,5 м/с.
4. Видаляння повітря слід передбачати, як правило, безпосередньо з приміщень системами з природним або механічним спонуканням. У душових і туалетах при трьох санітарних приладах і більше систему з природним спонуканням використовувати не допускається.
5. Видаляння повітря з гардеробних слід передбачати через душові. У випадках, коли повітрообмін гардеробних перевищує повітрообмін душової, видаляння повітря слід передбачати через душову у встановленому для неї об'ємі, а різницю - безпосередньо з гардеробної.
6. Окремі системи витяжної вентиляції слід передбачати для приміщень фельдшерських і лікарських оздоровчих пунктів, душових, туалетів. Допускається обладнання суміщеної витяжної вентиляції для душових і туалетів при гардеробних за позиціями 4, 5а таблиці 9.
7. У гардеробних приміщеннях за позиціями 4, 5 таблиці 9 на 5 осіб і менше, які працюють в одній зміні, в холодний період допускається приймати однократний повітрообмін і передбачати природний приплив зовнішнього повітря через вікна.
8. Встановлення шаф для сушіння спецодягу у гардеробних слід проектувати відповідно до завдання на проектування. При цьому об'єм природної витяжки повинен складати 10 м3/год, а об'єм загальнообмінної витяжки з гардеробних повинен бути відповідно зменшений. Регістри обігріву шаф повинні приєднуватися до окремої гілки трубопроводів системи опалювання з можливістю відключення.
9. Розрахункову температуру повітря і повітрообмін у приміщеннях їдалень, кімнат приймання їжі - згідно з ДБН В.2.2-25, оздоровчих пунктів - ДБН В.2.2-10; копіювально-розмножувальних служб, пралень, хімчисток; радіовузлів, телефонних станцій, бібліотек, архівів, кіно- апаратних, студій, обчислювальної техніки, торгового і побутового обслуговування, залів зборів і нарад, конференц-залів слід приймати згідно з ДБН щодо проектування відповідних будинків.
10. В адміністративних та побутових будинках повинні виконуватися вимоги ДБН В.2.2-9 щодо енергозбереження.

6.3 Електропостачання та електрообладнання

1. Адміністративні та побутові будинки повинні забезпечуватися електроприймачами певної категорії надійності електропостачання згідно з вимогами ДБН В.2.5-23, ПУЕ залежно від загальної кількості робочих місць.
2. Електрообладнання адміністративних та побутових будинків слід проектувати згідно з вимогами ДБН В.2.5-23, ДБН В.2.5-24, ДБН В.2.5-27, СНиП 3.05.06, ПУЕ, НПАОП 0.00-1.02, НПАОП 40.1-1.21, НПАОП 40.1-1.32.

Освітленість приміщень слід приймати за вимогами ДБН В.2.5-28.

1. Автоматизація та диспетчеризація інженерного обладнання, контроль та сигналізація довибухонебезпечних концентрацій паливного газу виконується у відповідності з вимогами ДБН В.2.5-13, ДБН В.2.5-20, СНиП 2.04.01, СНиП 2.04.05, СНиП 3.05.06, СНиП 3.05.07, СНиП ІІ-35, ПУЕ, НПАОП 40.1-1.32.
2. Системи зв'язку та сигналізації
3. Адміністративні та побутові будинки повинні обладнуватися мережами і пристроями, а за необхідності мати окремі приміщення-для організації телекомунікацій загального користування (зв'язку, телебачення, проводового мовлення).
4. Розрахунок ємності лінійних споруд мереж зв'язку адміністративних і побутових будинків слід виконувати згідно з ВБН В.2.2-45-1 із забезпеченням можливості обов'язкового встановлення абонентських кінцевих пристроїв у приміщеннях адміністрації та чергового персоналу, а також у приміщеннях інформаційних та технологічних служб.
5. Приєднувальні пристрої проводового мовлення встановлюються в адміністративних та приміщеннях чергового персоналу.
6. Вертикальне прокладання мереж зв'язку та сигналізації в адміністративних та побутових будинках, як правило, повинно передбачатися приховано в окремих трубах-стояках із влаштуванням окремих поверхових розподільних монтажних шаф систем зв'язку та сигналізації.
7. Прокладання мереж зв'язку та сигналізації від поверхових розподільних шаф і вводи їх до адміністративних та службових приміщень повинні виконуватися приховано.

Конструкції вводів повинні мати можливість вільного прокладання, доповнення і заміни кабелів і проводів абонентських мереж.

1. Проектом необхідно передбачати заходи, що захищають від несанкціонованого проникнення в монтажні розподільні шафи й інші споруди, приміщення та дб обладнання мереж зв'язку і сигналізації.
2. Блискавкозахист радіостояків ліній мережі проводового мовлення, щогл телеантен (у т.ч. і супутникових) виконується згідно з ДСТУ Б В.2.5-38.

Заходи щодо вирівнювання потенціалів металевих частин обладнання систем зв'язку та сигналізації згідно з НПАОП 40.1-1.32 визначаються комплексно для всього електрообладнання будинків та комплексів, а також інших металевих конструкцій.

1. Адміністративні та побутові будинки рекомендується обладнувати відомчою охоронною сигналізацією. Обсяги охоронної сигналізації визначаються завданням на проектування.
2. Ліфти та інші види механічного транспорту
3. Потреба в ліфтах залежно від поверховості адміністративно-побутових будинків, кількість, типи, швидкість та час очікування повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-9, ДСТУ ISO 4190-1, ДСТУ ISO 4190-2, ДСТУ ISO 4190-3, ДСТУ ISO 4190-6, ДСТУ EN 81-70, ДСТУ EN 81-1, ДСТУ EN 81-2, ДСТУ EN 115, НПАОП 0.00-1.02. Протипожежні вимоги до влаштування ліфтів слід виконувати згідно з вказівками ДСТУ EN 81-72, ДСТУ EN 81-73, НПАОП 0.00-1.02, ДБН В.1.1-7 і НАПБ Б.01.007.
4. У багатоповерхових будинках при різниці позначок підлоги вестибюля та верхнього поверху 12 м і більше, а також за наявності на другому поверсі і вище приміщень, призначених для інвалідів, що користуються кріслами-колясками, слід передбачати ліфти та підіймальні платформи згідно з вимогами ДСТУ EN 81-70, ДСТУ ISO 9386-1, ДСТУ ISO 9386-2.
5. Кількість ліфтів слід приймати за розрахунком і повинна бути не менше двох; при цьому один із ліфтів допускається приймати вантажним. Один із ліфтів повинен мати глибину кабіни не менше 2,1 м, ширину - не менше 1,1 м, ширину дверного прорізу - не менше 0,85 м.
6. Допускається не передбачати встановлення ліфтів при надбудові будинку мансардним поверхом при позначці його підлоги не більше 14 м і відсутності приміщень, що використовуються інвалідами на кріслах-колясках.
7. Ширина ліфтового холу при однорядному розташуванні ліфтів повинна бути не менше’ 1,3 найменшої глибини кабіни ліфта, при дворядному розташуванні - не менше подвійного значення найменшої глибини кабіни одного з ліфтів протилежного ряду. Перед ліфтами з глибиною кабіни
8. м і більше ширина холу повинна бути не менше 2,5 м.
9. Сміттєвидаляння та пилоприбирання
10. Система видаляння сміття, відходів і нечистот у адміністративно-побутових будинках повинна відповідати загальним вимогам до санітарно-гігієнічних приміщень і пристроїв, при цьому особлива увага приділяється запобіганню загрози забруднення повітря, води, ґрунтів та можливості розповсюдження паразитуючих комах, гризунів та інших шкідників.
11. В адміністративно-побутових будинках слід передбачати системи очищення від сміття та пилоприбирання, тимчасового (в межах санітарних норм) зберігання сміття та можливість його вивезення.