Sj = Si (х) - крок елементів кріплення відповідно до В. 1.3.1.

ЗБІРНІ КОЛОНИ

Г.1 Загальні положення Г.1.1 Передумови

Г.1.1.1 Застосовуються наступні передумови:

  • колони шарнірно обпираються при довжині /;
  • складові частини застосовуються на всю довжину;
  • навантаженням є осьове зусилля Fc, що діє у геометричному центрі тяжіння (Г.2.3).

Г.1.2 Несуча здатність

Г.1.2.1 Несуча здатність колон у напрямі осі Y (рисунки Г.1 і Г.З) повинна визначатись як сума несучої здатності окремих елементів.

Г.1.2.2 Для забезпечення стійкості в напрямі осі Z (рисунки Г.1 і Г.З) необхідно перевіряти

умову:

(Г.1)

ас,0,4 -kcfc,0,d >

(Г.2)

Аш - загальна площа перерізу;

кс - визначається відповідно до 11.3.2, але при фактичній гнучкості Xej, визначеній згідно з пунктами Г2...Г.4.

Г.2 Колони з механічно з’єднаними елементами Г.2.1 Фактична гнучкість

Г.2.1.1 Фактична гнучкість повинна визначатись за формулою:

_ (EDef

при

(Г.З)

'mean

(Г.4)

де (£/)еу - згідно з додатком В.

Г.2.2 Навантаження на елементи кріплення

Г.2.2.1 Навантаження на елементи кріплення повинно визначатись згідно з додатком В.

c,d

при Xe{ <30, при 30<A,ef<60, при 60<X,ef.

120 kc

Ec,d^ef

Vd =

(Г.5)

3600kc

Ec,d

60 kr

Г.2.3 Складне навантаження

Г.2.3.1 Якщо, крім осьового навантаження, діють незначні моменти (наприклад, від власної ваги), застосовується положення 11.3.2.3.

Г.З Просторові колони із вставками або накладками

Г.3.1 Передумови

Г.3.1.1 Показані на рисунку Г.1 колони розглядаються, як утворені стрижнями, розкріпленими у просторі вставками або накладками. З’єднання можуть виконуватись на цвяхах, клеї або болтах із відповідними елементами кріплення.

Г.3.1.2 Застосовуються наступні передумови:

  • поперечний переріз формується двома, трьома або чотирма однаковими стрижнями;
  • поперечний переріз симетричний відносно обох осей;
  • існує щонайменше три незащемлених прольоти, наприклад, стрижні з’єднуються на кінцях і в трьох точках;
  • відстань у чистоті між стрижнями не більша ніж потрійна товщина перерізу стрижня И для колон із вставками, і не більше ніж 6h для колон із накладками;
  • з’єднання, вставки і накладки розраховуються згідно з Г.2.2;
  • довжина вставки /2 задовольняє умову /2/й > 1,5 ;
  • у кожній площині зсуву є щонайменше чотири цвяхи або два болти з кріпленням. Для з’єднань на цвяхах є щонайменше чотири цвяхи у ряді на кожному кінці в поздовжньому напрямі колони;
  • накладки задовольняють умову 12/а > 2;
  • на колони діють зосереджені навантаження.

Г.3.1.3 Для двострижневих колон Аш і Іш повинні визначатись за виразами:

АМ=2А,(Г.6)

(Г.7)

ь[(2/і+й)3-й3]

4»=-•

Г.З. 1.4 Для колон із трьох стрижнів Аш і Іш повинні визначатись за виразами:

Atot -ЗА,(Г.8)

(Г.9)

ь[(ЗЙ+2й)3-(й+2й)3 + /і3]

Іш = - •

Г.3.2 Несуча здатність при осьовому навантаженні

Г.3.2.1 Несуча здатність колон у напрямі осі Y (рисунок Г.З) повинна визначатись як сума несучої здатності окремих елементів.

Г.3.2.2 Несуча здатність колон у напрямі осі Z визначається за Г.1.2 при

Kf = J*-2 +ч- А >(Г.10)

2

де X - гнучкість для цільних колон однакової довжини, площі перерізу Аш і моменту інерції Itot, наприклад,

= ЦАШІІШ,(Г.11)

де^-гнучкість стрижнів, яка повинна підставлятись у вираз (Г. 10) з мінімальним значенням

щонайменше ЗО, наприклад,

^ = -J2 —,(Г.12)

h

деп- кількість стрижнів колони;

Г|- коефіцієнт приймається за таблицею Г.1

Вставки

Накладки

на клеї

на цвяхах

на болтах

на клеї

на цвяхах

Постійне/довготривале навантаження

1

4

3,5

3

6

Середньо/короткотривале навантаження

1

3

2,5

2

4,5

а) з елементом кріплення

Г.3.3 Навантаження на елементи кріплення, вставки або накладки

Г.3.3.1 Навантаження на елементи кріплення і вставки або накладки діє, як показано на рисунку Г.2 при Vd, визначеному відповідно до розділу Г.2.2.

Г.3.3.2 Зусилля зсуву у вставках або накладках (рисунок Г.2) повинні визначатись за формулою:

УЛ

Td =

(Г.13)

Yd YdYdYd

4444

Yd Yd Yd 333

Yd Yd 2 2

~ я 1V

0,3 Td

5

6

0,5/!

0,5/!

£

1Л1

Td

Рисунок Г.2 - Розподіл перерізуючих сил навантажень на накладки або вставки

Г.4 Решіткові колони із з’єднаннями на клею або цвяхах

Г.4.1 Передумови

Г.4.1.1 У цьому розділі розглядаються решіткові колони з N- або V-подібною конфігурацією решітки та з’єднанням на клеї або цвяхах (рисунок Г.З).

Г.4.1.2 Прийняті наступні передумови:

  • конструкція симетрична відносно осей перерізу. Решітка з двох сторін може розміщуватись у шаховому порядку (уступами) на довжині ^ /2 , де - відстань між вузлами;
  • існує щонайменше три прольоти;
  • у кожній площині зсуву є щонайменше чотири цвяхи на кожній діагоналі у вузловій точці.
  • кожний кінець розкріплений;
  • гнучкість кожного окремого поясу на відстані між вузлами /j не більша ніж 60;
  • виключається можливість місцевої втрати стійкості поясу на довжині колони
  • кількість цвяхів по вертикалі (для N-подібної решітки) більша ніж п sinG, де п - кількість цвяхів у діагональних елементах, а 0 - кут нахилу діагоналей.

щ

Я

і

і

*

-

*

Z

Л «fa

І

а - V-подібні розкоси; б - N-подібні розкоси;

1,2- кількість цвяхів «; 3 - кількість цвяхів > п sin 0 ; 4 - кількість цвяхів п

Рисунок Г.З - Решіткова колона

Г.4.2 Несуча здатність

Г.4.2.1 Несуча здатність колон у напрямі осі Y (рисунок Г.2) повинна визначатись як сума несучої здатності окремих поясів.

(Г-14)

Г.4.2.2 Несуча здатність колон у напрямі осі Z визначається за Г.1.2 при

l,05Xtot

де Ъ.ш - гнучкість для цільних колон однакової довжини, площі перерізу Ат і моменту інерції ltot, наприклад,

X

Лtot ~ ~ >

р - набуває значень, наведених у Г.4.2.3 ... Г.4.2.6.

elAf (^2

Ц = 4—X? ,(Г.16)

І/ U

де (рисунок Г.З)

е - ексцентриситет з’єднання;

Af- площа перерізу поясу;

If- момент інерції поясу;

І- проліт;

h- відстань між поясами.

Г.4.2.4 Для клеєних N-подібних розкосів:

(Г.17)

e2Af (Нл2

р =

'/

Г.4.2.5 Для V-подібних розкосів на цвяхах:

h Етеап А ґ

Ц = 25—(Г.18)

I пКи sin 20

де и - кількість цвяхів у діагональному елементі. Якщо діагональ складається з двох або більше частин, - сума цвяхів (але не кількість цвяхів на площину зсуву);

Етеап ~ середнє значення модуля пружності;

Ки - модуль ковзання одного цвяха при досягненні граничного стану.

Г.4.2.6 Для N-подібних розкосів на цвяхах:

Е Етеап A f

Ц = 50теап f ,((Г.19)

I пКи sin 20

де и - кількість цвяхів у діагональному елементі. Якщо діагональ складається з двох або більше частин, - сума цвяхів (але не кількість цвяхів на площину зсуву);

Ки - модуль ковзання одного цвяха при досягненні граничного стану.

Г.4.3 Зусилля зсуву Г.4.3.1 Застосовується Г.2.2.

Код УКНД 91.010.30; 91.080.20

Ключеві слова: дерев’яні конструкції, цільна деревина, клеєна деревина, клас міцності, характеристичний опір, розрахунковий опір, модуль пружності, модуль зсуву, розрахунок перерізів, елементи кріплення, з’єднання, клеєні з’єднання, розрахунок з’єднань, довговічність, згинальна жорсткість, просторова жорсткість, ферми, колони.

**********

Редактор - А.О. Луковська Коектор - А.І. Луценко Комп’ютерна верстка - В.Б. Чукашкіна

Формат 60x84'/». Папір офсетний. Гарнітура "Мігіоп Pro"

Друк офсетний.

Державне підприємство "Укрархбудінформ". вул. М. Кривоноса, 2А, корп. З, м. Київ-37,03037, Україна.

Тел. 249-36-62

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до державного реєстру видавців

ДК № 690 від 27.11.2001 р.

1 - зона гребеня