5.171

гарячого водопостачання; побутової каналізації; зливової каналізації; дренажної каналізації підвалу; теплопостачання; опалення; теплових завіс; водопідготовки басейну;

освітлення, в тому числі і евакуаційного і огороджувального;

вертикального транспорту (ліфтів);

сміттєвидаляння;

електропостачання;

автоматичного обліку енергоресурсів;

автоматичних дверей;

управління комфортом кімнат;

автоматичної пожежної сигналізації;

протидимного захисту;

автоматичного пожежогасіння;

освітлення, в тому числі й евакуаційного;

протипожежного водопостачання;

оповіщення та управління евакуацією людей;

загазованості (аналізу концентрації шкідливих газів);

контролю параметрів зовнішнього середовища;

контролю стану конструкцій будинку;

інших систем за завданням на проектування.

мати

j зовнішній пристрій і програмне забезпечення, що дозволяє в умовах відсутності зв’язку контролера І з центральним пунктом управління будинком коригувати його роботу в частині установки і під-

I тримки нових параметрів регулювання.

І

І

І 5.179 Сигнал про виникнення несправності контролера повинен передаватися в центральний j пункт управління висотним будинком.

I5.180 Контролери комплексів автоматизації необхідно розташовувати в металевих або пласт-

j масових шафах (щитах автоматизації), що забезпечують зручний доступ до елементів управління і

І захист від несанкціонованої дії.

1

I

І5.181 Комплекси автоматизації, пов’язані з безпекою, необхідно забезпечувати електропоста-

I чанням особливої групи І категорії ПУЭ із установкою агрегатів безперебійного електроживлення j згідно з завданням на проектування.

!6 ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

І

J6.1 Теплову ізоляцію висотних будинків необхідно проектувати згідно з ДБН В.2.6-31.

J6.2 У завданні на проектування встановлюється клас енергетичної ефективності висотного

I будинку А або В відповідно до класифікації ДБН В.2.6-31.

і

j6-3 Приведений опір теплопередачі непрозорих огороджувальних конструкцій чи непрозорої

І частини огороджувальних конструкцій (зовнішніх стін, покриття, перекриттів тощо) повинен І відповідати вимогам таблиці 1 ДБН В.2.6-31 за показником мінімально допустимого значення опору J теплопередачі min.

I

J 6.4 Приведений опір теплопередачі прозорих огороджувальних конструкцій повинен відпо- Jвідати вимогам п.ба таблиці 1 ДБН В.2.6-31 за показником мінімально допустимого значення опору теплопередачі Rq mjn.

1

6.5 Мінімально допустиме значення опору теплопередачі внутрішніх міжквартирних конструкцій (стін, перекриттів), що розмежовують приміщення з розрахунковими температурами по- іВі1Ря> які відрізняються більше ніж на З °С, і приміщень із поквартирним регулюванням тепло- споживання визначається згідно з 2.5 ДБН В.2.6-31, при цьому розрахункові температури внутрішнього повітря приміщень приймаються за вимогами розділу 7 цього нормативного документа.

• чI

  1. При розрахунках опору теплопередачі огороджувальних конструкцій розрахункове значен-j 6д7 Проектування теплоізоляційної оболонки висотних будинків треба здійснювати з застосу- ня теплопровідності приймається при розрахункових умовах експлуатації Б згідно з таблицею Л.1|В£ШШШ теплоізоляційних матеріалів, термін експлуатації яких складає не менше ніж 40 років; для додатка Л ДБН В.2.6-31.j змінних ущільнювачів - з терміном експлуатації' не менше 20 років із забезпеченням ремонто-
  2. При проектуванні теплоізоляційної оболонки будинку за питомими тепловтратами на)придатності елементів теплоізоляційної оболонки. У проектній (зокрема в архітектурних креслен- опалення обов’язкове виконання вимог 3.1 ДБН В.2.6-31. Нормативні максимальні тепловтрати! нях) та експлуатаційній документації слід наводити дані про визначений термін служби теплоізо- висотних будинків приймаються за даними таблиці 4 ДБН В.2.6-31 в залежності від призначення!ляцшних матеріалів, що застосовуються, а також передбачати перевірку теплоізоляційних власти-

1г.....гвостейогороджувальнихконструкційпіслязакінченнятермінуслужби.

  1. Непрозорі частини стін, що розташовані за світлопрозорим зовнішнім шаром, за показниками опору теплопередачі повинні відповідати вимогам 6.3 цих Норм. При цьому необхідно здійснювати вентилювання прошарку між стіною та зовнішнім личкувальним шаром.
  2. Надходження зовнішнього повітря в приміщення при його природному припливі повинне здійснюватися через регульовані вентиляційні клапани та отвори, які розташовуються у зовнішніх стінах та/або вікнах при забезпеченні в приміщеннях допустимих рівнів шуму у відповідності з вимогами СНиП II-12 та СН № 3077.

будинку та температурної зони експлуатації з урахуванням вимог 6.2 цих Норм.rr/vі,

  1. При виконанні умови за формулою (7) ДБН В.2.6-31 допускається застосовувати окремі конструктивні елементи теплоізоляційної оболонки зі зниженими значеннями опору теплопередачі) до рівня 80 % від Rq min для непрозорих частин зовнішніх стін і до рівня 85 % від Rq min для інших огороджувальних конструкцій відповідно до формули (1) ДБН В.2.6-31 при обов’язковому) виконанні умов для цих елементів теплоізоляційної оболонки за формулами (2) та (3) ДБН В.2.6-31. j
  2. Температурний перепад між температурою внутрішнього повітря і приведеною темпера-: турою внутрішньої поверхні огороджувальних конструкцій Аїпр повинен відповідати вимогам таблиці З ДБН В.2.6-31j

Температурний перепад Дfпр при перевірці виконання умови за формулою (2) ДБН В.2.6-31 для) 7 САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ВИМОГИ огороджувальних конструкцій розраховується в залежності від їх коефіцієнта засклення згідно ї| ^^

додатком М ДБН В 2 6-31 При розрахунку температурного перепаду для огороджувальних конст-При розробленні завдання на проектування висотних будинків необхідно передбачати

рукцій із коефіцієнтом засклення більше ніж 0,18 визначається приведена температура внутрішньої зах°Ди; Щ° забезпечують виконання санітарно-епідеміологічних і екологічних вимог з охорони поверхні непрозорої та світлопрозорої частин конструкції, яка відноситься відповідно до площі,3Д0Ров’я люДеи 1 навколишнього природного середовища відповідно до законів України "Про забез- непрозорої та світлопрозорої частин.'1е,еннЯ«штарного епідеміологічного благополуччя населення"; "Про внесення змін до Закону

гУкраїниПро забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення"; "Про охорону

  1. Мінімально допустима температура внутрішньої поверхні непрозорих огороджувальни|атмосфЄрного повітря"; "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту конструкцій у зонах теплопровідних включень, у кутах і укосах віконних і дверних прорізів, а 'гакоя|населення Вщ впливу шуму".

стулок, коробок, імпостів, обрамлень, стояків та ригелів світлопрозорих огороджувальних конст| Оцінку проектів щодо виконання санітарно-епідеміологічних та екологічних вимог щодо від- рукцій повинна бути не менше температури точки роси ф при розрахункових параметрах нав|П0ВщН0СІЛ заКонам України та іншим нормативним документам повинні проводити спеціалізовані колишнього середовища.{(лабораторії санітарно-епідеміологічного профілю, які акредитовані МОЗ України.

  1. Різниця температури на внутрішній поверхні світлопрозорих огороджувальних конструк

цій, включаючи зони дистанційних рамок і температури внутрішнього повітря, повинна бути не менше ніж 4 °С.

  1. Для забезпечення фізіологічного комфорту перебування людей у висотному будинку при дії вітрового навантаження прискорення коливань на рівні покриття висотного будинку не повинно перевищувати 0,08 м/с2.
  2. При визначенні мінімальної температури внутрішньої поверхні огороджувальних конст, ? 3 При розробленні завдання на проектування висотних житлових будинків на ділянці будів- рукцій згідно з 5.10 та 5.11 розрахункове значення температури зовнішнього повітря пршімавтьс|ництва необхідно здійснювати оцінку рівня радіоактивного випромінюва;ня відповідно до вимог,

в залежності від температурної зони експлуатації будинку згідно з додатком Ж ДБН В.2.6 3 Дя|вИкладених в Нормах радіаційної безпеки України ДГН 6.6.1-6.5.001. огороджувальних конструкцій до висоти 73,5 м. Для огороджувальних конструкцій, що розташован|

вище умовної висоти 73,5 м, розрахункове значення температури зовнішнього повітря приймаЦ 7.4 У залежності від історії використання і ступеня забруднення ділянки будівництва необхідно ється на 1 °С нижче на кожних 50 м висоти будинку відносно розрахункових значень додатка ^оцінювати потенціальні джерела забруднення, які включають мікробіологічні і гельмінтологічні ДБН В.2.6-31.дослідження та вивчення ґрунтів стосовно забруднення їх шкідливими хімічними речовинами, в

Дому числі важкими металами.

  1. Визначення показників теплостійкості огороджувальних конструкцій встановлюється зі

розділом 4 ДБН В.2.6-31/-^ Відстань висотних будинків від джерел вібрації (траси метрополітену, залізниці, траси швид

кісних видів транспорту) необхідно приймати відповідно до вимог ДСП 173 та ДБН 360

  1. Визначення опору повітропроникності огороджувальних конструкцій здійснюється за виА

могами розділу 5 ДБН В.2.6-31 з урахуванням висоти будинку та швидкості руху зовнішнього повітрі,7.6 При розробленні завдання на проектування висотних будинків необхідно здійснювати оцін-

за даними таблиці ТІ додатка Т ДБН В.2.6-31.КУ вітрового режиму й аеродинамічних показників. При цьому необхідно забезпечити зниження

  1. Вологісний режим огороджувальних конструкцій повинен відповідати умові>3"атат6ІШ"Т"*повеРхіввисотногобудинкуіприлеглоїзабудови та

конденсації вологивідповідно до розділу 6 ДБН В.2.6-31.іід „овепхстворення раціональних умов його аерації. Аерозольне забруднення

ї д поверхонь не повинно перевищувати гранично-допустимого рівня (ГДРП ) 0,5 мг/м3 згідно з

  1. За результатами розрахунків теплотехнічних показників теплоізоляційної оболонки скла|ДСП -201.

дається енергетичний паспорт будинку згідно з розділом 7 ДБН В.2.6-31 за формою відповідно ЩПеревищення порогу механічного вітрового комфорту (6 м/с) у % на рік не повинно бути більше

додатка Ф ДБН В.2.6-31. Енергетичний паспорт є складовою чистиною проектної документації.% на пішохідних доріжках та біля входу в будинки.

  1. Розрахунки викидів забруднюючих речовин від вбудованих гаражів і автономних джерсі ситності людей, забезпечуючи компактне і диференційоване складування різних видів стаття га

геї іл о постачай ня повинні здійснюватися відповідно до затвердженої норм ативно -методичної до- підході!-), За узгодженням з органами Держсанспіднагляду в конкретних проектних рішеннях допус-

ш/ментації, узгодженої з МОЗ України і технічних характеристик обладнання,каєтьсязастосування альтернативних методів сміттєвидаляння, де повинні бути визначені вимоги до

1Т, організації процесу сміттєвидаляння (збору, накопиченню, утилізації сміття) і санітарно-епіпеміоло- 7 8 Перелік і вимоги до вбудовано-приоудованих об єктів, у тому числі до підземних, які доз- >-....'L

. ТТгп v п і г -гімні вимоги до застосування методів і умов праці обслуговуючого персоналу,

поллється розміщувати у висотних житлових рудниках, наведеш у ДЬН о.2.2- їх, у висотних будинкаїгс1

громадського призначення - у ДБН В.2.2-9, а також ДБН В.2.2-10. При проектуванні висотних жит- у.15 Вимоги до технічних поверхів наведені у ДБН В.2.2-15. Для запобігання протіканню рідини, лових будинків необхідно враховувати функціональне призначення вбудовано-прибудованії) розповсюдженню пліснявих грибів та появі інших негативних явищ при влаштуванні технічних об’єктів, які за своїми об ємно-планувальними та інженерними рішеннями повинні відповідаю ПОВСрХ;Б необхідно передбачати гідроізоляцію та/або автоматичні пристрої моніторингу протікання санітарно-епідеміологічним вимогам. Допускається розширення переліку вбудовано-прибудованії) рщІШИ та перекриття цього джерела.

об'єктів і псрєпрофілювання запроектованих чи існуючих об’єктів будівництва за умов відповідноюРозташування на технічних поверхах приміщень іншого призначення дозволяється за спеціаль-

обґрунтування і дотримання санітарно- епідеміологічних умов проживання мешканців і працюючи: ного обгрунтування та погодження з відповідними органами державного пожежного і саиітарно- та за узгодженням з органами Державної' санітарно-епідеміологічної служби для конкретних про- епідеміологічного контролю та нагляду, сктних рішень.

  1. Якість холодної та гарячої води для господарсько-питних потреб повинна відповідати ви-
  2. Розрахункові параметри внутрішнього повітря житлових та громадських приміщень необГОСТ’2874 і /ТепжСчнГТіН 585

хідношдиовфо до вимог СН X 2295, ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-9 та СНиП 2.0-1.05.M°'J'001~Ь'’ ■ Жр.кСдмП.Н 383.

  1. Для запобігай..» забрудненню пооігря у .приміщеннях житлового та громадського пр„1 ■}? Згіда0 3 ДГН 6;6-1 О-5-001, ДБН В.2.2-15 ефективна питома активність природник радіо-

. .........,нуклідів у матеріалах, які застосовуються у висотних житлових та громадських будинках, не повин-

знвчення у висотних будинках необхідно передбачати, крім природної вентиляції, установку при_,„лг.п..,,

'‘.........на перевищувати 3/0 Бк, кг. Середньорічна еквівалентна рівноважна об ємна активність радону-222

мугової системи видалення повітря з припливом повітря через спеціальні пристрої (провітрювані), ;.„ґг>,

/нЕ 1уЬttґtу повітрі приміщень житлових будинків не повинна перевищувати 50 Бк/м3. Потужність поглинутої в