Ж.41 Дослідно-фільтраційні роботи повинні виконуватися з метою одержання гідрогеологічних параметрів і характеристик для проектування дренажів, водопонижувальних систем, протифільтраційних завіс, визначення притоку води в будівельні котловани, колектори, тунелі, штольні, галереї фільтраційних витоків із водоймищ і накотгачувачів, а також для складання прогнозу зміни гідрогеологічних умов.
Ж.42 При проектуванні висотних будинків у складних гідрогеологічних умовах слід виконувати спеціальні гідрогеологічні роботи та дослідження із залученням наукових і спеціалізованих організацій. у томе числі для фізичного або чисельного моделювання планової фільтрації, проведення досіідно-експлуатаційної відкачки для встановлення закономірностей зміни рівня й хімічного складе підземних вод, дослідно-виробничого водопониження для обґрунтування розроблення проекту по до п о н и жен н я (постійного або тимчасового); спорудження і випробування дослідної ділянки дренажу, вивчення процесів соле - і вологолереносу в зоні аерації, сезонного промерзання і вішучу- гмшія фунтів, вивчення водного й сольового балансів підземних вод, гідравлічного взаємозв’язку шдзємних вод між окремими водоносними горизонтами й поверхневими водами тощо.
Л.43 С таціонарні спостереження необхідно виконувати для вивчення динаміки розвитку небез- "с'Шпіх геологічних процесів (карст, зсуви, обвали, селі, кам’яні глетчери, геодинамічні і криогенні 'фоцесц, вивітрювання порід тощо), розвитку підтоплення, деформації підроблених територій, осі- -кип, висотного будинку та прилеглої території, у тому числі внаслідок сейсмічної активності, змін и,іт ‘і властивостей ґрунтів, рівневого, температурного й гідрохімічного режимів підземних под.
1 "К)и| Ці сезонного промерзання ґрунтів, стану споруд інженерного захисту тощо.
Ж-н Стаціонарні спостереження необхідно робити, як правило, у складних інженерно-геоло- 1 |І|!І»х умовах, починаючи їх при вишукуваннях для передпроектної документації або проекте її про- -шів-кцючч ари наступних вишукуваннях, а за необхідності (якщо можливий розвшок небсопе'-ної:-. Жсіопвнцх О інженерно геологічних процесів) - v процесі будівництва її експлуатації жссаци
І!МіП{кІВ
УКАЗ При стаціонарних спостереженнях необхідно забезпечувати одержання кількісних характеристик зміни компонентів геологічного середовища в часі й у просторі, які повинні бути достатніми для оцінки і прогнозу можливих змін інже нерно - геологічних і гідрогеологічних умов плошацки будівництва і прилеглої території, вибору проектних рішень й обгрунтування захисних
заходів для існуючих будинків і споруд.
Ж.46 Склад спостережень (види, розміщення пунктів спостережної мережі), обсяги робіт (кількість пунктів, періодичність і тривалість спостережень), методи проведення стаціонарних спостережень (візуальні та інструментальні), точність вимірів необхідно обґрунтовувати в програмі вишукувань залежно від природних і техногенних умов, розміру досліджуваної території.
За наявності спостережної мережі, створеної на попередніх етапах вишукувань, необхідно використати цю мережу та, за необхідності, здійснювати її розвиток (скорочення), уточнювати частоту (періодичність) спостережень, точність вимірів й інші параметри відповідно до результатів вимірів, отриманих у процесі функціонування мережі.
Тривалість спостережень повинна бути не менше одного гідрологічного року або сезону прояву; процесу, а частота (періодичність) спостережень повинна забезпечувати реєстрацію екстремальних| (максимальних і мінімальних) значень зміни компонентів геологічного середовища за період епос тережень.
Ж.47 Лабораторні дослідження Грунтів необхідно виконувати з метою визначення їх складу! стану, фізичних, ме ханічних, хімічних властивостей для виділення класів, груп, підгруп, типів, видів і) різновидів, визначення їх нормативних і розрахункових характеристик, виявлення ступеня одно-) рідності (витриманості) ґрунтів за площею й глибиною, виділення інженерно-геологічних елементів,! прогнозу зміни стану й властивостей ґрунтів у процесі будівництва й експлуатації об'єктів.
Ж.48 Вибір виду й складу лабораторних досліджень характеристик ґрунтів необхідно робити з! урахуванням виду ґрунту, етапу вишукувань (стадії проектування), умов роботи ґрунту при взаємо-| дії зі спорудами, а також прогнозованих змін інженерно-геологічних умов території в результаті їі| освоєння,
Ж.49 Лабораторні дослідження з визначення хімічного складу підземних і поверхневих во;’ а також водних витяжок із глинистих грунтів необхідно виконувати з метою визначення їх агре| сивності до бетону й сталевих конструкцій, корозійної активності до свинцевої й алюмінієвої обо-| лонок кабелів, оцінки впливу підземних вод на розвиток геологічних та інженерно-геологічний процесів (карст, хімічні суфозії тощо) і виявлення ореолу забруднення підземних вод і джереї забруднення. Необхідно передбачати виконання повного або спеціального хімічного аналізу водії для одержання більш повної гідрохімічної характеристики водоносного горизонту, оцінки характер)! й ступеня забруднення води.
Ж,50 При інженерно-геологічних вишукуваннях необхідно досліджувати ґрунти основ фунда) ментів існуючих будинків і споруд на території, яка прилягає до площадки висотного будинку, щ<4 проектується. Гіри цьому слід прогнозувати зміни інженерно-геологічних умов за період будівництві й експлуатації висотних будинків, включаючи зміни рельєфу, геологічної будови, гідрогеологічнії! умов, складу, стану й властивостей грунтів, активності інженерно-геологічних процесів,
Ж.51 Загальні оцінку інженерно-геологічних і гідрогеологічних умов площадки будівництва) попередній вибір гину фундаментів необхідно викощпати за результатами їх аналізу на стадії виш}7 кувань для перецпроектної документації. На цій же стадії необхідно проводити аналіз можливої) прояву небезпечних геологічних, інженерно-геологічних і гідрогеологічних процесів (карстово-сф фозішшх, зсувних тощо) для оцінки можливості здійснювати будівництво висотного будинку й даній ділянці. У завданні на проектування необхідно передбачити детальні інженерно-геологічні вишукування, які повинні проводитися на стадіях "Проект" і "Робоча документація".
Інженерно-гідрометеорологічні вишукування
Ж,52 Інженерно-гідрометеорологічні вишукування повинні забезпечувати комплексне вивчення гідрометеорологічних умов ділянки будівництва і прогноз можливих змін цих умов у результаті взаємодії із висотним будинком, що проектується, з метою одержання необхідних і достатніх даних для прийняття обґрунтованих проектних рішень.
Ж.53 Матеріали інженерно-гідрометеорологічних вишукувань повинні забезпечувати вирі шеііня наступних завдань на відповідних стадіях проектування: розроблення генерального плану території: вибір місця розміщення ділянки будівництва і її інженерний захист від несприятливих гідрометеорологічних впливів; вибір конструкцій будинку, визначення їх основних параметрів та організацію будівництва; оцінку умов експлуатації будинку; оцінку негативного впливу об'єкта будівництва на навколишнє водне й повітряне середовища й розробку природоохоронних заходів.
Ж.54 При мікрокліматичному обстеженні території, що прилягає до площадки будівництва, у огидності випадків виконуються наступні роботи: визначення місць скупчень холодного повітря:
визначення степеня опромінення прямою сонячною радіацією окремих ділянок; встановлення за кономірностей у розподілі опадів, температури повітря й снігового покриву залежно від рельєфу, вітрових та інших умов; визначення повторюваності атмосферних явищ по мікрокліматичних зонах; фіксацію повітряно-гігієнічних особливостей (газового складі", складу аерозолів, запилення повітря тощо).
Ж.55 Для оцінки розташування промислових і сельбищних зон і їх впливу на висотний будинок, що проектується, необхідно використовувати дані про метеорологічні фактори, що втишають на процеси перерозподілу промислових забруднень у шарі повітря біля поверхні землі, у тому числі відомості про переважний напрямок вітру в теплий період; повторюваність швидкості вітру менше заданої величини; повторюваність висоти розташування й потужності інверсій; туманів, рідких опадів тощо.
Інженерно-екологічні вишукування
Ж.56 Інженерно-екологічні вишукування виконуються для оцінки існуючого стану і прогнозу можливих змін навколишнього природного середовища під впливом антропогенного навантаження при будівництві висотних будинків із метою запобігання, мінімізації або ліквідації шкідливих і небажаних екологічних і пов’язаних з ними соціальних, економічних та інших наслідків і забезпечення нормальних умов життя населения.
Ж.5" Програма інженерно-екологічних вишукувань, як правило, повинна містити коротку природно- господарську характеристику району розміщення висотного будинку, у тому числі відомості про існуючі і прогнозовані джерела впливу (якісні та кількісні характеристики); дані про екологічну лі і вчен ісл ь району вишукувань; відомості про зони особливої чутливості території до передбачуючих впливів і наявності екологічно небезпечних об’єктів, що особливо охороняються; обґрун- 'уиання передбачуваних меж зони впливу (особливо по екологічно небезпечних об’єктах) і, відповідно, меж території вишукувань; обґрунтування складу й обсягів дослідницьких робіт і необхідності організації екологічного моніторингу; вказівки до методик виконання окремих видів робіт, пропонованих методів прогнозу й моделювання. Склад і зміст розділів програми, а також детальність 14 пророблення можуть змінюватися залежно від місцевих умов і стадії проектно-дослідницьких робіт,
Ж.Ж до складу інженерно-екологічних вишукувань входять збір, обробка, аналіз опублікованих ' -Ф-гітщх матеріалів, даних про стан природного середовища, пошук об’єктів-аналогів, що функ- '"'ліую іч, і, подібних природних умовах; екологічне дешифрування аерокосмічних матеріалів із ви- "'’Р1ц-гхвидівзйомок (чорно-білої, багатозональної, радіолокаційної, теплової тощо):
"ЧрЩргтні спостереження з покомпонентним описом природного середовища й ландшафтів у ціло ’д> єни-'" нечемних і водних екосистем, джерел й ознак забруднення; проходка гірничих .виробок 'и'1 °Лер,к;цтгп екологічної інформації: екологи-гідро) еологїчні дослідження: грунтові дослідження:
геоекологічні випробування й оцінка забруднення атмосферного повітря, ґрунтів, поверхневих і підземних вод; лабораторні хіміко -аналітичні дослідження; дослідження й оцінка радіаційної обстановки; газогеохімічні дослідження; дослідження її оцінка фізичних впливів; вивчення рослинного й тваринного світу; соціально -економічні дослідження; санітарно-епідеміологічні і медико-біологічні дослідження; стаціонарні спостереження (екологічний моніторинг).
Призначення і необхідність окремих видів робіт і досліджень, умови їх взаємозамінності й поєднання з іншими видами вишукувань встановлюються в програмі інженерно-екологічних вишукувань залежно від особливостей природно-техногенної обстановки, ступеня екологічної вивченості території.
ТЕХНОЛОГІЯ СПОРУДЖЕННЯ БУДИНКІВ МЕТОДОМ "ВВЕРХ-ВНИЗ"
И. 1 Особливості технології
Технологія спорудження висотних будинків (далі - технологія) методом "вверх-вниз" базується па одночасному суміщенні зведення наземної і підземної частин висотного будинку вгору і вниз.
Ця технологія широко застосовується при зведенні висотних будинків у стислих умовах міської забудови га гіри влаштуванні глибоких котлованів і багаторівневого підземного паркішу.
Технологія передбачає влаштування паль-колон, які після видалення ґрунту із міжпальового простору об'єднуються системою монолітних перекриттів між собою і з огороджувальною стіною котловану, починаючи із верхнього перекриття підземної частини будинку.
Цей спосіб передбачав влаштування отворів у перекриттях на окремих ділянках для роботи землерийної техніки та для влаштування ядра жорсткості. ГІрп цьому периферійні палі-колони, які іюзташовані по контуру, об'єднуються монолітними перекриттями із зовнішньою огорожею котловане для забезпечення просторової жорсткості підземної частини. Влаштування ядер жорсткості здійснюється традиційним "відкритим' способом.
Одночасно із влаштуванням перекриттів підземної частини зведення наземної частини монолітного каркаса здійснюється традиційним способом.
Враховуючи те, що тривалість влаштування підземної частини складає до 50 % від тривалості зведення наземної частини будинку, суміщення цих процесів зменшує загальні строки спорудження всього об’єкта.
До основних переваг технології "вверх-вниз" слід віднести:
И.2 влаштування підземної частини
До основних технологічних етанів нульового циклу технології "вверх-вниз" відносяться:
влаштування фундаментної плити (ростверку).
Роботи зі зведення наземної частини починаються після досягнення проектної міцності моно- •'ітного перекриття першого підземного поверху,
If.З Особливості виконання робіт при влаштуванні буронабивних паль-колон
!етнологічний регламент влаштування паль-колон передбачає точність буріння свердловин із "’КШіленням у межах 1 ООО глибини та розташування в плані із допусками ±5 см. Це досягається '"''«Хом влаштування спеціальних форшахт і сучасного бурильного обладнання. Для монтажу армо- ■'■‘Фкасіз застосовуються спеціальні кондуктори із гідравлічними домкрат ами, які забезпечують точ- ПІСгь Доміїщеяня їх у плані і за глибиною.
